Acts of the Apostles 5

NEW JERUSALEM	Біблія
1 There was also a man cal ed Ananias. He and his wife, Sapphira, agreed to sel a property;	1 Один чоловік, на ім’я Ананія, з своєю жінкою Сафірою продав маєток
2 but with his wife's connivance he kept back part of the price and brought the rest and presented it to theapostles.	2 і сховав дещо з ціни, — а знала про те і його жінка; решту ж приніс і поклав у ногах апостолів.
3 Peter said, 'Ananias, how can Satan have so possessed you that you should lie to the Holy Spirit andkeep back part of the price of the land?	3 Тоді Петро сказав: «Ананіє, чому то сатана наповнив твоє серце, щоб обманути Святого Духа і ховати частину ціни поля?
4 While you stil owned the land, wasn't it yours to keep, and after you had sold it wasn't the money yoursto do with as you liked? What put this scheme into your mind? You have been lying not to men, but to God.'	4 Хіба те, що ти мав, не твоє було, і коли його продав, гроші не були у твоїй владі? Чому ж ото ти зважився у своєму серці на той учинок? Ти обманув не людей, а Бога.»
5 When he heard this Ananias fel down dead. And a great fear came upon everyone present.	5 Почувши ці слова, Ананія впав та й умер. І страх великий огорнув усіх тих, що чули те.
6 The younger men got up, wrapped up the body, carried it out and buried it.	6 Тоді молодші встали, обгорнули його, взяли набік і поховали.
7 About three hours later his wife came in, not knowing what had taken place.	7 Через яких може три години, не знаючи, що сталося, увійшла його жінка.
8 Peter chal enged her, 'Tel me, was this the price you sold the land for?' 'Yes,' she said, 'that was theprice.'	8 Озвався Петро до неї: «Скажи мені, чи ви за стільки то були продали поле?» Вона відповіла: «Так, за стільки.»
9 Peter then said, 'Why did you and your husband agree to put the Spirit of the Lord to the test? Listen! Atthe door are the footsteps of those who have buried your husband; they wil carry you out, too.'	9 Тоді Петро до неї: «Як то, що ви змовилися, щоб спокушувати Господнього Духа? Ось ноги тих, що поховали твого чоловіка на порозі, вони й тебе винесуть.»
10 Instantly she dropped dead at his feet. When the young men came in they found she was dead, andthey carried her out and buried her by the side of her husband.	10 І вмить вона впала йому в ноги та й умерла. Хлопці ж увійшли й застали її мертву, і, винісши, поховали біля її чоловіка.
11 And a great fear came upon the whole church and on al who heard it.	11 Великий страх обняв усю Церкву і всіх, що чули про те.
12 The apostles worked many signs and miracles among the people. One in heart, they al used to meetin the Portico of Solomon.	12 Руками апостолів робилося багато знаків і чудес у народі. Усі вони перебували однодушно у притворі Соломона,
13 No one else dared to join them, but the people were loud in their praise	13 і ніхто сторонній не насмілювався до них пристати; однак народ хвалив їх вельми.
14 and the numbers of men and women who came to believe in the Lord increased steadily. Many signsand wonders were worked among the people at the hands of the apostles	14 Віруючих дедалі більше й більше приставало до Господа, сила жінок і чоловіків;
15 so that the sick were even taken out into the streets and laid on beds and sleeping-mats in the hopethat at least the shadow of Peter might fal across some of them as he went past.	15 так, що й на вулиці виносили недужих і клали на постелях і на ліжках, щоб, як ітиме Петро, бодай тінь його на когонебудь з них упала.
16 People even came crowding in from the towns round about Jerusalem, bringing with them their sickand those tormented by unclean spirits, and al of them were cured.	16 Сила людей збиралась навіть з довколишніх міст Єрусалиму, несучи хворих та тих, що їх мучили нечисті духи, і вони всі видужували.
17 Then the high priest intervened with all his supporters from the party of the Sadducees. Fil ed withjealousy,	17 Устав тоді первосвященик і всі ті, що були з ним, — то була секта садукеїв, — і, повні заздрощів,
18 they arrested the apostles and had them put in the public gaol.	18 наклали руки на апостолів і вкинули їх до громадської в’язниці.
19 But at night the angel of the Lord opened the prison gates and said as he led them out,	19 Але вночі ангел Господень відчинив двері в’язниці й, вивівши їх, мовив:
20 'Go and take up position in the Temple, and tel the people all about this new Life.'	20 «Ідіть і, ставши в храмі, говоріть до народу всі слова життя цього.»
21 They did as they were told; they went into the Temple at dawn and began to preach. When the highpriest arrived, he and his supporters convened the Sanhedrin -- this was the ful Senate of Israel -- and sent tothe gaol for them to be brought.	21 Почувши це, вони удосвіта ввійшли у храм і почали навчати. Тим часом прийшов первосвященик і ті, що були з ним, скликали синедріон і всіх старших синів Ізраїля і послали у в’язницю привести їх.
