| 1 Il y avait un homme qui habitait à Babylone, et dont le nom était Joakim. | 1 Був чоловік, що жив у Вавилоні, на ім’я Йоаким. |
| 2 Il prit une femme nommée Susanne, fille d'Helcias, parfaitement belle et craignant Dieu; | 2 Він узяв собі жінку, на ймення Сусанна, дочку Хілкії; була ж вона вельми вродлива й богобоязна, |
| 3 car ses parents, qui étaient justes, avaient instruit leur fille selon la loi de Moïse. | 3 бо батьки її були справедливі й виховали свою дочку за законом Мойсеєвим. |
| 4 Or Joakim était très riche, et il avait un jardin fruitier près de sa maison; et les Juifs affluaient chez lui, parce qu'il était le plus honorable de tous. | 4 Був же Йоаким дуже багатий і мав сад біля свого дому. Юдеї приходили до нього, бо він був найвидатнішим з усіх. |
| 5 On avait établi pour juges, cette année-là, deux vieillards d'entre le peuple; c'est d'eux que le Seigneur a dit: L'iniquité est sortie de Babylone par des vieillards qui étaient juges, qui semblaient conduire le peuple. | 5 Того року були призначені суддями двоє старих з народу, про яких Господь сказав: «Несправедливість вийшла з Вавилону, від старих суддів, які вважали себе провідниками народу.» |
| 6 Ceux-là fréquentaient la maison de Joakim, et tous ceux qui avaient des affaires à juger venaient les y trouver. | 6 Вони приходили часто до дому Йоакима, і всі ті, що мали судові справи, вдавались до них. |
| 7 Lorsque la foule était partie, sur le midi, Susanne entrait et se promenait dans le jardin de son mari. | 7 Опівдні, як народ розходився, Сусанна входила в сад свого чоловіка й прогулювалася собі по ньому. |
| 8 Ces vieillards l'y voyaient tous les jours entrer et se promener, et ils brûlèrent de passion pour elle; | 8 Двоє старих побачили, як вона щодня входила й прогулювалась, і запалали вони пристрастю до неї. |
| 9 ils pervertirent leur sens, et ils détournèrent leurs yeux, pour ne pas voir le Ciel et pour ne se pas souvenir des justes jugements. | 9 Розум у них пішов обертом, а очі завернулись так, що вони не бачили більш неба й забули про справедливі присуди. |
| 10 Ils étaient donc tous deux blessés de son amour, mais ils ne s'entre-dirent point leur peine; | 10 Обидва вони запалали любов’ю до неї, але не говорили один одному про муку свою, |
| 11 car ils rougissaient de se découvrir l'un à l'autre leur passion, voulant corrompre Susanne. | 11 бо стидалися признатись у своїм бажанні мати її. |
| 12 Et ils cherchaient tous les jours, avec grand soin, à la voir. Ils se dirent l'un à l'autre: | 12 Щодня вони пильно стежили за нею, щоб побачити її. |
| 13 Allons chez nous, car c'est l'heure du dîner; et étant sortis, ils se séparèrent l'un de l'autre. | 13 Раз якось і каже один одному: «Ходімо додому, час обідати.» І вийшли й розійшлися, |
| 14 Mais, revenant aussitôt, ils se rencontrèrent, et, après s'en être demandé mutuellement la raison, ils avouèrent leur passion; et alors ils fixèrent ensemble un temps où ils pourraient la trouver seule. | 14 але, повернувшися, знову прийшли на те саме місце. Спитали один одного про причину й признались у своїй пристрасті, а тоді разом умовились про час, коли б їм застати Сусанну саму. |
| 15 Comme ils cherchaient un jour convenable, il arriva que Susanne entra, selon la coutume, accompagnée seulement de deux jeunes filles, et elle voulut se baigner dans le jardin, car il faisait chaud; | 15 Якже вони очікували слушного дня, сталось, що вона, як то звичайно робила й раніше, ввійшла лише з двома дівчатками й хотіла скупатися в саду, бо було гаряче. |
| 16 et il n'y avait là personne que les deux vieillards, qui étaient cachés et qui la regardaient. | 16 А не було там нікого, крім двох старих, що, сховавшись, наглядали за нею. |
