Évangile selon Luc 6

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 Un jour de sabbat, comme Jésus traversait des blés mûrs, ses disciples commencèrent à cueillir des épis et à les écraser dans leurs mains pour les manger.	1 Одного разу в суботу, коли Ісус проходив засіяними ланами, учні його зривали колоски й, розтерши їх руками, їли.
2 Quelques Pharisiens leur dirent: "Pourquoi faites-vous ce qui n’est pas permis le jour du sabbat?”	2 Деякі з фарисеїв їм сказали «Чому ви робите те, чого не годиться робити в суботу»
3 Jésus leur répondit: "Vous n’avez donc pas lu ce qu’a fait David, et avec lui ses hommes, un jour qu’ils avaient faim?	3 Ісус відповів їм «Хіба ви не читали, що зробив Давид, як зголоднів, він сам і ті, що були з ним
4 Il est entré dans la Maison de Dieu et il a pris les pains de l’offrande, il en a mangé et en a donné à ses hommes, alors que seuls les prêtres peuvent en manger.”	4 Як він увійшов у дім Божий, взяв жертовні хліби, їв їх і давав тим, що були з ним, — хліби, яких не дозволено їсти, хіба що тільки самим священикам»
5 Jésus ajoutait: "Sachez que le Fils de l’Homme est Seigneur du sabbat!”	5 Далі сказав їм «Син Чоловічий — Владика і суботи.»
6 Un jour de sabbat encore, il était allé à la synagogue et il enseignait. Or il y avait là un homme dont la main droite était paralysée.	6 Раз якось, другої суботи, ввійшов він у синагогу й почав навчати. А був там чоловік з сухою правою рукою.
7 Les maîtres de la Loi et les Pharisiens l’épiaient pour voir s’il allait le guérir un jour de sabbat: ils auraient alors un motif pour l’accuser.	7 От книжники та фарисеї почали за ним назирати, чи він оздоровить у суботу, щоб знайти якенебудь оскарження на нього.
8 Mais Jésus connaissait leurs pensées; il dit à l’homme qui avait la main paralysée: "Lève-toi! Tiens-toi là au milieu.” L’autre se leva et resta debout.	8 Ісус же знав думки їхні і сказав до чоловіка, який мав суху руку «Підведись і стань посередині!» Підвівся той і став.
9 Alors Jésus leur dit: "Je vous pose une question: le jour du sabbat, est-il permis de faire du bien ou de faire du mal, de sauver une vie ou de donner la mort?”	9 Тоді Ісус до них промовив «Питаю вас Чи годиться в суботу добро чинити, чи зло робити Спасти життя, чи погубити»
10 Jésus promena son regard sur l’assistance, puis il dit à l’homme: "Étends ta main!” L’autre étendit la main: elle était guérie.	10 І поглянувши кругом на всіх них, сказав до нього «Простягни свою руку!» Той зробив так, і його рука стала здорова.
11 Eux alors, au comble de la colère, commencèrent à discuter entre eux sur ce qu’ils allaient faire à Jésus.	11 Вони ж наповнилися люті й змовлялися між собою, що їм Ісусові зробити
12 En ces jours-là Jésus partit prier dans la montagne et il passa la nuit en prière avec Dieu.	12 Тими днями він вийшов на гору молитись і провів усю ніч на молитві до Бога.
13 Puis, quand vint le jour, il appela ses disciples et il en choisit douze à qui il donna le nom d’apôtres:	13 А як настав день, покликав своїх учнів і вибрав з них дванадцятьох, яких назвав апостолами
14 Simon, auquel il donna le nom de Pierre, André, son frère, Jacques, Jean, Philippe, Barthélemy,	14 Симона, якого назвав Петром, Андрія, його брата, Якова, Йоана, Филипа, Вартоломея,
15 Matthieu, Thomas, Jacques fils d’Alphée, Simon, appelé le Zélote,	15 Матея, Тому, Якова, сина Алфея, Симона на прізвище Зилота,
16 Judas fils de Jacques, et Judas Iscariote, celui qui devait le trahir.	16 Юду, сина Якова та Юду Іскаріотського, який став зрадником.
17 Jésus descendit avec eux et s’arrêta dans la plaine. Il y avait là un nombre impressionnant de disciples et une foule nombreuse venue de toute la Judée, de Jérusalem et des rives de Tyr et de Sidon.	17 Зійшовши з ними, він став на рівнім місці, й була там велика сила його учнів і людей вельми багато з Юдеї та з Єрусалиму, і з побережжя Тиру та Сидону.
