Livre de la Genèse 35

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 Dieu dit à Jacob: “Lève-toi, monte à Béthel. Tu t’établiras là-bas et tu construiras un autel au Dieu qui t’est apparu lorsque tu fuyais devant ton frère Ésaü.”	1 Бог сказав до Якова: Встань, іди в Бетел та оселися там. Споруди там жертовник Богові, що з’явився тобі, як ти втікав від Ісава, свого брата.
2 Jacob dit alors à sa famille, à tous ceux qui étaient avec lui: “Enlevez les idoles étrangères qui sont au milieu de vous; purifiez-vous et changez de vêtements.	2 І сказав Яків своєму домові й усім, які були з ним: Викиньте геть чужих божків, що серед вас: очистітеся і змініть вашу одежу,
3 Puis nous nous lèverons et nous partirons pour Béthel. Là, je construirai un autel au Dieu qui m’a répondu au jour de mon angoisse et qui a été avec moi sur tous mes chemins.”	3 та й вставаймо й ходім у Бетел. Там я споруджу жертовник Богові, який вислухав мене в час горя мого, і він був зо мною в дорозі, що нею я йшов.
4 Ils donnèrent donc à Jacob toutes les idoles étrangères qui étaient en leurs mains, ainsi que les anneaux qu’ils avaient aux oreilles, et Jacob les enterra sous l’arbre qui est près de Sichem.	4 Вони й віддали Яковові всіх божків чужих, що їх мали, і сережки, які були в їхніх вухах, а він закопав їх під дубом, що був коло Сихему.
5 Puis ils se mirent en route et une terreur divine s’empara de toutes les villes qui étaient aux environs, si bien qu’on ne poursuivit pas les fils de Jacob.	5 Тоді вирушили вони в дорогу, а великий острах Божий був на містах, які були довкруги них; тому й не гналися за синами Якова.
6 Jacob arriva avec tout son monde à Louz, c’est-à-dire Béthel, au pays de Canaan.	6 Отож прийшов Яків у Луз, що в Ханаан-краю, себто в Бетел, він і всі люди, що були з ним.
7 Il construisit là un autel et il appela ce lieu Dieu-de-Béthel, car c’était là que Dieu s’était révélé à lui lorsqu’il fuyait devant son frère.	7 Там поставив він жертовник і назвав це місце Бетел, бо там з’явився йому Бог, як він утікав від свого брата.
8 Débora, la nourrice de Rébecca, mourut alors. On l’enterra près de Béthel, sous le chêne auquel on donna le nom de Chêne des Pleurs.	8 Тоді померла Девора, мамка Ревеки, і поховали її нижче Бетелу, під дубом, який названо Дуб плачу.
9 Dieu apparut encore à Jacob à son retour de Paddân-Aram et il lui donna cette bénédiction:	9 Бог з’явився Яковові знову, коли він повернувся з Паддам-Араму, і благословив його.
10 “Tu t’appelles Jacob, mais désormais on ne t’appellera plus Jacob: Israël sera ton nom.” On l’appela donc Israël.	10 І сказав Бог йому: Ім’я твоє — Яків, та не будуть більше звати тебе Яків. Ні, Ізраїль буде твоє ім’я. І дав йому ім’я Ізраїль.
11 Puis Dieu lui dit: “Je suis le Dieu de la Steppe, grandis et multiplie-toi: une nation, un ensemble de nations sortira de toi, et des rois sortiront de ton sang.	11 Далі Бог сказав до нього: Я — Бог всемогутній! Будь плідний і розмножуйся! Народ, багато народів постане з тебе. Навіть царі вийдуть із твоїх стегон.
12 Je veux te donner, ainsi qu’à ta descendance, le pays que j’ai donné à Abraham et à Isaac.”	12 Землю ж, що її я був дав Авраамові та Ісаакові, тобі її дам; і твоєму потомству дам я цю землю.
