2 Corinthians 4

DOUAI-RHEIMS	Біблія
1 Therefore, seeing we have this ministration, according as we have obtained mercy, we faint not;	1 Ось чому, мавши це служіння, як помилувані, ми не втрачаємо відваги.
2 But we renounce the hidden things of dishonesty, not walking in craftiness, nor adulterating the word of God; but by manifestation of the truth commending ourselves to every man's conscience, in the sight of God.	2 Відкинувши ложну соромливість, ми не поводимося лукаво, ані не викривлюємо слово Боже, але, проповідуючи явно правду, поручаємо самих себе кожному людському сумлінню перед Богом.
3 And if our gospel be also hid, it is hid to them that are lost,	3 А коли наша Євангелія закрита, то вона закрита для тих, які гинуть;
4 In whom the god of this world hath blinded the minds of unbelievers, that the light of the gospel of the glory of Christ, who is the image of God, should not shine unto them.	4 у яких бог цього віку осліпив розум, отих невіруючих, щоб їм не сяяло світло Євангелії слави Христа, який є образ Божий.
5 For we preach not ourselves, but Jesus Christ our Lord; and ourselves your servants through Jesus.	5 Бо ми не самих себе проповідуємо, але Христа Ісуса, Господа; самі ж ми — слуги ваші ради Ісуса.
6 For God, who commanded the light to shine out of darkness, hath shined in our hearts, to give the light of the knowledge of the glory of God, in the face of Christ Jesus.	6 Бо Бог, який сказав: «Нехай із темряви світло засяє», — він освітлив серця наші, щоб у них сяяло знання Божої слави, що на обличчі Ісуса Христа.
7 But we have this treasure in earthen vessels, that the excellency may be of the power of God, and not of us.	7 А маємо цей скарб у глиняних посудинах, щоб було видно, що велич сили є від Бога, а не від нас.
8 In all things we suffer tribulation, but are not distressed; we are straitened, but are not destitute;	8 Нас тиснуть звідусіль, але ми не пригноблені; ми в труднощах, та ми не втрачаємо надії;
9 We suffer persecution, but are not forsaken; we are cast down, but we perish not:	9 нас гонять, та ми не покинуті; ми повалені, та не знищені.
10 Always bearing about in our body the mortification of Jesus, that the life also of Jesus may be made manifest in our bodies.	10 Увесь час носимо в тілі мертвоту Ісуса, щоб і життя Ісуса в нашім житті було явним.
11 For we who live are always delivered unto death for Jesus' sake; that the life also of Jesus may be made manifest in our mortal flesh.	11 Нас бо ввесь час живими віддають на смерть із-за Ісуса, щоб і життя Ісуса було явним у нашім смертнім тілі.
12 So then death worketh in us, but life in you.	12 І так смерть діє в нас, а життя у вас.
13 But having the same spirit of faith, as it is written: I believed, for which cause I have spoken; we also believe, for which cause we speak also:	13 Та мавши той самий дух віри, про який написано: «Я вірував, тому й говорив», — то й ми віримо, тому й говоримо;
14 Knowing that he who raised up Jesus, will raise us up also with Jesus, and place us with you.	14 бо знаємо, що той, хто воскресив Господа Ісуса, — воскресить і нас з Ісусом і поставить з вами.
15 For all things are for your sakes; that the grace abounding through many, may abound in thanksgiving unto the glory of God.	15 Бо все це ради вас, щоб розмножена благодать через багатьох збагатила подяку на славу Божу.
16 For which cause we faint not; but though our outward man is corrupted, yet the inward man is renewed day by day.	16 Ось чому ми не втрачаємо відваги: хоч наша зовнішня людина занепадає, однак наша внутрішня обновлюється день-у-день.
17 For that which is at present momentary and light of our tribulation, worketh for us above measure exceedingly an eternal weight of glory.	17 Бо те, що одну мить триває, — наше легке горе — готує нам понад усяку міру вічну ваготу слави,
18 While we look not at the things which are seen, but at the things which are not seen. For the things which are seen, are temporal; but the things which are not seen, are eternal.	18 нам, що дивимося не на видиме, а на невидиме. Видиме бо — дочасне, а невидиме — вічне.