Livre de Daniel 3

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 Le roi Nabukodonozor fit une statue d’or d’une hauteur de 60 coudées et d’une largeur de 6; il la fit dresser dans la plaine de Doura, dans la province de Babylone.	1 Цар Навуходоносор звелів зробити золотого боввана, 60 ліктів заввишки й 6 ліктів завширшки, й наказав поставити його на рівнині Дура у Вавилонській області.
2 Le roi Nabukodonozor appela les fonctionnaires, les préfets, les gouverneurs, les conseillers, les trésoriers, les procureurs, les juges et tous les chefs des provinces, pour qu’ils se rassemblent et assistent à l’inauguration de la statue.	2 І послав цар Навуходоносор зібрати сатрапів, правителів, намісників, воєвод, скарбників, суддів, радників та всіх володарів країн, аби прийшли на врочисте відкриття боввана, якого поставив цар Навуходоносор.
3 Ainsi donc les fonctionnaires, les préfets, les gouverneurs, les conseillers, les trésoriers, les procureurs, les juges et tous les chefs des province se réunirent pour l’inauguration de la statue que le roi Nabukodonozor avait fait dresser. Ils étaient debout devant la statue dressée par Nabukodonozor.	3 І зібралися сатрапи, правителі, намісники, воєводи, скарбники, судді, радники й усі владці країн на врочисте відкриття боввана, що його поставив цар Навуходоносор, і стали перед бовваном, якого поставив цар Навуходоносор.
4 Un messager cria d’une voix forte: “Hommes de toutes races, nations et langues, écoutez!	4 Тоді окличник гукнув голосно: «Вам, о народи, племена й язики, звелено:
5 Lorsque vous entendrez le son de la trompette, du cor, de la cithare, de la flûte, du trombone, de la cornemuse et de toutes sortes d’instruments, vous tomberez la face contre terre et vous adorerez la statue d’or qu’a dressée le roi Nabukodonozor.	5 Тієї хвилі, як почуєте звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гусел та гудьби й усякого роду музичних приладів, ви впадете ниць і вклонитеся золотому бовванові, що поставив його цар Навуходоносор.
6 Celui qui ne tombera pas la face contre terre et n’adorera pas, sera jeté à l’instant même dans une fournaise de feu ardent.”	6 А хто не впаде ниць і не вклониться, вмить буде вкинутий у піч, розжарену вогнем.»
7 En conséquence, lorsque tous les peuples entendirent le son de la trompette, du cor, de la cithare, de la flûte, du trombone, de la cornemuse et de toutes sortes d’instruments, les hommes de tout peuple, nation et langue tombèrent la face contre terre et adorèrent la statue d’or qu’avait dressée le roi Nabukodonozor.	7 Тим то коли всі народи почули звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гусел, гудьби й усякого роду музичних приладів, попадали всі народи, племена й язики й вклонилися золотому бовванові, що поставив його цар Навуходоносор.
8 À ce moment des hommes de Kaldée s’approchèrent pour accuser les Juifs.	8 Саме в той час деякі халдеї приступили з доносом на юдеїв.
9 Ils prirent la parole et dirent au roi Nabukodonozor: “Vive le roi à jamais!	9 Вони заговорили й сказали цареві Навуходоносорові: «Царю, жий повіки!
10 Ô roi, tu as bien donné cet ordre: Tout homme qui entendra le son de la trompette, du cor, de la cithare, de la flûte, du trombone, de la cornemuse et de toutes sortes d’instruments, devra tomber la face contre terre et adorer la statue d’or.	10 Ти, царю, дав наказ, аби кожен чоловік, як почує звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гусел, гудьби та іншого роду музичних: приладів, упав ниць і вклонився золотому бовванові;
11 Et tu as dit que celui qui ne tomberait pas la face contre terre et n’adorerait pas, serait jeté dans une fournaise de feu ardent.	11 а хто не впаде ниць і не вклониться, буде вкинутий у піч, розжарену вогнем.
