Joel (יואל) - Gioele 10

MODERN HEBREW BIBLE	Біблія
1 הוי החקקים חקקי און ומכתבים עמל כתבו	1 Горе тим, що несправедливі видають закони, що пишуть приписи жорстокі,
2 להטות מדין דלים ולגזל משפט עניי עמי להיות אלמנות שללם ואת יתומים יבזו	2 щоб відправляти вбогих без правосуддя, щоб позбавляти права бідних у моїм народі, щоб з удовиць користь тягнути та сиріт обдирати,
3 ומה תעשו ליום פקדה ולשואה ממרחק תבוא על מי תנוסו לעזרה ואנה תעזבו כבודכם	3 І що ви чинитимете, як прийде кара, коли насуне погибель здалека? До кого вдастеся по допомогу? Де дінете ви скарби ваші?
4 בלתי כרע תחת אסיר ותחת הרוגים יפלו בכל זאת לא שב אפו ועוד ידו נטויה	4 І не залишиться вам нічого, хіба зігнутись поміж бранців та полягти між убитими. Але по всьому тому гнів його не відвернувся, рука його ще піднята.
5 הוי אשור שבט אפי ומטה הוא בידם זעמי	5 Горе Ашшурові, палиці мого гніву й києві мого пересердя!
6 בגוי חנף אשלחנו ועל עם עברתי אצונו לשלל שלל ולבז בז ולשימו מרמס כחמר חוצות	6 Я послав його на народ безбожний, виправив його на народ, що мене гнівить, щоб грабував його, обдирав до нитки, щоб топтав, немов грязюку на дорозі.
7 והוא לא כן ידמה ולבבו לא כן יחשב כי להשמיד בלבבו ולהכרית גוים לא מעט	7 Та він іншої про те гадки, інакше мислить про те його серце: на думці в нього — вигубити, викорінити чимало народів.
8 כי יאמר הלא שרי יחדו מלכים	8 Бо він сказав: «Чи ж не мої князі — царі усі?
9 הלא ככרכמיש כלנו אם לא כארפד חמת אם לא כדמשק שמרון	9 Хіба Калное не те, що й Каркеміш? Або Хамат не те, що й Арфад? І Самарія не те, що Дамаск?
10 כאשר מצאה ידי לממלכת האליל ופסיליהם מירושלם ומשמרון	10 Так, як моя рука загарбала царства богів, — а в них було більше кумирів, ніж у Єрусалимі й Самарії! —
11 הלא כאשר עשיתי לשמרון ולאליליה כן אעשה לירושלם ולעצביה	11 так, як учинив я з Самарією та її богами, так само вчиню з Єрусалимом та його бовванами.»
12 והיה כי יבצע אדני את כל מעשהו בהר ציון ובירושלם אפקד על פרי גדל לבב מלך אשור ועל תפארת רום עיניו	12 Але як довершить Господь усе своє діло на горі Сіоні й у Єрусалимі, тоді він покарає плід бундючних намислів царя асирійського і пиху очей його гордовитих,
13 כי אמר בכח ידי עשיתי ובחכמתי כי נבנותי ואסיר גבולת עמים ועתידתיהם שושתי ואוריד כאביר יושבים	13 бо він каже: «Силою моєї руки я зробив те і моєю мудрістю, бо я розумний. Я пересунув границі народів, загарбав їхні скарби і повикидав мешканців, немов велет.
14 ותמצא כקן ידי לחיל העמים וכאסף ביצים עזבות כל הארץ אני אספתי ולא היה נדד כנף ופצה פה ומצפצף	14 Моя рука захопила, мов гніздо, багатства народів. І так, як забирають покинуті в ньому яйця, я забрав усі землі, а ніхто й крилом не рушив і рота не роззявив і не писнув.»
15 היתפאר הגרזן על החצב בו אם יתגדל המשור על מניפו כהניף שבט את מרימיו כהרים מטה לא עץ	15 Хіба сокира хвалиться перед тим, хто нею рубає? Хіба пилка пишається перед тим, хто її тягне? Неначе б палиця рухала того, хто її піднімає, або кий піднімав того, хто не дерев’яний!
