Livre des Psaumes 69

JERUSALEM	Біблія
1 Du maître de chant. Sur l'air: Des lys... De David.	1 Провідникові хору. На мелодію «Лілеї». Давида.
2 Sauve-moi, ô Dieu, car les eaux me sont entrées jusqu'à l'âme.	2 Спаси мене, о Боже, бо води сягають мені аж по горло.
3 J'enfonce dans la bourbe du gouffre, et rien qui tienne; je suis entré dans l'abîme des eaux et le flotme submerge.	3 Загруз я в глибокому болоті, й немає де стати. Увійшов я у глибокі води, й пориває мене бистрінь.
4 Je m'épuise à crier, ma gorge brûle, mes yeux sont consumés d'attendre mon Dieu.	4 Від крику я знемігся; горло у мене пересохло; втомились мої очі, як я ждав на мого Бога.
5 Plus nombreux que les cheveux de la tête, ceux qui me haïssent sans cause; ils sont puissants ceuxqui me détruisent, ceux qui m'en veulent à tort. (Ce que je n'ai pas pris, devrai-je le rendre?)	5 Тих, що без причини мене ненавидять, більше, ніж волосу на голові у мене. Тих, що мене хочуть погубити — ворогів моїх брехливих — сила. Чи ж мушу я те віддати, чого я не загарбав?
6 O Dieu, tu sais ma folie, mes offenses sont à nu devant toi.	6 Ти, Боже, знаєш мій нерозум, мої провини не сховані від тебе.
7 Qu'ils ne rougissent pas de moi, ceux qui t'espèrent, Yahvé Sabaot! Qu'ils n'aient pas honte de moi,ceux qui te cherchent, Dieu d'Israël!	7 Не дай, щоб через мене осоромились тії що надіються на тебе, Господи, Боже сил. Не дай, щоб через мене вкрилися ганьбою ті, що тебе шукають, Боже Ізраїля!
8 C'est pour toi que je souffre l'insulte, que la honte me couvre le visage,	8 За тебе я терпів зневагу, ганьба лице моє вкрила.
9 que je suis un étranger pour mes frères, un inconnu pour les fils de ma mère;	9 Чужий я став і братам рідним; сторонній — синам матері моєї.
10 car le zèle de ta maison me dévore, l'insulte de tes insulteurs tombe sur moi.	10 Бо ревність до твого дому мене з’їла, зневаги зневажаючих тебе на мене впали.
11 Que j'afflige mon âme par le jeûne et l'on m'en fait un sujet d'insulte;	11 Постом смирив я душу мою, але й те було мені на наругу.
12 que je prenne un sac pour vêtement et pour eux je deviens une fable,	12 Верету надягнув я замість одежі, і притчею для них зробився.
13 le conte des gens assis à la porte et la chanson des buveurs de boissons fortes.	13 Вони говорять проти мене, сівши при брамі, і виспівують ті, що вино жлуктають.
14 Et moi, t'adressant ma prière, Yahvé, au temps favorable, en ton grand amour, Dieu, réponds-moien la vérité de ton salut.	14 Але я молюся, Господи, до тебе, у сприятливий час. О Боже, вислухай мене у своїй доброті великій, твоїм спасінням певним.
15 Tire-moi du bourbier, que je n'enfonce, que j'échappe à mes adversaires, à l'abîme des eaux!	15 Витягни мене з болота, щоб я не загрузнув; коли б то я урятувавсь від тих, що мене ненавидять, і від вод глибоких!
16 Que le flux des eaux ne me submerge, que le gouffre ne me dévore, que la bouche de la fosse neme happe!	16 Водяна бистрінь хай не затопить мене, глибінь хай мене не поглине, хай яма не затулить своєї пащі надо мною.
17 Réponds-moi, Yahvé: car ton amour est bonté; en ta grande tendresse regarde vers moi;	17 Вислухай мене, Господи, бо добра твоя ласка, обернись до мене з великого милосердя твого.