13 Puis Dieu s’éloigna de lui,	13 І зник Бог з того місця, де говорив з ним.
14 et Jacob dressa une pierre sacrée en cet endroit où Dieu lui avait parlé. Il fit une offrande, et il la consacra avec de l’huile.	14 На цьому місці, на якому він говорив з ним, поставив Яків стовпа й вилив на нього вина в жертву та налляв на нього олії.
15 Jacob donna ensuite le nom de Béthel à ce lieu où Dieu lui avait parlé.	15 І назвав Яків це місце, де говорив з ним Бог, Бет-Ел.
16 Ils partirent de Béthel, mais ils n’étaient pas encore arrivés à Éfrata lorsque Rachel accoucha. L’accouchement fut difficile et,	16 Вирушили ж вони з Бетелу, і до Ефрати був ще добрий шмат дороги, коли Рахиль злягла, мавши тяжкі роди.
17 tandis qu’elle accouchait péniblement, l’accoucheuse lui dit: “Ne crains pas, c’est encore un fils que tu vas avoir.”	17 Під час отих важких пологів каже їй повитуха: Не бійся, це в тебе син.
18 Elle était sur le point de mourir, déjà elle rendait le dernier soupir, quand elle donna à l’enfant le nom de Ben-Oni (c’est-à-dire: fils de ma douleur). Mais son père l’appela Benjamin (c’est-à-dire: fils de ma main droite).	18 При відході ж душі, бо вона вмирала, ще дала йому ім’я Беноні: але батько назвав його Веніямин.
19 Rachel mourut et on l’enterra sur la route d’Éfrata (c’est Bethléem).	19 Та й померла Рахиль і поховали її при шляху до Ефрати, себто Вифлеєму.
20 Sur sa tombe Jacob dressa une pierre, c’est la Pierre de la tombe de Rachel que l’on voit encore aujourd’hui.	20 Над її гробом поставив Яків стовпа, який є на гробі Рахилі й по нинішній день.
21 Israël se remit en marche et monta sa tente au-delà de Migdal-Éder.	21 Тоді рушив Ізраїль далі й нап’яв свій намет по той бік Магдал-Едера.
22 Pendant qu’Israël séjournait dans ce pays, Ruben coucha avec Bila, la concubine de son père, et Israël apprit la chose. Jacob eut douze fils:	22 Коли ж Ізраїль проживав у цій країні, пішов Рувим та й ліг з Білгою, наложницею свого батька. І довідався про це Ізраїль. — У Якова ж було дванадцять синів.
23 Léa donna à Jacob son premier né Ruben, puis Siméon, Lévi et Juda, Issacar et Zabulon.	23 Сини Лії: Рувим — первородний Якова, Симеон, Леві, Юда, Іссахар та Завулон.
24 Rachel lui donna Joseph et Benjamin.	24 Сини ж Рахилі: Йосиф та Веніямин.
25 Bila, servante de Rachel, lui donna Dan et Nephtali.	25 А сини Білги, служниці Рахилі: Дан і Нафталі.
26 Zilpa, servante de Léa, lui donna Gad et Asher. Ce sont là les fils de Jacob qui naquirent à Paddân-Aram.
27 Jacob revint près d’Isaac son père à Mambré, près de Kiryat-Arba qui est Hébron: c’est là qu’avaient séjourné Abraham et Isaac.	27 Отож Яків прибув до Ісаака, свого батька, в Мамре в Кіріят-Арбу, себто в Хеврон, де проживав був Авраам та Ісаак.
28 Isaac avait alors 180 ans.	28 Було ж днів Ісаакові — сто вісімдесят років.
29 Il était très affaibli lorsqu’il mourut et fut réuni à ses ancêtres, extrêmement âgé et comblé de jours. Ses fils Ésaü et Jacob l’enterrèrent.	29 І переставився Ісаак, умер і приєднався до свого роду, старий, нажившися на світі. Та й поховали його Ісав і Яків, його сини.