Premier livre des Maccabées 1

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 Alexandre, fils de Philippe, roi de Macédoine, venait du pays de Kittim: il régnait jusque là sur la Grèce. Après avoir battu Darius, roi des Perses et des Mèdes, il régna à sa place.	1 Після того, як Олександер Македонський, син Филипа, вийшов з Хеттитського краю, розгромив Дарія, царя перського й мідійського, і став царем замість нього, починаючи від Греції,
2 Il livra de nombreux combats, il s’empara des villes fortifiées et mit à mort les rois de la région.	2 взявся він до численних воєн, здобув багато кріпостей і вирізав царів землі.
3 Il s’avança jusqu’aux extrémités du monde, ramassant les richesses de nombreux pays. La terre finit par se taire devant lui et son orgueil n’eut plus de limites.	3 Він пройшов аж на край світу і забрав здобич у багатьох народів. Заніміла земля перед ним, а серце його знеслось угору й загорділо.
4 Il réunit une armée très puissante, il domina des provinces, des peuples et des rois et il en fit ses serviteurs.	4 Він зібрав вельми велику силу війська й підбив під себе краї, народи й володарів, і приневолив до данини.
5 Mais après tout cela il tomba malade et vit qu’il allait mourir;	5 Та по тім усім захворів, тож і зрозумів, що має вмерти.
6 alors il fit venir ses compagnons, ceux qui avaient été élevés avec lui depuis son enfance, et il leur partagea son royaume alors qu’il était encore en vie.	6 От і прикликав своїх найвидатніших старшин, що змалку виховані були разом з ним, і розділив їм, ще за життя, своє царство.
7 Alexandre mourut donc après douze ans de règne;	7 Та й царював Олександер ще 12 років, а тоді помер,
8 ses compagnons prirent le pouvoir, chacun dans son secteur.	8 і старшини його захопили владу, кожний у своїй країні.
9 Lui étant mort, ils se firent tous couronner rois, et de même leurs fils après eux pendant de longues années: le mal alla en augmentant sur la terre.	9 Всі вони, по його смерті, вклали собі діядему на голову, так само і їхні сини по них, протягом довгих років, і накоїли на землі багато лиха.
10 L’un de leurs descendants, Antiocus Épiphane, fils du roi Antiocus, fut particulièrement mauvais. Il avait été d’abord otage à Rome, mais en l’an 137 de la royauté des Grecs, il monta sur le trône.	10 Вийшов з них грішний нащадок — Антіох Епіфан, син царя Антіоха, що був закладником у Римі, і став царем у 137 році грецького панування.
11 C’est en ce temps-là que se leva en Israël une génération de gens dévoyés qui entraînèrent beaucoup de monde derrière eux: “Faisons alliance avec les nations qui nous entourent, disaient-ils, car depuis que nous nous sommes séparés d’elles, beaucoup de malheurs nous sont arrivés.”	11 Того часу з’явилися в Ізраїлі нечестиві люди, що звели багатьох інших, казавши: «Ходім та зробім союз з народами, що навколо нас, бо з того часу, як ми відокремились від них, упало на нас багато злиднів.»
12 Ce genre de discours fut bien accueilli:	12 Сподобалось їм це слово,
13 quelques personnes de notre peuple allèrent trouver le roi qui leur donna l’autorisation de suivre les coutumes des païens.	13 і деякі з народу, набравши охоти, пішли до царя, що й дав їм повновладу прийняти поганські звичаї.
14 Ils construisirent une salle de gymnastique à Jérusalem comme le faisaient les païens,	14 От і збудували вони в Єрусалимі гімназію за поганським звичаєм,
15 ils se refirent des prépuces et renièrent l’Alliance sainte pour se mettre dans le même attelage que les païens; ils se vendirent pour faire le mal.	15 затерли собі знаки обрізання, відкупили від святого союзу, збраталися з поганами та запродались їм, щоб зло творити.
16 Lorsque Antiocus pensa avoir son royaume bien en mains, il voulut régner aussi sur l’Égypte et devenir ainsi le souverain des deux royaumes.	16 Коли ж царство за Антіоха скріпилося, задумав він стати царем і над Єгиптом, щоб царювати над обидвома царствами.
17 Il entra en Égypte avec une puissante armée, des chars, des éléphants, des cavaliers et de nombreux bateaux.	17 Він увійшов у Єгипет з величезним військом, з колісницями, слонами, кіннотою й численними кораблями,
18 Il attaqua Ptolémée roi d’Égypte qui ne put résister et prit la fuite; beaucoup de ses hommes furent tués.	18 і вирушив війною на Птолемея, єгипетського царя; але Птолемей злякавсь його й утік, полишивши багато смертельно поранених.
19 Antiocus s’empara des forteresses d’Égypte et fit main basse sur les richesses du pays.	19 Сирійці захопили укріплені міста у Єгипетськім краю, а Антіох забрав здобич з Єгипетського краю.
