2 Chronicles 7

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 When Solomon had ended his prayer, fire came down from heaven and consumed the holocaust and the sacrifices, and the glory of the LORD filled the house.	1 Як скінчив Соломон молитву, спав вогонь з неба й пожер всепалення та жертви, і слала Господня сповнила храм,
2 But the priests could not enter the house of the LORD, for the glory of the LORD had filled the house of the LORD.	2 отож священики не могли ввійти в дім Господній, бо слава Господня сповнила дім Господній.
3 All the Israelites looked on while the fire came down and the glory of the LORD was upon the house, and they fell down upon the pavement with their faces to the earth and adored, praising the LORD, "for he is good, for his mercy endures forever."	3 Всі сини Ізраїля, бачивши, як зійшов вогонь і слава Господня на дім, схилились обличчям до землі, до долівки, і поклонились та славили Господа, бо він благий і вічна його милость.
4 The king and all the people were offering sacrifices before the LORD.	4 Тоді цар і ввесь народ заходилися приносити жертви перед Господом.
5 King Solomon offered as sacrifice twenty-two thousand oxen, and one hundred twenty thousand sheep.	5 Цар Соломон приніс у жертву 22 000 волів і 120 000 овець: так цар і ввесь народ освятили дім Божий.
6 Thus the king and all the people dedicated the house of God. The priests were standing at their stations, as were the Levites, with the musical instruments of the LORD which King David had made for "praising the LORD, for his mercy endures forever," when David used them to accompany the hymns. Across from them the priests blew the trumpets and all Israel stood.	6 Священики стояли там на своїй службі, а й левіти зо священними музичними приладами, що їх зробив цар Давид, щоб прославляти похвальними піснями Господа, — бо вічна його милость. Священики ж сурмили перед ними, і ввесь Ізраїль був присутній.
7 Then Solomon consecrated the middle part of the court which lay before the house of the LORD; there he offered the holocausts and the fat of the peace offerings, since the bronze altar which Solomon had made could not hold the holocausts, the cereal offerings and the fat.	7 Соломон освятив середину двору, що був перед домом Господнім, бо приніс там усепалення й жир мирних жертв; мідяний бо жертовник, що зробив Соломон, не вмістив усе-палень, офір та товщу.
8 On this occasion Solomon and with him all Israel, who had assembled in very large numbers from Labo of Hamath to the Wadi of Egypt, celebrated the festival for seven days.	8 Соломон справив того часу семиденний празник. З ним увесь Ізраїль, вельми велика громада, що зійшлася від Хамат-входу до Єгипетського потоку.
9 On the eighth day they held a special meeting, for they had celebrated the dedication of the altar for seven days and the feast for seven days.	9 Восьмого дня влаштували врочисті збори, бо посвячення жертовника справляли сім день і празник сім день.
10 On the twenty-third day of the seventh month he sent the people back to their tents, rejoicing and glad at heart at the good things the LORD had done for David, for Solomon, and for his people Israel.	10 А двадцять третього дня сьомого місяця відпустив цар до наметів людей, радих та веселих серцем за все добро, що Господь учинив Давидові, Соломонові та Ізраїлеві, своєму народові.
11 Solomon completed the house of the LORD and the royal palace; he successfully accomplished everything he had planned to do in regard to the house of the LORD and his own house.	11 Як же закінчив Соломон дім Господній і царський палац, — а все, що Соломон бажав зробити в Господньому домі і в своїм палаці, зробив гаразд, —
12 The LORD appeared to Solomon during the night and said to him: "I have heard your prayer, and I have chosen this place for my house of sacrifice.	12 з’явився вночі Господь Соломонові й сказав до нього: «Вислухав я твою молитву й вибрав собі це місце як дім жертвоприношень.
13 If I close heaven so that there is no rain, if I command the locust to devour the land, if I send pestilence among my people,	13 Коли я замкну небо й не буде дощу, й коли звелю сарані пожирати край або нашлю чуму на народ мій,
14 and if my people, upon whom my name has been pronounced, humble themselves and pray, and seek my presence and turn from their evil ways, I will hear them from heaven and pardon their sins and revive their land.	14 і коли мій народ, що зветься моїм ім’ям, упокориться, буде молитись та шукати обличчя мого й навернеться від своїх лихих доріг, то я почую з неба й прощу гріхи їхні й вигою їхню землю.
15 Now my eyes shall be open and my ears attentive to the prayer of this place.	15 Віднині очі мої будуть відкриті й вуха мої будуть сприймати молитву на цьому місті.
16 And now I have chosen and consecrated this house that my name may be there forever; my eyes and my heart also shall be there always.	16 Тепер я вибрав і освятив дім цей, щоб моє ім’я було там повіки; очі мої й серце моє будуть там по всі часи.
17 "As for you, if you live in my presence as your father David did, doing all that I have commanded you and keeping my statutes and ordinances,	17 І як ти ходитимеш передо мною, як ходив батько твій Давид, чинитимеш усе те, що я заповів тобі, пильнуватимеш мої постанови та мої закони,
18 I will establish your royal throne as I covenanted with your father David when I said, 'There shall never be lacking someone of yours as ruler in Israel.'	18 то я укріплю престол твого царства, як обіцяв Давидові, твоєму батькові, словами: Не переведеться у тебе той, хто володітиме в Ізраїлі.
19 But if you turn away and forsake my statutes and commands which I placed before you, if you proceed to venerate and worship strange gods,	19 А коли ви відступите й покинете мої постанови й мої заповіді, що їх я дав вам, і підете та станете служити іншим богам і кланятись їм,
20 then I will uproot the people from the land I gave them; I will cast from my sight this house which I have consecrated to my honor, and I will make it a proverb and a byword among all peoples.	20 то я вас викоріню з лиця моєї землі, що я дав вам, а храм цей, що я посвятив імені моєму, відкину геть від себе й зроблю його приказкою та й посміховищем між усіма народами.
21 This temple which is so exalted--everyone passing by it will be amazed and ask: 'Why has the LORD done this to this land and to this house?'	21 А щодо цього храму величного, то кожний перехожий повз нього жахатиметься й говоритиме: Завіщо Господь учинив таке цій землі й цьому храмові?
22 And men will answer: 'They forsook the LORD, the God of their fathers, who brought them out of the land of Egypt, and they adopted strange gods and worshiped them and served them. That is why he has brought down upon them all this evil.'"	22 І відрікатимуть: За те, що вони покинули Господа, Бога батьків своїх, який вивів їх із Єгипетської землі, і пристали до інших богів, кланялись і служили їм, — за те він наслав на них усе це лихо.»