Numbers 21

DOUAI-RHEIMS	Біблія
1 And when king Arad the Chanaanite, who dwelt towards the south, had heard this, to wit, that Israel was come by the way of the spies, he fought against them, and overcoming them carried off their spoils.	1 Прочув Ханаан, цар арадський, який жив у Негеві, що Ізраїль іде Атарім-шляхом, то став з ним до бою й полонив декого з них.
2 But Israel binding himself by vow to the Lord, said: It thou wilt deliver this people into my hand, I will utterly destroy their cities.	2 Тоді Ізраїль обрікся Господеві, кажучи: «Якщо віддаси народ цей у мої руки, то я віддам міста їхні на цілковите знищення.»
3 And the Lord heard the prayers of Israel, and delivered up the Chanaanite, and they cut them off and destroyed their cities: and they called the name of that place Horma, that is to say, Anathema.	3 Вчув Господь голос Ізраїля та й віддав ханаанян в його руки, і він знищив їх та їхні міста. І названо те місце Хорма.
4 And they marched from mount Hor, by the way that leadeth to the Red Sea, to compass the land of Edom. And the people began to be weary of their journey and labour:	4 І рушили вони від Гор-гори шляхом до Червоного моря, щоб оминути Едом-землю. Та люди в дорозі підупали на дусі,
5 And speaking against God end Moses, they said: Why didst thou bring us out of Egypt, to die in the wilderness? There is no bread, nor have we any waters: our soul now loatheth this very light food.	5 і почали вони нарікати на Бога й на Мойсея: «Для чого вивели ви нас із Єгипту, — щоб повмирати в цій пустелі? Хліба нема, води нема, а той легенький хліб набрид нам!»
6 Wherefore the Lord sent among the people fiery serpents, which bit them and killed many of them.	6 Тоді Господь наслав на людей вогненних гадюк, і почали вони кусати їх. І вимерло в Ізраїля сила народу.
7 Upon which they came to Moses, and said: We have sinned, because we have spoken against the Lord and thee: pray that he may take away these serpents from us. And Moses prayed for the people.	7 Прийшли люди до Мойсея та й кажуть: «Згрішили ми, бо говорили проти Господа й проти тебе; помолися ж до Господа, щоб віддалив від нас гадюк.» І Мойсей помолився за народ.
8 And the Lord said to him: Make brazen serpent, and set it up for a sign: whosoever being struck shall look on it, shall live.	8 Господь же мовив до Мойсея: «Зроби собі вогненну гадюку й повісь її на стовпі, а як укусить когось гадюка, то він погляне на неї й зостанеться живий.»
9 Moses therefore made a brazen serpent, and set it up for a sign: which when they that were bitten looked upon, they were healed.	9 І зробив Мойсей мідяного змія й повісив його на стовпі; і коли когонебудь кусала гадюка, то він звертав очі на мідяного змія й лишався живий.
10 And the children of Israel setting forwards camped in Oboth.	10 Вирушили сини Ізраїля далі в дорогу та й отаборилися в Овоті.
11 And departing thence they pitched their tents in Jeabarim, in the wilderness, that faceth Moab toward the east.	11 Рушили вони з Овоту й стали табором в Іє-га-Аварім, у пустелі, що перед Моавом на схід сонця.
12 And removing from thence, they came to the torrent Zared:	12 Звідтіль же знялися й отаборилися над потоком Зеред.
13 Which they left and encamped over against Arnon, which is in the desert and standeth out on the borders of the Amorrhite. For Arnon is the border of Moab, dividing the Moabites and the Amorrhites.	13 Двигнувшися звідти, стали табором на другому боці Арнона, що в пустелі, яка виходить із краю аморіїв; бо Арнон то границя Моава, між моавитянами та аморіями.
14 Wherefore it is said in the book of the wars of the Lord: As he did in the Red Sea, so will he do in the streams of Amen.	14 Тим то й сказано у книзі воєн Господніх: Вагев біля Суфа й долина Арнона,
15 The rocks of the torrents were bowed down that they might rest in Ar, and lie down in the borders of the Moabites.	15 і схил долин, що простягається аж до Ар та спирається об границі Моава.