| 17 Elle dit donc aux jeunes filles: Apportez-moi de l'huile et des parfums et fermez les portes du jardin, afin que je me baigne. | 17 Вона сказала дівчаткам: «Принесіть мені олії й пахощів, та замкніть ворота до саду, щоб я могла скупатись.» |
| 18 Elles firent ce qu'elle avait commandé; elles fermèrent les portes du jardin et elles sortirent par une porte de derrière, pour apporter ce qu'elle avait ordonné; et elles ne savaient pas que les vieillards furent cachés à l'intérieur. | 18 Ті зробили, як вона звеліла: замкнули ворота до саду й вийшли бічними дверима, щоб принести, що їм було наказано; про старих же, що сховались, вони не знали. |
| 19 Lorsque les jeunes filles furent sorties, les deux vieillards se levèrent, coururent à Susanne et lui dirent: | 19 Як же дівчатка вийшли, обидва старі встали, підбігли до неї |
| 20 Voici, les portes du jardin sont fermées; personne ne nous voit. et nous brûlons de passion pour toi; rends-toi donc à notre désiret unis-toi à nous. | 20 і сказали: «Ворота до саду замкнені, ніхто нас не бачить; ми палаємо пристрастю до тебе, тож пристань на наше бажання й стань нашою, — |
| 21 Si tu refuses, nous témoignerons contre toi, et nous dirons qu'un jeune homme était avec toi, et que c'est pour cela que tu as renvoyé tes jeunes filles. | 21 а як ні, ми посвідчимо на тебе, що з тобою був хлопець, і тому, мовляв, ти й вислала геть від себе дівчаток.» |
| 22 Susanne gémit et dit: L'angoisse m'entoure de tous côtés; car si je fais cela, c'est la mort pour moi; si je ne le fais pas, je n'échapperai pas de vos mains. | 22 Зідхнула Сусанна й мовила: «Скрутно мені звідусіль: бо як зроблю це — смерть мені, а як не зроблю — не втекти мені з рук ваших; |
| 23 Mais il est meilleur pour moi de tomber sans motif entre vos mains, que de pécher en la présence du Seigneur. | 23 але волію, не зробивши цього, потрапити у ваші руки, ніж согрішити перед Богом.» |
| 24 Alors Susanne poussa un grand cri, et les vieillards crièrent aussi contre elle. | 24 І скрикнула Сусанна сильним голосом, але обидва старі й собі закричали наперекір їй. |
| 25 Et l'un d'eux courut à la porte du jardin et l'ouvrit. | 25 Один побіг, щоб відчинити ворота до саду. |
| 26 Ayant entendu crier dans le jardin, les serviteurs de la maison se précipitèrent par la porte de derrière, pour voir ce que c'était. | 26 Як же почули ті, що були в домі, крик, кинулися через бічні двері побачити, що сталось. |
| 27 Après que les vieillards eurent parlé, les serviteurs éprouvèrent une grande honte, parce qu'on n'avait jamais rien dit de semblable de Susanne. | 27 І як старі розповіли по-своєму про справу, слуги засоромились вельми, бо про Сусанну ніколи чогось такого не говорилось. |
| 28 Le lendemain arriva, et le peuple étant venu chez Joakim son mari, les deux vieillards y vinrent aussi, pleins d'une résolution criminelle contre Susanne, pour lui faire perdre la vie. | 28 Наступного дня, коли народ зібравсь у її чоловіка Йоакима, прийшли й обидва старі, сповнені злочинного наміру проти Сусанни — видати її на смерть, |
| 29 Et ils dirent devant le peuple: Envoyez chercher Susanne, fille d'Helcias, femme de Joakim. | 29 то й сказали перед народом: «Пошліть за Сусанною, дочкою Хілкії, жінкою Йоакима.» Ті послали. |
| 30 On y envoya aussitôt, et elle vint avec ses parents, ses enfants et tous ses proches. | 30 І прийшла вона сама, її батьки, її діти й усі її родичі. |
| 31 Or Susanne était d'une délicatesse et d'une beauté parfaites. | 31 Сусанна ж була вельми вродлива й гарна з лиця. |
| 32 Ces méchants ordonnèrent qu'on lui ôtât son voile (car elle était voilée), afin de se rassasier au moins en cette manière de sa beauté. | 32 І оті беззаконні звеліли зняти намітку з неї, бо вона була покрита, — щоб насититись її красою. |
| 33 Les siens et tous ceux qui l'avaient connue pleuraient. | 33 Домашні її й усі, що її бачили, плакали. |
