| 1 Six jours après, Jésus prit Pierre, Jacques et Jean, et les conduisit seuls, à l'écart, sur une haute montagne; et Il fut transfiguré devant eux. | 1 І сказав їм: Істинно кажу вам: Є деякі з отут присутніх, що не зазнають смерти, аж поки не вздріють Царства Божого, що прийде у могутності. |
| 2 l. et l'esprit l'a souvent jeté dans le feu et dans l'eau, pour le faire périr. Mais, si Vous pouvez quelque chose, secourez-nous, ayez pitié de nous. | 2 Шість же день по тому бере Ісус із собою Петра, Якова та Йоана і веде самих їх окремо на високу гору. І переобразився перед ними: |
| 3 Elie et Moïse leur apparurent, et ils s'entretenaient avec Jésus. | 3 одежа його заблищала й так вельми збіліла, що на землі й білильник так не вибілив би. |
| 4 Et Pierre, prenant la parole, dit à Jésus: Maître, il est bon pour nous d'être ici; faisons trois tentes, une pour Vous, une pour Moïse, et une pour Elie. | 4 Й Ілля з’явився їм з Мойсеєм, і говорили з Ісусом. |
| 5 Car il ne savait pas ce qu'il disait, l'effroi les ayant saisis. | 5 Заговорив і Петро та й каже до Ісуса: Учителю, добре нам тут бути! Зробімо ж три намети: тобі один, Мойсееві один та Іллі один. |
| 6 Il se forma une nuée, qui les couvrit; et une voix sortit de la nuée, disant: Celui-ci est Mon Fils bien-aimé; écoutez-Le. | 6 Не знав бо що сказати, тому що страх був огорнув їх. |
| 7 Et aussitôt, regardant tout autour, ils ne virent plus personne, si ce n'est Jésus seul avec eux. | 7 І наступила хмара й отінила їх, а з хмари пролунав голос: Це Син мій возлюблений, слухайтесь його! |
| 8 Et comme ils descendaient de la montagne, Il leur ordonna de ne raconter à personne ce qu'ils avaient vu, jusqu'à ce que le Fils de l'homme fût ressuscité d'entre les morts. | 8 Але оглянувшись негайно навколо, не побачили вже нікого, крім самого Ісуса з ними. |
| 9 Et ils tinrent cette parole secrète en eux-mêmes, se demandant entre eux ce que signifiait: Jusqu'à ce qu'Il fût ressuscité d'entre les morts. | 9 А коли сходили вони з гори, наказав їм, щоб нікому не оповідали те, що бачили, аж поки Син Чоловічий не воскресне з мертвих. |
| 10 Et ils L'interrogeaient, en disant: Pourquoi donc les pharisiens et les scribes disent-ils qu'il faut qu'Elie vienne d'abord? | 10 І вони зберегли в собі це слово, питаючи один одного, що воно означає воскреснути з мертвих. |
| 11 Il leur répondit: Elie, lorsqu'il viendra d'abord, rétablira toutes choses, et comme il est écrit du Fils de l'homme, Il souffrira beaucoup et sera méprisé. | 11 І запитали його, промовивши: А чого то книжники кажуть, мовляв, Ілля має прийти перше? |
| 12 Mais Je vous dis qu'Elie est déjà venu (et ils lui ont fait tout ce qu'ils ont voulu), selon qu'il a été écrit de lui. | 12 Він же відрік їм: Ілля має прийти перше і знову все до ладу приведе, — та як же про Сина Чоловічого написано, що мусить він багато вистраждати й буде погорджений? |
| 13 Lorsqu'Il fut venu vers Ses disciples, Il vit une grande foule autour d'eux, et des scribes qui discutaient avec eux. | 13 Та от кажу вам, що Ілля вже прийшов був, а вони вчинили з ним, що їм забаглось, як і написано про нього. |
| 14 Et aussitôt tout le peuple, voyant Jésus, fut saisi d'étonnement et de frayeur; et étant accourus, ils Le saluaient. | 14 Повернувшися ж до учнів, побачив навколо них силу народу, а й книжників, які сперечалися з ними. |
| 15 Il leur demanda: Pourquoi discutez-vous ensemble? | 15 Скоро ввесь народ його уздрів, то дивом великим здивувався і, бігши до нього, заходився його вітати. |
| 16 Et un homme de la foule, prenant la parole, dit: Maître, je Vous ai amené mon fils, qui est possédé d'un esprit muet; | 16 А він спитав їх: Про що сперечаєтеся з ними? |
