Livre d'Isaïe 40

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 “Consolez, consolez mon peuple, dit Yahvé votre Dieu.	1 Утіште, утіште народ мій, каже ваш Бог.
2 Parlez au cœur de Jérusalem, criez-lui ce message: son esclavage a pris fin, sa dette est payée, Yahvé lui a rendu au double pour toutes ses fautes.”	2 Промовляйте Єрусалимові до серця й вістіть йому, що скінчилась його служба, спокутувано його несправедливість, бо він прийняв з руки Господньої удвоє за всі його злочини!
3 Une voix crie: “Ouvrez dans le désert la route de Yahvé, tracez dans la steppe un chemin pour notre Dieu.	3 Голос чути: — Стеліть Господові дорогу у пустині, рівняйте в степу шлях нашому Богові!
4 Toute vallée sera comblée, toute montagne et toute colline abaissée, les hauteurs se changeront en plaines, et les monts en larges vallées.	4 Нехай кожна долина заповниться, кожна гора й пагорб нехай знизиться! Нехай провалля стануть рівниною, а прикрі кручі — низиною!
5 La Gloire de Yahvé va se révéler, et tous les mortels ensemble le verront, car la bouche de Yahvé a parlé.”	5 Тоді слава Господня з’явиться, і всі творіння узрять її разом, бо так прорекли уста Господні.
6 Une voix m’a dit: “Crie!” J’ai répondu: “Que dois-je crier?” “Que toute chair est comme l’herbe, et sa grâce comme la fleur des champs.	6 Голос велить: — Вісти! — Я ж сказав: — Що вістити? — Всяке тіло — трава, і вся його краса — мов квітка в полі.
7 L’herbe se dessèche et la fleur se fane, lorsque sur elles passe le souffle de Yahvé.	7 Висхне трава, зів’яне квітка, як подих Господній на неї подує. Так, народ — трава!
8 L’herbe se dessèche et la fleur se fane, mais la parole de notre Dieu demeure à jamais.”	8 Висхне трава, зів’яне квітка; а слово Бога нашого стоятиме повіки.
9 Monte sur une hauteur, toi qui portes à Sion la nouvelle, élève avec force ta voix, toi qui portes à Jérusalem ses nouvelles. N’aie pas peur de crier, dis aux villes de Juda: Voici votre Dieu!	9 Зійди на гору, на високу, ти, що несеш Сіонові веселі вісті! Підніми сильно голос, ти, що несеш Єрусалимові веселі вісті! Підніми голос, не бійся! Скажи містам Юдеї: «Ось Бог ваш!
10 Le Seigneur Yahvé vient avec puissance, son bras lui a tout soumis. Il apporte avec lui son butin: voyez devant lui ses récompenses.	10 Ось Господь Бог іде в потузі, раменом своїм панує. Ось нагорода його з ним, заплата його перед обличчям у нього.
11 Comme un berger il fait paître son troupeau, et son bras le rassemble, il porte les agneaux sur sa poitrine, il mène les brebis qui allaitent.	11 Немов пастух, пастиме своє стадо, рукою власною збере їх, ягнят носитиме на грудях, дійних лагідно водитиме.»
12 Qui a refermé sa main sur les eaux de la mer, qui a pris les dimensions du ciel ou recueilli tous les sables du globe? Qui a pesé les montagnes à la balance, qui a mis les collines sur le plateau?	12 Хто зміряв коли пригорщею у морі воду або небеса зміряв п’яддю, зібрав у мірку земний порох, важив на вазі гори чи пагорби на терезах?
13 Et qui a pris la mesure de l’esprit de Yahvé? Où est le conseiller qui l’assiste?	13 Хто збагнув дух Господній, був його дорадником, учив його?
14 A-t-il guidé quelqu’un, l’a-t-il éclairé, lui a-t-il enseigné l’art de juger, lui a-t-il fait connaître les voies de la sagesse et montré les moyens les plus efficaces?	14 З ким він радиться? Хто його напоумлює на розум, вказує стежку правди, його знання навчає, дороги мудрости йому вказує?
15 Les nations sont pour lui la goutte au bord du seau, la poussière qu’on néglige sur le plateau de la balance. Et les îles! Elles pèsent comme un grain de sable.	15 Народи в нього — неначе з відра крапля; вони не більш, ніж на вазі пилинка. Острови в нього, як порошинка, важать.
