Lettera ai Colossesi - מכתב לקולוסים 17

STUTTGARTENSIA-DELITZSCH	Біблія
1 וַיְהִי אַחֲרֵי עָבְרָם בְּאַמְפִפּוֹלִיס וּבְאַפֹּלוֹנְיָא וַיָּבֹאוּ אֶל־תַּסְלוֹנִיקִי אֲשֶׁר־שָׁם בֵּית כְּנֵסֶת הַיְּהוּדִים	1 Перейшовши через Амфіполь та Аполлонію, прийшли в Солунь, де була юдейська синагога.
2 וּפוֹלוֹס נִכְנַס אֲלֵיהֶם כְּמִשְׁפָּטוֹ וְשָׁלשׁ שַׁבָּתוֹת דִּבֶּר עִמָּהֶם בְּדִבְרֵי הַכְּתוּבִים	2 За своїм звичаєм, Павло ввійшов до них і змагався з ними три суботи про Писання,
3 פָּתוֹחַ וְהוֹכֵחַ לָהֶם כִּי־צָרִיךְ הָיָה אֲשֶׁר יְעֻנֶּה הַמָּשִׁיחַ וְיָקוּם מִן־הַמֵּתִים וְכִי־זֶה הוּא הַמָּשִׁיחַ יֵשׁוּעַ אֲשֶׁר אֲנִי מַגִּיד לָכֶם	3 вияснюючи і доводячи, що Христові треба було страждати й воскреснути з мертвих та що цей власне є Христос, — той Ісус, якого я вам звіщаю.
4 וַיַּאֲמִינוּ מִקְצָתָם וַיִּסָּפְחוּ עַל־פּוֹלוֹס וְסִילָא וְגַם־יִרְאֵי אֱלֹהִים מִן־הַיְּוָנִים לָרֹב וְגַם־נָשִׁים חֲשׁוּבוֹת מִסְפָּר לֹא־מְעָט	4 І деякі з них дали себе переконати і пристали до Павла та Сили, — а й велике число богобоязливих греків і жінок знатних чимало.
5 וַיְקַנְאוּ הַסּוֹרְרִים שֶׁבַּיְּהוּדִים וַיִּקְחוּ לָהֶם אַנְשֵׁי בְלִיַּעַל מִבַּטְלָנֵי הַשּׁוּק וַיְקַבְּצוּ הָמוֹן וַיָּהֹמּוּ אֶת־הָעִיר וַיָּסֹבּוּ עַל־בֵּית יָסוֹן וַיְבַקְשׁוּ לַהֲבִיאָם חוּצָה אֶל־הָעָם	5 Але заздрісні юдеї назбирали з майдану якихось негідників, збили докупи натовп і заходилися підбурювати місто. Ставши перед домівкою Ясона, шукали їх, щоб вивести до народу.
6 וְכַאֲשֶׁר לֹא־מָצְאוּ אוֹתָם סָחֲבוּ אֶת־יָסוֹן וַאֲנָשִׁים מִן־הָאַחִים לִפְנֵי רָאשֵׁי הָעִיר וַיִּצְעֲקוּ לֵאמֹר הִנֵּה הַמַּדִּיחִים אֶת־כָּל־ישְׁבֵי תֵבֵל בָּאוּ גַּם־הֲלוֹם	6 А не знайшовши їх, поволокли Ясона й деяких братів до наставників міста, гукаючи: «Ось вони — ті, що підбурили ввесь світ і прийшли аж сюди.
7 וְיָסוֹן אָסַף אֹתָם אֶל־בֵּיתוֹ וְהֵם כֻּלָּם עֹשִׂים נֶגֶד חֻקֵּי הַקֵּיסַר בְּאָמְרָם כִּי יֶשׁ־מֶלֶךְ אַחֵר וְהוּא יֵשׁוּעַ	7 Ясон прийняв їх до себе. Усі вони йдуть проти кесаревих наказів, говорячи, що є інший цар — Ісус.»
8 וַיַּחֲרִידוּ אֶת־הָעָם וְאֶת־רָאשֵׁי הָעִיר אֲשֶׁר שָׁמְעוּ אֶת־זֹאת	8 Так збунтували народ та начальників, які це слухали.