16 לכן ישלח האדון יהוה צבאות במשמניו רזון ותחת כבדו יקד יקד כיקוד אש	16 Тому Господь, Бог сил, пошле сухоти на його товстих, під його славою займеться полум’я, мов полум’я пожару.
17 והיה אור ישראל לאש וקדושו ללהבה ובערה ואכלה שיתו ושמירו ביום אחד	17 Світло Ізраїля стане вогнем, і його Святий — полум’ям, що запалить і пожере його тернину і його глоди колючі в одному дні.
18 וכבוד יערו וכרמלו מנפש ועד בשר יכלה והיה כמסס נסס	18 Розкішний його ліс і його сад він вигубить з душею і тілом, і стане той, немов умираючий сухітник.
19 ושאר עץ יערו מספר יהיו ונער יכתבם	19 Останок же дерев його лісу так змаліє, що й дитина їх списати зможе.
20 והיה ביום ההוא לא יוסיף עוד שאר ישראל ופליטת בית יעקב להשען על מכהו ונשען על יהוה קדוש ישראל באמת	20 І станеться того часу: рештки Ізраїля і ті, що врятуються з дому Якова, не будуть опиратись більше на того, хто їх б’є; вони будуть опиратись вірно на Господа, Святого Ізраїлевого.
21 שאר ישוב שאר יעקב אל אל גבור	21 Останок навернеться, останок Якова до Бога Сильного.
22 כי אם יהיה עמך ישראל כחול הים שאר ישוב בו כליון חרוץ שוטף צדקה	22 Бо хоча б у тебе, Ізраїлю, було народу, як піску в морі, то тільки останок навернеться. Призначено загладу, яку наведе справедливість.
23 כי כלה ונחרצה אדני יהוה צבאות עשה בקרב כל הארץ	23 Так! Призначену загладу Господь, Бог сил, довершить по всій землі.
24 לכן כה אמר אדני יהוה צבאות אל תירא עמי ישב ציון מאשור בשבט יככה ומטהו ישא עליך בדרך מצרים	24 Тим то ж так говорить Господь, Бог сил: «Народе мій, що живеш у Сіоні, не бійся Ашшура, що тебе палицею б’є і кия піднімає на тебе, як колись Єгипет!
25 כי עוד מעט מזער וכלה זעם ואפי על תבליתם	25 Бо ще трохи часу, ще трошки, і промине мій гнів, і моя досада буде проти них, їм на погибель.»
26 ועורר עליו יהוה צבאות שוט כמכת מדין בצור עורב ומטהו על הים ונשאו בדרך מצרים	26 І Господь сил підніме бич на нього, як тоді, коли побив Мідіяна при Орев-скелі і як підняв палицю свою над морем на Єгипет.
27 והיה ביום ההוא יסור סבלו מעל שכמך ועלו מעל צוארך וחבל על מפני שמן	27 І станеться того часу: його тягар здійметься з плечей у тебе і його ярмо не буде тяжіти в тебе на шиї. Він виходить з Ріммону,
28 בא על עית עבר במגרון למכמש יפקיד כליו	28 приходить під Аят, проходить через Мігрон, лишає свій обоз у Міхмасі.
29 עברו מעברה גבע מלון לנו חרדה הרמה גבעת שאול נסה	29 Проходять через просмик, у Геві ночують; Рама тремтить, Гівеа Саулова розбіглась.
30 צהלי קולך בת גלים הקשיבי לישה עניה ענתות	30 Кричи уголос, о дочко Галліму! Слухай, Лаїшо! Відкажи їй, Анатоте!
31 נדדה מדמנה ישבי הגבים העיזו	31 Розбіглась Мадмена, Гевіму мешканці втікають.
32 עוד היום בנב לעמד ינפף ידו הר בית ציון גבעת ירושלם	32 Ще лише сьогодні він простоїть у Нові; він піднімає руку проти дочки Сіону, проти пагорба Єрусалиму.
33 הנה האדון יהוה צבאות מסעף פארה במערצה ורמי הקומה גדועים והגבהים ישפלו	33 Та ось Господь, Бог сил, обіб’є з шумом верховіття; високі на зріст зрубані будуть і найпишніші — принижені.
34 ונקף סבכי היער בברזל והלבנון באדיר יפול	34 І хащі в лісі під сокирою поляжуть; Ливан із красою повалиться.