12 Or, il y a des Juifs, Chadrak, Méchak et Abed-Négo, des hommes que tu as mis à la tête de l’administration de la province de Babylone, qui n’ont pas tenu compte de l’ordre du roi. Ils ne servent pas tes dieux et n’adorent pas la statue d’or que tu as dressée.”	12 Та мужі юдейські, що ти настановив був над справами Вавилонського краю — Седрах, Мисах та Авденаго, — ці мужі нехтують твоїм наказом, царю: вони твоїм богам не служать і золотому бовванові, що ти поставив, не кланяються.»
13 Rouge de colère, Nabukodonozor demanda de lui amener Chadrak, Méchak et Abed-Négo; on amena ces hommes devant le roi.	13 Тоді Навуходоносор, розгніваний і лютий, звелів привести Седраха, Мисаха та Авденаго; і привели цих мужів перед царя.
14 Nabukodonozor prit la parole et leur dit: “Chadrak, Méchak et Abed-Négo, est-il vrai que vous n’honorez pas mes dieux et que vous n’adorez pas la statue d’or que j’ai dressée?	14 Навуходоносор заговорив до них і мовив: «Чи ви, Седраху, Мисаху та Авденаго, справді моїм богам не хочете служити й золотому бовванові, що я поставив, не хочете кланятись?
15 Maintenant, si vous êtes prêts à tomber la face contre terre lorsque vous entendrez le son de la trompette, du cor, de la cithare, de la flûte, du trombone, de la cornemuse et de toutes sortes d’instruments, si alors vous adorez la statue d’or que j’ai faite, c’est bien. Mais si vous n’adorez pas, vous serez à l’instant même jetés dans une fournaise de feu ardent. Quel est le dieu qui vous sauvera de ma main?”	15 Отож тепер, якщо ви готові, скоро почуєте звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гуслів, гудьби та всякого роду музичних приладів, впасти ниць і вклонитись бовванові, що я звелів зробити — гаразд; якщо ж не вклонитесь, умить будете вкинуті в піч, розжарену вогнем, і тоді який бог визволить вас із моєї руки?»
16 Chadrak, Méchak et Abed-Négo répondirent au roi Nabukodonozor: “Nous n’avons pas besoin de te donner une réponse à ce sujet.	16 Седрах, Мисах та Авденаго у відповідь цареві Навуходоносорові сказали: «Ми не маємо потреби тобі на це відповідати.
17 Si notre Dieu, celui que nous servons, veut nous sauver de la fournaise de feu ardent et de ta main, il nous sauvera.	17 Коли Бог, якому ми служимо, зможе нас визволити з печі, розжареної вогнем, він визволить нас, царю, й з твоєї руки,
18 Mais s’il ne le fait pas, sache bien que nous ne servirons pas tes dieux et nous n’adorerons pas la statue d’or que tu as dressée.”	18 а коли ні, то нехай тобі, царю, буде відомо, що ми твоїм богам не служитимемо й золотому бовванові, що ти поставив, не вклонятимемось.»
19 Fou de colère, Nabukodonozor changea d’attitude envers Chadrak, Méchak et Abed-Négo; il donna l’ordre de chauffer la fournaise sept fois plus qu’il n’était nécessaire.	19 Тоді Навуходоносор запалав люттю, і вигляд його обличчя змінився супроти Седраха, Мисаха й Авденаго. Заговорив він знову й повелів розпалити піч усемеро більше, ніж її звичайно розпалювано,
20 Puis il donna l’ordre aux hommes les plus forts de son armée de lier Chadrak, Méchak et Abed-Négo pour les jeter dans la fournaise de feu ardent.	20 і наказав найдужчим мужам із свого війська зв’язати Седраха, Мисаха й Авденаго та й вкинути їх у піч, розжарену вогнем.
21 On lia donc ces hommes avec leurs manteaux, leurs tuniques, leurs turbans et tous leurs vêtements, pour les jeter dans la fournaise de feu ardent.	21 І зараз же їх зв’язано у їхній спідній та верхній одежі, з їхніми завоями на голові й з іншим убранням на них і вкинуто в піч, розжарену вогнем.
22 Comme l’ordre du roi était sans discussion, on avait chauffé au maximum la fournaise; aussi les hommes qui avaient amené Chadrak, Méchak et Abed-Négo, furent-ils tués par les flammes du feu.	22 Але що наказ царя був суворий, і піч була розпалена незвичайно, полум’я від вогню вбило тих мужів, що вкидали Седраха, Мисаха й Авденаго.
