Job 37

EL LIBRO DEL PUEBLO DE DIOS	Біблія
1 También por eso tiembla mi corazón y se me salta fuera del pecho.	1 «Тому й здрігнулося моє серце | і зрушилось із свого місця!
2 ¡Escuchen el estampido de su voz y el estruendo que sale de su boca!	2 Слухайте, слухайте гомін його голосу | і грюкіт, що з уст його виходить.
3 El lanza su rayo bajo los cielos y hasta los confines de la tierra llega su fulgor.	3 Під усім небом він його розпросторює, | і блискавка його аж до кінців землі сягає.
4 Detrás de él, ruge una voz: hace tronar su voz majestuosa y no retiene los relámpagos mientras se deja oír su voz.	4 Позаду нього реве голос; | Бог гримить голосом величним | і блискавиць своїх не зупиняє, | коли лунає голос його.
5 Dios nos hace contemplar maravillas, realiza grandes cosas, que no llegamos a entender.	5 Бог своїм голосом гримить предивно, | творить діла великі, нам незбагненні!
6 Cuando dice a la nieve: «Cae sobre la tierra», y a los aguaceros: «Lluevan con fuerza»,	6 Він каже снігові: Падай на землю! | Великим зливам: Лийте чимдуж!
7 él suspende la actividad de los hombres, para que todos reconozcan su obra;	7 Кожній людині кладе печать на руку, | щоб усі, кого створив він, те могли знати.
8 las fieras se meten en sus guaridas y se refugian en sus madrigueras.	8 Звір утікає у свій сховок, | сидить у своїх барлогах.
9 De la constelación austral irrumpe la tormenta, y el frío, de los vientos del norte.	9 З півдня буревій надходить, | є холод із півночі.
10 Al soplo de Dios se forma el hielo y se congela la extensión de las aguas.	10 Від Божого подуву лід береться, | й поверхня вод твердіє.
11 El carga la nube de humedad, y el nubarrón expande su relámpago,	11 Він хмари вогкістю вантажить, | і оболок розпускає його світло,
12 que gira en derredor, conforme a sus planes, para ejecutar cada uno de sus mandatos por toda la superficie de la tierra:	12 що колами кружляє | і крутиться згідно з його наміром, | виконуючи все, що він йому накаже, | на овиді земного кругу;
13 sea que cumpla su voluntad para un castigo o para dispensar sus beneficios.	13 воно виконує його волю чи то як кару, | чи як милосердя.
14 Presta atención a esto, Job, detente y considera las maravillas de Dios.	14 Слухай же це, Іове! | Стань і роздумуй про дивні діла Божі.
15 ¿Sabes acaso cómo Dios las dirige y cómo su nube hace brillar el rayo?	15 Чи знаєш, як Бог їм повеліває, | як його хмара блискає світлом?
16 ¿Sabes cómo se balancean las nubes, maravillas de un maestro en sabiduría?	16 Чи розумієш рівновагу хмари, | чудні діла Найзвершенішого у знанні?
17 Tú, que no soportas el ardor de tu ropa, cuando la tierra está en calma bajo el viento del sur,	17 Коли нагріється твоя одежа, | коли земля відпочиває під вітерцем із півдня, —
18 ¿puedes extender con él la bóveda del cielo, sólida como un espejo de metal fundido?	18 чи міг би ти з ним нап’ясти небо | тверде, мов дзеркало, вилите?
19 Enséñanos qué debemos decirle: no discutiremos más, a causa de la oscuridad.	19 Навчи нас, що маємо йому сказати, | і не сперечатимемось більш, бо справа темна.
20 Si yo hablo, ¿alguien se lo cuenta? ¿Hay que informarlo de lo que dice un hombre?	20 Чи буде йому звіщено, як я говорю? | Чи як хто скаже що, дійде до нього?
21 Hasta ahora no se veía la luz: estaba oscurecida por las nubes; pero pasó un viento y las disipó.	21 Та й тепер не видно було світла, | хмари його затьмили, | але повіяв вітер і їх геть розвіяв,
22 ¡Un áureo resplandor viene del norte; una terrible tempestad reina en torno de Dios!	22 і надійшло з півночі золотисте сяйво. | Навкруги Бога страшна велич!
23 ¡Es el Todopoderoso, y no lo podemos alcanzar! El es sublime por su fuerza y su equidad, grande por su justicia y no oprime a nadie.	23 Всесильний! Не можем його осягнути! | Великий силою і правом, | повний правоти — не утискає.
24 Por eso le temen los hombres, y él no tiene en cuenta ni siquiera a los sabios.	24 Тому й бояться його люди, | він же й не споглядає на усіх, що у серці велемудрі.»