| 1 הוי שודד ואתה לא שדוד ובוגד ולא בגדו בו כהתמך שודד תושד כנלתך לבגד יבגדו בך | 1 Горе тобі, спустошнику, якого не спустошено! Зраднику, з яким по-зрадницькому не повелися! Коли скінчиш пустошити, то й тебе спустошать, і коли втомишся зраджувати, то й тебе зраджувати будуть. |
| 2 יהוה חננו לך קוינו היה זרעם לבקרים אף ישועתנו בעת צרה | 2 Господи, помилуй нас! Ми на тебе уповаємо. Будь нам раменом щоранку, нашим рятунком у час скрути! |
| 3 מקול המון נדדו עמים מרוממתך נפצו גוים | 3 Коли твій голос грізно лунає, народи втікають; коли встаєш, погани йдуть урозтіч. |
| 4 ואסף שללכם אסף החסיל כמשק גבים שוקק בו | 4 І збирають вашу здобич, як сарана збирає; кидаються, як гусінь, на неї. |
| 5 נשגב יהוה כי שכן מרום מלא ציון משפט וצדקה | 5 Вознесений Господь, бо він живе високо; він сповнює Сіон справедливістю та правом. |
| 6 והיה אמונת עתיך חסן ישועת חכמת ודעת יראת יהוה היא אוצרו | 6 Часів твоїх безпечність буде багатством, що спасає; мудрість, знання й страх Господній буде його скарбом. |
| 7 הן אראלם צעקו חצה מלאכי שלום מר יבכיון | 7 Ось мужні їхні кричать назовні, а посли миру гірко плачуть. |
| 8 נשמו מסלות שבת עבר ארח הפר ברית מאס ערים לא חשב אנוש | 8 Дороги опустіли, немає подорожніх. Він зламав умову, зневажив свідків; люди — ніщо у нього. |
| 9 אבל אמללה ארץ החפיר לבנון קמל היה השרון כערבה ונער בשן וכרמל | 9 Земля сумує, мліє; Ливан, засоромлений, в’яне; Шарон став, як пустиня; Башан, Кармель гублять листя. |
| 10 עתה אקום יאמר יהוה עתה ארומם עתה אנשא | |
| 11 תהרו חשש תלדו קש רוחכם אש תאכלכם | |
| 12 והיו עמים משרפות שיד קוצים כסוחים באש יצתו | 12 Народи будуть, як вапно горюче, немов кущі тернові порубані, що їх на вогні палять. |
| 13 שמעו רחוקים אשר עשיתי ודעו קרובים גברתי | 13 Слухайте ви, далекі, що я чиню, і ви, близькі, спізнайте мою силу! |
| 14 פחדו בציון חטאים אחזה רעדה חנפים מי יגור לנו אש אוכלה מי יגור לנו מוקדי עולם | 14 Злякалися грішники на Сіоні, страх огорнув безбожних. Хто з нас буде спроможний жити коло вогню, що пожирає? Хто з нас буде спроможний жити біля полум’я вічного? |
| 15 הלך צדקות ודבר מישרים מאס בבצע מעשקות נער כפיו מתמך בשחד אטם אזנו משמע דמים ועצם עיניו מראות ברע | 15 Той, хто по правді ходить і говорить прямодушно; хто цурається наживи із здирства; хто й руками не торкається підкупу; хто вуха затикає на слова криваві; хто заплющує очі, щоб не дивитися на лихо, — |
| 16 הוא מרומים ישכן מצדות סלעים משגבו לחמו נתן מימיו נאמנים | 16 він на вишинах буде жити; скелі укріплені будуть його захистом; хліба йому настачиться, води в нього не забракне. |
| 17 מלך ביפיו תחזינה עיניך תראינה ארץ מרחקים | 17 Царя в його красі побачать твої очі; узрять розлогу землю. |
| 18 לבך יהגה אימה איה ספר איה שקל איה ספר את המגדלים | 18 Серце твоє про жах згадає: де той, мовляв, що рахував? Де той, що важив? Де той, що лічив башти? |
| 19 את עם נועז לא תראה עם עמקי שפה משמוע נלעג לשון אין בינה | 19 Ти не побачиш більше зухвалого люду, люду глухої мови, що її годі зрозуміти, з язиком лепетливим, незбагненним. |
| 20 חזה ציון קרית מועדנו עיניך תראינה ירושלם נוה שאנן אהל בל יצען בל יסע יתדתיו לנצח וכל חבליו בל ינתקו | 20 Глянь на Сіон, місто наших святих! Очі твої побачать Єрусалим, житло мирне, намет непорушний; кілки його не будуть вирвані повіки, ніяка з його поворозок не порветься. |
| 21 כי אם שם אדיר יהוה לנו מקום נהרים יארים רחבי ידים בל תלך בו אני שיט וצי אדיר לא יעברנו | 21 Бо там Господь для нас величний, — замість рік, струмків широких, де не ввійде ніякий весловий човен, ані пишний корабель не пройде. |
| 22 כי יהוה שפטנו יהוה מחקקנו יהוה מלכנו הוא יושיענו | 22 Бо Господь — суддя наш; Господь — наш законодавець; Господь — цар наш; він спасе нас. |
| 23 נטשו חבליך בל יחזקו כן תרנם בל פרשו נס אז חלק עד שלל מרבה פסחים בזזו בז | 23 Линви твої послабли, щогол не тримають більше, не розпинають стягу. Тоді настане велике паювання лупу; навіть кульгаві будуть грабувати. |
| 24 ובל יאמר שכן חליתי העם הישב בה נשא עון | 24 Ніякий мешканець не скаже: я — хворий. І людям, що живуть там відпустяться їхні гріхи. |