| 1 Josué convoqua les Rubénites, les Gadites et la demi-tribu de Manassé | 1 Тоді Ісус покликав рувимлян, гадіїв і півколіна Манассії, |
| 2 et leur dit: "Vous avez observé tout ce que Moïse, serviteur de Yahvé, vous a ordonné, et vous avezécouté ma voix chaque fois que je vous ai donné un ordre. | 2 і до них мовив: «Ви допильнували все, що заповідав вам Мойсей, слуга Господній, і слухалися мого голосу в усьому, що я був велів вам. |
| 3 Vous n'avez pas abandonné vos frères, depuis longtemps jusqu'aujourd'hui, gardant l'observance ducommandement de Yahvé votre Dieu. | 3 За такий довгий час аж по цей день ви не покидали братів ваших і вірно додержували заповіді Господа, Бога вашого. |
| 4 Maintenant Yahvé votre Dieu a procuré à vos frères le repos qu'il leur avait promis. Retournez doncà vos tentes, au pays où vous vous êtes fixés et que Moïse, serviteur de Yahvé, vous a donné au-delà duJourdain. | 4 І оце тепер, коли Господь, Бог ваш, дав спокій братам вашим, як був обітував їм, повертайтесь та йдіть собі до наметів ваших, у землю вашого наділу, що його Мойсей, слуга Господній, дав вам по тім боці Йордану. |
| 5 Seulement, prenez bien soin de mettre en pratique le commandement et la Loi que Moïse, serviteurde Yahvé, vous a prescrits: d'aimer Yahvé votre Dieu, de suivre toujours ses voies, d'observer sescommandements, de vous attacher à lui et de le servir de tout votre coeur et de toute votre âme." | 5 Але вельми пильнуйте, щоб виконували заповіт і закон, що заповідав вам Мойсей, слуга Господній: любити Господа, Бога вашого, ходити всіма його путями, пильнувати заповіді його, триматись його міцно та служити йому всім вашим серцем і всією вашою душею.» |
| 6 Josué les bénit et les renvoya; et ils s'en allèrent à leurs tentes. | 6 Ісус поблагословив їх та й відпустив, і вони пішли до своїх наметів. |
| 7 Moïse avait donné à une moitié de la tribu de Manassé un territoire en Bashân; à la seconde moitié,Josué en donna un autre au milieu de ses frères, sur la rive occidentale du Jourdain. Comme il les renvoyait àleurs tentes, Josué les bénit | 7 Одній половині коліна Манассії дав Мойсей наділ у Башані, а другій дав Ісус разом з їхніми братами по цей бік Йордану, на захід. А коли відпускав їх Ісус до їх наметів, то поблагословив їх, |
| 8 et leur dit: "Vous retournerez à vos tentes avec de grandes richesses, du bétail à foison, de l'argent,de l'or, du bronze, du fer et des vêtements en très grande quantité; partagez avec vos frères les dépouilles de vosennemis." | 8 і сказав їм: «З великими скарбами, з дуже великими стадами, з сріблом і золотом, з міддю й залізом і безліччю одежі вертаєтесь ви до наметів ваших; розділіть же здобич ворогів ваших з вашими братами.» |
| 9 Les fils de Ruben et les fils de Gad s'en retournèrent avec la demi-tribu de Manassé et quittèrent lesIsraélites à Silo, dans le pays de Canaan, pour s'en aller au pays de Galaad où ils s'étaient fixés, suivant l'ordre deYahvé transmis par Moïse. | 9 Тож вертаючись додому, сини Рувима, сини Гада й півколіно Манассії двигнулися від синів Ізраїля з Шіло, що в Ханаан-землі, щоб іти в Гілеад-землю, у належний їм наділ, яким заволоділи були за Господнім повелінням через Мойсея. |
| 10 Lorsqu'ils furent arrivés aux cercles de pierres du Jourdain, qui sont au pays de Canaan, les fils deRuben, les fils de Gad et la demi-tribu de Manassé bâtirent là un autel sur le bord du Jourdain, un autel de grandeapparence. | 10 Як же сини Рувима, сини Гада й півколіна Манассії прийшли в край коло Йордану, що був у Ханаан-землі, збудували вони там над Йорданом жертовник, і то величний на вигляд. |
| 11 Le fait parvint aux oreilles des Israélites. Voici, disait-on, que les fils de Ruben, les fils de Gad et lademi-tribu de Manassé ont construit cet autel, du côté du pays de Canaan, vers les cercles de pierres du Jourdain,sur la rive des Israélites. | 11 Почули сини Ізраїля, як інші говорили: «Он сини Рувима, сини Гада та півколіно Манассії збудували жертовник навпроти Ханаан-землі, в краю над Йорданом, по стороні, приналежній до синів Ізраїля.» |
| 12 A cette nouvelle toute la communauté des Israélites se réunit à Silo pour marcher contre eux et leurfaire la guerre. | 12 Довідавшись про це, зібралась у Шіло вся громада синів Ізраїля, щоб іти на них війною. |