23 Ces trois hommes, Chadrak, Méchak et Abed-Négo, tombèrent donc tout liés dans la fournaise de feu ardent.	23 Ці ж троє мужів — Седрах, Мисах та Авденаго — впали в піч, розпалену вогнем, зв’язані.
24 [ Or voilà qu’ils marchaient au milieu des flammes, louant Dieu et bénissant le Seigneur! 25 Debout au milieu du feu, Azarias ouvrit la bouche et pria ainsi: 26 Béni sois-tu Seigneur, Dieu de nos pères, que ton Nom soit loué et glorifié éternellement! 27 Car tu es juste dans tout ce que tu fais, toutes tes voies sont droites, tes œuvres sont vérité et tous tes jugements sans reproche. 28 Tu as prononcé une sentence juste dans tout ce que tu as fait venir sur nous et sur Jérusalem, la ville sainte de nos pères. Oui, tu nous as traités avec loyauté et justice lorsque tu as fait venir tout cela à cause de nos péchés. 29 Car nous avons péché et nous avons commis l’injustice, nous nous sommes éloignés de toi; en tout cela nous avons péché gravement, nous n’avons pas obéi à tes commandements. 30 Nous ne les avons pas observés, nous n’avons pas fait ce que tu nous commandais pour que ta bénédiction vienne sur nous. 31 Oui, dans tout ce que tu as fait venir sur nous, dans tout ce que tu as fait, tu as agi selon une juste décision. 32 Tu nous as livrés aux mains d’ennemis païens, les plus détestables des infidèles, tu nous as livrés à un roi injuste, le plus mauvais de toute la terre. 33 Aujourd’hui nous n’osons plus ouvrir la bouche devant toi, tes serviteurs et ceux qui t’adorent sont couverts de honte et de confusion. 34 À cause de ton nom ne nous abandonne pas pour toujours, n’oublie pas ton alliance. 35 En souvenir d’Abraham ton ami, d’Isaac ton serviteur et d’Israël ton saint, ne nous retire pas ta miséricorde, 36 toi qui leur as promis de multiplier leur descendance comme les étoiles du ciel et comme le sable qui est sur le rivage de la mer. 37 Oui, Maître, parmi toutes les nations nous sommes les plus petits, et nous sommes humiliés aujourd’hui devant toute la terre à cause de nos péchés. 38 Nous n’avons plus en ce temps-ci ni prince, ni prophète, ni chef, ni holocauste, ni sacrifice, ni offrande, ni encens, pas même un lieu pour te les présenter et trouver grâce. 39 Accueille cependant notre cœur brisé et notre esprit humilié comme des holocaustes de béliers et de taureaux, comme des sacrifices de milliers d’agneaux gras. 40 Qu’il en soit ainsi aujourd’hui de notre sacrifice devant toi, donne-nous de te suivre fidèlement, car ceux qui mettent en toi leur confiance ne seront pas déçus. 41 Maintenant nous te suivons de tout notre cœur, nous te craignons et nous recherchons ton visage. Ne nous couvre plus de honte, 42 mais traite-nous selon ta bienveillance et selon ta grande miséricorde. 43 Dans ta puissance délivre-nous et fais-nous voir la gloire de ton Nom, Seigneur. 44 Que tous ceux qui maltraitent tes serviteurs soient confondus et couverts de honte, qu’ils soient privés de toute puissance et de toute autorité et que leurs forces soient brisées. 45 Qu’ils reconnaissent que c’est toi le Seigneur, le seul Dieu, glorieux sur toute la terre. 46 Cependant les serviteurs du roi qui les avaient jetés dans la fournaise ne cessaient de la chauffer avec du goudron, de la poix, de l’huile et du bois. 47 La flamme s’éleva de 49 coudées au-dessus de la fournaise, 48 elle brûla même ceux des Kaldéens qu’elle trouva près de la fournaise. 49 Mais l’ange du Seigneur était descendu dans la fournaise avec Azarias et ses compagnons et il écartait de la fournaise la flamme de feu. 50 Il fit souffler comme un souffle frais dans la fournaise, si bien que le feu ne les touchait pas et ne leur causait ni gêne ni souffrance. 51 Alors tous les trois, d’un seul cœur, se mirent à chanter, à glorifier et à bénir Dieu du fond de la fournaise. Ils disaient: 52 “Béni sois-tu Seigneur, Dieu de nos pères, loué et exalté éternellement! Béni soit ton nom saint et glorieux, chanté et exalté éternellement! 