| 17 et en quelque lieu qu'il le saisisse, il le jette à terre, et l'enfant écume, grince des dents et se dessèche. J'ai dit à Vos disciples de le chasser, mais ils ne l'ont pu. | 17 І відказав йому один з народу: Учителю, привів я до тебе сина мого, що має німого духа, |
| 18 Jésus leur répondit: O génération incrédule, jusques à quand serai-Je avec vous? jusques à quand vous souffrirai-Je? Amenez-le-Moi. | 18 і де тільки його вхопить, кидає його об землю так, що піниться, скрегоче зубами, дерев’яніє. Просив я учнів твоїх, щоб його вигнали, та не змогли. |
| 19 Ils l'amenèrent; et aussitôt qu'il eut vu Jésus, l'esprit l'agita avec violence, et, jeté à terre, il se roulait en écumant. | 19 Він же у відповідь каже їм: О роде невірний! Доки я буду з вами? Доки вас терпітиму? Приведіть но його до мене. |
| 20 Jésus demanda au père de l'enfant: Combien y a-t-il de temps que cela lui arrive? Il répondit: Depuis son enfance; | 20 І привели його до нього. Скоро дух угледів його, притьмом того затряс, і повалившись той на землю, запінившися, почав качатися. |
| 21 Спитав же його батька: Скільки часу, як це йому сталося? — З дитинства, — відповів той. |
| 22 Jêsus lui dit: Si tu peux croire, tout est possible à celui qui croit. | 22 І часто він кидає його у вогонь і в воду, щоб його погубити. Та якщо можеш, поможи нам, змилосердившись над ним. |
| 23 Et aussitôt le père de l'enfant s'écria, disant avec larmes: Je crois, Seigneur; aidez mon incrédulité. | 23 Ісус же каже йому: Щодо того — якщо можеш — то все можливо тому, хто вірує. |
| 24 Et Jésus, voyant accourir la foule, menaça l'esprit impur, et lui dit: Esprit sourd et muet, Je te l'ordonne, sors de cet enfant, et ne rentre plus en lui. | 24 І вмить батько хлопчини викрикнув крізь сльози: Вірю, поможи моєму невірству! |
| 25 Alors l'esprit, poussant des cris et l'agitant avec violence, sortit, et l'enfant devint comme mort, de sorte que beaucoup disaient: Il est mort. | 25 Ісус же, бачивши, що збігається народ, погрозив нечистому духові, кажучи: Німий та глухий душе! Наказую тобі: Вийди з нього й не входь більше в нього. |
| 26 Mais Jésus, l'ayant pris par la main, le souleva, et il se leva. | 26 І, закричавши та сильно його стрясши, вийшов з нього. І наче змертвів той, тож многі казали: Вмер він. |
| 27 Lorsque Jésus fut entré dans la maison, Ses disciples Lui demandaient en secret: Pourquoi n'avons-nous pas pu le chasser? | 27 Але Ісус, узявши його за руку, підвів його, і той устав. |
| 28 Il leur répondit: Cette sorte de démon ne peut se chasser que par la prière et par le jeûne. | 28 Коли ж увійшов у дім, то учні його питали його насамоті: Чому ми не могли його вигнати? |
| 29 Etant sorti de là, ils traversèrent la Galilée, et Il voulait que personne ne le sût. | 29 Він відповів їм: Цей рід нічим не можна вигнати, тільки молитвою та постом. |
| 30 Cependant Il instruisait Ses disciples, et leur disait: Le Fils de l'homme sera livré entre les mains des hommes, et ils Le feront mourir, et le troisième jour après Sa mort Il ressuscitera. | 30 Вийшовши звідти, проходили крізь Галилею, і він не хотів, щоб будь-хто знав. |
| 31 Mais ils ne comprenaient pas cette parole, et ils craignaient de L'interroger. | 31 Навчав бо своїх учнів і казав їм: Син Чоловічий буде виданий у руки людям, і вб’ють його, і, вбитий, по трьох днях, воскресне. |
| 32 Ils vinrent à Capharnaüm; et lorsqu'ils furent dans la maison, Il leur demanda: Sur quoi discutiez-vous en chemin? | 32 Та вони не розуміли цього слова й страхалися його запитувати. |
| 33 Mais ils se taisaient; car, en chemin, ils avaient discuté ensemble, pour savoir lequel d'entre eux était le plus grand. | 33 І прийшли вони у Капернаум, і як був він у домі, спитав їх: Про що ви сперечалися дорогою? |