18 Ils étaient venus pour l’entendre et pour être guéris de leurs maladies; s’ils étaient tourmentés par des esprits impurs, il les rétablissait.	18 Вони прийшли послухати його й оздоровитись від своїх недуг; і всі ті, що їх мучили нечисті духи, теж оздоровлялись.
19 Toute cette foule cherchait à le toucher, parce qu’une force sortait de lui qui les guérissait tous.	19 Увесь народ намагався його торкнутися, бо сила виходила з нього й усіх оздоровляла.
20 Levant les yeux vers ses disciples, Jésus leur dit: “Heureux, vous les pauvres, parce que le Royaume de Dieu est à vous!	20 Тоді він, звівши на своїх учнів очі, почав казати «Блаженні вбогі, — бо ваше Царство Боже.
21 Heureux, vous qui avez faim maintenant, parce que vous serez rassasiés! Heureux, vous qui pleurez maintenant, parce que vous rirez!	21 Блаженні, голодні нині, бо ви насититеся. Блаженні, що плачете нині, бо будете сміятись.
22 Heureux êtes-vous lorsque les hommes vous haïssent, lorsqu’ils vous chassent, et vous insultent, et vous mettent au rang des malfaiteurs à cause du Fils de l’Homme!	22 Блаженні будете, коли вас ненавидітимуть люди, коли вас вилучать, коли ганьбитимуть вас та коли викинуть, як безчесне, ваше ім’я Сина Чоловічого ради.
23 Réjouissez-vous ce jour-là, dansez de joie, car dans le ciel votre récompense est grande. Pensez que leurs pères ont traité les prophètes de la même manière.	23 Радійте того дня і веселіться, бо ваша нагорода велика в небі. Так само бо поводилися з пророками батьки їхні.
24 Mais malheureux, vous, les riches, car vous avez reçu votre consolation!	24 Горе ж вам, багатим, бо ви одержали втіху вашу.
25 Malheureux, vous, les nantis d’aujourd’hui, parce que vous aurez faim! Malheureux, vous qui riez aujourd’hui, parce que vous serez dans les pleurs et les larmes!	25 Горе вам, що ситі нині, бо будете голодувати. Горе вам, що смієтеся нині, бо будете ридати й сумувати.
26 Malheureux êtes-vous si tout le monde parle bien de vous: c’est de cette manière que leurs pères ont traité les faux prophètes!”	26 Горе вам, коли про вас усі люди будуть добре говорити. Так само бо з ложними пророками поводилися батьки їхні.
27 “Oui, je vous le dis à vous qui m’écoutez: aimez vos ennemis, faites du bien à ceux qui vous détestent,	27 А вам, що слухаєте, кажу Любіть ворогів ваших, добро чиніте тим, які вас ненавидять,
28 bénissez ceux qui vous maudissent, priez pour ceux qui vous calomnient.	28 благословляйте тих, які вас проклинають, моліться за тих, що вас зневажають.
29 Si on te frappe sur une joue, présente encore l’autre; si on te prend ton manteau, ne refuse pas ta tunique.	29 Тому, хто б’є тебе в одну щоку, підстав і другу; хто ж бере в тебе свиту, не борони й одежі.
30 Donne à celui qui te demande, ne réclame pas ton bien à celui qui le prend!	30 Дай кожному, хто тебе просить; хто бере щось твоє, не допоминайся.
31 “Traitez les autres comme vous voulez qu’ils vous traitent.	31 І як бажаєте, щоб вам чинили люди, чиніть їм і ви так само.
32 “Si vous aimez ceux qui vous aiment, faut-il vous en savoir gré? Les pécheurs eux-mêmes aiment ceux qui les aiment.	32 Коли ви любите тих, що вас люблять, яка вам заслуга Таж бо й грішники люблять тих, що їх люблять.
33 Si vous faites du bien à ceux qui vous font du bien, faut-il vous en savoir gré? Les pécheurs eux-mêmes en font autant.	33 І коли чините добро тим, що вам чинять, яка вам заслуга Та й грішники те саме чинять.
34 Et si vous prêtez à ceux dont vous espérez recevoir, faut-il vous en savoir gré? Les pécheurs eux-mêmes prêtent à d’autres pécheurs pour recevoir les mêmes faveurs.	34 І коли ви позичаєте тим, від кого маєте надію назад узяти, яка вам заслуга Адже і грішники грішникам позичають, щоб відібрати від них рівне.
