Livro de Jó 10

SAGRADA BIBLIA	Біблія
1 A minha alma está desgostosa da vida, dou livre curso ao meu lamento; falarei na amargura de meu coração.	1 «Життя моє мені набридло! | Дам волю смуткові моєму, | і говоритиму в гіркоті душі моєї.
2 Em lugar de me condenar, direi a Deus: Mostra-me por que razão me tratas assim.	2 Я скажу Богові: Не засуджуй мене! | Вкажи мені, за що зо мною правуєшся.
3 Encontras prazer em oprimir, em renegar a obra de tuas mãos, em favorecer os planos dos maus?	3 Чи це для тебе добре мене гнітити, | твоїх рук діло нехтувати та раді грішників сприяти?
4 Terás olhos de carne, ou vês as coisas como as vêem os homens?	4 Невже в тебе тілесні очі? | Невже ти бачиш, як людина бачить?
5 Serão os teus dias como os dias de um mortal, e teus anos, como os dos humanos,	5 Чи дні твої подібні до днів людських, | роки твої, немов дні смертних,
6 para que procures a minha culpa e persigas o meu pecado,	6 що ти шукаєш у мене провини, ! розвідуєшся, чи є гріх у мені,
7 quando sabes que não sou culpado e que ninguém me pode salvar de tuas mãos?	7 хоча й знаєш, що я не провинився, | що нікому спастися з руки твоєї?
8 Tuas mãos formaram-me e fizeram-me; mudando de idéia, me destruirás!	8 Руки твої мене склали й сотворили, | і ти ж мене всього руйнуєш?
9 Lembra-te de que me formaste como o barro; far-me-ás agora voltar à terra?	9 Згадай, благаю, що ти мене виробив, неначе глину; | і хочеш знову в порох мене повернути.
10 Não me ordenhaste como leite e coalhaste como queijo?	10 Чи ж ти не вилив мене молоком, | не згустив мене сиром?
11 De pele e carne me revestiste, de ossos e nervos me teceste:	11 Ти одяг мене шкірою й тілом, | з костей і жил зіткав єси мене.
12 concedeste-me vida e misericórdia; tua providência conservou o meu espírito.	12 Ти дав мені життя і милість, | і твоя опіка зберегла мій дух.
13 Mas eis o que escondias em teu coração, vejo bem o que meditavas.	13 Та ось що скрив ти в твоїм серці, | я знаю, що воно оце на думці в тебе:
14 Se peco, me observas, não perdoarás o meu pecado.	14 якщо грішу, — за мною назирати | й гріха мені не відпускати.
15 Se eu for culpado, ai de mim! Se for inocente, não ousarei levantar a cabeça, farto de vergonha e consciente de minha miséria.	15 Горе мені, як завиню! | Та хоч і правий я — не зважусь голову підняти, | я, насичений ганьбою, упоєний бідою!
16 Esgotado, me caças como um leão. Não cessas de desfraldar contra mim teu estranho poder;	16 Якщо я підведусь, мов лев, ти гонишся за мною | і знов показуєш на мені твою велич.
17 redobras contra mim teus assaltos, teu furor cresce contra mim, e vigorosas tropas vêm-me cercar.	17 Виводиш нових свідків проти мене, | і збільшуєш твій гнів на мене: | дедалі нові лави йдуть у бій на мене.
18 Por que me tiraste do ventre? Teria morrido; nenhum olho me teria visto.	18 Навіщо вивів мене з лона? | Я був би вмер, — мене не бачило б ніяке око.
19 Teria sido como se nunca tivesse existido: do ventre, me teriam levado ao túmulo.	19 Я був би, наче б мене й не було ніколи; | мене перенесли б з утроби в домовину.
20 Não são bem curtos os dias de minha vida? Que ele me deixe respirar um instante,	20 Днів життя мого так мало! | Лиши мене, щоб я розвеселився трохи,
21 antes que eu parta, para não mais voltar, ao tenebroso país das sombras da morte,	21 поки піду й не повернуся, | в країну темряви й смертельної тіні,
22 opaca e sombria região, reino de sombra e de caos, onde a noite faz as vezes de claridade.	22 в країну смертельної тіні та безладу, | де світло, немов пітьма.»