| 1 כדבר אפרים רתת נשא הוא בישראל ויאשם בבעל וימת | 1 Як говорив, було, Ефраїм — усі тремтіли: він був в Ізраїлі поважний. Та він через Ваала провинився й загинув. |
| 2 ועתה יוספו לחטא ויעשו להם מסכה מכספם כתבונם עצבים מעשה חרשים כלה להם הם אמרים זבחי אדם עגלים ישקון | 2 І нині вони грішать дедалі більше й більше. Вони собі зробили литих бовванів із свого срібла, згідно із своїм розумом — ідолів: усе робота ремісницька! І примовляють: «Жертвуйте їм! Люди, телят цілуйте!» |
| 3 לכן יהיו כענן בקר וכטל משכים הלך כמץ יסער מגרן וכעשן מארבה | 3 За те ж і будуть вони, неначе мряка вранці, немов роса, яка зникає вдосвіта, немов полова, що вітер її з току звіває; мов дим з вікна. |
| 4 ואנכי יהוה אלהיך מארץ מצרים ואלהים זולתי לא תדע ומושיע אין בלתי | 4 Однак, я — Господь, Бог твій, із Єгипетського краю. Іншого, крім мене, Бога ти не знаєш, і опріч мене, — Спасителя немає. |
| 5 אני ידעתיך במדבר בארץ תלאבות | 5 Я знав тебе в пустині, в краю великої посухи. |
| 6 כמרעיתם וישבעו שבעו וירם לבם על כן שכחוני | 6 Коли ж їх нагодовано й вони стали ситі, наситилися, — серце їхнє загорділо, тому мене й забули. |
| 7 ואהי להם כמו שחל כנמר על דרך אשור | 7 Тому то я для них став левом; мов леопард, чигатиму при дорозі. |
| 8 אפגשם כדב שכול ואקרע סגור לבם ואכלם שם כלביא חית השדה תבקעם | 8 Немов ведмедиця, що забрано в неї ведмежат, я на них накинусь; я роздеру їхнього серця оболону й там пожеру їх, мов левиця; звір дикий буде їх на шматки розривати. |
| 9 שחתך ישראל כי בי בעזרך | 9 Знищу тебе, Ізраїлю, — хто прийде тобі з допомогою? |
| 10 אהי מלכך אפוא ויושיעך בכל עריך ושפטיך אשר אמרת תנה לי מלך ושרים | 10 Де ж він, твій цар, щоб тебе рятувати по всіх твоїх містах? Де твої судді, що про них говорив єси: «Дай мені царя і князів»? |
| 11 אתן לך מלך באפי ואקח בעברתי | 11 Я дав тобі царя у моїм гніві, і забрав геть у моїм обуренні. |
| 12 צרור עון אפרים צפונה חטאתו | 12 Несправедливість Ефраїма, зв’язана у вузол, гріх його схований ретельно. |
| 13 חבלי יולדה יבאו לו הוא בן לא חכם כי עת לא יעמד במשבר בנים | 13 Прийдуть на нього муки породіллі, та він — син нерозумний: вже час би й народитись, та він не покидає материнського лона. |
| 14 מיד שאול אפדם ממות אגאלם אהי דבריך מות אהי קטבך שאול נחם יסתר מעיני | 14 І я б та визволяв їх з руки Шеолу? Я б їх рятував від смерти? Де твої рани, смерте? Де бич твій, о Шеоле? Жалю не буде в мене. |
| 15 כי הוא בין אחים יפריא יבוא קדים רוח יהוה ממדבר עלה ויבוש מקורו ויחרב מעינו הוא ישסה אוצר כל כלי חמדה | 15 Хоч Ефраїм посеред очерету процвітає, та прийде східній вітер; Господній вітер здійметься з пустині й висушить його джерела, висушить його криниці; ограбує скарб усього дорогоцінного посуду. |
| 16 תאשם שמרון כי מרתה באלהיה בחרב יפלו עלליהם ירטשו והריותיו יבקעו | |