Job 36

EL LIBRO DEL PUEBLO DE DIOS	Біблія
1 Elihú tomó la palabra y dijo:	1 І знову Елігу взяв говорити:
2 Sopórtame un poco, y yo te instruiré: aún queda algo por decir en defensa de Dios.	2 «Зажди но трошки, і я тобі з’ясую, | бо ще чимало можна сказати про Бога.
3 Traeré de lejos mi saber para justificar a mi Creador	3 Сягну знанням моїм далеко | і визнаю Творцеві моєму слушність.
4 No, mis palabras no mienten: es un maestro consumado el que está junto a ti.	4 Воістину в словах моїх нема неправди, | і звершений знанням стоїть біля тебе.
5 Dios es grande y no se retracta, él es grande por la firmeza de sus decisiones.	5 Так! Бог силою великий, однак, не гордує чистим серцем.
6 El no deja vivir al malvado y hace justicia a los oprimidos	6 Він не дає грішникові жити, | він бідолашним чинить правосуддя,
7 No retira sus ojos de los justos, los sienta en el trono con los reyes y los exalta para siempre.	7 і праведника не позбавляє права. | Він царів ставить на престолі, | саджає їх назавжди! Але що загорділи,
8 Si a veces están atados con cadenas, o prisioneros en los lazos de opresión,	8 тому вони закуті в кайдани, | обплутані мотуззям нужди!
9 es para denunciarles sus acciones y las rebeldías que cometieron en su arrogancia.	9 Він виявляє їм діла | й переступи їхні, бо вони загорділи.
10 El les abre el oído para que se corrijan y los exhorta a convertirse de la maldad.	10 Він відкриває їм вухо на навчання, | від беззаконства велить відвернутись.
11 Si ellos escuchan y se someten, acaban sus días prósperamente y sus años en medio de delicias;	11 І як вони послухаються, почнуть йому служити, | то проведуть свої дні у щасті, літа свої в утісі.
12 pero si no escuchan, atraviesan el Canal y perecen a causa de su ignorancia.	12 А коли не послухаються, то пройдуть через Яму | і пропадуть у невіданні.
13 Los de corazón impío, que acumulan rencor y no piden auxilio cuando él los encadena,	13 Щождо лукавих серцем, що гнів свій зберігають, | і що не звали на допомогу, коли їх в’язано,
14 mueren en plena juventud, como se consumen los de vida licenciosa.	14 то їхня душа загине замолоду, | життя їхнє — між розпусниками.
15 Con la opresión, él salva al oprimido y le abre el oído por medio de la aflicción.	15 Він бідного рятує власною його бідою | і в злиднях об’являється для його вух.
16 También a ti te invita a pasar de la angustia a un lugar espacioso y sin estrechez, donde tu mesa, bien servida, estará llena de manjares.	16 Отож і тебе він вирве з пащі скрути, | її тобі заступить достаток щедрий, | і стіл твій буде повен туку.
17 Pero si tu medida está colmada para el juicio condenatorio, el juicio y la sentencia te arrastrarán.	17 А наповнишся нечестивими осудами, | то спіткають тебе суд і розправа.
18 Que el furor no te incite a la rebeldía ni te extravíe la magnitud de la expiación.	18 18 Вважай, отже, щоб не звели тебе достатком | і щоб дар великий не збив тебе з дороги!
19 ¿Acaso en el peligro valdrán ante Dios tus riquezas y todos los alardes de la fuerza?	19 Хіба твої багатства безконечні щось тобі допоможуть? | Або твоєї сили всі потуги?
20 No suspires por aquella noche en que los pueblos serán arrancados de su sitio,	20 О, не бажай тієї ночі, | коли народи з своїх місць ізникають!
21 ¡Cuídate de volverte hacia la maldad, ya que por eso fuiste probado con la desgracia!	21 Остерігайсь, не нахиляйсь до кривди: | тим бо й випробувано тебе стражданням.
22 Sí, Dios es sublime por la fuerza: ¿quién instruye como él?	22 Бог, справді, силою великий, | і хто такий учитель, як він?
23 ¿Quién inspecciona su conducta? ¿Quién puede decirle: «Has obrado mal»?	23 Хто йому вкаже його дорогу? | Хто скаже: Ти дієш кривду.
24 Acuérdate más bien de exaltar su obra, que otros hombres celebren con sus cantos.	24 Тож пам’ятай: ти маєш величати його діло, | яке оспівують люди.
25 Todo el mundo la contempla, el hombre la percibe desde lejos.	25 Усі люди над ним розважають, | кожний здалека дивиться на нього.
26 Sí, Dios es tan grande que no podemos comprenderlo, el número de sus años es insondable.	26 Так! Бог великий, не нам його збагнути! | Число його років не має ліку.
27 El atrae hacia lo alto las gotas de agua y destila la lluvia que alimenta las vertientes:	27 Він притягає води краплі | і прочищує їх на дощ у парі;
28 la lluvia que derraman las nubes y que cae a raudales sobre el suelo.	28 спускають його хмари, | і на натовп людей виливають.
29 ¿Quién comprenderá el desplazamiento de las nubes y el fragor que sale de su morada?	29 Хто зможе зміркувати, | доки сягають хмари | або гуркіт грому у його наметі?
30 El extiende su luz a su alrededor y sumerge las profundidades del océano.	30 Він розстелює над ним свій оболок | і вкриває вершини гір.
31 Así él sustenta a los pueblos y les da alimento en abundancia.	31 Ними годує він народи, | дає поживу подостатком.
32 Cubre de rayos la palma de sus manos y le señala un blanco seguro.	32 Він бере блискавицю обома руками, | велить їй бити у ціль.
33 Su trueno anuncia su llegada, y en su ira, él crea la tempestad.	33 Він нею чабана попереджає, | та й скот, що нюхом чує бурю.»