Premier livre de Samuel 19

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 Saül dit à son fils Jonathan et à tous ses serviteurs qu’il faudrait bien tuer David, mais Jonathan, le fils de Saül, était très attaché à David.	1 Саул сказав Йонатанові, своєму синові, й усім своїм слугам, що треба Давида вбити. Йонатан же, син Саула, був дуже прихильний до Давида,
2 Il avertit David: “Saül, mon père, cherche à te tuer; tiens-toi sur tes gardes demain matin, mets-toi à l’abri et reste caché.	2 і попередив його словами: «Саул, мій батько, наваживсь тебе вбити. Гляди ж, остерігайся завтра: сиди потай, заховайсь!
3 Moi, je sortirai et je resterai à côté de mon père dans le champ où tu seras; je parlerai de toi à mon père et je verrai ce qu’il en est. Ensuite, je te le ferai savoir.”	3 Я ж вийду й стану коло батька в полі, де ти будеш, і розмовлятиму про тебе з батьком, і що побачу, про те сповіщу тебе.»
4 Jonathan fit l’éloge de David devant son père Saül et lui dit: “Que le roi ne fasse pas de tort à son serviteur David; il ne t’a fait aucun tort et ce qu’il a fait t’a beaucoup servi.	4 Йонатан говорив Саулові, своєму батькові, добре про Давида, кажучи йому: «Нехай цар не грішить проти слуги свого Давида, бо він не провинився проте тебе, й те, що він зробив тобі, дуже корисне.
5 Il a risqué sa vie pour abattre le Philistin et Yahvé a donné là une grande victoire à tout Israël. Quand tu l’as vu, tu en as été bien content. Pourquoi donc pécherais-tu contre un sang innocent en faisant mourir David sans motif?”	5 Він виставляв своє життя на небезпеку, він убив філістимлянина, й Господь через нього дав усьому Ізраїлеві велику перемогу: ти сам те бачив і веселився. Навіщо ж гріх на себе брати, кров невинну проливати, вбиваючи Давида без причини?»
6 Saül écouta Jonathan et il lui jura: “Par la vie de Yahvé, David ne mourra pas.”	6 Послухав Саул Йонатана й поклявся: «Так певно як Господь живе, він не помре!»
7 Alors Jonathan appela David pour lui rapporter cet entretien, puis il ramena David auprès de Saül; il se remit à son service comme auparavant.	7 Покликав тоді Йонатан Давида і, передавши йому всю оцю розмову, ввів Давида до Саула, й був він при ньому, як і перше.
8 La guerre reprit. David partit en campagne contre les Philistins et leur infligea une grande défaite: ils prirent la fuite devant lui.	8 Якже війна розпочалася знову, двигнувся Давид у похід і воював з філістимлянами й учинив між ними велику різанину, так що вони втекли від нього.
9 Pendant que Saül était assis dans sa maison avec sa lance dans la main, un mauvais esprit de Yahvé s’empara de lui. David se mit à jouer de la cithare.	9 Та на Саула напав злий дух від Господа. Він сидів дома зо списом у руках, коли Давид грав на гуслах.
10 Saül essaya de clouer David au mur avec sa lance, mais David évita le coup de Saül, et sa lance se planta dans le mur. David prit la fuite et il échappa encore une fois. Cette même nuit	10 Саул хотів прибити Давида списом до стіни, але він відскочив від Саула, спис устромився в стіну, а Давид утік і спасся.
11 Saül envoya des hommes pour cerner la maison de David et le tuer au matin. Mais Mikal, la femme de David, lui donna cet avertissement: “Si tu ne t’échappes pas cette nuit, demain tu seras assassiné.”	11 Тієї ж самої ночі Саул послав гінців у дім Давида, щоб стерегти його й уранці вбити. Та Міхаль, жінка Давида, його про те сповістила: коли ти, мовляв, не врятуєшся цієї ночі, завтра будеш убитий!
12 Mikal fit descendre David par la fenêtre; il s’éloigna, prit la fuite et se mit en sûreté.	12 і спустила Міхаль Давида через вікно. Отак він пішов геть, утік і врятувався.