| 13 Les Israélites envoyèrent auprès des fils de Ruben, des fils de Gad et de la demi-tribu de Manassé,au pays de Galaad, le prêtre Pinhas, fils d'Eléazar, | 13 Але наперед сини Ізраїля послали були до синів Рувима, синів Гада й півколіна Манассії в Гілеад-землю Пінхаса, сина священика Єлеазара, |
| 14 et avec lui dix notables, un notable par famille pour chaque tribu d'Israël, chacun d'eux étant chef desa famille parmi les clans d'Israël. | 14 й десять князів з ним, по одному з кожного коліна всіх синів Ізраїля, а кожен з них був головою свого батьківського роду між тисячами Ізраїля. |
| 15 Parvenus chez les fils de Ruben, chez les fils de Gad et dans la demi-tribu de Manassé au pays deGalaad, ils leur dirent: | 15 Прийшли вони до синів Рувима, до синів Гада та до півколіна Манассії в Гілеад-землю й ось як до них промовили: |
| 16 "Ainsi parle toute la communauté de Yahvé: Que signifie cette infidélité que vous avez commiseenvers le Dieu d'Israël, vous détournant aujourd'hui de Yahvé et vous bâtissant un autel, ce qui est aujourd'huiune rébellion contre Yahvé? | 16 «Так каже вся громада Господня: Що це за зрада, що ви вчинили проти Бога Ізраїля, відвернувшися сьогодні від Господа й спорудивши собі жертовник, щоб бунтуватися сьогодні проти Господа? |
| 17 "N'était-ce donc pas assez pour nous du crime de Péor, dont nous n'avons pas encore réussi à nouspurifier jusqu'à présent, en dépit du fléau qui a sévi contre toute la communauté de Yahvé? | 17 Хіба нам мало провини в Пеорі, від якої ми не очистились і досі, й тієї кари, що спіткала громаду Господню, |
| 18 Or vous vous détournez aujourd'hui de Yahvé, et puisqu'aujourd'hui vous vous révoltez contreYahvé, demain sa colère va s'enflammer contre toute la communauté d'Israël. | 18 що ви ще й сьогодні відвертаєтесь від Господа? Бож, коли ви сьогодні повстаєте проти Господа, то взавтра він розгнівається на всю громаду Ізраїля. |
| 19 "Le pays où vous vous êtes fixés est-il impur? Passez dans le pays où s'est fixé Yahvé, là où s'estinstallée sa demeure, et fixez-vous parmi nous. Mais ne vous révoltez pas contre Yahvé et ne nous entraînez pasdans votre rébellion en vous bâtissant un autel rival de l'autel de Yahvé notre Dieu. | 19 Якщо ж належна вам земля здається нечистою, то перейдіть у землю, що належить Господеві, де перебуває намет Господній і беріть посілість поміж нами, але проти Господа не повставайте та й нас до бунту не втручайте, споруджуючи собі окремий жертовник, окрім жертовника Господа, Бога нашого. |
| 20 Lorsque Akân, fils de Zérah, fut infidèle dans l'affaire de l'anathème, la Colère n'atteignit-elle pas lacommunauté d'Israël entière, quoiqu'il ne fût qu'un seul individu? Ne dut-il pas mourir pour son crime?" | 20 Хіба не впав гнів Господній на всю громаду Ізраїля, коли Ахан, син Зераха, тяжко провинився, зазіхнувши на прокляте добро? Дарма що був один; а не тільки він один згинув за свій гріх.» |
| 21 Les fils de Ruben, les fils de Gad et la demi-tribu de Manassé, prenant la parole, répondirent auxchefs des clans d'Israël: | 21 Тоді сини Рувима, сини Гада й півколіна Манассії відповіли головам тисяч Ізраїля: |
| 22 "Le Dieu des dieux, Yahvé, le Dieu des dieux, Yahvé le sait bien, et Israël doit le savoir: s'il y a eude notre part rébellion ou infidélité à l'égard de Yahvé, qu'il refuse de nous sauver aujourd'hui, | 22 «Бог, Бог Господь! Бог, Бог Господь! Він це знає та й Ізраїль нехай це знає: коли воно сталося, щоб зчинити бунт або зраду проти Господа, нехай нас нині не врятує! |
| 23 et si nous avons bâti un autel pour nous détourner de Yahvé et pour y offrir l'holocauste etl'oblation, ou pour y faire des sacrifices de communion, que Yahvé en demande compte! | 23 Як ми спорудили собі жертовник, щоб відвернутись від Господа та щоб приносити на ньому всепалення й офіри, або на те, щоб приносити на ньому мирні жертви, хай сам Господь це розсудить! |
| 24 En vérité, c'est par un souci motivé que nous avons agi ainsi: Demain, vos fils pourraient dire auxnôtres: Qu'y a-t-il de commun entre vous et Yahvé, le Dieu d'Israël? | 24 Ні! ми тільки дбаючи й думаючи про те так вчинили, щоб ваші потомки колись не спитали наших: що, мовляв, вам таке Господь, Бог Ізраїля? |
