| 1 Cependant Simon apprit que Tryphon avait rassemblé une armée nombreuse, pour venir dans le pays de Juda et le ravager. | 1 Довідався Симон, що Трифон стягнув велике військо, щоб іти в Юдею та її спустошити, |
| 2 Voyant que le peuple était dans la crainte et dans l'effroi, il monta à Jérusalem, et assembla le peuple; | 2 і, бачивши, як народ страшенно налякався, пішов у Єрусалим, зібрав народ |
| 3 et il les exhorta, en disant: Vous savez quels grands combats nous avons livrés, moi, et mes frères, et toute la maison de mon père, pour les lois et pour le sanctuaire, et quelles angoisses nous avons vues; | 3 і заходивсь його пібадьорювати, кажучи: «Ви самі знаєте, скільки я, мої брати й дім мого батька зробили для закону й храму, і про ті війни та лиха, які ми зазнали. |
| 4 c'est à cause de cela que tous mes frères ont péri pour Israël, et je suis demeuré seul. | 4 Це з-за того загинули всі мої брати, з-за Ізраїля, — і я залишився сам. |
| 5 Et maintenant, à Dieu ne plaise que je veuille épargner ma vie, dans tout ce temps de tribulation! car je ne suis pas meilleur que mes frères. | 5 Та й нині — тому не бути, щоб я щадив своє життя за ввесь цей скрутний час, бо ж я не ліпший за моїх братів. |
| 6 Je vengerai donc ma nation et le sanctuaire, nos enfants aussi et nos femmes, car toutes les nations se sont assemblées pour nous écraser, à cause de leur haine. | 6 Однак, я помщуся за мій народ, за храм, жінок і дітей ваших, бо всі погани збились докупи, щоб з ненависти звести нас із світу.» |
| 7 L'esprit du peuple fut enflammé dès qu'il eut entendu ces paroles; | 7 На ті слова ожив і піднісся дух народу, |
| 8 et ils répondirent à haute voix, en disant: Tu es notre chef â la place de Judas et de Jonathas, ton frère; | 8 і всі вголос закричали: «Ти — вождь наш на місці Юди та Йонатана, брата твого! |
| 9 livre notre combat, et tout ce que tu nous diras nous le ferons. | 9 Веди нашу війну, і ми зробимо все, що нам накажеш!» |
| 10 Alors rassemblant tous les hommes de guerre, il se hâta de rebâtir tous les murs de Jérusalem, et la fortifia tout autour. | 10 От і зібрав він усіх мужів-вояків та й поспішився довершити мури Єрусалиму й укріпив його навколо. |
| 11 Puis il envoya Jonathas, fils d'Absalom, à Joppé, et avec lui une nouvelle armée; et après qu'il en eut chassé tous ceux qui étaient dedans, il y demeura lui-même. | 11 А потім вислав Йонатана, сина Авесалома, з достатнім військом у Яффу; той вигнав мешканців із неї та й оселивсь там. |
| 12 Cependant Tryphon partit de Ptolémaïs avec une armée nombreuse, pour venir dans le pays de Juda; et Jonathas était avec lui comme prisonnier. | 12 Трифон же двигнувся з великим військом із Птолемаїди, щоб напасти на Юдею, мавши при собі Йонатана бранцем, |
| 13 Simon s'établit à Addus, en face de la plaine. | 13 тоді, як Симон був отаборився біля Адіди, проти рівнини. |
| 14 Dès que Tryphon eut appris que Simon s'était levé à la place de son frère Jonathas et se disposait à lui livrer bataille, il lui envoya des messagers, | 14 Довідавшися, що замість Йонатана настановлено Симона, його брата, який має намір розпочати з ним війну, Трифон вислав до нього послів, щоб йому сказати: |
| 15 pour lui dire: C'est à cause de l'argent que ton frére Jonathas devait au roi, à cause des affaires dont il a eu la conduite, que nous l'avons détenu. | 15 «То з-за грошей, що їх брат твій Йонатан винен у царську скарбницю за різні урядові справи, які виконував, тримаємо його в себе. |
| 16 Et maintenant envoie cent talents d'argent et ses deux fils comme otage, afin que, mis en liberté, il ne s'enfuie pas loin de nous, et nous le renverrons. | 16 Тож вишли 100 талантів срібла і двох його синів у заклад, щоб, випущений на свободу, він проти нас не збунтувався, і ми відпустимо його на волю.» |
| 17 Simon reconnut qu'il lui parlait ainsi pour le tromper; il ordonna néanmoins de lui livrer l'argent et les enfants, de peur d'attirer sur lui une grande haine, de la part du peuple d'Israël, qui dirait: | 17 Знав Симон добре, що вони підступно з ним говорять, та все ж таки послав по гроші й по хлопців, щоб не накликати на себе ворожнечу народу, |
| 18 Parce qu'on n'a pas envoyé l'argent et les enfants, c'est pour cela qu'il a péri. | 18 який сказав би: Це тому, що я не вислав грошей і хлопців, загинув (Йонатан). |
| 19 Il envoya donc les enfants et les cent talents; et Tryphon manqua à sa parole, et ne renvoya pas Jonathas. | 19 І вислав хлопців і 100 талантів, але той слова не додержав і не випустив Йонатана. |
