Psalms 11

CATHOLIC PUBLIC DOMAIN	Біблія
1 Unto the end. For the octave. A Psalm of David.	1 Провідникові хору. Давида. До Господа я прибігаю; і як ви можете душі моїй казати: «Лети, пташино, в гори!»
2 Save me, O Lord, because holiness has passed away, because truths have been diminished, before the sons of men.	2 Ось бо безбожники напнули лука, на тятиву поклали свої стріли, щоб у темноті стріляти правих серцем.
3 They have been speaking emptiness, each one to his neighbor; they have been speaking with deceitful lips and a duplicitous heart.	3 Коли руйнуються основи, що може праведник зробити? —
4 May the Lord scatter all deceitful lips, along with the tongue that speaks malice.	4 Господь — у святім своїм храмі; Господь — престол його на небі. Очі його дивляться на вселенну, повіки його за людьми стежать.
5 They have said: “We will magnify our tongue; our lips belong to us. What is Lord to us?”	5 Господь випробовує праведного й безбожного; хто насильство любить, того ненавидить його душа.
6 Because of the misery of the destitute and the groaning of the poor, now I will arise, says the Lord. I will place him in safety. I will act faithfully toward him.	6 Жаром і сіркою, немов дощем, він сипле на безбожних, палаючий вітер — частка їхньої чаші.
7 The eloquence of the Lord is pure eloquence, silver tested by fire, purged from the earth, refined seven times.	7 Господь бо — справедливий, любить правду; праведники лице його побачать.
8 You, O Lord, will preserve us, and you will guard us from this generation into eternity.
9 The impious wander aimlessly. According to your loftiness, you have multiplied the sons of men.