20 Après avoir vaincu l’Égypte, il prit le chemin du retour en l’an 143. C’est alors qu’il marcha sur Israël et sur Jérusalem avec une puissante armée.	20 Розгромивши, отже, у 143 році Єгипет, Антіох повернувся й рушив з величезним військом на Ізраїля та на Єрусалим;
21 Plein d’orgueil, Antiocus entra dans le sanctuaire, il enleva l’autel d’or, le chandelier sur lequel brille la lumière, avec tous les accessoires,	21 увійшов зарозуміло у святиню й забрав золотий жертовник і ліхтар з усім приналежним до нього посудом,
22 la table et les vases pour les offrandes, les coupes, les encensoirs d’or, le voile, les couronnes; il arracha tout le plaquage d’or qui ornait la façade du Temple.	22 а й стіл появлення, чаші, кубки й золоті полумиски і завісу, вінки та золоту прикрасу, що були спереду храму, — усе пообдирав.
23 Il ramassa l’argent et l’or, les objets précieux et tous les trésors cachés qu’il put découvrir.	23 Забрав він срібло, золото, дорогий посуд і загарбав тайні скарби, що знайшов.
24 Il emporta tout et retourna dans son pays. Il répandit beaucoup de sang et fit des déclarations insultantes contre Dieu.	24 Забрав він усе те та й подався у свій край, учинивши велику різню й виговорюючи дуже зарозуміло.
25 Le pays d’Israël tout entier était dans le deuil,	25 Великий смуток огорнув Ізраїля по всіх усюдах:
26 les chefs et les anciens gémissaient. Jeunes filles et jeunes gens restaient sans force, et les femmes en perdaient leur beauté.	26 начальники й старші застогнали, дівчата і хлопці повмлівали, жіноча врода занапастилася.
27 Les chants du marié se changèrent en lamentation et la mariée prit le deuil dans sa chambre.	27 Кожний новоженець заплакав, одружена, сидівши у світлиці, засмутилась.
28 La terre trembla à cause de ses habitants, toute la maison de Jacob était couverte de honte.	28 Земля здригнулась із-за своїх мешканців. Кожен дім Якова був соромом вкритий.
29 Deux ans plus tard, le roi envoya dans les villes de Juda un chef, qui arriva à Jérusalem avec une puissante armée.	29 Після двох років вислав цар головного збирача податків по містах Юди; він прибув у Єрусалим з великим військом
30 Il adressa de bonnes paroles aux habitants pour gagner leur confiance, mais c’était un mensonge, car ensuite il se jeta par surprise sur la ville, il la frappa brutalement et fit mourir beaucoup de gens d’Israël.	30 і говорив до них підступно мирними словами, а ті йняли йому віри. Тоді він зненацька напав на місто й побив його страшно, вигубивши силу народу з Ізраїля.
31 Il pilla la ville, il l’incendia, il abattit ses maisons et son rempart.	31 Він ограбував місто, спалив його й розбив доми та мури навколо.
32 Ses soldats emmenèrent en captivité les femmes et les enfants et ramassèrent le bétail.	32 Жінок з дітьми забрали у полон і зайняли їхню худобу.
33 Alors ils reconstruisirent la cité de David pour en faire une forteresse avec un très gros rempart et des tours puissantes.	33 Відбудували Давидгород з його великим міцним муром та сильними баштами та й зробили з нього твердиню;
34 À l’intérieur ils placèrent des gens sans conscience, des renégats qui s’y installèrent.	34 посадили туди грішне кодло, мужів без усякого закону, які в ньому добре укріпились,
35 Ils y emmagasinèrent des armes et des provisions, ils y entassèrent tout ce qu’ils avaient ramassé dans Jérusalem: elle devint une menace redoutable.	35 понаскладали там зброї й харчів, згромадили єрусалимську здобич, зібравши її там докупи, і зробились великою петлею;
36 C’était un danger pour le Lieu Saint, et de là l’ennemi menaçait Israël en tout temps.	36 і стала з того засідка для святині та безнастанна диявольська загроза для Ізраїля.
37 Ils répandirent le sang innocent autour du sanctuaire, ils profanèrent le Lieu Saint.	37 Вони пролили кров невинну навкруги святині й осквернили святе місце.
38 Ils firent fuir les habitants de Jérusalem, qui devint un repaire d’étrangers; elle devint une étrangère pour ses fils, et ses enfants l’abandonnèrent.	38 І з-за них повтікали мешканці Єрусалиму, і став він осідком чужинців. Він став чужим для тих, що в ньому народились, його лишали власні його діти.
39 Son temple devint un désert, ses fêtes se changèrent en jours de deuil, ses sabbats furent tournés en dérision, au lieu du respect ce fut le mépris.	39 Його святиня опустіла, мов пустиня, празники його обернулись на смуток, його суботи на наругу, а честь його зійшла нінащо.
40 Sa honte fut aussi grande que sa gloire d’autrefois, sa grandeur fit place au deuil.	40 Такою, як колись була його слава, стала його безчесть, величність його обернулась на жалобу.
