Lettera di Giuda - (מכתב יהודה) 10

MODERN HEBREW BIBLE	Біблія
1 כי התורה בהיות בה צל הטבות העתידות ולא מראה עצם הדברים אין ביכלתה להשלים את הקרבים בקרבנות ההם אשר יקריבו תמיד מדי שנה בשנה	1 Закон бо, мавши лиш тінь майбутніх благ, а не самий образ речей, ніколи не може тими самими жертвами, які приносяться щороку, повсякчасно зробити досконалими тих, які приступають до Бога.
2 כי לולא זאת חדלו מהביאם באשר המקריבים בהטהרם פעם אחת לא היתה בהם עוד רגשת חטאים	2 Чи ж їх не перестали б приносити, коли б ті, що служать, очистившись раз назавжди, не мали більше ніякої свідомости гріхів?
3 אבל יש שם הזכרת החטאים שנה בשנה	3 Власне, навпаки: ними нагадуються щороку гріхи,
4 כי דם הפרים והשעירים לא יוכל להסיר חטאים	4 бо неможливо, щоб кров волів та козлів усунула гріхи.
5 ובעבור זאת אמר בבואו לעולם זבח ומנחה לא חפצת גוף כוננת לי	5 Тому, входячи у світ, говорив: «Ти не хотів ні жертв, ані приносу, але приготував єси тіло мені.
6 עולה וחטאה לא שאלת	6 Ти не вподобав собі ні всепалень, ні жертви за гріхи.
7 אז אמרתי הנה באתי במגלת ספר כתוב עלי לעשות רצונך אלהי	7 Тоді я сказав: Ось іду, бо у сувої книги написано про мене, щоб учинити твою волю, Боже.»
8 אחרי אמרו למעלה זבח ומנחה עולה וחטאה לא חפצת ולא שאלת אשר יקריבו אתם על פי התורה	8 Сказавши вище: «Ні жертв, ані приношень, ні всепалень, ані жертви за гріхи ти не схотів і не вподобав собі», дарма що вони приносяться за законом, тоді сказав:
9 אז אמר הנה באתי לעשות רצונך אלהי מעביר בזה את הראשונה למען הקים את השניה	9 «Ось я іду вчинити твою волю.» Касує, отже, перше, щоб установити друге.
10 וברצון הזה מקדשים אנחנו על ידי הקרבת קרבן גוף ישוע המשיח בפעם אחת	10 Силою тієї волі ми освячені приносом тіла Ісуса Христа раз назавжди.
11 וכל כהן עמד יום יום לשרת ומוסיף פעמים רבות להקריב אתן הקרבנות אשר לא יוכלו לעולם להעביר חטאים	11 Кожен священик стоїть щодня, служачи і часто приносячи ті самі жертви, які ніколи не можуть гріхів змити.
12 אולם זה אחרי הקריבו זבח אחד על החטאים ישב עד עולם לימין האלהים	12 Він же, принісши лиш одну за гріхи жертву, возсів назавжди по правиці Бога,
13 וחכה יחכה עד כי יושתו איביו הדם לרגליו	13 чекаючи далі, поки його вороги не будуть покладені, як підніжок, йому під ноги.
14 כי הוא בקרבן אחת השלים לנצח את המקדשים	14 Бо він лиш одним приносом удосконалив назавжди тих, що освячуються.
15 ואף רוח הקדש מעיד לנו על זאת כי אחרי אמרו	15 Про це й Дух Святий теж свідчить, коли каже:
16 זאת הברית אשר אכרת אתם אחרי הימים ההם אמר יהוה נתתי את תורתי בקרבם ועל לבם אכתבנה	16 «Ось той завіт, що його я по тих днях заключу з ними, каже Господь: вкладу мої закони в серця їхні, й на умах їхніх випишу їх.
17 ולעונם ולחטאתם לא אזכר עוד	17 Ні їхніх гріхів, ні беззаконня більше не згадуватиму.»
18 והנה באשר נסלחו החטאים אין עוד קרבן עליהם	18 А де прощення гріхів, там непотрібно вже приносу за гріхи.
