Jób könyve 38

KÁLDI-NEOVULGÁTA	Біблія
1 És felelt az Úr Jóbnak a fergetegből, és ezt mondta:	1 Озвавсь Господь із бурі до Іова і мовив:
2 »Kicsoda az, aki elhomályosítja a gondviselést belátás nélküli beszédével?	2 «Хто то такий затемнює мої задуми | нерозважливими словами?
3 Övezd fel derekadat, mint férfihez illik, én kérdezlek, te meg felelj nekem!	3 Підпережи, як мужеві годиться, твої крижі: | бо я питатиму тебе — спробуй мене навчати!
4 Hol voltál, amikor a föld alapjait megvetettem? Jelentsd meg nekem, ha tudsz okosat!	4 Де був єси, як я закладав землю? | Скажи, як маєш розум.
5 Ki határozta meg méreteit? Hisz tudod! Ki vont azon mérőzsinórt?	5 Хто визначив їй міру, — може знаєш, | або хто простягнув лінію над нею?
6 Mibe bocsátották alapzatát, és ki tette le a sarkkövét,	6 На чім підвалини її оперто, | або хто поклав її наріжний камінь
7 miközben együttesen dicsértek engem a hajnali csillagok, és ujjongtak az Isten fiai mindnyájan?	7 під радісні співи ранніх зір, | під оклики веселі всіх синів Божих?
8 Ki zárta el a tengert kapukkal, mikor kitört, s az anyaméhből előjött,	8 Хто зачинив ворітьми море, коли воно, ринувши, виходило з материнського лона?
9 amikor felhővel ruháztam, ködből pólyát adtam neki	9 Коли я зробив для нього одіж-хмару | і пелену для нього — густу мряку?
10 és körülvettem határaimmal, zárt és kapukat adtam neki,	10 Границю я йому призначив, | поклав засуви й ворота
11 és mondtam: Idáig jössz és nem mégy tovább! Itt törjék meg hullámaid gőgje!	11 й мовив: Ось покіль дійдеш, далі не перейдеш! | Ось тут розіб’ються твої надимані хвилі!
12 Vajon kirendelted-e már a reggelt, amióta megvagy, és kijelölted-e a hajnalpír helyét,	12 Чи на віку твоєму ти повелів колинебудь ранкові, | вказав зорі належне місце,
13 hogy megragadja a földnek széleit és lerázza róla a gonoszokat?	13 щоб вона ухопила за краї землю | і щоб безбожників струсила з неї?
14 Hogy olyanná legyen az, mint a pecsétagyag, és színeket öltsön, miként a ruha,	14 Вона міняє вид свій, мов глина для печатки, | стає барвистою, немов одежа.
15 hogy elvegyék a gonoszoktól a világosságukat, és megtörjék a felemelt kart?	15 І в грішників відібрано їхнє світло, | і ломиться піднесена рука.
16 Eljutottál-e a tenger mélységeibe? Jártál-e az óceán fenekén?	16 Чи ти зійшов колись до джерел моря? | Походжав дном безодні?
17 Kitárultak-e előtted a halál kapui, és láttad-e a halálárnyék portáit?	17 Чи відкрилися тобі ворота смерти? | Чи бачив єси брами смертельної тіні?
18 Szemlélted-e a földet széltében? Jelentsd meg nekem mindezt, ha tudod!	18 Чи обійняв оком світ широкий? | Скажи, коли усе те знаєш!
19 Melyik út visz a világosság lakóhelyéhez, és hol van a sötétség helye,	19 Де та дорога — до світла оселі, | і темрява, — де її місце,
20 hogy mindegyiket határába elvezesd, és tudd az ösvényt házához!?	20 щоб привести їх до їхнього житла, | направити їх до їхнього дому?
21 Te ezt tudod, hisz akkor születtél, és napjaid száma igen nagy!	21 Ти знаєш, бо ж ти вже тоді народився, | і число днів твоїх велике.
22 Eljutottál-e a hó tárházához, és láttad-e a jégeső raktárait,	22 Доходив ти колись до сховищ снігу? | Чи, може, бачив склади граду,
23 amelyeket eltettem a szorongatás idejére, a harc és a háború napjára?	23 що я тримаю на час-пору смутку, | на день війни та битви?
24 Melyik út visz oda, ahol a világosság szétszóródik, s a hőség a föld fölött eloszlik?	24 Де та дорога, що нею світло ділиться | і шириться по землі східній вітер?
25 Ki hasított csatornát a sűrű zápornak és utat a csattogó villámnak,	25 Хто зливі канали риє, | дорогу гуркотові грому,
26 hogy lehulljon az eső olyan földre, ahol senki sem lakik, a pusztára, ahol ember nem tartózkodik,	26 щоб дощ послати на безлюдну землю, | пустиню, де нема нікого?
27 hogy a sivár sivatagot jóllakassa, és zsenge füveket sarjasszon!?	27 Щоб напоїти пустизну та пустелю, | щоб виростити в степу тирсу?
28 Ki az atyja az esőnek? Ki nemzette a harmat cseppjeit?	28 Чи має дощ батька? | Хто родить роси краплі?
29 Kinek méhéből jött elő a jég, és ki szülte az ég zúzmaráját?	29 З чийого лона лід виходить? | І іній з небес, — хто його породжує?
30 Kővé merednek a vizek, és befagy a mélység színe!	30 Мов камінь, тверднуть води, | обличчя безодні замерзає.
31 Együtt tudnád-e tartani a Fiastyúk ragyogó csillagait? Vagy elbírnád-e oldani a Kaszás kötelékeit?	31 Чи міг би ти зв’язати вузли Квочки? | Чи Косаря мотуззя розв’язати?
32 Elővezeted-e a hajnali csillagot idejében, és felhozod-e az estcsillagot a föld fiai fölé?	32 Чи вивести у свій час ранню зорю, | Віз із його дітьми повести?
33 Ismered-e az ég törvényeit, és te határozod-e meg uralmát a földön?	33 Чи знаєш ти небес закони? | Чи можеш їхній порядок на землі встановити?
34 Felemeled-e szavadat a felhőig, hogy vizek bősége borítson el téged?	34 Можеш зняти голос твій до хмари, | щоб рясний дощ спустивсь на тебе?
35 Útjukra küldöd-e a villámokat, és jelentik-e neked megjövet: ‘Itt vagyunk’?	35 Чи можеш розсилати блискавиці, щоб вони пішли | й тобі сказали: Ось ми!
36 Ki helyezte a bölcsességet az emberek belsejébe, vagy ki adott értelmet a kakasnak?	36 Хто вклав в ібіса мудрість? | Хто півневі дав розум?
37 Ki számlálja meg a felhőket bölcsességgel? Ki fekteti le az égnek tömlőit,	37 Хто мудро може зчислити хмари | і бурдюки небесні вихиляти?
38 amikor a porból szilárd föld lesz, s a rögök összetapadnak?	38 Як пил стає болотом | і як грудки злипаються до купи?
39 Ejtesz-e prédát az oroszlánnak, és betöltöd-e kölykei étvágyát,	39 Невже то ти полюєш для левиці здобич | і голод левенят заспокоюєш,
40 amikor búvóhelyükön meglapulnak és odújukban leselkednek?	40 коли, причаївшися, вони лежать у барлогах, | сидять, в гущавині засівши?
41 Ki készíti el a hollónak eledelét, amikor fiókái Istenhez kiáltanak és étel nélkül röpdösnek?	41 Хто воронові харч готує, | як його діти пищать до Бога, | блукаючи без поживи?»