22 But when the officials arrived at the prison they found they were not inside, so they went back and reported,	22 Та як слуги прибули, не знайшли їх у в’язниці і, повернувшися, оповіли:
23 'We found the gaol securely locked and the warders on duty at the gates, but when we unlocked thedoor we found no one inside.'	23 «В’язницю ми знайшли замкнену з усякою безпекою і сторожів на варті при дверях, та, відчинивши, всередині ми не знайшли нікого.»
24 When the captain of the Temple and the chief priests heard this news they wondered what could behappening.	24 Почувши ці слова, наставник храму і перовосвященики збентежилися, (не знаючи), що воно могло статися.
25 Then a man arrived with fresh news. 'Look!' he said, 'the men you imprisoned are in the Temple. Theyare standing there preaching to the people.'	25 Аж тут прибув хтось і звістив: «Он ті мужі, яких ви вкинули у в’язницю, стоять у храмі і народ навчають.»
26 The captain went with his men and fetched them -- though not by force, for they were afraid that thepeople might stone them.	26 Тоді наставник пішов із слугами, привів їх, та не насильно, боялись бо народу, щоб не побив їх камінням.
27 When they had brought them in to face the Sanhedrin, the high priest demanded an explanation.	27 Привівши їх, поставили перед синедріоном, а первосвященик спитав їх:
28 'We gave you a strong warning', he said, 'not to preach in this name, and what have you done? Youhave fil ed Jerusalem with your teaching, and seem determined to fix the guilt for this man's death on us.'	28 «Чи ж ми не були вам заборонили строго цим ім’ям не навчати? І ось ви вашою наукою сповнили Єрусалим і хочете навести на нас кров цього чоловіка!»
29 In reply Peter and the apostles said, 'Obedience to God comes before obedience to men;	29 Озвавшись тут Петро й апостоли, сказали: «Слухатися слід більше Бога, ніж людей!
30 it was the God of our ancestors who raised up Jesus, whom you executed by hanging on a tree.	30 Бог батьків наших воскресив Ісуса, якого ви вбили, повісивши на дереві.
31 By his own right hand God has now raised him up to be leader and Saviour, to give repentance andforgiveness of sins through him to Israel.	31 Його Бог підняв правицею своєю, як князя і Спаса, щоб дати Ізраїлеві покаяння і відпущення гріхів.
32 We are witnesses to this, we and the Holy Spirit whom God has given to those who obey him.'	32 І ми свідки цих подій, і Дух Святий, що його Бог дав тим, які йому коряться.»
33 This so infuriated them that they wanted to put them to death.	33 Почувши це, вони розлютилися і задумали їх убити.
34 One member of the Sanhedrin, however, a Pharisee called Gamaliel, who was a teacher of the Lawrespected by the whole people, stood up and asked to have the men taken outside for a time.	34 Тоді один фарисей, на ім’я Гамалиїл, законовчитель, поважаний усім народом, устав серед синедріону, повелів вивести на хвилину людей,
35 Then he addressed the Sanhedrin, 'Men of Israel, be careful how you deal with these people.	35 і сказав до них: «Мужі ізраїльські! Зважайте на те, що маєте робити цим людям.
36 Some time ago there arose Theudas. He claimed to be someone important, and col ected about fourhundred fol owers; but when he was kil ed, al his fol owers scattered and that was the end of them.	36 Останніми цими днями встав був Тевда і казав, що він хтось великий; до нього пристало яких чотириста чоловіка; його вбито, й усі, що за ним тягнули, розпорошилися і зійшли нінащо.
37 And then there was Judas the Galilean, at the time of the census, who attracted crowds of supporters;but he was kil ed too, and al his fol owers dispersed.	37 А після цього, під час перепису, устав був Юда галилейський і потягнув народ за собою, але й він загинув, і всі ті, що за ним тягнули, були розігнані.
38 What I suggest, therefore, is that you leave these men alone and let them go. If this enterprise, thismovement of theirs, is of human origin it wil break up of its own accord;	38 Отож, я нині кажу вам: Зоставте тих людей, лишіть їх, бо коли від людей цей задум чи ця справа, вона сама собою розпадеться.
39 but if it does in fact come from God you wil be unable to destroy them. Take care not to find yourselvesfighting against God.' His advice was accepted;	39 Коли ж від Бога, ви не здолієте звести їх зо світу, — щоб ви часом не стали противниками Бога.» Послухалися вони його ради.
40 and they had the apostles called in, gave orders for them to be flogged, warned them not to speak inthe name of Jesus and released them.	40 І, прикликавши апостолів, вибили їх і, заборонивши говорити в ім’я Ісуса, відпустили.
41 And so they left the presence of the Sanhedrin, glad to have had the honour of suffering humiliation forthe sake of the name.	41 Вийшли апостоли з синедріону, раді, що удостоїлися перенести зневагу за ім’я Ісуса.
42 Every day they went on ceaselessly teaching and proclaiming the good news of Christ Jesus, both inthe temple and in private houses.	42 І щодня в храмі й по домах не переставали навчати й звіщати Христа Ісуса.