Luke 11

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 He was praying in a certain place, and when he had finished, one of his disciples said to him, "Lord, teach us to pray just as John taught his disciples."	1 Раз якось він молився в якомусь місці, і як закінчив, сказав до нього один з його учнів «Господи, навчи нас молитись, як і Йоан навчав своїх учнів.»
2 He said to them, "When you pray, say: Father, hallowed be your name, your kingdom come.	2 А він до них промовив «Коли ви молитесь, кажіть Отче, нехай святиться твоє ім’я, нехай прийде твоє Царство.
3 Give us each day our daily bread	3 І прости нам гріхи наші, бо й ми прощаємо кожному, хто нам винен; і не введи нас у спокусу.»
4 and forgive us our sins for we ourselves forgive everyone in debt to us, and do not subject us to the final test."	4 І прости нам гріхи наші, бо й ми прощаємо кожному, хто нам винен; і не введи нас у спокусу.»
5 And he said to them, "Suppose one of you has a friend to whom he goes at midnight and says, 'Friend, lend me three loaves of bread,	5 Далі до них промовив: «Якби хтось із вас мав приятеля, і той прийшов до нього опівночі Та й сказав до нього: Друже, позич мені три хліби,
6 for a friend of mine has arrived at my house from a journey and I have nothing to offer him,'	6 бо приятель мій прибув до мене з дороги, і я не маю що йому дати,
7 and he says in reply from within, 'Do not bother me; the door has already been locked and my children and I are already in bed. I cannot get up to give you anything.'	7 а той зсередини відповів би йому: Не докучай мені, двері вже замкнені, і діти мої зо мною в ліжку; не можу встати й дати тобі, —
8 I tell you, if he does not get up to give him the loaves because of their friendship, he will get up to give him whatever he needs because of his persistence.	8 кажу вам, що коли й не встане та не дасть тому, що він його приятель, все ж таки з-за його настирливости підведеться і дасть, скільки той потребує.
9 "And I tell you, ask and you will receive; seek and you will find; knock and the door will be opened to you.	9 Отож кажу вам: Просіть, і вам дасться; шукайте, і знайдете; стукайте, і вам відчинять.
10 For everyone who asks, receives; and the one who seeks, finds; and to the one who knocks, the door will be opened.	10 Кожний бо, хто просить, одержує; той, хто шукає, знаходить, і тому, хто стукає, відчиняють.
11 What father among you would hand his son a snake when he asks for a fish?	11 Котрий із вас, батьків, коли син проситиме в нього хліба, дасть йому камінь? Або коли попросить риби, замість риби дасть йому гадюку?
12 Or hand him a scorpion when he asks for an egg?	12 Або коли яйце попросить, дасть йому скорпіона?
13 If you then, who are wicked, know how to give good gifts to your children, how much more will the Father in heaven give the holy Spirit to those who ask him?"	13 Отак коли ви, злими бувши, умієте давати дітям вашим дари добрі, оскільки більш Отець небесний дасть Святого Духа тим, що у нього просять!»
14 He was driving out a demon (that was) mute, and when the demon had gone out, the mute person spoke and the crowds were amazed.	14 Ісус виганяв біса, що німий був. І як біс вийшов, німий заговорив, і дивувались люди.
15 Some of them said, "By the power of Beelzebul, the prince of demons, he drives out demons."	15 Та деякі з них говорили: «Він Велзевулом, князем бісівським, виганяє бісів.»
16 Others, to test him, asked him for a sign from heaven.	16 Інші ж, щоб його випробувати, домагалися від нього знаку з неба.
17 But he knew their thoughts and said to them, "Every kingdom divided against itself will be laid waste and house will fall against house.	17 А він, знаючи думки їх, сказав їм: «Кожне царство, розділене проти себе самого, запустіє, і дім на дім упаде.
18 And if Satan is divided against himself, how will his kingdom stand? For you say that it is by Beelzebul that I drive out demons.	18 Коли, отже, і Сатана проти себе самого розділився, — як устоїться його царство? Бож кажете, що Велзевулом виганяю бісів.