| 20 Après cela, Tryphon vint dans le pays pour le ravager, et ils tournèrent par le chemin qui conduit à Ador; mais Simon et son armée les suivaient par tous les lieux où ils allaient. | 20 Ба навіть після того заповзявся вдертись у край, щоб його спустошити, й обійшов його з дороги, що веде в Адору. Симон із своїм військом, куди б той не рухнувся, ставав йому навпроти. |
| 21 Alors ceux qui étaient dans la citadelle envoyèrent des messagers à Tryphon, pour qu'il se hâtât de venir par le désert, et qu'il leur envoyât des vivres. | 21 Тоді ті, що були у твердині, вислали до Трифона послів, нагально просивши його прийти до них через пустиню і вислати їм харчів. |
| 22 Tryphon tint toute la cavalerie prête pour venir cette nuit même; mais il y avait une grande quantité de neige, et il n'alla pas au pays de Galaad. | 22 І приготував Трифон усю свою кінноту, щоб туди прибути, але тієї ночі випав вельми великий сніг, і через сніг він не міг прибути. Тому, знявши табір, пустився він у Гілеад; |
| 23 Et lorsqu'il fut proche de Bascaman, il tua là Jonathas et ses fils. | 23 коли ж близько був до Басками, убив Йонатана, що там і був похований. |
| 24 Ensuite Tryphon se retourna, et s'en alla dans son pays. | 24 Звідти Трифон повернувся й прибув у край свій. |
| 25 Alors Simon envoya recueillir les ossements de son frère Jonathas, et il les ensevelit à Modin, la ville de ses pères. | 25 Симон послав за останками брата свого Йонатана й поховав його в Модіні, місті своїх предків. |
| 26 Tout Israël fit un grand deuil à son sujet, et ils le pleurèrent pendant des jours nombreux. | 26 Увесь Ізраїль учинив над ним велику жалобу й довго плакав за ним. |
| 27 Simon éleva sur le sépulcre de son père et de ses frères un édifice qu'on voyait de loin, dont les pierres étaient polies par devant et par derrière. | 27 Симон зробив над гробом свого батька і братів високий пам’ятник, що можна було бачити здалека й що був іззаду та спереду виложений тесаним камінням. |
| 28 Et il dressa sept pyramides, l'une en face de l'autre, pour son père, sa mère, et ses quatre fréres; | 28 Поставив також 7 пірамід одну проти одної: батькові, матері й чотирьом братам. |
| 29 et il plaça autour d'elles de grandes colonnes, et sur les colonnes, des armes, pour servir de monument éternel; et auprès des armes, des navires sculptés, pour être vus par tous ceux qui naviguaient sur la mer. | 29 І прикрасив їх ось так: поставив довкола них високі колони, на них умістив на вічний спомин збройні трофеї, а обабіч зброї різьблені судна, що їх могли бачити всі, хто пливли морем. |
| 30 C'est là le sépulcre qu'il fit à Modin, et que l'on voit encore. | 30 Це та гробниця, яку він спорудив у Модіні і яка існує по сьогодні. |
| 31 Or Tryphon, étant en voyage avec le jeune roi Antiochus, le tua par trahison. | 31 Трифон, що поводився підступно з молодим царем Антіохом, убив його |
| 32 Et il régna à sa place, et se mit sur la tête le diadème d'Asie; et il fit de grands maux dans le pays. | 32 й сам став царем замість нього, вклавши собі на голову корону Азії, і наробив у краю багато лиха. |
| 33 Cependant Simon rebâtit les forteresses de la Judée, les munissant de hautes tours, de grandes murailles, de portes et de serrures; et il plaça des vivres dans les forteresses. | 33 Тим часом Симон відбудував твердині в Юдеї, обвів їх високими баштами й мурами з воротами на засувах і наскладав харчів у тих твердинях. |
| 34 Simon choisit aussi des hommes et les envoya auprès du roi Démétrius, afin qu'il accordât des franchises à la Judée, car tous les actes de Tryphon avaient été accomplis avec violence. | 34 Він вибрав людей і послав до царя Димитрія, щоб цей дав землі пільгу, бо всі вчинки Трифона були здирством. |
| 35 Le roi Démétrius répondit à cette demande, et lui écrivit la lettre suivante: | 35 Цар Димитрій вислав йому відповідь на його прохання і написав йому такий лист: |
| 36 Le roi Démétrius, à Simon, grand prêtre et ami des rois, et aux anciens, et à la nation des Juifs, salut. | 36 «Цар Димитрій Симонові первосвященикові, другові царів, старшим і юдейському народові, привіт! |
| 37 Nous avons reçua la couronne d'or et la palme que vous nous avez envoyées; et nous sommes disposés à faire avec vous une paix parfaite, et d'écrire aux intendants du roi qu'ils vous fassent les remises que nous avons accordées. | 37 Ми одержали золоту корону й пальмову вітку, яку ви нам вислали. Ми готові укласти цілковитий мир з вами й написати нашим урядовцям зробити вам полегші. |
