1 Kings 22

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 Three years passed without war between Aram and Israel.	1 Минуло 3 роки спокійно і не було війни між Арамом та Ізраїлем.
2 In the third year, however, King Jehoshaphat of Judah came down to the king of Israel,	2 На третьому ж році прибув Йосафат, цар юдейський, до царя ізраїльського.
3 who said to his servants, "Do you not know that Ramoth-gilead is ours and we are doing nothing to take it from the king of Aram?"	3 Коли ж побачили, що то не цар ізраїльський, то перестали за ним гнатись.
4 He asked Jehoshaphat, "Will you come with me to fight against Ramoth-gilead?" Jehoshaphat answered the king of Israel, "You and I are as one, and your people and my people, your horses and my horses as well."	4 Потім сказав Йосафатові: «Підеш зо мною на війну проти Рамоту гілеадського?» Йосафат відповів цареві ізраїльському: «Я — як і ти, мій народ, як твій народ, мої коні, як твої коні.»
5 Jehoshaphat also said to the king of Israel, "Seek the word of the LORD at once."	5 Однак же Йосафат сказав до царя ізраїльського: «Спитай, будь ласка, сьогодні ж про це Господа.»
6 The king of Israel gathered together the prophets, about four hundred of them, and asked, "Shall I go to attack Ramoth-gilead or shall I refrain?" "Go up," they answered. "The LORD will deliver it over to the king."	6 Зібрав цар ізраїльський пророків, щось із 400 чоловік, і спитав їх: «Чи йти мені проти Рамоту гілеадського на війну, чи облишити?» Ті відповіли: «Іди, Господь видасть його цареві в руки.»
7 But Jehoshaphat said, "Is there no other prophet of the LORD here whom we may consult?"	7 Та Йосафат спитав: «А чи немає тут часом ще й Господнього пророка, щоб нам його спитати?»
8 The king of Israel answered, "There is one other through whom we might consult the LORD, Micaiah, son of Imlah; but I hate him because he prophesies not good but evil about me." Jehoshaphat said, "Let not your majesty speak of evil against you."	8 Цар ізраїльський відповів Йосафатові: «Є ще один такий, через якого можна б спитати Господа, та я його не люблю, бо він нічого доброго мені не пророкує, саме лихе. Це — Міхей, син Їмли.» Йосафат же каже: «Не говори так, царю!»
9 So the king of Israel called an official and said to him, "Get Micaiah, son of Imlah, at once."	9 Покликав цар ізраїльський одного скопця й повелів: «Іди скоро по Міхея, сина Їмли.»
10 The king of Israel and King Jehoshaphat of Judah were seated, each on his throne, clothed in their robes of state on a threshing floor at the entrance of the gate of Samaria, and all the prophets were prophesying before them.	10 Тим часом цар ізраїльський і Йосафат, цар юдейський, одягнені в пишні шати, сиділи на площі перед брамою в Самарії, кожний на своєму престолі, а всі пророки віщували перед ними.
11 Zedekiah, son of Chenaanah, made himself horns of iron and said, "The LORD says, 'With these you shall gore Aram until you have destroyed them.'"	11 Седекія, син Ханаани, зробив собі навіть залізні роги та й каже: «Так говорить Господь: Цими ти виколеш араміїв геть до одного!»
12 The other prophets prophesied in a similar vein, saying: "Go up to Ramoth-gilead; you shall succeed. The LORD will deliver it over to the king."	12 І всі пророки пророкували так само й казали: «Іди на Рамот гілеадський! Пощастить тобі, Господь дасть його цареві в руки.»
13 The messenger who had gone to call Micaiah said to him, "Look now, the prophets are unanimously predicting good for the king. Let your word be the same as any of theirs; predict good."	13 Посланець же, що пішов кликати Міхея, каже йому: «Усі пророки в один голос віщують цареві добро, нехай же й твоє слово пристає до гурту, віщуй і ти добро.»
14 "As the LORD lives," Micaiah answered, "I shall say whatever the LORD tells me."	14 Міхей же відповів: «Так певно, як живе Господь! Тільки те, що скаже мені Господь, те скажу я.»
15 When he came to the king, the king said to him, "Micaiah, shall we go to fight against Ramoth-gilead, or shall we refrain?" "Go up," he answered, "you shall succeed! The LORD will deliver it over to the king."	15 Як же прийшов він до царя, питає в нього цар: «Міхею! Чи нам іти війною на Рамот гілеадський, чи облишити?» Той відповів йому: «Іди, пощастить тобі, Господь дасть його цареві в руки.»
16 But the king answered him, "How many times must I adjure you to tell me nothing but the truth in the name of the LORD?"	16 Цар же сказав йому: «Скільки то разів маю тебе заклинати, щоб ти говорив мені іменем Господнім лише правду?»