| 34 Alors les deux vieillards, se levant au milieu du peuple, mirent leurs mains sur sa tête. | 34 А обидва старі встали серед народу й поклали свої руки їй на голову. |
| 35 Elle, en pleura, leva les yeux au ciel, car son coeur avait confiance dans le Seigneur. | 35 Вона ж, плачучи, глянула догори на небо, бо її серце звірилось на Господа. |
| 36 Et les vieillards dirent : Comme nous nous promenions seuls dans le jardin, cette femme est entrée avec deux servantes; elle a fermé les portes du jardin et elle a renvoyé les jeunes filles. | 36 Старі промовили: «Тоді, як ми самі ходили собі по саду, ввійшла ота з двома дівчатками й зачинивши ворота до саду, відпустила дівчаток. |
| 37 Et un jeune homme, qui était caché, est venu et a péché avec elle. | 37 Аж тут прийшов до неї хлопець, що був сховався, та й злігся з нею. |
| 38 Nous étions dans un coin du jardin, et, voyant cette iniquité, nous sommes accourus à eux, et nous les avons vus s'unir. | 38 Ми ж, сидівши в закутку в садку, як побачили злочин, побігли до них, |
| 39 Lui, nous n'avons pu le prendre, parce qu'il était plus fort que nous, et qu'ayant ouvert la porte, il s'est échappé. | 39 то й побачили, що вони були разом, та не могли його схопити, бо він був дужчий від нас, отож, відчинивши ворота, вискочив; |
| 40 Mais elle, après l'avoir prise, nous lui avons demandé quel était ce jeune homme, et elle n'a pas voulu nous le dire. C'est de quoi nous sommes témoins. | 40 цю ж ми схопили й спитали, хто такий той хлопець. |
| 41 La multitude les crut, parce qu'ils étaient des anciens et des juges du peuple, et ils la condamnèrent à mort. | 41 Та вона не схотіла нам сказати. Це ми свідчимо.» Зібрані повірили їм — як старшим у народі і як суддям — і засудили її на смерть. |
| 42 Alors Susanne poussa un grand cri et dit: Dieu éternel, qui pénétrez ce qui est caché, et qui connaissez toutes choses avant qu'elles arrivent, | 42 Тоді Сусанна скрикнула сильним голосом і сказала: «О вічний Боже, знавче скритих речей, який відаєш усе раніш, ніж воно стане! |
| 43 Vous savez qu'ils ont porté un faux témoignage contre moi; et voici que je meurs, sans avoir rien fait de tout ce qu'ils ont inventé malicieusement contre moi. | 43 Ти знаєш, що на мене зроблено ложне свідоцтво, і ось я мушу вмерти, хоч я й не вчинила нічого з того, що оці мені злісно закидають.» |
| 44 Et le Seigneur entendit sa voix. | 44 І почув Господь її голос, |
| 45 Et comme on la conduisait à la mort, le Seigneur suscita l'esprit saint d'un jeune enfant nommé Daniel, | 45 і як ведено її на смерть, Бог збудив святий дух молодого хлопця на ім’я Даниї, |
| 46 qui cria à haute voix: Je suis pur du sang de cette femme. | 46 і цей скричав сильним голосом: «Я невинний у крові цієї!» |
| 47 Tout le peuple se tourna vers lui et dit: Quelle est cette parole que tu as proférée? | 47 Тоді увесь народ обернувсь до нього й сказав: «Що то за слово, що ти промовив?» |
| 48 Se tenant debout au milieu d'eux, il dit: Etes-vous assez insensés, fils d'Israël, pour condamner, sans la juger et sans connaître la vérité, une fille d'Israël? | 48 Він же, ставши посеред них, заговорив: «То ви такі дурні, сини Ізраїля? Не розсудивши й не розібравши ясно справи, засудили ви дочку Ізраїля! |
| 49 Jugez-la de nouveau, car ils ont porté un faux témoignage contre elle. | 49 Поверніться назад до суду, бо оці зробили на неї неправдиве свідоцтво.» |
| 50 Le peuple revint donc en grande hâte, et les vieillards dirent à Daniel: Viens, et prends place au milieu de nous, et instruis-nous, puisque Dieu t'a donné l'honneur de la vieillesse. | 50 Увесь народ повернувся чимдуж, і старі сказали до нього: «Сідай отут посеред нас і повідай нам, бо Бог дав тобі право старости.» |
