Sirák fiának könyve 20

KÁLDI-NEOVULGÁTA	Біблія
1 A neheztelésnél mennyivel jobb kérdőre vonni, akkor a beismerőt megkímélik a károsodástól.	1 Буває докір, та несвоєчасний; буває й мовчазний, але розумний.
2 Szeretné az eunuch is megfosztani a leányzót szüzességétől,	2 Ліпше зганити, аніж нагніватись.
3 így tesz, aki erőszakkal akarja érvényesíteni igazát.	3 Хто признається, той втрати уникне.
4 Milyen jó, ha a megfeddett megbánást mutat! Így elkerülöd a szándékos bűnt.	4 Що скопець, який силкується дівицю вінця позбавити, так і той, хто силою заводить правосуддя.
5 Van olyan, aki hallgat, és mégis bölcsnek tartják, és van, akit megutálnak, mert folyton beszélni akar.	5 Не одного мовчазного вважають за мудрого, а багатомовного раз-у-раз ненавидять.
6 Van olyan, aki hallgat, mert nincs okos mondanivalója, és van, aki hallgat, mert tudja az alkalmas időt.	6 Дехто мовчить, бо не має відповіді; а інший мовчить, бо знає свою пору.
7 A bölcs ember hallgat, amíg el nem jön ideje, a nagyzoló és balga pedig nem tartja magát időhöz.	7 Мудрий мовчить до слушного часу, а балакун і безглуздий — не вважають на пору.
8 Önmaga ellen vét a sokbeszédű, s a jogtalanul követelődzőt meggyűlölik.	8 Хто цокотить занадто, той врешті обридне; хто накидується, той знавісніє.
9 Van siker, amely káros a fegyelmezetlen emberre, és van találás, amely veszteség!	9 Часом у злиднях пощастить людині, а часом і знахідка — немов утрата.
10 Van adomány, amely nem jár haszonnal, és van ajándék, amelyet duplán kell megfizetni!	10 Буває гостинець, що для тебе безкорисний, а буває й гостинець, який віддає подвійно.
11 Van megalázás, amely dicsőségre vezet, és van olyan, aki alázkodás után felemeli fejét.	11 Буває, що з-за слави стається пониження, тоді як дехто підносить голову й у злиднях.
12 Van olyan, aki csekély áron sokat vásárol, de megfizet érte hétszeresen!	12 Дехто купує багато й ніби дешево, насправді ж платить за те аж усемеро.
13 A bölcs ember kevés szóval is kedveltté teszi magát, az ostobák kedveskedése ellenben kárba vész.	13 Мудрий словами робить себе приємним, а в дурного й чемність іде намарно.
14 Nincsen hasznod az ostoba ajándékából, mert szeme elvár hétannyit.	14 Гостинець дурня не дасть тобі користи, бо очі в нього жадібні за те взяти всемеро.
15 Keveset ad és sokat kifogásol, tűz tör elő, ha kinyitja száját.	15 Дає він мало, а дорікає багато, роззявляючи рота, немов той окличник; сьогодні позичить, а взавтра вже й домагається, — ну й осоружна ж отака людина!
16 Van olyan, aki ma ad kölcsönt, és holnap már visszakéri; de undok az ilyen ember!	16 Дурень твердить: «Нема в мене друзів, немає й вдячности за мої добродійства;
17 »Az ostobának nincsen barátja, és nincs köszönet ajándékaiért.«	17 їдуни мого хліба — язики невдячні.» Як же часто й громадно сміються з нього!
18 Akik kenyerét eszik, hamis nyelvűek, kinevetik hányszor, és milyen sokan!	18 Ліпше послизнутись на підлозі, аніж язиком; падіння лихих ось так зненацька й стається!
19 Mert nem azt osztogatja helyes érzékkel, amire szükség van, hanem olyasmit, aminek nem veszik hasznát.	19 Осоружна людина, недоречна мова — ось таке завжди на устах невігласів.
20 A hamis nyelv botlása olyan, mint amikor valaki elesik a padlón, így jön el hirtelen a gonoszok bukása.	20 З дурного уст приповідки не приймають, — він бо її не каже своєчасно!
21 A kelletlen ember csupa üres locsogás, amely ki sem fogy a bárdolatlanok szájából.	21 Декого стримує від гріхів убозтво, тож, спочиваючи, він не зазнає докорів сумління.
22 Megvetik a bölcs mondást az ostoba szájában, mert nem mondja kellő időben.	22 Дехто сам собі погубитель із-за соромливости, з-за якогось дурня сам себе занапащує.
23 Van, akit szegénysége visszatart a bűntől, de nyugalmában ösztönzést kap arra.	23 Дехто з-за соромливости пообіцяє щось другові, — а й зробить собі з нього даремно ворога.
24 Van olyan, aki tönkremegy restelkedésből, és oktalan ember kedvéért feláldozza magát, tönkreteszi magát, mert mások személyét tekinti.	24 Брехня для людини — це ганебна пляма, вона — раз-у-раз на устах невігласів.
25 Van, aki ígéretet tesz barátjának szégyenből, és szükségtelenül ellenségévé teszi.	25 Ліпше злодій, ніж безнастанний брехун; а втім, вони обидва успадкують погибель.
26 Csúnya szégyenfolt az emberen a hazugság, mégis folyton kísért a neveletlenek szájában!	26 Звичка до брехні — нечестя для чоловіка і ганьба при ньому довготривала.
27 A tolvaj is különb annál, aki folyton hazudik, de mindkettőnek romlás az örökrésze.	27 Мудрий словами пошану до себе збуджує, розумний чоловік — вельможам довподоби.
28 A hazug embereknek becstelen az erkölcsük, és szégyenüket állandóan magukkal hordozzák.	28 Хто землю обробляє, той урожай свій збільшить, і хто вельможам довподоби, тому простять несправедливість.
29 Aki beszédében bölcs, sokra viszi, s az okos ember kedves a nagyok előtt.	29 Гостинці й дарунки засліплюють очі мудрих і, як гнуздечка в роті, відводять набік докори.
30 Aki megműveli földjét, magas asztagot rak terméséből, és aki igazságot tesz, felmagasztalják, aki pedig kedves a nagyok előtt, megmenekül az igaztalanságtól.	30 Схована мудрість і скарб незримий — яка з одного і другого користь?
31 Ajándék és adomány vakká teszi a bírák szemét, és mint zabla a szájban, elhárítja feddésüket.	31 Ліпше чоловік, що глупоту свою ховає, аніж чоловік, що ховає свою мудрість.
32 Eldugott bölcsesség és elrejtett kincs, mi haszna mindkettőnek? Többet ér, aki palástolja ostobaságát, mint az az ember, aki elrejti bölcsességét.