9 וַיִּקְחוּ עֵרָבוֹן מִידֵי יָסוֹן וּמִידֵי הָאֲחֵרִים וְאַחֲרֵי־כֵן פְּטָרוּם	9 Взявши ж від Ясона й інших запоруку, вони їх відпустили.
10 וְהָאַחִים מִהֲרוּ לְשַׁלֵּחַ אֶת־פּוֹלוֹס וְאֶת־סִילָא לַיְלָה לִבְרוֹאָה וְהֵם בְּבֹאָם שָׁמָּה הָלְכוּ לְבֵית־כְּנֵסֶת הַיְּהוּדִים	10 Брати негайно вислали вночі Павла та Силу у Верію, а ці, прибувши туди, пішли в синагогу юдеїв.
11 וְאֵלֶּה הָיוּ נְדִיבִים מֵאַנְשֵׁי תַסְלוֹנִיקִי וַיְקַבְּלוּ אֶת־הַדָּבָר בְּכָל־לֵב וַיִּדְרְשׁוּ בַכְּתוּבִים יוֹם יוֹם לָדַעַת אִם־כֵּן הוּא הַדָּבָר	11 Ці були благородніші від солунян: вони прийняли слово з повним запалом, щодня досліджували Писання, чи так воно є.
12 וַיַּאֲמִינוּ הַרְבֵּה מֵהֶם וְגַם מִן־הַנָּשִׁים הַחֲשׁוּבוֹת הַיְּוָנִיּוֹת וּמִן־הָאֲנָשִׁים לֹא־מְעָט	12 Багато ж із них увірували, — і жінок поважних грецьких та й чоловіків чимало.
13 וַיְהִי כַּאֲשֶׁר שָׁמְעוּ הַיְּהוּדִים אֲשֶׁר מִתַּסְלוֹנִיקִי כִּי־מַגִּיד פּוֹלוֹס אֶת־דְּבַר אֱלֹהִים גַּם־בִּבְרוֹאָה וַיָּבֹאוּ וַיְעֹרְרוּ אֶת־הָעָם גַּם־שָׁמָּה	13 Якже довідались юдеї із Солуня, що Павло звіщає слово Боже й у Верії, прийшли й туди підбурювати і бунтувати народ.
14 וַיְמַהֲרוּ הָאַחִים וַיְשַׁלְּחוּ אֶת־פּוֹלוֹס לָלֶכֶת עַד־הַיָּם וְסִילָא וְטִימוֹתִיּוֹס נִשְׁאֲרוּ שָׁם	14 Тоді брати негайно відпустили Павла, щоб ішов аж до моря, а Сила й Тимотей зостались там.
15 וְהַמְלַוִּים אֶת־פּוֹלוֹס הוֹלִיכֻהוּ עַד־אַתִּינַס וַיְקַבְּלוּ מִצְוָתוֹ אֶל־סִילָא וְטִימוֹתִיּוֹס כִּי־בוֹא יָבֹאוּ אֵלָיו בִּמְהֵרָה וַיֵּלֵכוּ	15 Ті ж, що проводжали Павла, провели його аж до Атен і повернулись, одержавши наказ для Сили й Тимотея, щоб прийти до нього якнайшвидше.
16 וַיְהִי בְּאַתִּינַס וּפוֹלוֹס מְחַכֶּה לָהֶם וַתִּתְחַמֵּץ רוּחוֹ בְּקִרְבּוֹ בִּרְאֹתוֹ אֶת־הָעִיר מְלֵאָה אֱלִילִים	16 Коли Павло чекав їх в Атенах, дивлячись на місто, повне ідолів, дух його кипів у ньому.
17 עַל־כֵּן בְּבֵית הַכְּנֵסֶת דִּבֶּר עִם־הַיְּהוּדִים וְעִם־יִרְאֵי אֱלֹהִים וּבַשּׁוּק יוֹם יוֹם עִם־הַנִּקְרִים אֵלָיו	17 Він, отже, розмовляв з юдеями й побожними у синагозі та кожного дня на ринку з кимбудь.