| 25 Yahvé n'a-t-il pas mis entre nous et vous, fils de Ruben et fils de Gad, une frontière qui est leJourdain? Vous n'avez aucune part sur Yahvé. Ainsi vos fils seraient cause que les nôtres cesseraient de craindreYahvé. | 25 Таж Господь поклав границю між нами й вами, о сини Рувима і сини Гада, — Йордан. Нема для вас ніякої частки в Господі. І таким чином ваші потомки відопхнули б наших потомків від почитаня Господа. |
| 26 "Aussi nous sommes-nous dit: Bâtissons-nous cet autel destiné non à des holocaustes ni à d'autressacrifices, | 26 Тому й нарадились ми: от що вчинімо: спорудьмо собі жертовник, не для всепалень, не для жертв, |
| 27 mais à servir de témoin entre nous et vous et entre nos descendants après nous, attestant qu'oncélèbre le culte de Yahvé avec nos holocaustes, nos victimes et nos sacrifices de communion en sa présence. Vosfils ne pourront donc pas dire demain aux nôtres: Vous n'avez aucune part sur Yahvé! | 27 але щоб він був свідком між нами й вами та між нашими після нас потомками, що ми хочемо почитати Господа в його приявності нашими всепаленнями, нашими кривавими жертвами й нашими мирними жертвами та щоб ваші потомки колись нашим потомкам не казали: Немає вам ніякої частини в Господі. |
| 28 Et nous nous sommes dit: S'il leur arrivait toutefois de dire cela soit à nous-mêmes, soit demain ànos descendants, nous répondrions: Regardez la bâtisse de l'autel de Yahvé que nos pères ont fait, non en vued'holocaustes ou d'autres sacrifices, mais comme un témoin entre nous et vous. | 28 Тому й думали ми: якщо вони колись казатимуть таке нам або нашим потомкам, ми відповімо: Дивіться на подобу жертовника Господнього, що зробили батьки наші, не для всепалення й не для кривавих жертв, ні! — а на те тільки, щоб він був свідком між нами і вами. |
| 29 Loin de nous de nous révolter contre Yahvé et de nous détourner aujourd'hui de derrière Yahvé enbâtissant, pour y offrir holocaustes, oblations ou sacrifices, un autel rival de l'autel de Yahvé notre Dieu, érigédevant sa demeure." | 29 Хай не буде цього в нас довіку, щоб ми повставали проти Господа чи відверталися від Господа сьогодні, будуючи жертовник для всепалення, для офіри та для кривавих жертв, крім жертовника Господа, Бога нашого, що стоїть перед його наметом.» |
| 30 Quand le prêtre Pinhas, les notables de la communauté et les chefs des clans d'Israël quil'accompagnaient eurent entendu les paroles prononcées par les fils de Gad, les fils de Ruben et les fils deManassé, ils les approuvèrent. | 30 Пінхас священик і князі громадські та голови тисяч Ізраїля, що були з ним, почувши слова, що промовляли сини Рувима, сини Гада та сини Манассії, задовольнились тим. |
| 31 Alors le prêtre Pinhas, fils d'Eléazar, dit aux fils de Ruben, aux fils de Gad et aux fils de Manassé:"Nous savons aujourd'hui que Yahvé est au milieu de nous, puisque vous n'avez pas commis une telle infidélité àson égard; dès lors, vous avez préservé les Israélites du châtiment de Yahvé." | 31 І мовив Пінхас, син Єлеазара священика, до синів Рувима, синів Гада та синів Манассії: «Сьогодні ми переконалися, що Господь перебуває між вами, бо ви не вчинили цієї проти Господа зради. Цим вирятували ви синів Ізраїля від руки Господньої.» |
| 32 Le prêtre Pinhas, fils d'Eléazar, et les notables, ayant quitté les fils de Ruben et les fils de Gad,revinrent du pays de Galaad dans le pays de Canaan, auprès des Israélites auxquels ils rapportèrent la réponse. | 32 Повернувсь тоді Пінхас, син Єлеазара священика, й князі назад із Гілеад-землі від синів Рувима та синів Гада в Ханаан-землю до синів Ізраїля й вияснили вони їм справу. |
| 33 La chose plut aux Israélites; les Israélites rendirent grâces à Dieu et ne parlèrent plus de montercontre eux pour leur faire la guerre et ravager le pays habité par les fils de Ruben et les fils de Gad. | 33 Сини Ізраїля вдовольнились і благословили Бога й не думали більше про те, щоб іти на них війною, щоб спустошити край, де осілись сини Рувима та сини Гада. |
| 34 Les fils de Ruben et les fils de Gad appelèrent l'autel..., "car, disaient-ils, il sera un témoin entrenous que c'est Yahvé qui est Dieu." | 34 І назвали сини Рувима й сини Гада жертовник «Ед», бо він, мовляв, свідкує між нами, що Господь — є Бог. |