41 Le roi donna ensuite des ordres pour que tous dans son empire ne fassent plus qu’un seul peuple:	41 Тоді цар написав до всього царства, щоб усі стали одним народом
42 chacun devait renoncer à ses coutumes. Tous les païens se soumirent aux ordres du roi	42 та щоб кожен покинув свої звичаї, і щоб усі народи прийняли царський приказ.
43 et même en Israël, beaucoup de gens firent bon accueil à son culte: ils sacrifiaient aux idoles et profanaient le sabbat.	43 Багато ізраїльтян охоче прийняли його віру, стали жертвувати бовванам і оскверняти суботи.
44 Le roi envoya des messagers à Jérusalem et aux villes de Juda pour y porter ses ordres: il fallait désormais suivre des coutumes étrangères au pays,	44 Цар вислав також через гінців листи в Єрусалим та в міста Юди, яким наказував іти за чужими краєві звичаями,
45 faire cesser les holocaustes du Temple, les sacrifices et les libations. On devait profaner les sabbats et les fêtes,	45 припинити всепалення, жертви та возливання в храмі, осквернити суботи й свята,
46 souiller le Sanctuaire et tout ce qui est saint,	46 опоганити храм та святих,
47 élever des autels, des lieux de culte et des temples pour les idoles, immoler des porcs et des animaux impurs.	47 будувати жертовники, капища та божища, приносити в жертву свиней та інших нечистих тварин,
48 On devait laisser les fils sans circoncision et se rendre ainsi odieux par toute sorte d’impuretés et de profanations.	48 лишати своїх синів необрізаними, плюгавити свої душі всякою нечистотою та мерзотою,
49 En un mot, on devait oublier la Loi et négliger toutes ses observances:	49 так щоб забути закон та перемінити всі установи.
50 celui qui n’obéirait pas aux ordres du roi devait être mis à mort.	50 А хто, мовляв, не чинитиме за царським наказом, той буде скараний на смерть.
51 C’est ainsi que s’exprimaient les lettres du roi envoyées à tout son royaume; il établit des inspecteurs sur tout le peuple et ordonna à toutes les villes de Juda d’offrir des sacrifices.	51 Згідно з усіма цими наказами він написав до всього свого царства й настановив наглядачів над усім народом і звелів містам Юди приносити поганські жертви у кожному місті.
52 Beaucoup de gens parmi le peuple obéirent, tous ceux qui abandonnaient la Loi; ils firent du mal dans le pays,	52 Багато людей з народу пристало до них — усі ті, що покинули закон і накоїли в краю лиха.
53 obligeant Israël à se chercher des refuges.	53 Вони присилували Ізраїля ховатися по всіх закутинах.
54 Le quinzième jour du mois de Kisleu, en l’an 145, le roi dressa l’Abomination de la Désolation sur l’autel des holocaustes, et on éleva des autels dans les villes voisines de Juda.	54 П’ятнадцятого дня (місяця) Каслев, 145 року цар Антіох звелів спорудити на жертовнику мерзоту запустіння, і по містах Юди навкруги споруджувано вівтарі.
55 On brûlait de l’encens à la porte des maisons et sur les places,	55 При дверях домів та по майданах палено кадило.
56 on déchirait et on jetait au feu les livres de la Loi quand on les trouvait,	56 Книги Закону, які знайдено, палили на вогні, порвавши їх спершу,
57 et si l’on découvrait chez quelqu’un un livre de l’Alliance ou si quelqu’un obéissait à la Loi de Dieu, on le mettait à mort selon le décret du roi.	57 а коли в кого знаходили книгу Союзу або коли хто пильнував закон, то такого, згідно з царським наказом, засуджувано на смерть.
58 On punissait les Israélites que l’on prenait en contravention mois après mois dans leurs villes,	58 Отак вони зловживали силою над ізраїльтянами, яких кожного місяця знаходили по містах.
59 et le 25 de chaque mois on offrait des sacrifices sur l’autel élevé à la place de l’autel des holocaustes.	59 А двадцять п’ятого дня місяця жертвували на вівтарі, що був поставлений на жертовнику всепалень.
60 On mit à mort selon cette loi des femmes qui avaient fait circoncire leurs enfants,	60 І жінок, що давали до обрізання своїх дітей, згідно з наказом, карано на смерть,
61 avec leurs nourrissons pendus à leur cou; on mit à mort également les gens de leur famille et ceux qui avaient opéré la circoncision.	61 разом з їхніми немовлятками, прив’язаними їм до шиї, а й їхніх слуг і тих, що їх обрізували.
62 Malgré tout cela, plusieurs en Israël restèrent fidèles et furent assez courageux pour ne pas manger des mets impurs.	62 Однак, багато ізраїльтян не впали духом і постановили твердо не їсти нічого нечистого.
63 Ils aimaient mieux mourir que de se rendre impurs avec des aliments qui contrevenaient à l’Alliance sainte, et de fait ils furent mis à mort.	63 Вони були готові й умерти, аби лиш не осквернитися стравами та не опоганити святого Союзу, і справді вмирали.
64 Ce fut une grande épreuve pour Israël.	64 Вельми великий гнів завис над Ізраїлем.