53 Béni sois-tu dans le Temple de ta sainte gloire, chanté et loué éternellement! 54 Béni sois-tu sur le trône de ton règne, chanté et glorifié éternellement! 55 Béni sois-tu, toi qui sondes les abîmes et qui sièges sur les Chérubins, loué et chanté éternellement! 56 Béni sois-tu à la voûte du ciel, chanté et glorifié éternellement! 57 Vous toutes, les œuvres du Seigneur, bénissez le Seigneur, chantez-le et glorifiez-le éternellement! 58 Anges du ciel, bénissez le Seigneur, chantez-le et glorifiez-le éternellement! 59 Que les cieux bénissent le Seigneur, qu’ils le chantent et le glorifient éternellement! 60 Vous toutes les eaux du ciel, bénissez le Seigneur, chantez-le et glorifiez-le éternellement! 61Vous toutes les puissances du Seigneur, bénissez le Seigneur, chantez-le et glorifiez-le éternellement! 62 Soleil et lune, bénissez le Seigneur, chantez-le et glorifiez-le éternellement! 63 Étoiles du ciel, bénissez le Seigneur, chantez-le et glorifiez-le éternellement! 64 Pluies et rosées, bénissez le Seigneur, chantez-le et glorifiez-le éternellement! 65 Que tous les vents bénissent le Seigneur, qu’ils le chantent et le glorifient éternellement! 66 Feux et chaleurs, bénissez le Seigneur, chantez-le et glorifiez-le éternellement! 67 Froidure et ardeur, bénissez le Seigneur, chantez-le et glorifiez-le éternellement! 68 Rosées et giboulées, bénissez le Seigneur, chantez-le et glorifiez-le éternellement! 69 Gel et froidure, bénissez le Seigneur, chantez-le et glorifiez-le éternellement! 70 Glaces et neiges, bénissez le Seigneur, chantez-le et glorifiez-le éternellement! 71 Nuits et jours, bénissez le Seigneur, chantez-le et glorifiez-le éternellement! 72 Lumières et ténèbres, bénissez le Seigneur, chantez-le et glorifiez-le éternellement! 73 Éclairs et nuées, bénissez le Seigneur, chantez-le et glorifiez-le éternellement! 74 Que la terre bénisse le Seigneur, qu’elle le chante et le glorifie éternellement! 75 Montagnes et collines, bénissez le Seigneur, chantez-le et glorifiez-le éternellement! 76 Que toutes les semences qui germent sur la terre bénissent le Seigneur, qu’elles le chantent et le glorifient éternellement! 77 Que les sources bénissent le Seigneur, qu’elles le chantent et le glorifient éternellement! 78 Mers et rivières, bénissez le Seigneur, chantez-le et glorifiez-le éternellement! 79 Que les monstres marins et tout ce qui s’agite dans les eaux bénissent le Seigneur, qu’ils le chantent et le glorifient éternellement! 80 Que tous les oiseaux du ciel bénissent le Seigneur, qu’ils le chantent et le glorifient éternellement! 81 Que toutes les bêtes et tous les animaux bénissent le Seigneur, qu’ils le chantent et le glorifient éternellement! 82 Vous tous enfants des hommes, bénissez le Seigneur, chantez-le et glorifiez-le éternellement! 83 Israël, bénis le Seigneur, chante-le et glorifie-le éternellement! 84 Que les prêtres bénissent le Seigneur, qu’ils le chantent et le glorifient éternellement! 85 Vous tous, serviteurs du Seigneur, bénissez le Seigneur, chantez-le et glorifiez-le éternellement! 86 Que les esprits et les âmes des justes bénissent le Seigneur, qu’ils le chantent et le glorifient éternellement! 87 Que tous les saints et les humbles de cœur bénissent le Seigneur, qu’ils le chantent et le glorifient éternellement! 88 Ananias, Azarias et Misaël, bénissez le Seigneur, chantez-le et glorifiez-le éternellement! Car Il nous a délivrés de l’enfer et nous a sauvés de la mort; il nous a arrachés à la fournaise de feu et nous a tirés du milieu des flammes. 89 Rendez grâce au Seigneur, car il est bon, car son amour est éternel. 90 Vous tous qui craignez le Seigneur, bénissez-le, bénissez le Dieu des dieux, chantez-le et rendez-lui grâce car son amour est éternel.” ] Le roi Nabukodonozor était bouleversé, il se leva en hâte et demanda à ses conseillers: “N’avons-nous pas jeté ces trois hommes liés dans le feu?” Ils répondirent: “Certainement.”	24 І ходили вони серед полум’я, хваливши Бога й благословивши Господа.
