Ḥavaqquq (חבקוק) - Abacuc 2

MODERN HEBREW BIBLE	Біблія
1 אמרו לאחיכם עמי ולאחותיכם רחמה	1 «Та все ж таки синів Ізраїлевих буде числом стільки, як піску морського, що його не можна ні зміряти, ані злічити. І замість до них казати: Ви — не народ мій, — до них казатимуть: Діти Бога живого.
2 ריבו באמכם ריבו כי היא לא אשתי ואנכי לא אישה ותסר זנוניה מפניה ונאפופיה מבין שדיה	2 Сини Юди й сини Ізраїля зберуться докупи і настановлять над собою одного головою, і вийдуть з краю, великий бо буде день Єзреела.
3 פן אפשיטנה ערמה והצגתיה כיום הולדה ושמתיה כמדבר ושתה כארץ ציה והמתיה בצמא	3 Скажіть вашим братам: Народ мій, — а вашим сестрам: Помилувана.
4 ואת בניה לא ארחם כי בני זנונים המה	4 Оскаржте вашу матір, оскаржте, бо вона мені не жінка, і я не чоловік їй. Нехай вона усуне з лиця у себе блуд свій, і свої перелюбства з-поміж грудей у себе,
5 כי זנתה אמם הבישה הורתם כי אמרה אלכה אחרי מאהבי נתני לחמי ומימי צמרי ופשתי שמני ושקויי	5 а то я роздягну її догола, зроблю її такою як була в день, коли народилась, зроблю її, немов пустиню, зроблю її, неначе суху землю, я спрагою її заморю.
6 לכן הנני שך את דרכך בסירים וגדרתי את גדרה ונתיבותיה לא תמצא	6 Дітей її не буду милувати, бо то блудницькі діти,
7 ורדפה את מאהביה ולא תשיג אתם ובקשתם ולא תמצא ואמרה אלכה ואשובה אל אישי הראשון כי טוב לי אז מעתה	7 бо мати їх блудувала. Та, що їх зачала, соромом себе покрила, бо говорила: Піду я за коханцями моїми, що мені дають хліб і воду, вовну й льон, олію й напої.
8 והיא לא ידעה כי אנכי נתתי לה הדגן והתירוש והיצהר וכסף הרביתי לה וזהב עשו לבעל	8 Ось чому я її дорогу глодами загороджу й вимурую мур проти неї, так що вона своїх стежок не знайде.
9 לכן אשוב ולקחתי דגני בעתו ותירושי במועדו והצלתי צמרי ופשתי לכסות את ערותה	9 Вона гонитиметься за коханцями своїми, але не дожене їх, шукатиме, та не знайде їх. І тоді скаже: Піду, повернусь до мого першого чоловіка, бо тоді мені ліпше було, ніж нині.
10 ועתה אגלה את נבלתה לעיני מאהביה ואיש לא יצילנה מידי	10 Вона не визнала, що то я давав їй хліб, молоде вино й свіжу олію, що я обсипав її золотом та сріблом, з яких вона собі ваалів наробила.
11 והשבתי כל משושה חגה חדשה ושבתה וכל מועדה	11 Тому я заберу назад у свій час хліб мій, і моє молоде вино в свою пору; я вирву геть вовну й льон мій, якими вона свою голизну прикривала.
12 והשמתי גפנה ותאנתה אשר אמרה אתנה המה לי אשר נתנו לי מאהבי ושמתים ליער ואכלתם חית השדה	12 Тепер відкрию її сором перед очима в її коханців, і ніхто її не врятує з руки моєї.
13 ופקדתי עליה את ימי הבעלים אשר תקטיר להם ותעד נזמה וחליתה ותלך אחרי מאהביה ואתי שכחה נאם יהוה	13 Край покладу я всім її утіхам, її святам, її новомісяччям, її суботам — усім її врочистостям.
14 לכן הנה אנכי מפתיה והלכתיה המדבר ודברתי על לבה	14 Я спустошу виноградні лози й смоківниці в неї, що про них вона казала: Це мої подарунки, що мені були дали мої коханці. Я оберну їх на ліс; звір польовий буде їх жерти.
15 ונתתי לה את כרמיה משם ואת עמק עכור לפתח תקוה וענתה שמה כימי נעוריה וכיום עלתה מארץ מצרים	15 Я її покараю за дні ваалів, коли вона їм кадила та, оздобившися кульчиками й намистами, за коханцями ходила. Мене ж — вона забула! — слово Господнє.
16 והיה ביום ההוא נאם יהוה תקראי אישי ולא תקראי לי עוד בעלי	16 Ось чому я її заманю і заведу її у пустиню, і буду їй до серця промовляти.
17 והסרתי את שמות הבעלים מפיה ולא יזכרו עוד בשמם	17 Я дам їй виноградники ізвідти й Ахор-долину, як надії двері. І вона відповість там так, як за днів своєї молодости та як вона виходила з Єгипетського краю.
18 וכרתי להם ברית ביום ההוא עם חית השדה ועם עוף השמים ורמש האדמה וקשת וחרב ומלחמה אשבור מן הארץ והשכבתים לבטח	18 І станеться: того часу, — слово Господнє, — вона буде звати мене: Мій чоловіче! — вона не буде більше мене звати: Мій Ваале!
19 וארשתיך לי לעולם וארשתיך לי בצדק ובמשפט ובחסד וברחמים	19 Я викину із уст у неї імена ваалів, їхні ймення не будуть згадуватись більше.
20 וארשתיך לי באמונה וידעת את יהוה	20 І я вчиню для них умову з диким звірем, з птаством небесним і з тим, що по землі плазує. Лук, меч, війну — я з землі знищу і дам лежати їм безпечно.
21 והיה ביום ההוא אענה נאם יהוה אענה את השמים והם יענו את הארץ	21 Я заручу тебе собі навіки, я заручу тебе собі в справедливості й у праві, в ласкавості й у любові.
22 והארץ תענה את הדגן ואת התירוש ואת היצהר והם יענו את יזרעאל	22 Я заручу тебе собі в вірності, й ти Господа спізнаєш.
23 וזרעתיה לי בארץ ורחמתי את לא רחמה ואמרתי ללא עמי עמי אתה והוא יאמר אלהי	23 Того часу я відповім, — слово Господнє, — небу, а воно відповість землі.
	24 Земля відповість збіжжю, мустові й олії; вони ж відкажуть Єзреелові.
	25 Я його засію для мене у краю, помилую я Непомилувану і скажу Не-Мій-Народові: Ти — народ мій, а він скаже: Ти — Бог мій.»