| 34 Et S'étant assis, Il appela les douze et leur dit: Si quelqu'un veut être le premier, il sera le dernier de tous et le serviteur de tous. | 34 Вони ж мовчали, бо сперечалися були дорогою, хто більший. |
| 35 Puis, prenant un enfant, Il le plaça au milieu d'eux; et après l'avoir embrassé, Il leur dit: | 35 Тоді він, сівши, прикликав дванадцятьох та й каже до них: Коли хто хоче бути першим, нехай буде з усіх останнім і усім слугою. |
| 36 Quiconque reçoit en Mon nom un enfant comme celui-ci, Me reçoit; et quiconque Me reçoit, reçoit non pas Moi mais Celui qui M'a envoyé. | 36 Потім узяв дитину, поставив її серед них і, обнявши її, каже до них: |
| 37 Alors Jean, prenant la parole, Lui dit: Maître, nous avons vu un homme qui chasse les démons en Votre nom, et il ne nous suit pas; et nous en l'avons empêché. | 37 Хто прийме одне з таких дитят в моє ім’я, — мене приймає; а хто мене приймає, — не мене приймає, а того, хто послав мене. |
| 38 Mais Jésus dit: Ne l'en empêchez pas; car il n'y a personne qui, après avoir fait un miracle en Mon nom, puisse aussitôt après parler mal de Moi. | 38 Йоан же сказав до нього: Учителю, ми бачили одного, що твоїм ім’ям бісів виганяє, але не ходить з нами, то ми й заборонили йому, — не ходить бо з нами. |
| 39 Qui n'est pas contre vous, est pour vous. | 39 Ісус же мовив: Не бороніть йому. Немає бо такого, хто робив би чуда моїм ім’ям і міг би незабаром мене лихословити. |
| 40 Et quiconque vous donnera un verre d'eau en Mon nom, parce que vous appartenez au Christ, en vérité, Je vous le dis, il ne perdra point sa récompense. | 40 Бо хто не проти нас, той за нас. |
| 41 Mais si quelqu'un scandalisait un de ces petits qui croient en Moi, il vaudrait mieux pour lui qu'on lui mît autour du cou une de ces meules que les ânes tournent, et qu'on le jeta dans la mer. | 41 Хто напоїть вас кухлем води тому, що ви Христові, — істинно кажу вам, — той не втратить своєї нагороди. |
| 42 Et si ta main te scandalise, coupe-la; il vaut mieux pour toi entrer manchot dans la vie, que d'aller, ayant deux mains, dans la géhenne, dans le feu inextinguible, | 42 Хто ж спокусить одне з оцих малих, що вірують, — краще було б такому, якщо б йому повішено на шию жорновий камінь та вкинено в море. |
| 43 là où leur ver ne meurt pas, et où le feu ne s'éteint pas. | 43 І коли твоя рука спокушає тебе, відітни її. Краще тобі ввійти в життя калікою, ніж з двома руками піти у пекло, у вогонь незгасний, |
| 44 Et si ton pied te scandalise, coupe-le; il vaut mieux pour toi entrer boiteux dans la vie éternelle, que d'être jeté, ayant deux pieds, dans la géhenne du feu inextinguible, | 44 де черв’як їхній не вмирає й вогонь не вгасає. |
| 45 là où leur ver ne meurt pas, et où le feu ne s'éteint pas. | 45 І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти в життя кривим, ніж з двома ногами бути кинутим у пекло, |
| 46 Et si ton oeil te scandalise, arrache-le; il vaut mieux pour toi entrer borgne dans le royaume de Dieu, que d'être jeté, ayant deux yeux, dans la géhenne de feu, | 46 де черв’як їхній не вмирає й вогонь не вгасає. |
| 47 là où leur ver ne meurt pas, et où le feu ne s'éteint pas. | 47 І коли око твоє спокушає тебе, вирви його: краще тобі ввійти у Царство Боже однооким, ніж з двома очима бути кинутим у пекло, |
| 48 Car tous seront salés par le feu, comme toute victime est salée par le sel. | 48 де черв’як їхній не вмирає і вогонь не вгасає. |
| 49 Le sel est bon; mais si le sel devient fade, avec quoi l'assaisonnerez-vous? Ayez du sel en vous, et ayez la paix entre vous. | 49 Бо кожен вогнем посолиться, жертва ж кожна — сіллю посолиться. |
| 50 Сіль — добра; та коли сіль не солона стане, чим її приправите? Майте у собі сіль і живіть у мирі між собою! |
