Évangile selon Marc 8

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 De nouveau en ces jours-là une foule nombreuse était rassemblée, et elle n’avait rien à manger. Jésus appelle à lui les disciples et leur dit:	1 За тих днів, як знову була сила народу, їсти ж не мали що, то закликав учнів і каже їм:
2 "J’ai vraiment compassion de ces gens, car voilà trois jours qu’ils sont avec moi et ils n’ont rien à manger.	2 Шкода мені люду, — ось уже три дні перебуває зо мною, а не має що їсти.
3 Si je les renvoie à jeun chez eux, ils ne supporteront pas la route, car certains sont venus de loin.”	3 Коли відпущу голодних додому, ослабнуть дорогою; деякі бо з них поприходили здалека.
4 Ses disciples lui répondent: "Qui pourrait leur donner ici tout le pain dont ils ont besoin, quand l’endroit est désert?”	4 Тож відказали йому учні його: З чого й хто міг би нагодувати їх хлібом ось тут у пустелі?
5 Jésus les interroge: "Combien avez-vous de pains?” Ils répondent: "Sept.”	5 Він же спитав їх: Скільки маєте хлібів? Сім, — відказали ті.
6 Alors Jésus commande à la foule de s’allonger par terre. Il prend les sept pains, il rend grâces, il rompt le pain et commence à le donner à ses disciples pour le servir; et ils se mettent à servir la foule.	6 Тоді повелів він народові сісти на землю і, взявши сім хлібів та воздавши хвалу, поламав їх та й дав своїм учням, щоб роздавали, і вони роздали народові.
7 Ils avaient également quelques petits poissons: Jésus les bénit et dit de les servir aussi.	7 Мали й дещо риб, тоді поблагословив і їх і наказав теж роздати.
8 Ils mangèrent et furent rassasiés; on ramassa ce qui restait, de quoi remplir sept corbeilles.	8 І вони їли й наситились, ще й поназбирали полишених куснів аж сім кошиків;
9 Ils étaient pourtant près de 4 000. Après quoi Jésus les renvoya.	9 було ж їх із чотири тисячі. І відпустив їх.
10 Aussitôt il monta dans la barque avec ses disciples et s’en alla vers Dalmanoutha.	10 А ввійшовши відразу в човен із своїми учнями, прибув у Далманутський край.
11 Les Pharisiens arrivèrent et commencèrent à discuter avec Jésus: ils voulaient le mettre à l’épreuve, lui demandant un signe qui vienne du Ciel.	11 Тоді вийшли фарисеї й завели з ним суперечку — вимагали від нього знаку з неба, ставивши його на пробу.
12 Jésus soupira et dit: "Pourquoi cette génération demande-t-elle un signe? En vérité, je vous le dis, aucun signe ne sera donné à cette génération.”	12 Зідхнув же він з усього свого духу та й каже: Чого бо це поріддя домагається знаку? Істинно кажу вам: Не дасться отому поріддю знаку!
13 Il les planta là et s’embarqua pour regagner l’autre rive.	13 І покинувши їх, знову сів у човен і поплив на той бік.
14 Ils avaient oublié de prendre des pains; ils n’en avaient qu’un seul avec eux dans la barque.	14 Учні ж забули взяти хліба — мали з собою лиш один хліб у човні.
15 Et voici que Jésus leur fait cette recommandation: "Ouvrez l’œil, gardez-vous du levain des Pharisiens, gardez-vous de celui d’Hérode.”	15 І наказував їм, кажучи: Глядіть, бережіться фарисейської закваски та закваски Іродової!
16 Aussitôt ils font entre eux cette remarque qu’ils n’ont pas de pain.	16 І стали перемовлятись про те, що не мають хліба.
17 Jésus s’en aperçoit et leur dit: "De quoi discutez-vous: vous n’avez pas de pain? Vous ne comprenez toujours pas, vous ne réfléchissez pas! Avez-vous donc l’esprit bouché?	17 Ісус, довідавшись про те, каже до них: Чого перемовляєтесь про те, що хліба у вас нема? Невже ж іще не збагнули, не второпали? Невже ж іще у вас нечуле серце?
18 Vous avez des yeux et vous ne voyez pas, vous avez des oreilles et vous n’entendez pas; vous ne vous souvenez pas.	18 Маючи очі — не бачите? Маючи вуха — не чуєте? Не пам’ятаєте,
19 “Le jour où j’ai partagé les cinq pains pour les 5 000 personnes, combien de paniers pleins de morceaux avez-vous ramassés?” Ils lui répondent: "Douze.”	19 як я ламав п’ять хлібів на п’ять тисяч? Скільки ви повних кошиків із куснями зібрали? — Дванадцять — кажуть йому.