25 Le roi ajouta: “Eh bien moi, je vois quatre hommes qui marchent en toute liberté au milieu du feu et qui n’en souffrent pas; le quatrième ressemble à un fils des dieux.”	25 Встав Азарія і, відкривши уста свої серед вогню, помолився і так промовив:
26 Nabukodonozor s’approcha de l’ouverture de la fournaise de feu et il appela: “Chadrak, Méchak et Abed-Négo, serviteurs du Dieu Très Haut, sortez et venez ici.” Alors Chadrak, Méchak et Abed-Négo sortirent du milieu du feu.	26 «Благословен єси, Господи, Боже батьків наших, і хвали достойний; ім’я твоє преславне на всі віки;
27 Les fonctionnaires, les préfets, les gouverneurs et les conseillers du roi s’assemblèrent pour voir ces hommes. Le feu ne leur avait rien fait: ni leur corps, ni leurs cheveux n’avaient été brûlés, leurs vêtements n’avaient pas été touchés et nulle odeur de feu ne s’attachait à leur personne.	27 бо ти праведний у всьому, що вчинив єси нам, і всі діла твої праведні, й усі дороги твої праві, і присуди твої усі — правдиві.
28 Nabukodonozor dit alors: “Béni soit le Dieu de Chadrak, Méchak et Abed-Négo qui a envoyé son ange pour délivrer ses serviteurs; ils se sont confiés en lui, ils ont désobéi à l’ordre du roi et ont livré leur corps au feu plutôt que de servir ou d’adorer tout autre dieu que leur Dieu.	28 Ти учинив присуди правдиві в усьому тому, що навів на нас і на святе місто батьків наших, на Єрусалим. Так! Присудом правдивим навів єси все те гріхів наших ради.
29 Voici donc ce que j’ordonne à tous les peuples, nations et langues: Tous ceux d’entre vous qui parleront sans respect du Dieu de Chadrak, Méchak et Abed-Négo seront mis en pièces et leurs maisons seront détruites car il n’y a pas d’autre Dieu capable de sauver de la sorte.”	29 Бо згрішили ми, вчинили беззаконство, від тебе відступивши; ми згрішили у всьому й заповідей твоїх не слухали.
30 Alors le roi donna une place encore plus importante dans la province de Babylone à Chadrak, Méchak et Abed-Négo.	30 Ми їх не пильнували, не чинили, як ти нам заповідав, щоб нам добре було.
31 Le roi Nabukodonozor, à tous les peuples, nations et langues qui habitent sur toute la terre. Que l’abondance et la paix soient sur vous.	31 І все, що ти навів на нас, усе, що ти вчинив єси нам, — ти присудом учинив правдивим.
32 Il m’a paru bon de faire connaître les signes et merveilles que le Dieu Très-Haut a fait pour moi.	32 Ти видав нас у руки супостатів беззаконних, відступників мерзенних, і несправедливому й найгіршому на всій землі цареві.
33 Que ses prodiges sont grands, que ses miracles sont puissants! Son règne est un règne éternel, son empire s’étend de génération en génération.	33 І нині нема як нам уста розтулити наші: ганьба й сором покрили слуг твоїх і тих, що тебе шанують.