16 Il ne trouverait pas assez de bois au Liban, ses animaux ne lui suffiraient pas pour un holocauste.	16 Не вистачить Ливану на вогнище; тварин його не вистачить на всепальну жертву.
17 Les nations sont comme rien devant lui, c’est un zéro, elles ne valent pas pour lui.	17 Усі народи перед ним — ніщо: вони в нього менші від ніщоти й порожняви.
18 À qui voulez-vous comparer Dieu? quelle image pourrez-vous en donner?	18 Кому ви хочете уподобити Бога? Який образ йому надати?
19 une statue, peut-être, coulée par un artisan, que l’orfèvre a plaquée d’or, avec des chaînes d’argent?	19 Мистець виливає образ кумира, що золотар золотом покриває й срібні ланцюжки чіпляє;
20 Ou bien le bois qu’on a choisi non périssable, travaillé par un expert, solidement fixé pour que rien ne l’ébranle?	20 а хто на такий принос не спроможний, вибирає дерево негниюче, вишукує мистця-умільця, щоб поставити непорушне божище.
21 Ne l’avez-vous donc pas appris, entendu? Ne vous l’a-t-on pas dit depuis le début pour que vous sachiez comment la terre fut mise en place?	21 Чи ви ж не знаєте, чи ви не чували? Чи ж вам не сказано від початку? Чи ви ж не зрозуміли вже від заснування світу?
22 Yahvé habite plus haut que la voûte sur la terre: de là ses habitants paraissent des sauterelles. Il a étendu les cieux comme un voile, il les a déroulés, et c’est la tente où il demeure.	22 Це він — той, що над земним кругом возсідає; і мешканці його, мов сарана для нього. Він простирає небо, як намітку, він розпинає його, мов намет на житло.
23 Il sait réduire à rien les puissants, anéantir ceux qui gouvernent le monde.	23 Він князів на ніщо обертає, а земні судді для нього — порожнеча.
24 À peine sont-ils plantés, à peine sont-ils semés, à peine la tige a-t-elle pris racines, que lui, d’un souffle les dessèche, et le tourbillon comme pailles les emporte.	24 Ледве посаджено їх, ледве посіяно, ледь їх пень у землі вкорінився, а він дихнув на них, і вони сохнуть, і буревій несе їх, мов солому.
25 À qui voulez-vous me comparer? dit le Saint. Quelqu’un est-il mon égal?	25 Кому ж ви хочете мене вподобити, щоб я був йому подібний? — каже Святий.
26 Regardez au-dessus de vous: dites-moi qui les a créées? Vous avez là son armée, il les a déployées, et toutes il les connaît par leur nom; son autorité, sa force sont telles, que pas une n’échappe.	26 Підійміть угору ваші очі й подивіться! Хто створив усе це? Той, хто виводить військо їх за лічбою і кличе усіх їх на ім’я. Сила його така велика й міць така потужна, що ні одного не бракує.
27 Pourquoi dis-tu, Jacob, pourquoi répètes-tu, Israël: “Yahvé ne voit pas, mon Dieu ne s’occupe pas de ma cause?”	27 Як же це ти, Якове, говориш як, Ізраїлю, кажеш: «Доля моя від Господа закрита, право моє забув мій Бог?»
28 Ne l’as-tu donc pas appris, entendu? Yahvé est un Dieu éternel, il a créé jusqu’aux extrémités du monde. Il ne se fatigue pas, il ne se lasse pas; sa sagesse est impénétrable.	28 Чи ти ж не знаєш, чи ти не чував? Господь — Бог вічний, творець кінців землі: він не втомлюється, не знемагається, розум його недослідимий.
29 Il rend des forces à qui est fatigué, donne de l’énergie à celui qui est faible.	29 Він дає змореному силу, він знеможеному додає міць.
30 Même les jeunes se fatiguent; mais lorsqu’ils sont las et chancellent,	30 Навіть і молодь утомлюється, знемагає, і юнаки-вояки підупадають, —
31 ceux qui s’appuient sur Yahvé retrouvent des forces; il leur pousse des ailes comme à l’aigle, ils courent et ne se fatiguent pas, ils marchent et ne se lassent pas.	31 ті ж, що на Господа вповають, відновлюють сили, немов орел, здіймають крила, біжать, не знають утоми, ідуть уперед, не знемагають.