17 So Micaiah said: "I see all Israel scattered on the mountains, like sheep without a shepherd, and the LORD saying, 'These have no master! Let each of them go back home in peace.'"	17 Тоді Міхей сказав: «Я бачу всього Ізраїля розсипаного по горах, неначе вівці, що в них пастуха немає. Господь сказав: Нема в них пана! Хай кожний в мирі повертається додому!»
18 The king of Israel said to Jehoshaphat, "Did I not tell you he prophesies not good but evil about me?"	18 Цар ізраїльський сказав Йосафатові: «Чи я ж не казав тобі, що він не віщує мені нічого доброго, тільки лихе?»
19 Micaiah continued: "Therefore hear the word of the LORD: I saw the LORD seated on his throne, with the whole host of heaven standing by to his right and to his left.	19 І каже Міхей: «Вислухай слово Господнє: Я бачив Господа, що сидів на своєму престолі й все небесне військо праворуч і ліворуч коло нього.
20 The LORD asked, 'Who will deceive Ahab, so that he will go up and fall at Ramoth-gilead?' And one said this, another that,	20 Господь спитав: Хто підманив би Ахава, щоб вирушив під Рамот гілеадський і там загинув? Той з них говорив так, а той інакше.
21 until one of the spirits came forth and presented himself to the LORD, saying, 'I will deceive him.' The LORD asked, 'How?'	21 Тоді приступив один дух, став перед Господом та й каже: Я підманю його. Господь спитав: Чим?
22 He answered, 'I will go forth and become a lying spirit in the mouths of all his prophets.' The LORD replied, 'You shall succeed in deceiving him. Go forth and do this.'	22 І відповів той: Я вийду й зроблюсь духом неправди в устах усіх його пророків. Господь сказав: Тобі вдасться його підманути; іди й зроби так.
23 So now, the LORD has put a lying spirit in the mouths of all these prophets of yours, but the LORD himself has decreed evil against you."	23 Оце ж, як бачиш, Господь уклав в уста усіх цих твоїх пророків дух неправди, бо Господь виповів лихо на тебе.»
24 Thereupon Zedekiah, son of Chenaanah, came up and slapped Micaiah on the cheek, saying, "Has the spirit of the LORD, then, left me to speak with you?"	24 Тоді Седекія, син Ханаани, приступив і вдарив Міхея по щоці та й каже: «Як? То дух Господній відійшов від мене, щоб говорити в тобі?»
25 "You shall find out," Micaiah replied, "on that day when you retreat into an inside room to hide."	25 Міхей же: «Ти взнаєш про це того дня, як бігатимеш від покою до покою, щоб сховатись.»
26 The king of Israel then said, "Seize Micaiah and take him back to Amon, prefect of the city, and to Joash, the king's son,	26 А цар ізраїльський повелів: «Візьми Міхея й одведи його до Аммона, міського начальника, та до Йоаса царевича,
27 and say, 'This is the king's order: Put this man in prison and feed him scanty rations of bread and water until I return in safety.'"	27 і скажи їм: Так говорить цар: Посадіть його в тюрму та давайте хліба скупо та води скупо, покіль я повернуся щасливо.»
28 But Micaiah said, "If ever you return in safety, the LORD has not spoken through me."	28 А Міхей сказав: «А що ти справді повернешся щасливо, того Господь не говорив через мене.»
29 The king of Israel and King Jehoshaphat of Judah went up to Ramoth-gilead,	29 От і вирушили цар ізраїльський та Йосафат, цар юдейський, на Рамот гілеадський.
30 and the king of Israel said to Jehoshaphat, "I will disguise myself and go into battle, but you put on your own clothes." So the king of Israel disguised himself and entered the fray.	30 Цар ізраїльський і каже Йосафатові: «Я перевдягнусь і піду до бою, ти ж будь у твоїй одежі.» І перевдягнувся цар ізраїльський і пішов до бою.
31 In the meantime the king of Aram had given his thirty-two chariot commanders the order, "Do not fight with anyone at all except the king of Israel."	31 Цар же арамійський повелів 32 отаманам своїх колісниць: «Не нападайте ні на малого, ні на великого, тільки на одного царя ізраїльського.»
32 When the chariot commanders saw Jehoshaphat, they cried out, "That must be the king of Israel!" and shifted to fight him. But Jehoshaphat shouted his battle cry,	32 Як тільки отамани колісниць побачили Йосафата, то подумали: «Це напевне цар ізраїльський!» І обернулись у його бік, щоб ударити на нього, але Йосафат закричав.
33 and the chariot commanders, aware that he was not the king of Israel, gave up pursuit of him.
34 Someone, however, drew his bow at random, and hit the king of Israel between the joints of his breastplate. He ordered his charioteer, "Rein about and take me out of the ranks, for I am disabled."	34 Один же чоловік нап’яв навмання лука й поцілив царя ізраїльського між поясом та бронею. Той повелів своєму візникові: «Поверни віжки й вивези мене з бою, бо почуваю себе погано.»
