Livre de Job 35

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 Élihou prit encore la parole:	1 Елігу почав говорити далі й мовив:
2 Voyons, Job, crois-tu vraiment avoir raison et pouvoir te justifier devant Dieu	2 «Невже оце тобі здається справедливим, | а ще й казав ти: , ,Я праведний перед Богом.
3 quand tu lui dis: “Que t’importe, qu’est-ce que cela te fait si je pèche?”	3 Коли ж казатимеш: «Що тобі до того, | і що я чиню тобі, коли грішу? —
4 Eh bien, je veux t’en dire quelque chose, et à tes amis en même temps.	4 то я дам відповідь тобі | і друзям твоїм з тобою.
5 Lève les yeux vers le ciel et regarde: vois ces nuages bien au-dessus de toi!	5 Глянь лиш на небо й подивися! | Зирни на хмари, вони вищі від тебе!
6 Donc, si tu pèches, atteins-tu le Très-Haut? Tu auras beau l’offenser, que peux-tu lui faire?	6 Коли грішиш, то що йому заподієш? | Коли провин твоїх багато, що йому скоїш?
7 De même si tu es juste, que lui apportes-tu, quel cadeau lui fais-tu?	7 Коли ти праведний, то що даєш йому? | Або що він бере з руки у тебе?
8 Tu ne nuis qu’à celui qui comme toi est humain, tes vertus valent pour des hommes.	8 Твоя бо злоба шкідлива лиш людині, як ти, | а й справедливість твоя для людського лиш сина корисна.
9 Les hommes crient sous le poids de l’oppression, ils appellent au secours quand les grands les oppriment.	9 Від превеликого утиску кричать люди | і лементують від насильства можних.
10 Mais disent-ils: “Où est le Dieu qui nous a faits, celui qui fait chanter les nuits,	10 Але ніхто не каже: „Де Бог, наш Сотворитель, | що вночі дає пісні?
11 celui qui nous instruit par les bêtes de la terre et par l’oiseau du ciel nous livre la sagesse?”	11 Він більш нас, ніж звірів земних, навчає, | і більш, ніж птаство піднебесне, нас врозумлює.
12 Voilà pourquoi ils crient et Dieu ne répond pas quand ils subissent les excès des méchants.	12 Хоч і кричать там, він не відповідає | з-за гордині злочинців.
13 Tout est inutile! Dieu n’écoute pas, le Puissant regarde ailleurs.	13 До справжньої бо марноти Бог не прислухається, | Всесильний на те не зважає.
14 Ce sera pire si tu dis que tu ne le vois pas, que tu veux un jugement et que tu l’attends,	14 Тим менше, коли ото ти кажеш, | що ти його не сприймаєш! | Суд готовий перед його обличчям, | він жде й на тебе!
15 ou si tu dis que sa colère ne sait pas punir et qu’il n’est guère au courant des injustices.	15 От і тепер, коли гнів його не став карою, | і йому, мовляв, байдуже до зухвальства, —
16 Job veut qu’on l’entende, mais c’est du creux; il multiplie les discours mais il ne sait pas!	16 то всетаки Іов даремно уста розтуляє | і в невіданні слова множить.“