19 If I, then, drive out demons by Beelzebul, by whom do your own people drive them out? Therefore they will be your judges.	19 Коли ж Велзевулом виганяю бісів, ким виганяють ваші сини? Ось чому вони будуть вашими суддями.
20 But if it is by the finger of God that (I) drive out demons, then the kingdom of God has come upon you.	20 Коли ж я Божим перстом виганяю бісів, то, значить, прийшло до вас Боже Царство.
21 When a strong man fully armed guards his palace, his possessions are safe.	21 Коли хтось сильний та озброєний пильнує свого двору, його майно в безпеці.
22 But when one stronger than he attacks and overcomes him, he takes away the armor on which he relied and distributes the spoils.	22 Коли ж надійде хтось сильніший від нього й його подолає, то забере у нього всю його зброю, на яку він покладався, і роздасть його здобич.
23 Whoever is not with me is against me, and whoever does not gather with me scatters.	23 Хто не зо мною, той проти мене; і хто зо мною не збирає, той розсипає.
24 "When an unclean spirit goes out of someone, it roams through arid regions searching for rest but, finding none, it says, 'I shall return to my home from which I came.'	24 Коли дух нечистий вийде з чоловіка, то блукає по місцях безводних, шукаючи спочинку, та, не знайшовши, каже: Повернуся в дім свій, звідкіля я вийшов.
25 But upon returning, it finds it swept clean and put in order.	25 І, прибувши, знайде його заметеним, прибраним.
26 Then it goes and brings back seven other spirits more wicked than itself who move in and dwell there, and the last condition of that person is worse than the first."	26 І тоді йде й бере з собою інших сім духів, гірших від себе, і вони входять і там оселюються, і останнє того чоловіка буде гірше, ніж перше.»
27 While he was speaking, a woman from the crowd called out and said to him, "Blessed is the womb that carried you and the breasts at which you nursed."	27 Коли він говорив це, жінка якась, піднісши голос з-між народу, мовила до нього: «Щасливе лоно, що тебе носило, і груди, що тебе кормили.»
28 He replied, "Rather, blessed are those who hear the word of God and observe it."	28 А він озвався: «Справді ж блаженні ті, що слухають Боже слово і його зберігають.»
29 While still more people gathered in the crowd, he said to them, "This generation is an evil generation; it seeks a sign, but no sign will be given it, except the sign of Jonah.	29 Коли народ згромадивсь, Ісус почав промовляти: «Рід цей — рід лукавий; він шукає знаку, але знаку йому не дасться, окрім знаку Йони,
30 Just as Jonah became a sign to the Ninevites, so will the Son of Man be to this generation.	30 бо як Йона був знаком для ніневитян, так і Син Чоловічий буде знаком для цього роду.
31 At the judgment the queen of the south will rise with the men of this generation and she will condemn them, because she came from the ends of the earth to hear the wisdom of Solomon, and there is something greater than Solomon here.	31 Цариця півдня встане під час суду з людьми оцього роду і його засудить, бо прийшла з кінців світу послухати мудрости Соломона, а ось тут більше від Соломона!
32 At the judgment the men of Nineveh will arise with this generation and condemn it, because at the preaching of Jonah they repented, and there is something greater than Jonah here.	32 Ніневитяни встануть з цим родом під час суду і його засудять, бо вони покаялись на проповіді Йони, та ось тут більше від Йони.
33 "No one who lights a lamp hides it away or places it (under a bushel basket), but on a lampstand so that those who enter might see the light.	33 Ніхто не світить світла й не кладе його у сховок, ані під посудину, але на свічник, щоб ті, що входять, бачили ясність.
34 The lamp of the body is your eye. When your eye is sound, then your whole body is filled with light, but when it is bad, then your body is in darkness.	34 Світло твого тіла — твоє око. Коли око твоє здорове, все твоє тіло світле; коли ж воно недуже, все тіло твоє темне.
35 Take care, then, that the light in you not become darkness.	35 Гляди, отже, чи світло, що в тобі, не є темрява.
36 If your whole body is full of light, and no part of it is in darkness, then it will be as full of light as a lamp illuminating you with its brightness."	36 Коли, отже, все тіло твоє — світле й нічого темного не має, воно буде все в світлі, так, наче б освічувало тебе світло (своїм) сяйвом.»