13 Mikal allongea alors sur le lit une des idoles qu’elle avait à la maison, elle mit à la place de la tête un filet en poils de chèvre et recouvrit le tout avec un drap.	13 Міхаль же взяла домашнього божка і поклала його в ліжко, а в головах його поклала козячу шкуру й прикрила одежею ліжко.
14 Elle dit aux hommes que Saül avait envoyés pour prendre David: “Il est malade.”	14 А як Саул прислав гінців узяти Давида, вона сказала: він, мовляв, хворий.
15 Mais Saül renvoya ses hommes avec mission de voir David; il leur dit: “Amenez-le moi dans son lit, pour que je le mette à mort.”	15 І відіслав Саул гінців назад, щоб побачити Давида, й наказав їм: «Принесіть його до мене в ліжку! Я мушу його вбити!»
16 Les messagers entrèrent, et voici que l’idole était sur le lit avec le filet en poils de chèvre à la place de la tête.	16 Прийшли гінці — аж ось домашній божок у ліжку, а в головах у нього козяча шкура.
17 Saül dit à Mikal: “Pourquoi t’es-tu moquée de moi? Tu as laissé partir mon ennemi et il s’est échappé.” Mikal répondit à Saül: “C’est qu’il m’a dit: Laisse-moi partir, sinon je te tue.”	17 І каже Саул до Міхалі: «Чого ти мене так ошукала й випустила ворога мого, щоб він утік?» Міхаль же відповіла Саулові: «То він сказав до мене: Пусти мене, а якщо ні, вб’ю тебе!»
18 David échappa donc par la fuite et arriva chez Samuel à Rama, il lui raconta tout ce que lui avait fait Saül. Avec Samuel il alla demeurer aux Cellules-des-prophètes.	18 Отак Давид утік і, врятувавшись, прибув у Раму до Самуїла й розповів йому все, що Саул з ним зробив був. Потім пішли — сам він і Самуїл — та оселилися в Найоті.
19 On avertit Saül, on lui dit: “David est aux Cellules près de Rama.”	19 Якже Саулові переказали: «Давид у Найоті в Рамі»,
20 Alors Saül envoya des hommes pour s’emparer de David. Lorsqu’ils rencontrèrent la bande des prophètes en train de prophétiser, avec Samuel à leur tête, l’esprit de Dieu s’empara des envoyés de Saül, qui se mirent à prophétiser.	20 послав Саул посланців, щоб узяти Давида, й як ці побачили громаду провіщаючих пророків разом із Самуїлом, який був на чолі в них, дух Божий зійшов на посланців Саула, і вони й собі заходилися пророкувати.
21 On le fait savoir à Saül: il envoie d’autres messagers, et voici qu’ils prophétisent eux aussi. Pour la troisième fois Saül envoie des messagers, et ils se mettent encore à prophétiser.	21 Повідомлено про те Саула, й він послав других гінців, та й ці стали пророкувати. І як послав гінців утретє, то й ці теж почали віщувати.
22 Alors il part lui-même pour Rama et arrive à la grande citerne qui se trouve à Sékou. Là il interroge: “Où sont Samuel et David?” On lui répond: “Ils sont aux Cellules, près de Rama.”	22 Тоді він сам пішов у Раму й, дійшовши до великої ритви, що в Сеху, спитав: «Де Самуїл і Давид?» Йому відповіли: «В Найоті, в Рамі.»
23 Et tandis qu’il se rend aux Cellules près de Rama, l’esprit de Dieu s’empare de lui: il continue sa marche en prophétisant, jusqu’à son entrée aux Cellules, près de Rama.	23 І він пішов звідтіль у Найот у Рамі, й дух Божий спустився на нього, і він увесь час віщував, ідучи в дорозі, аж поки прийшов у Найот у Рамі.
24 Lui aussi retira ses vêtements et prophétisa devant Samuel, jusqu’à ce qu’il s’écroule. Il resta nu sur le sol tout le jour et toute la nuit. C’est pour cela que l’on dit: “Saül est-il aussi parmi les prophètes?”	24 Він теж скинув із себе одежу й почав пророкувати перед Самуїлом, потім упав голий на землю і лежав увесь той день і ніч. Тому й пішла приповідка: «Хіба Саул також поміж пророками?»