18 וְגַם־מִקְצָת הַפִילוֹסוֹפִים מִתַּלְמִידֵי אַפִּיקוֹרוֹס וּמֵחֶבְרַת הָאִסְטְוָא הִתְגָּרוּ בוֹ וְיֵשׁ אֲשֶׁר אָמְרוּ מַה־יֹּאמַר הַמְפַטְפֵּט הַלָּז וַאֲחֵרִים אֹמְרִים כְּפִי הַנִּרְאֶה הוּא מַגִּיד אֱלֹהֵי נֵכָר יַעַן כִּי־בִשַּׂר אֹתָם אֶת־יֵשׁוּעַ וְאֵת הַתְּחִיָּה	18 Дехто навіть із філософів епікурейців та стоїків з ним дискутували. А деякі казали: «Що він, отой торохтій, хоче сказати?» Інші ж: «Та щось так виглядає, немов би він був проповідник чужих богів.» А це тому, що проповідував Ісуса й воскресіння.
19 וַיֹּאחֲזוּהוּ וַיְבִיאֻהוּ אֶל־גִּבְעַת הַמִּשְׁפָּט הַנִּקְרָאָה בְּשֵׁם אַרְיוֹפָגוֹס וַיֹּאמְרוּ הֲנוּכַל לָדַעַת מַה־הִיא זוֹ הַתּוֹרָה הַחֲדָשָׁה אֲשֶׁר אַתָּה מַשְׁמִיעַ	19 Взяли вони його з собою і повели в Ареопаг, кажучи: «Чи можемо ми знати, що то за нова наука, якої ти навчаєш?
20 כִּי־דְבָרִים זָרִים אַתָּה מֵבִיא בְאָזְנֵינוּ וְהִנְנוּ חֲפֵצִים לָדַעַת מָה עִנְיָנָם	20 Бо дивні речі ти нам оповідаєш. Тому й хочемо знати, що б воно могло бути.»
21 כִּי הָאַתִּינִיִּים כֻּלָּם וְגַם הַנָּכְרִים הַגָּרִים שָׁם לֹא חָשׁוּ לְדָבָר אַחֵר כִּי אִם־לְסַפֵּר אוֹ לִשְׁמֹעַ חֲדָשׁוֹת	21 Атеняни бо всі, а й захожі чужинці, що жили між ними, на те тільки витрачали час, щоб або щось говорити, або слухати новин.
22 וַיַּעֲמֹד פּוֹלוֹס בְּתוֹךְ וַעַד הַשֹּׁפְטִים וַיֹּאמַר אַנְשֵׁי אַתִּינַס הִנְנִי רֹאֶה בַכֹּל כִּי יִרְאֵי אֵלִים אַתֶּם מְאֹד	22 Тоді Павло підвівся серед Ареопагу і промовив: «Мужі-атеняни, зо всього бачу, що ви вельми побожні.
23 כִּי אֲנִי עֹבֵר וּמִתְבּוֹנֵן אֶל־עֲבֹדוֹת אֱלֹהֵיכֶם וָאֶמְצָא מִזְבֵּחַ אֶחָד כָּתוּב עָלָיו לָאֵל הַנֶּעְלָם וְעַתָּה אֶת־אֲשֶׁר עֲבַדְתֶּם וְאֵינְכֶם יֹדְעִים אֹתוֹ אֲנִי מַגִּיד לָכֶם	23 Переходячи через ваше місто і приглядаючися до ваших святощів, я знайшов жертовник, на якому було написано: Невідомому богові. Те, отже, чому ви, не відаючи його, поклоняєтеся, те я вам звіщаю.
24 הָאֵל אֲשֶׁר עָשָׂה אֶת־הָעוֹלָם וְכֹל אֲשֶׁר־בּוֹ לֹא יִשְׁכֹּן בְּהֵיכָלוֹת מַעֲשֵׂה יָדָיִם כִּי הוּא אֲדוֹן הַשָּׁמַיִם וְהָאָרֶץ	24 Бог, що створив світ і все, що в ньому, він, бувши Владикою неба і землі, не живе у рукотворних храмах,
25 גַּם־לֹא יְשָׁרְתוּהוּ יְדֵי בְנֵי אָדָם כְּאִלּוּ יִצְטָרֵךְ לְדָבָר כִּי הוּא הַנֹּתֵן לַכֹּל חַיִּים וּנְשָׁמָה וְכָל־דָּבָר	25 ані не приймає служби з рук людських, немов би він потребував чогось, даючи сам усім життя, дихання і все.