	34 Не відкидай же нас навіки імени твого ради, і не розривай завіту твого.
	35 Не забирай від нас милости твоєї, Авраама твого улюбленого ради й Ісаака, слуги твого, й Ізраїля, святого твого,
	36 яким ти обіцяв був, що розмножиш їхнє потомство, як на небі зорі і як пісок при березі морському.
	37 О, Господи, ми стали менші від усіх народів, принижені ми нині по всій землі гріхів наших ради.
	38 Оце тепер нема у нас ні князя, ні вождя, ні пророка, ні всепалення, ні жертви, ні офіри, ні кадила, ні місця, де б приносити первоплоди і знаходити твоє милосердя.
	39 Якби ж то ти міг нас прийняти скрушеного серця ради й смиренного духу! Як усепалення баранів та волів, як безліч тучних ягнят,
	40 так нехай буде перед тобою наша жертва нині, що хочемо тобі принести, бо нема сорому тим, що на тебе уповають.
	41 І нині ми слідуємо за тобою всім серцем; ми тебе боїмося і твоє обличчя шукаємо — не сороми ж нас!
	42 Але обходься з нами за твоєю лагідністю і за твоєю милістю великою.
	43 Вирятуй нас твоїми чудесами! О Господи, дай славу імені твоєму!
	44 Хай осоромляться усі ті, що твоїм слугам зло чинять; хай засоромляться, позбавлені всієї своєї могутности, нехай розіб’ється їхня сила!
	45 Нехай знають, що ти, Господи, Бог єдиний і славний на всю вселенну!»
	46 Царські слуги, що вкинули їх, не переставали розпалювати печі ропою, смолою, клоччям та хмизом,
	47 так що полум’я піднялось на 49 ліктів поверх печі,
	48 і, вибухнувши, спалило тих халдеїв, що їх сягнуло при печі.
	49 Ангел же Господній зійшов з Азарією та його товаришами в піч, віддалив розпалений вогонь від печі
	50 і вчинив у середині печі так, немов би там повівав вітерець росистий, і вогонь їх зовсім не торкнувся, не завдав їм болю і не скоїв їм ніякої шкоди.
	51 Тоді ті троє, немов одними устами, взяли хвалити, славити й благословляти в печі Бога, промовляючи:
	52 «Благословен єси, Господи, Боже батьків наших, і достохвальний і вельми возносимий повіки; благословенно ім’я твоє святе й славне, і вельми достохвальне й возносиме повіки.
	53 Благословен єси у твоїм святім, славнім храмі і вельми хвальний і вельми славний повіки.
	54 Благословен єси на престолі царства твого, і вельми воспіваний і вельми возносимий повіки.
	55 Благословен єси, що взираєш на безодні і возсідаєш на херувимах.
	56 Благословен єси на небесній тверді, і хвальний і прославлений повіки.
	57 Благословіте Господа, усі діла Господні! Хваліте й возносіте його повіки.
	58 Благословіте Господа, ангели Господні! Хваліте й вознесіте його повіки.
	59 Благословіте, небеса, Господа! Хваліте й возносіте його повіки.
	60 Благословіте Господа, усі наднебесні води! Хваліте й возносіте його повіки.
	61 Благословіте Господа, всі сили! Хваліте й возносіте його повіки.
	62 Благословіте Господа, сонце й місяць! Хваліте й возносіте його повіки.
	63 Благословіте Господа, звізди небесні! Хваліте й вознесіте його повіки.
	64 Благословіте Господа, дощі й роси! Хваліте й возносіте його повіки.
	65 Благословіте Господа, всі вітри! Хваліте й возносіте його повіки.
	66 Благословіте Господа, вогонь і спека! Хваліте й возносіте його повіки.
	67 Благословіте Господа, холод і гарячизна! Хваліте й возносіте його повіки.
	68 Благословіте Господа, роси й іней! Хваліте й возносіте його повіки.
	69 Благословіте Господа крига й холоднеча! Хваліте й возносіте його повіки.
	70 Благословіте Господа, льоди й сніги! Хваліте й возносіте його повіки.
	71 Благословіте Господа, дні й ночі! Хваліте й возносіте його повіки.