20 "Et le jour des sept pains pour les 4 000 personnes, combien de corbeilles remplies de morceaux avez-vous ramassées?” Ils disent: "Sept.”	20 А коли я помножив сім хлібів на чотири тисячі, скільки ви повних кошиків із куснями зібрали? — Сім, — кажуть.
21 “Alors, dit Jésus, ne comprenez-vous pas?”	21 І він сказав їм: То й ще не розумієте?
22 Comme ils arrivent à Bethsaïde, on lui amène un aveugle et on le supplie de le toucher.	22 Приходять же вони у Витсаїду, і ось приводять йому сліпого та й просять його, щоб його доторкнувся.
23 Jésus prend l’aveugle par la main et le conduit hors du village. Là il crache sur ses paupières, et lui impose les mains. Puis il l’interroge: "Vois-tu quelque chose?”	23 Узявши ж сліпого за руку, вивів він його за село і, слиною помазавши йому очі, поклав на нього руки та й спитав його: Чи бачиш щонебудь?
24 L’homme lève les yeux et dit: "C’est sûrement des hommes que j’aperçois: c’est comme des arbres, mais je les vois qui marchent.”	24 Глянув той і каже: Бачу людей, — наче б дерева ходячі!
25 Alors de nouveau Jésus lui impose les mains sur les yeux et l’homme est rétabli; il voit clairement, et même de loin il distingue tout nettement.	25 Тоді знову поклав він йому на очі руки і той прозрів, і одужав, і почав бачити усе і здалека, і чітко.
26 Jésus le renvoie chez lui en lui disant: "N’entre même pas dans le village.”	26 І послав його додому, кажучи: Навіть у село не входь.
27 Jésus partit avec ses disciples pour les villages qui entourent Césarée de Philippe. Comme ils étaient en route, il posa cette question à ses disciples: "Qui dit-on que je suis?”	27 І пішов Ісус із своїми учнями до сіл Филипової Кесарії, і дорогою розпитував учнів своїх, мовивши до них: За кого мене люди мають?
28 Ils lui répondirent: "Pour les uns tu es Jean-Baptiste; pour d’autres, Élie; pour d’autres encore, l’un des prophètes.”	28 Ті йому й відказали: Одні за Йоана Христителя, інші за Іллю, а ще інші за котрогось із пророків.
29 Mais Jésus continua ses questions: "Et vous, qui dites-vous que je suis?” Pierre répondit: "Tu es le Messie.”	29 А ви, — спитав їх, — що кажете про мене: хто я? Озвавсь Петро та й каже до нього: Ти — Христос.
30 Alors il leur donna un avertissement: ils ne devaient rien raconter à son sujet.	30 Але наказав їм гостро, щоб нікому не говорили про нього.
31 Jésus commença à les instruire en ce sens: "Le Fils de l’Homme doit souffrir beaucoup, il sera rejeté par les prêtres, les Anciens et les maîtres de la Loi; on le tuera et après trois jours il ressuscitera.”	31 І він узяв навчати їх, що Синові Чоловічому багато треба вистраждати, а й відцураються його старші, первосвященики та книжники, буде він убитий, по трьох же днях воскресне.
32 Il leur parlait de cela avec beaucoup d’assurance. Pierre alors le prend à part et commence à lui faire la leçon.	32 А говорив про це відкрито. Тоді Петро, взявши його набік, заходився йому докоряти.
33 Mais Jésus se retourne, et comme il voit là ses disciples, il sermonne Pierre et lui dit: "Passe derrière moi, Satan! Tu ne penses pas comme Dieu, mais de façon tout humaine.”	33 Він же, обернувшись і глянувши на своїх учнів, скартав Петра і сказав: Геть від мене, сатано! Бо гадаєш ти не про те, що Боже, лише про те, що людське.
34 Jésus avait appelé à lui la foule, en même temps que ses disciples, quand il leur dit: "Si quelqu’un veut marcher derrière moi, qu’il renonce à lui-même, qu’il prenne sa croix et qu’il me suive.	34 І прикликавши народ разом із своїми учнями, сказав їм: Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною.
35 Oui, celui qui veut se sauver lui-même se perdra; mais celui qui se sacrifie (pour moi et) pour l’Évangile se sauvera.	35 Бо хто хоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу мене ради та Євангелії, той її спасе.
36 “Où est le bénéfice, si l’on gagne le monde entier et qu’on se détruit soi-même?	36 Бо яка користь людині здобути світ увесь, а занапастити свою душу?
37 Avec quoi va-t-on racheter sa propre vie?	37 Що бо людина може дати взамін за власну душу?
38 “Celui qui rougira de moi et de mes paroles au milieu de cette génération adultère et pécheresse, le Fils de l’Homme aussi rougira de lui quand il viendra dans la Gloire de son Père, entouré des saints anges.”	38 Хто, отже, буде соромитися мене й моїх слів перед цим родом перелюбним та грішним, того посоромиться і Син Чоловічий, коли прийде у славі Отця свого з святими ангелами.