| 38 Car tout ce que nous avons ordonné en votre faveur demeurera ferme; les forteresses que vous avez bâties seront à vous. | 38 Те, що ми встановили з вами, буде стояти, і твердині, які ви збудували, будуть ваші. |
| 39 Nous faisons aussi remise des fautes et des délits commis jusqu'à aujourd'hui, et de la couronne que vous deviez; et s'il y avait quelque autre chose d'imposée dans Jérusalem, qu'elle ne soit plus imposée désormais. | 39 Ми відпускаємо вам недобори й недоліки, яких ви допустилися по цей день, як і корону, яку ви нам винні, а якби які податки брано в Єрусалимі, то більш їх не вимагатимуть. |
| 40 Коли ж би хто з вас був здібний записатись у наші сердюки, нехай запишеться. І нехай мир буде між нами.» |
| 41 En l'année cent soixante-dixième, le joug des nations fut enlevé de dessus Israël. | 41 Року 170 усунено з Ізраїля ярмо поганське, |
| 42 Et le peuple d'Israël commença à écrire sur les tables et les registres publics: La première année, sous Simon, souverain prêtre, grand chef et prince des Juifs. | 42 і народ у грамотах та договорах почав писати: «Першого року Симона, великого первосвященика, вождя і начальника юдеїв.» |
| 43 En ces jours-là, Simon marcha sur Gaza, l'investit avec son armée, fit des machines, s'approcha de la ville, attaqua une tour et s'en empara. | 43 Того часу Симон обложив Гезеру й оточив її навколо військом. Він збудував рухому вежу і, підсунувши її під місто, ударив нею в одну башту й заволодів нею. |
| 44 Ceux qui étaient dans une de ces machines firent irruption dans la ville, et il y eut un grand tumulte dans la ville. | 44 Ті, що були в рухомій вежі, вскочили в місто, де зчинилась велика метушня. |
| 45 Et ceux qui étaient dans la ville montèrent sur les murailles avec leurs femmes et leurs enfants, ayant leurs tuniques déchirées, et ils crièrent à haute voix, demandant à Simon qu'il leur donne la paix, | 45 Мешканці з жінками та дітьми вийшли за мур у порваній одежі й стали вголос благати Симона, щоб уклав з ними мир, |
| 46 et disant: Ne nous traite pas selon notre malice, mais selon tes miséricordes. | 46 кажучи: «Не чини з нами за нашою злобою, але за твоїм милосердям.» |
| 47 Simon, apaisé, cessa de les combattre; il les chassa cependant de la ville, et il purifia les maisons où il y avait eu des idoles: et ensuite il y fit son entrée au chant des hymnes, en bénissant le Seigneur; | 47 І замирився Симон з ними, і битва припинилась, але він вигнав їх з міста й, очистивши доми, в яких були кумири, так увійшов у місто під співи і благословення. |
| 48 et après qu'il en eut enlevé toute impureté, il y établit des hommes qui pratiquaient la loi; il la fortifia et y établit sa demeure. | 48 Він викинув із нього всяку нечистоту й оселив там людей, що трималися закону, укріпив його і збудував собі самому дім у ньому. |
| 49 Or ceux qui étaient dans la citadelle de Jérusalem étaient empêchés de sortir et d'entrer dans le pays, et d'acheter, et de vendre, et ils eurent très faim, et beaucoup d'entre eux moururent par la famine. | 49 Ті, що були у твердині, не могли ні вийти, ні ввійти, щоб щось у краю купити чи продати, і голодували сильно, і чимало з них від голоду погинуло. |
| 50 Alors ils crièrent vers Simon de leur donner la main, et il la leur donna; puis il les chassa de là, et purifia la citadelle de toute souillure. | 50 Вони звернулися до Симона, благаючи в нього миру, і він дав їм його, але повиганяв їх звідти й очистив кріпость від усякої гидоти. |
| 51 Ils y entrèrent ensuite le vingt-troisième jour du second mois, l'an cent soixante et onze, avec des chants de louange, des branches de palmiers, des harpes, des cymbales et des lyres, des hymnes et des cantiques, parce qu'un grand ennemi avait été exterminé d'Israël. | 51 Двадцять третього дня, місяця другого, 171 року юдеї ввійшли до неї з похвалами, пальмовими галузками, під звуки гарф, цимбалів та гусел, під спів пісень та гимнів, бо був знищений між Ізраїлем великий ворог. |
| 52 Et il ordonna que tous les ans ces jours seraient célébrés avec réjouissance. | 52 Постановлено щороку з радістю святкувати це свято. Він укріпив гору, на якій був храм, від сторони твердині, і замешкав там сам з усіма. |
| 53 Il fortifia aussi la montagne du temple, qui était près de la citadelle, et il y habita, ainsi que ceux qui étaient avec lui. | 53 Побачив Симон, що його син Іоан став уже мужем, то й зробив його вождем над усіма військами. Іоан замешкав у Гезері. |