18 à ton serviteur ne cache point ta face, l'oppression est sur moi, vite, réponds-moi;	18 і не ховай твого обличчя від слуги твого, бо я у скруті; вислухай мене притьмом.
19 approche de mon âme, venge-la, à cause de mes ennemis, rachète-moi.	19 Наближся до душі моєї, визволь її; з огляду на ворогів моїх спаси мене!
20 Toi, tu connais mon insulte, ma honte et mon affront. Devant toi tous mes oppresseurs.	20 Ти знаєш мою ганьбу, мій сором і мою зневагу; усі гнобителі мої перед тобою.
21 L'insulte m'a brisé le coeur, jusqu'à défaillir. J'espérais la compassion, mais en vain, desconsolateurs, et je n'en ai pas trouvé.	21 Ганьба розбила моє серце, і я знемігся; я чекав милосердя, та його не було, і втішителів, — та не знайшов нікого.
22 Pour nourriture ils m'ont donné du poison, dans ma soif ils m'abreuvaient de vinaigre.	22 Вони клали полин мені до страви, і в згазі моїй напували мене оцтом.
23 Que devant eux leur table soit un piège et leur abondance un traquenard;	23 Нехай їхній стіл стане петлею на них, і тоді, як вони в мирі, — сіттю.
24 que leurs yeux s'enténèbrent pour ne plus voir, fais qu'à tout instant les reins leur manquent!	24 Нехай в очах їм потемніє, щоб не бачили, і крижі їхні нехай завжди трясуться.
25 Déverse sur eux ton courroux, que le feu de ta colère les atteigne;	25 Вилий на них гнів твій, і нехай жар твого обурення їх огорне.
26 que leur enclos devienne un désert, que leurs tentes soient sans habitants:	26 Нехай запустіє їхня оселя і ніхто не мешкає в їхніх наметах.
27 ils s'acharnent sur celui que tu frappes, ils rajoutent aux blessures de ta victime.	27 Вони бо того, що ти бив, гонили; розповідають про біль тих, що ти їх поранив.
28 Charge-les, tort sur tort, qu'ils n'aient plus d'accès à ta justice;	28 одай вину до їхньої вини, нехай не ввійдуть у твою справедливість.
29 qu'ils soient rayés du livre de vie, retranchés du compte des justes.	29 Нехай із книги живих стерті будуть, і хай не будуть записані з праведними.
30 Et moi, courbé, blessé, que ton salut, Dieu, me redresse!	30 Я ж бідний і страждаю; спасіння твоє, Боже, хай піднесе мене високо.
31 Je louerai le nom de Dieu par un cantique, je le magnifierai par l'action de grâces;	31 Я прославлятиму ім’я Боже в пісні й із подякою його величатиму.
32 cela plaît à Yahvé plus qu'un taureau, une forte bête avec corne et sabot.	32 І це буде миліше Господеві, ніж віл або бичок з рогами й ратицями.
33 Ils ont vu, les humbles, ils jubilent; chercheurs de Dieu, que vive votre coeur!	33 Побачать те покірні й звеселяться. Хай живе серце ваше, ви, що шукаєте Бога.
34 Car Yahvé exauce les pauvres, il n'a pas méprisé ses captifs.	34 Бо Господь вислухає нещасних, і в’язнями своїми не погордує.
35 Que l'acclament le ciel et la terre, la mer et tout ce qui s'y remue!	35 Нехай земля й небо його хвалять, моря й усе, що в них кишить.
36 Car Dieu sauvera Sion, il rebâtira les villes de Juda, là, on habitera, on possédera;	36 Бо Бог Сіон врятує і відбудує міста Юди, і вони житимуть там, і ними заволодіють.
37 la lignée de ses serviteurs en hérite et les amants de son nom y demeurent.	37 Потомство слуг його візьме його у спадщину, і ті, що люблять Бога, житимуть у ньому.