37 After he had spoken, a Pharisee invited him to dine at his home. He entered and reclined at table to eat.	37 Коли він говорив іще, якийсь фарисей запросив його на обід до себе. Ісус увійшов і сів за столом.
38 The Pharisee was amazed to see that he did not observe the prescribed washing before the meal.	38 Побачивши це, фарисей здивувався, що він перш не зробив обмивань перед обідом.
39 The Lord said to him, "Oh you Pharisees! Although you cleanse the outside of the cup and the dish, inside you are filled with plunder and evil.	39 Господь сказав до нього: «От ви, фарисеї, чистите лиш зверху чашу й полумисок, самі ж ви всередині повні здирства й лукавства.
40 You fools! Did not the maker of the outside also make the inside?	40 Безумні! Чи ж той, що зробив верх, чи не зробив і середини?
41 But as to what is within, give alms, and behold, everything will be clean for you.	41 Тож дайте милостиню з того, що усередині, і все у вас буде чисте.
42 Woe to you Pharisees! You pay tithes of mint and of rue and of every garden herb, but you pay no attention to judgment and to love for God. These you should have done, without overlooking the others.	42 Та горе вам, фарисеї, бо ви даєте десятину з м’яти, рути та всякої городини, але занедбуєте правосуддя і любов Божу! І це треба було робити, і того не лишати.
43 Woe to you Pharisees! You love the seat of honor in synagogues and greetings in marketplaces.	43 Горе вам, фарисеї, що любите перші місця в синагогах та привітання на майданах.
44 Woe to you! You are like unseen graves over which people unknowingly walk."	44 Горе вам, бо ви, як оті гроби непомітні, по яких люди зверху ходять і не знають того.»
45 Then one of the scholars of the law said to him in reply, "Teacher, by saying this you are insulting us too."	45 Озвавсь тоді один із учителів закону: «Учителю! — кажучи це, ти й нас ображаєш.»
46 And he said, "Woe also to you scholars of the law! You impose on people burdens hard to carry, but you yourselves do not lift one finger to touch them.	46 Він же відповів: «Горе й вам, учителям закону, бо ви накладаєте на людей тягарі, які важко носити, самі ж до тих тягарів і пальцем не доторкнетеся.
47 Woe to you! You build the memorials of the prophets whom your ancestors killed.	47 Горе вам, що будуєте гроби пророкам, а це ваші батьки їх убили!
48 Consequently, you bear witness and give consent to the deeds of your ancestors, for they killed them and you do the building.	48 Ви так стаєте свідками й даєте згоду вчинкам батьків ваших: вони їх повбивали, а ви будуєте їм гроби!
49 Therefore, the wisdom of God said, 'I will send to them prophets and apostles; some of them they will kill and persecute'	49 Тому й каже мудрість Божа: Я їм пошлю пророків і апостолів; вони деяких з них уб’ють, а деяких будуть гонити,
50 in order that this generation might be charged with the blood of all the prophets shed since the foundation of the world,	50 щоб цей рід відповів за кров усіх пророків, пролиту від створення світу,
51 from the blood of Abel to the blood of Zechariah who died between the altar and the temple building. Yes, I tell you, this generation will be charged with their blood!	51 від крови Авеля до крови Захарії, забитого між вівтарем і храмом. Так, я кажу вам: Рід цей здасть за те рахубу!
52 Woe to you, scholars of the law! You have taken away the key of knowledge. You yourselves did not enter and you stopped those trying to enter."	52 Горе вам, учителям закону, бо ви взяли ключ знання! Самі ви не ввійшли і тим, що хотіли ввійти, заборонили.»
53 When he left, the scribes and Pharisees began to act with hostility toward him and to interrogate him about many things,	53 І як він вийшов звідти, книжники та фарисеї почали сильно на нього нападати й ставити йому різні питання,
54 for they were plotting to catch him at something he might say.	54 чигаючи так, щоб несподівано піймати якесь слово з уст його.