| 51 Daniel dit au peuple: Séparez-les l'un de l'autre, et je les jugerai. | 51 Даниїл до них і каже: «Розлучіть їх одного від одного далеко, я їх розсліджу.» |
| 52 Lorsqu'ils eurent été séparés l'un de l'autre, Daniel appela l'un d'eux et lui dit: Homme vieilli dans le mal, les péchés que tu as commis autrefois viennent maintenant sur toi, | 52 Як же вони були розлучені один від одного, він покликав одного з них і мовив до нього: «О застарілий у злі! Ось упали гріхи, що ти був накоїв, |
| 53 qui rendais des jugements injustes, qui opprimais les innocents et qui relâchais les coupables, quoique le Seigneur ait dit: Tu ne feras pas mourir l'innocent et le juste. | 53 судивши суди несправедливі, засуджувавши невинних і відпускавши винних, тоді як Господь наказав: Невинного й справедливого не смієш убивати. |
| 54 Maintenant donc, si tu l'as vue, dis sous quel arbre tu les as vus parler ensemble. Il dit: Sous un lentisque. | 54 Отож, якщо ти бачив оцю, скажи, під яким деревом ти їх обох бачив укупі?» Той відповів: «Під ялиною.» |
| 55 Daniel lui dit: Vraiment tu as menti contre ta tête; car voici que l'Ange de Dieu, ayant reçu son arrêt, te coupera en deux. | 55 А Даниїл сказав: «Добре збрехав, на свою ж голову, бо ангел Божий уже взяв від Бога наказ розтяти тебе надвоє.» |
| 56 Après l'avoir renvoyé, il ordonna qu'on fît venir l'autre, et il lui dit: Race de Chanaan, et non de Juda, la beautê t'a séduit, et la passion a perverti ton coeur. | 56 Відпустив він цього й звелів привести другого та й сказав до нього: «З сімени Ханаана, а не Юди! Краса звела тебе, і пристрасть, перевернула твоє серце! |
| 57 C'est ainsi que vous traitiez les filles d'Israël, et, effrayées, elles vous parlaient; mais une fille de Juda n'a pu souffrir votre iniquité. | 57 Так ви чинили з дочками Ізраїля, й ті, налякані, вам піддавались, але дочка Юди не знесла вашого беззаконня. |
| 58 Maintenant donc, dis-moi sous quel arbre tu les as surpris lorsqu'ils se parlaient. Il dit: Sous un chêne. | 58 Скажи мені, отже, під яким деревом ти захопив їх разом.» Той відповів: «Під дубом.» |
| 59 Daniel lui dit: Vraiment, toi aussi tu as menti contre ta tête; car l'Ange du Seigneur est prêt, et tient l'épée pour te couper par le milieu et pour te faire mourir. | 59 Даниїл промовив до нього: «Добре збрехав і ти на твою голову, бо ангел Божий з мечем у руці вже чекає, щоб розпанахати тебе надвоє, аби вигубити вас.» |
| 60 Alors toute l'assemblée poussa un grand cri, et ils bénirent Dieu, qui sauve ceux qui espèrent en Lui. | 60 І скричали усі збори сильним голосом й благословили Бога, що спасає тих, які надіються на нього. |
| 61 Et ils s'élevèrent contre les deux vieillards, que Daniel avait convaincus par leur propre bouche d'avoir porté un faux témoignage; et ils leur firent le mal qu'ils avaient fait à leur prochain, | 61 А далі встали на обох старих, бо Даниїл власними ж їхніми губами довів, що вони дали ложне свідоцтво, і з ними зроблено так, як вони заслугували за свій злий намір супроти ближнього, — |
| 62 pour exécuter la loi de Moïse. Ils les firent mourir, et le sang innocent fut sauvé en ce jour-là. | 62 вчинено з ними за законом Мойсея й убито їх, і того дня була врятована кров невинна. |
| 63 Helcias et sa femme louèrent Dieu au sujet de leur fille Susanne, avec Joakim son mari et tous ses proches, de ce que rien de honteux ne s'était trouvé en elle. | 63 Хілкія ж і його жінка хвалили Бога за свою дочку Сусанну разом з Йоакимом, її чоловіком і з усіма родичами, бо у ній не знайшлося нічого ганебного. |
| 64 Quant à Daniel, il devint grand devant le peuple, depuis ce jour-là et dans la suite. | 64 А Даниїл від того дня й надалі став великим перед народом. |
| 65 Et le roi Astyages ayant été réuni à ses pères, Cyrus le Perse lui succéda dans le royaume. | |
