Salmi 102

BIBBIA CEI 2008	Біблія
1 Preghiera di un povero che è sfinito ed effonde davanti al Signore il suo lamento.	1 Молитва нужденного, що, прибитий горем, виливає свою скаргу перед Богом.
2 Signore, ascolta la mia preghiera,a te giunga il mio grido di aiuto.	2 Господи, почуй мою молитву; моє благання нехай до тебе ввійде
3 Non nascondermi il tuo voltonel giorno in cui sono nell’angoscia.Tendi verso di me l’orecchio,quando t’invoco, presto, rispondimi!	3 Не ховай обличчя твого від мене у день моєї скрути. Прихили до мене твоє вухо, коли до тебе взиваю, вислухай мене скоро.
4 Svaniscono in fumo i miei giornie come brace ardono le mie ossa.	4 Бо дні мої, як дим, щезають, і мої кості, як жар, тліють.
5 Falciato come erba, inaridisce il mio cuore;dimentico di mangiare il mio pane.	5 Прибите, мов трава, в’яне моє серце, я забуваю їсти хліб мій.
6 A forza di gridare il mio lamentomi si attacca la pelle alle ossa.	6 Від сильного мого стогнання прилипли мої кості до моєї шкіри.
7 Sono come la civetta del deserto,sono come il gufo delle rovine.	7 Я став, мов пелікан у пустині, зробивсь, мов той пугач у руїнах.
8 Resto a vegliare:sono come un passerosolitario sopra il tetto.	8 Не сплю я й стогну, немов самітна пташка на покрівлі.
9 Tutto il giorno mi insultano i miei nemici,furenti imprecano contro di me.	9 Вороги мої ввесь час мене ображають; ті, що лютують проти мене, кленуться мною.
10 Cenere mangio come fosse pane,alla mia bevanda mescolo il pianto;	10 Бо я, неначе хліб, їм попіл і напиток мій із сльозами я змішую, —
11 per il tuo sdegno e la tua collerami hai sollevato e scagliato lontano.	11 через твій гнів і твоє обурення, бо ти мене підняв і кинув.
12 I miei giorni declinano come ombrae io come erba inaridisco.	12 Дні мої, неначе тінь, що простягнулась, і сам я, неначе трава, в’яну.
13 Ma tu, Signore, rimani in eterno,il tuo ricordo di generazione in generazione.	13 Ти ж, Господи, сидиш повіки на престолі, й ім’я твоє по всі роди.
14 Ti alzerai e avrai compassione di Sion:è tempo di averne pietà, l’ora è venuta!	14 Ти встанеш, змилуєшся над Сіоном, бо час над ним уже змилосердитись, бо прийшла година.
15 Poiché ai tuoi servi sono care le sue pietree li muove a pietà la sua polvere.	15 Слуги твої люблять його каміння, їм милий його порох.
16 Le genti temeranno il nome del Signoree tutti i re della terra la tua gloria,	16 Народи будуть імени Господнього боятись, і всі царі землі — твоєї слави.
17 quando il Signore avrà ricostruito Sione sarà apparso in tutto il suo splendore.	17 Коли Господь Сіон відбудує, явиться в своїй славі,
18 Egli si volge alla preghiera dei derelitti,non disprezza la loro preghiera.	18 зглянеться він над молитвою нужденних, молитвою їхньою не погордує.
19 Questo si scriva per la generazione futurae un popolo, da lui creato, darà lode al Signore:	19 Хай це запишеться для будучого роду, і народ, що буде створений, хвалитиме Господа. Бо він з висоти своєї святині подивився, Господь із небес на землю глянув,
20 «Il Signore si è affacciato dall’alto del suo santuario,dal cielo ha guardato la terra,	20 щоб почути стогін бранця, щоб визволити призначених на смерть;
21 per ascoltare il sospiro del prigioniero,per liberare i condannati a morte,	21 щоб звіщали ім’я Господа в Сіоні і хвалили його в Єрусалимі,
22 perché si proclami in Sion il nome del Signoree la sua lode in Gerusalemme,	22 коли разом зберуться народи і царства служити Господеві.
23 quando si raduneranno insieme i popolie i regni per servire il Signore».	23 Він виснажив у дорозі мою силу, укоротив дні мої.
24 Lungo il cammino mi ha tolto le forze,ha abbreviato i miei giorni.	24 Я кажу: Боже мій, не забирай мене у половині віку мого: літа твої по всі роди!
25 Io dico: mio Dio, non rapirmi a metà dei miei giorni;i tuoi anni durano di generazione in generazione.	25 Спервовіку світу ти заснував землю і небеса — діло рук твоїх.
26 In principio tu hai fondato la terra,i cieli sono opera delle tue mani.	26 Вони загинуть, ти ж будеш стояти; все постаріється, немов одежа. Наче вбрання, ти їх міняєш, і вони пройдуть.
27 Essi periranno, tu rimani;si logorano tutti come un vestito,come un abito tu li muterai ed essi svaniranno.	27 Ти ж усе той самий, і літам твоїм кінця немає.
28 Ma tu sei sempre lo stessoe i tuoi anni non hanno fine.	28 Сини слуг твоїх будуть жити, і їхнє потомство утривалиться перед тобою.
29 I figli dei tuoi servi avranno una dimora,la loro stirpe vivrà sicura alla tua presenza.