35 “Donc aimez vos ennemis, faites du bien et prêtez sans rien attendre en retour. Votre récompense alors sera grande et vous serez les fils du Très-Haut, car il est bon avec les ingrats et les mauvais.	35 Ви ж любіть ворогів ваших, добро чиніте їм, і позичайте, не чекаючи назад нічого, а велика буде ваша нагорода, й будете Всевишнього синами, бо він благий для злих і невдячних.
36 Soyez miséricordieux comme votre Père est miséricordieux.	36 Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний.
37 “Ne jugez pas et vous ne serez pas jugés. Ne condamnez pas et vous ne serez pas condamnés. Pardonnez, et l’on vous pardonnera.	37 Не судіть, і не будете суджені; не засуджуйте, й не будете засуджені; простіть, і вам проститься.
38 Donnez, et l’on vous donnera. On versera dans votre tablier une belle mesure, tassée, secouée, débordante de tous côtés; car on utilisera pour vous la même mesure que vous utilisez.”	38 Дайте, то й вам дасться міру добру, натоптану, потрясену, переповнену дадуть вам. Якою бо мірою ви міряєте, такою й вам відміряють.»
39 Il leur donna cette comparaison: "Un aveugle peut-il guider un autre aveugle? Ne tomberont-ils pas tous les deux dans le trou?	39 Він їм сказав також і притчу «Чи може сліпий водити сліпого Хіба вони обидва не впадуть у яму
40 Le disciple n’est pas au-dessus du maître, mais s’il se laisse former il sera comme son maître.	40 Учень не більший за вчителя, але, навчившися, кожний буде, як його вчитель.
41 “Quoi! Tu vois la paille qui est dans l’œil de ton frère, et tu n’as pas remarqué la poutre qui est dans le tien?	41 Чому дивишся на скалку в оці твого брата, колоди ж у власнім оці не відчуваєш
42 Comment peux-tu dire à ton frère: ‘Laisse-moi t’enlever cette paille que tu as dans l’œil’, alors que tu ne vois pas la poutre qui est dans le tien? Hypocrite, enlève d’abord de ton œil la poutre, et ensuite tu verras clair pour enlever la paille qui est dans l’œil de ton frère.	42 І як можеш сказати братові твоєму Дай, брате, вийму скалку, що в твоїм оці, — ти, що не бачиш колоди, що у твоїм оці Лицеміре, вийми перше колоду з ока свого, і тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого.
43 “Il n’y a pas d’arbre sain qui donne de mauvais fruits, ni d’arbre malade qui donne de bons fruits.	43 Немає доброго дерева, що родило б плід поганий, ані дерева поганого, що родило б плід добрий.
44 D’ailleurs, chaque arbre se reconnaît à son fruit: on ne ramasse pas des figues sur des épines, on ne vendange pas de raisins sur un buisson.	44 Кожне бо дерево за своїм власним плодом пізнається; не зривають бо з тернини смокви, ані з ожини не збирають винограду.
45 L’homme bon dit ce qui est bon à partir du bon fonds qui est en lui, mais l’homme mauvais fait sortir le mal du mauvais fonds qui est en lui. La bouche parle de l’abondance du cœur.	45 Добра людина з доброго скарбу серця свого виносить добре; лиха ж — з лихого (серця) лихе виносить, бо з переповненого серця говорять його уста.
46 “Pourquoi me donnez-vous ce titre: ‘Seigneur, Seigneur!’ et ne faites-vous pas ce que je dis?	46 Чому ви мене звете Господи, Господи, а не робите, що я говорю
47 “Celui qui vient à moi, qui écoute mes paroles et les met en pratique, je vais vous en donner une image:	47 Кожний, хто приходить до мене, слухає мої слова й виконує їх, — покажу вам на кого він схожий.
48 il ressemble à un homme qui a bâti une maison; il a creusé profondément et a posé les fondations sur la pierre. Une crue est venue, le torrent s’est jeté sur cette maison, mais il n’a pas été capable de la renverser car elle était bien bâtie.	48 Він схожий на чоловіка, що, будуючи дім, викопав глибоко й поклав підвалину на камінь. І як настала злива, води наперли на дім той, але не могли його захитати, бо він збудований був добре.
49 “En revanche, celui qui entend et ne met pas en pratique est semblable à un homme qui a construit la maison à même le sol, sans fondations. Le torrent s’est jeté sur elle et elle n’a pas été longue à s’écrouler: ce fut un vrai désastre.”	49 Той же, хто слухає й не чинить, схожий на чоловіка, який збудував дім свій на землі, без підвалин. Води наперли на нього, й він відразу завалився, і руїна того дому була велика.»