	72 Благословіте Господа, світло і пітьма! Хваліте й возносіте його повіки.
	73 Благословіте Господа, блискавки й хмари! Хваліте й возносіте його повіки.
	74 Нехай земля благословить Господа! Хай хвалить і благословить його повіки.
	75 Благословіте Господа, пагорби й гори! Хваліте й возносіте його повіки.
	76 Благослови Господа, все що на землі виростає! Хвали й возноси його повіки.
	77 Благословіте Господа, джерела! Хваліте й возносіте його повіки.
	78 Благословіте Господа, моря й ріки! Хваліте й возносіте його повіки.
	79 Благословіте Господа, морські потвори й усе, що кишить у водах! Хваліте й возносіте його повіки.
	80 Благословіте Господа усі небесні птиці! Хваліте й возносіте його повіки.
	81 Благословіте Господа, всі дикі звірі й худоба! Хваліте й возносіте його повіки.
	82 Благословіте Господа, сини людськії! Хваліте й возносіте його повіки.
	83 Благословіте Господа, ізраїльтяни! Хваліте й возносіте його повіки.
	84 Благословіте Господа, священики Господні! Хваліте й возносіте його повіки.
	85 Благословіте Господа, слуги Господні! Хваліте й возносіте його повіки.
	86 Благословіте Господа, духи й душі справедливих! Хваліте й возносіте його повіки.
	87 Благословіте Господа, святі й смиренні серцем! Хваліте й возносіте його повіки.
	88 Благословіте Господа, Ананія, Азарія, Мисаїл! Хваліте й возносіте його повіки, бо він нас визволив із Шеолу і вирятував з руки смерти і спас нас із нутра розпаленої печі, і з-посеред вогню врятував нас.
	89 Хваліте Господа, бо добрий, бо повіки його милосердя.
	90 Благословіте Господа, Бога богів, ви всі богопоклонники! Хваліте його й возносіте, бо повіки його милосердя.»
	91 (24) Тоді цар Навуходоносор здивувався, встав притьмом і заговорив до своїх радників, мовивши: «Чи не трьох мужів ми вкинули в вогонь зв’язаних?» Ті ж у відповідь цареві: «Справді так, царю!»
	92 (25) Знову заговорив він і сказав: «А он я бачу чотирьох мужів незв’язаних, що ходять у вогні, і не видко на них шкоди, а вид четвертого схожий на сина Божого.»
	93 (26) Тоді Навуходоносор приступив до челюстей розжареної вогнем печі й заговорив, кажучи: «Седраху, Мисаху та Авденаго, слуги найвищого Бога! Вийдіть і приступіть сюди!» І вийшли Седрах, Мисах і Авденаго з-посеред вогню.
	94 (27) Сатрапи, правителі, намісники й радники царські зібралися, щоб дивитись на цих мужів, над тілом яких вогонь не мав ніякої сили: волосся в них на голові не обсмалилось, одежа на них не змінилась, і чад вогню їх не торкнувся.
	95 (28) Тоді Навуходоносор заговорив, мовивши: «Благословен Бог Седраха, Мисаха та Авденаго, що послав свого ангела й визволив своїх слуг, які поклались на нього і не послухалися царського наказу, а віддали своє тіло, аби не служити й не поклонятись ніякому іншому богові, крім свого Бога!
	96 (29) Тому від мене дається наказ, щоб кожного, до якого б він народу, плетень чи язика не належав, хто вирече щось зневажливе супроти Бога Седраха, Мисаха й Авденаго, пошматували на кусні, а діла його обернули в руїну, бо нема іншого бога, який би міг так спасати.»
	97 (30) Тоді цар прийняв у велику ласку Седраха, Мисаха й Авденаго в Вавилонськім краю.
	98 (31) Цар Навуходоносор усім народам, племенам і язикам, що живуть по всій землі: «Нехай ваш мир буде великий!
	99 (32) Сподобалось мені оповістити вам про знаки й чудеса, які вчинив надо мною найвищий Бог.
	100 (33) Які ж великі його знаки! Які ж могутні його чуда! Царство його — царство вічне, і влада його — від роду й до роду!»