26 וַיּוֹשֶׁב כָּל־עַמְמֵי בְנֵי אָדָם עַל־כָּל־פְּנֵי הָאֲדָמָה מִדָּם אֶחָד וַיַּצֵּב מוֹעֲדִים קְבוּעִים וּגְבוּלֹת מוֹשָׁבָם	26 Він створив з одного ввесь рід людський, щоб він жив по всій земній поверхні, призначивши встановлені часи і границі їхнього оселення,
27 לְמַעַן יְבַקְשׁוּ אֶת־הָאֱלֹהִים אוּלַי יְמַשְּׁשֻׁהוּ וְיִמְצָאֻהוּ אַף כִּי־אֵינֶנּוּ רָחוֹק מִכָּל־אֶחָד מִמֶּנּוּ	27 щоб вони шукали Бога, чи, може, навпомацьки не знайдуть його, — хоч він від кожного з нас недалеко.
28 כִּי־בוֹ אֲנַחְנוּ חַיִּים וּמִתְנוֹעֲעִים וְקַיָּמִים כַּאֲשֶׁר גַּם־מִקְצָת מְשׁוֹרְרֵיכֶם אָמְרוּ אַף־יְלִידָיו אֲנָחְנוּ	28 У ньому бо живемо, рухаємося й існуєм, як деякі з ваших поетів сказали: Бо й ми з його роду.
29 וְהִנֵּה בִּהְיוֹתֵנוּ יְלִידֵי הָאֱלֹהִים לֹא־נָכוֹן לָנוּ לַחֲשֹׁב כִּי הָאֱלָהוּת תִּדְמֶה לַזָּהָב אוֹ לַכֶּסֶף אוֹ לָאָבֶן מַעֲשֵׂה חָרָשׁ וּמַחֲשֶׁבֶת בְּנֵי אָדָם	29 Бувши, отже, з Божого роду, ми не повинні думати, що божество подібне до золота чи срібла, чи каміння, твору мистецтва і людської вигадки.
30 לָכֵן עַתָּה אַחֲרֵי עֲבֹר אֱלֹהִים עַל־יְמוֹת הַסִּכְלוּת מְצַוֶּה הוּא אֶת־כָּל־בְּנֵי הָאָדָם בְּכָל־אַפְסֵי־אֶרֶץ כִּי שׁוֹב יָשׁוּבוּ	30 Та, не зважаючи на ті часи незнання, Бог тепер усюди звіщає людям, щоб усі каялися,
31 יַעַן אֲשֶׁר שָׁת־יוֹם לִשְׁפֹּט תֵּבֵל בְּצֶדֶק עַל־יְדֵי אִישׁ אֲשֶׁר הִפְקִידוֹ וַיִּתֵּן עֵדוּת נֶאֱמָנָה לְכֻלָּם בַּהֲקִימוֹ אֹתוֹ מִן־הַמֵּתִים	31 бо він настановив день, коли він буде судити світ по справедливості, через чоловіка, якого він призначив і всім дав поруку, воскресивши його з мертвих.»
32 וְכַאֲשֶׁר שָׁמְעוּ תְּחִיַּת מֵתִים אֵלֶּה הִלְעִיגוּ לוֹ וְאֵלֶּה אָמְרוּ עַל־זֹאת נִשְׁמָעֲךָ בְּעֵת אַחֶרֶת	32 (Почувши про воскресіння мертвих), деякі почали реготатись, а деякі казали: «Про це послухаємо тебе іншим разом.»
33 וּבְכֵן יָצָא פוֹלוֹס מִתּוֹכָם	33 Тож Павло вийшов з-посеред них.
34 וּמִקְצָתָם דָּבְקוּ בוֹ וַיַּאֲמִינוּ וּבָהֶם דִּיּוֹנוּסְיוֹס מִן־הַשֹּׁפְטִים שֶׁל־אַרְיוֹפָגוֹס וְאִשָּׁה אַחַת שְׁמָהּ דָּמָרִיס וְעוֹד אֲחֵרִים עִמָּהֶם	34 Та деякі мужі пристали до нього й увірували, серед яких і Діонисій Ареопагіт та одна жінка, на ім’я Дамаріса, й інші з ними.