35 The battle grew fierce during the day, and the king, who was propped up in his chariot facing the Arameans, died in the evening. The blood from his wound flowed to the bottom of the chariot.	35 Та битва того дня дедалі більш закипала. Цар стояв на колісниці проти араміїв, а ввечорі сконав. Кров з рани стікала в колісницю.
36 At sunset a cry went through the army, "Every man to his city, every man to his land,	36 А як заходило сонце, рознісся по таборі крик: «Кожний повертайся у своє місто; кожний у свою землю!
37 for the king is dead!" So they went to Samaria, where they buried the king.	37 Цар помер!» Привезли царя в Самарію й поховали в Самарії.
38 When the chariot was washed at the pool of Samaria, the dogs licked up his blood and harlots bathed there, as the LORD had prophesied.	38 Як же обмивали колісницю в ставу в Самарії, — в нім милися блудниці, — пси лизали його кров, за словом, що сказав був Господь.
39 The rest of the acts of Ahab, with all that he did, including the ivory palace and all the cities he built, are recorded in the book of the chronicles of the kings of Israel.	39 Решта дій Ахава, все, що він чинив, про будинок із слонової кости, що збудував, про всі міста, що збудував, — усе це записано в літописній книзі царів ізраїльських.
40 Ahab rested with his ancestors, and his son Ahaziah succeeded him as king.	40 І спочив Ахав зо своїми батьками, а замість нього став царем його син Ахазія.
41 Jehoshaphat, son of Asa, began to reign over Judah in the fourth year of Ahab, king of Israel.	41 Йосафат, син Аси, став царем у Юдеї на четвертому році Ахава, царя ізраїльського.
42 Jehoshaphat was thirty-five years old when he began to reign, and he reigned twenty-five years in Jerusalem. His mother's name was Azubah, daughter of Shilhi.	42 Було Йосафатові 35 років, як став царем і царював він 25 років у Єрусалимі. Матір його звалась Азува, дочка Шілхі.
43 He followed all the ways of his father Asa unswervingly, doing what was right in the LORD'S sight.	43 Він ходив у всьому дорогою батька свого Аси, не звертав з неї, і чинив те, що Господеві було довподоби.
44 Nevertheless, the high places did not disappear, and the people continued to sacrifice and to burn incense on the high places.	44 Однак узвиш він не усунув, народ усе ще жертвував і кадив на висотах.
45 Jehoshaphat also made peace with the king of Israel.	45 Йосафат жив у мирі з царем ізраїльським.
46 The rest of the acts of Jehoshaphat, with his prowess, what he did and how he fought, are recorded in the book of the chronicles of the kings of Judah.	46 Решта дій Йосафата, і подвиги, що вчинив, і війни, які провадив, записані у літописній книзі царів юдейських.
47 He removed from the land the rest of the cult prostitutes who had remained in the reign of his father Asa.	47 Він вигубив із землі залишки гієродулок, що були зостались із часів його батька Аси.
48 There was no king in Edom, but an appointed regent.	48 Не було тоді наставленого царя в Едомі.
49 Jehoshaphat made Tarshish ships to go to Ophir for gold; but in fact the ships did not go, because they were wrecked at Ezion-geber.	49 Цар Йосафат набудував таршішських кораблів, щоб ходити в Офір за золотом; та не міг туди піти, бо кораблі розбились у Еціон-Гевері.
50 Then Ahaziah, son of Ahab, said to Jehoshaphat, "Let my servants accompany your servants in the ships." But Jehoshaphat would not agree.	50 Казав тоді Ахазія, син Ахава, Йосафатові: «Нехай мої слуги йдуть із твоїми слугами на кораблях.» Йосафат же не схотів.
51 Jehoshaphat rested with his ancestors; he was buried in his forefathers' City of David. His son Jehoram succeeded him as king.	51 І спочив Йосафат зо своїми батьками, і поховали його коло його батьків у місті Давида, його предка. Замість нього став царем син його Йорам.
52 Ahaziah, son of Ahab, began to reign over Israel in Samaria in the seventeenth year of Jehoshaphat, king of Judah; he reigned two years over Israel.	52 Ахазія, син Ахава, став царем у Самарії над Ізраїлем у 17 році Йосафата, царя юдейського, і царював 2 роки над Ізраїлем.
53 He did evil in the sight of the LORD, behaving like his father, his mother, and Jeroboam, son of Nebat, who caused Israel to sin.	53 Він чинив те, що Господеві не довподоби, і ходив дорогою батька свого й дорогою матері своєї, і дорогою Єровоама, сина Навата, що ввів Ізраїля у гріх.
54 He served and worshiped Baal, thus provoking the LORD, the God of Israel, just as his father had done.	54 Він служив Ваалові, падав перед ним ниць і доводив до гніву Господа, Бога Ізраїля, цілком так само, як чинив його батько.