| 1 Я дав приступити до мене тим, що про мене не питали. Мене знайшли ті, що мене не шукали. Я говорив: «Ось я, ось я!» — до народу, що не взивав мого імени. |
| 2 Я простягав мої руки день-у-день до бунтівливого народу, що ходив недобрими шляхами, за своїми примхами; |
| 3 до народу, що мене безнастанно в обличчя дратує, що по садах приносить жертви, що на цеглі палить кадило; |
| 4 що сидить у гробах, ночі у сховиськах проводить, що їсть свинину, що в його посудах гидка юшка; |
| 5 що говорить: «Стій здалека, не підходь до мене, бо я святий для тебе!» Вони — їдкий дим для мого носа, вогонь, що повсякчас палає. |
| 6 Ось що написано передо мною: «Я не мовчатиму, поки їм не відплачу |
| 7 за всі їхні беззаконня та беззаконня їхніх батьків, — слово Господнє, — що по горах палили ладан та по горбищах мене зневажали. Я спершу їм відміряю їхню плату, я заплачу їм у їхнє лоно.» |
| 8 Так говорить Господь: «Коли у винограднім гроні повно соку, кажуть: Не нищ його, бо в ньому є благословення! — Так само я зроблю заради слуг моїх: я не знищу всього. |
| 9 Я виведу з Якова потомство, з Юди — спадкоємця гір моїх. Вибрані по них успадкують, слуги мої там житимуть. |
| 10 Шарон буде вигоном для отари, Ахор-долина — пасовиськом для худоби на користь мого люду, що мене шукає. |
| 11 Вас же, що покинули Господа, що забули про мою святу гору, що готуєте стіл для Гада, наповнюєте чашу вщерть для Мені, — |
| 12 я вас під меч призначу; усі ви схилитесь, і вас зітнуть, бо я кликав, та ви не обзивались, говорив, але ви не зважали, творили зло на очах у мене, вибрали те, що мені не довподоби.» |
| 13 Тому Господь Бог так говорить: «Ось слуги мої будуть їсти, ви ж будете голодувати. Ось слуги мої будуть пити, а вас мучитиме спрага. Ось слуги мої будуть веселитися — ви ж будете стидатися. |
| 14 Ось слуги мої будуть співати з радости серця, ви ж голоситимете з болю серця, ридатимете із скрухи духа. |
| 15 Ви ім’я ваше лишите вибраним моїм на проклін: «Хай Господь уб’є тебе!» А слуг своїх він назве іншим ім’ям, |
| 16 так що хто буде на землі благословенний, буде благословенний Богом правди; і хто на землі буде клястися, буде клястися Богом правди. Бо забудуться давні злидні, зникнуть з очей у мене. |
| 17 Бо ось я творю нове небо й нову землю, і те, що було перше, не буде згадуватися більше, ані спадати на думку. |
| 18 Ви ж радуйтеся й веселіться по віки вічні з-за того, що я творю! Бо ось я творю Єрусалим на радість, його народові на втіху. |
| 19 Я веселитися буду Єрусалимом, я радуватимусь моїм народом. Не буде чути більш у ньому ридання голосного, ні крику. |
| 20 Не буде там більше немовлятка, що живе лише кілька днів, ані старця, який не сповнить свого віку. Бо наймолодший там помре столітком, а грішник, що матиме сто років, буде проклятий. |
| 21 Вони збудують доми й будуть в них жити, насадять виноградники й плоди їхні будуть їсти. |
| 22 Не будуть більше будувати, щоб інший там жив, не будуть більше садити, щоб їв хтось інший. Бо як вік дерева, буде вік мого народу, і вибрані мої трудом рук своїх будуть користуватися. |
| 23 Не будуть уже більш марно трудитися, ані дітей не будуть більше породжувати на погибель, бо вони будуть родом, благословенним Господом, а з ними й їхні потомки. |
| 24 І буде так, що перш, ніж вони візвуть до мене, я озвуся; вони ще будуть промовляти, а я їх уже вислухаю. |
| 25 Вовк і ягня будуть пастися вкупі, і лев, наче віл, буде їсти солому; порох буде харч змія. Не будуть більше чинити зла, ані шкоди на моїй святій горі», — слово Господнє. |