19 ועתה אחי בהיות לנו בטחון דרך הקדש בדם ישוע	19 Отож, брати, маючи завдяки крові Ісуса свобідний вступ до святині,
20 דרך חדש וחי אשר חדש לנו בפרכת היא בשרו	20 який він нам відкрив дорогою новою і живою, через завісу, що є його тілом,
21 ובהיות לנו כהן גדול על בית אלהים	21 і маючи великого священика над Божим домом,
22 נקרבה נא בלבב שלם ובאמונה תמימה מטהרים בהזית לבבנו מרוח רעה ורחוצי בשר במים טהורים	22 приступаймо з щирим серцем, у повноті віри, очистивши серця від лукавої совісти й омивши тіло чистою водою.
23 נחזיקה בהודית התקוה בל נמוט כי נאמן המבטיח	23 Держімо непохитне визнання надії, — бо той, хто обіцяв, вірний.
24 ונתבוננה זה על זה לעורר אתנו לאהבה ולמעשים טובים	24 І зважаймо один на одного, заохочуючи до любови й до діл добрих;
25 ואל נעזב את כנאיתנו כמנהג קצת אנשים כי אם נוכיח איש את אחיו וביותר בראתכם כי קרוב היום	25 не залишаймо своїх сходин, як то в декого є звичай, а, навпаки, втішаймо себе, і то тим більше, що бачите, як зближається день.
26 כי אם נחטא בזדון אחרי אשר קבלנו דעת האמת לא ישאר עוד זבח קרבן לכפר על החטא	26 Бо коли ми, одержавши повне спізнання правди, грішимо добровільно, то вже немає за гріхи жертви,
27 כי אם בעותי הדין העתיד ואש קנאה אשר תאכל את הצררים	27 а якесь страшне очікування суду й вогонь помсти палаючий, який має пожерти супротивників.
28 הן איש כי יפר תורת משה מות ימות בלי חמלה על פי שנים עדים או שלשה	28 Коли хтось відкидав закон Мойсея, він немилосердно гинув смертю при двох чи трьох свідках.
29 מה תחשבו כמה יגדל הענש הראוי לרמס ברגלו את בן האלהים וחשב לחל את דם הברית אשר הוא מקדש בו ומחרף את רוח החסד	29 Оскільки гіршої, подумайте самі, заслужить кари той, хто потоптав Божого Сина й уважав кров завіту, якою освятився, за звичайну, і Духа благодаті зневажив?
30 כי ידענו את האמר לי נקם ושלם ועוד כי ידין יהוה עמו	30 Знаємо того, хто мовив: «До мене належить відплата, я відплачу!» І ще: «Господь судитиме народ свій.
31 מה נורא לנפל ביד אלהים חיים	31 Страшно впасти в руки Бога живого!»
32 אבל זכרו נא את הימים הראשונים כי אז אחרי ארו עיניכם נשאתם כבד ענוים רבים	32 Згадайте перші дні, коли ви, тількищо просвітлені, перенесли терпляче таку велику боротьбу страждань:
33 פעם בהיותכם לראי בחרפה ותוגה פעם בהשתתף לאשר הגיע אליהם כזאת	33 ви були чи то самі виставлені прилюдно на зневаги та на знущання, чи то ставши спільниками тих, що того зазнали.
34 כי הצטערתם על מוסרי וגזלת רכושכם סבלתם בשמחה מדעתכם בנפשכם שיש לכם בשמים קנין טוב ממנו וקים לעד	34 Ви бо й разом із в’язнями страждали і грабунок вашого майна ви з радістю приймали, знаючи, що маєте багатство краще і постійне.
35 לכן אל תשליכו את בטחונכם כי יש לו שכר רב	35 Не покидайте, отже, цього вашого довір’я, бо воно має велику нагороду.
36 כי צריכים אתם לסבלנות למען תעשו רצון אלהים ונשאתם את ההבטחה	36 Вам бо треба терпеливости, щоб ви, виконуючи Божу волю, одержали обітницю.
37 כי עוד מעט רגע והבא יבא לא יאחר	37 Ще бо трохи, дуже мало часу, і той, хто має прийти, прийде, не забариться.
38 הצדיק באמונתו יחיה ואם יסג אחור לא רצתה נפשי בו	38 А праведник мій з віри буде жити; коли ж він відступить, моя душа не матиме вподобання у ньому.
39 אמנם אנחנו איננו מן הנסוגים אחור לאבדם כי אם מן המאמינים להצלת הנפש	39 Та ми не з тих, що відступають собі на погибель, а з тих, що вірують, щоб врятувати душу.