16 When they went from that place, the well appeared whereof the Lord said to Moses: Gather the people together, and I will give them water.	16 А звідти рушили до Бееру; це той колодязь, про котрий казав Господь Мойсеєві: «Збери народ, дам їм воду.»
17 Then Israel sung this song: Let the well spring up. They sung thereto:	17 Тоді то Ізраїль заспівав таку пісню: Угору вода з криниці, приспівуйте їй.
18 The well, which the princes dug, and the chiefs of the people prepared by the direction of the lawgiver, and with their staves. And they marched from the wilderness to Mathana.	18 Криниця, що копали дуки, князі народу рили берлом та жезлами. — 3 пустині ж двигнулися до Маттани.
19 From Mathana unto Nahaliel: from Nahaliel unto Bamoth.	19 А з Маттани у Нахлієл, з Нахлієлу до Бамоту;
20 From Bamoth, is a valley in the country of Moab, to the top of Phasga, which looked towards the desert.	20 з Бамоту в долину, що на полях Моава до верху Пізга, який височіє над сухим степом.
21 And Israel sent messengers to Sehon king of the Amorrhites, saying:	21 І вислав Ізраїль посланців до Сихона, аморійського царя, щоб сказали вони:
22 I beseech thee that I may have leave to pass through thy land: we will not go aside into the fields or the vineyards, we will not drink waters of the wells, we will go the king's highway, till we be past thy borders.	22 «Дозволь мені перейти через твою землю; не будемо звертати ні на поля, ні на виноградники, не питимемо води з колодязів; головним шляхом ітимемо, аж поки не вийдемо поза твої границі.»
23 And he would not grant that Israel should pass by his borders: but rather gathering an army, went forth to meet them in the desert, and came to Jasa, and fought against them.	23 Та не дозволив Сихон Ізраїлеві перейти через свою землю; зібрав він увесь люд свій та й вийшов проти Ізраїля в пустелю, а прибувши до Ягци, заходився воюватися з Ізраїлем.
24 And he was slain by them with the edge of the sword, and they possessed his land from the Arnon unto the Jeboc, and to the confines of the children of Ammon: for the borders of the Ammonites, were kept with a strong garrison.	24 Та Ізраїль посік його мечем і посів його землю від Арнона до Яббока, аж до аммоніїв; Язер бо був границею аммоніїв.
25 So Israel took all his cities, and dwelt in the cities of the Amorrhite, to wit, in Hesebon, and in the villages thereof.	25 І здобув Ізраїль усі міста оті й оселився в них: у Хешбоні та в усіх приналежних до нього місцевостях.
26 Hesebon was the city of Sehon the king of the Amorrhites, who fought against the king of Moab: and took all the land, that had been of his dominions, as far as the Arnon.	26 Бо Хешбон був містом Сихона, аморійського царя; і цей бився з попереднім моавським царем та й забрав у нього всю землю до Арнона.
27 Therefore it is said in the proverb: Come into Hesebon, let the city of Sehon be built and set up:	27 Тим то й співають: Увійдіте до Хешбона, віщі! Хай буде відбудований, нехай постане знову місто Сихона;
28 A fire is gone out of Hesebon, a flame from the city of Sehon, and hath consumed Ar of the Moabites, and the inhabitants of the high places of the Arnon.	28 бо вийшов вогонь із Хешбона, з міста Сихона пожежа, та й пожерла міста Моава, поглинула узвишшя над Арноном.
29 Woe to thee Moab: thou art undone, O people of Chamos. He hath given his sons to flight, and his daughters into captivity to Sehon the king of the Amorrhites.	29 Горе тобі, Моаве! Пропав ти, народе Кемоша! Видав синів своїх він на поталу, дочок своїх у неволю Сихонові, цареві аморіїв.
30 Their yoke is perished from Hesebon unto Dibon, they came weary to Nophe, and unto Medaba.	30 Але на них ми ринулись, і загинув Хешбон, пропав Дівон, зруйнували ми все аж до Нофи, що близько лежить коло Медви.
31 So Israel dwelt in the land of the Amorrhite.	31 — Отак осівсь Ізраїль у землі Аморійській.
32 And Moses sent some to take a view of Jazer: and they took the villages of it, and conquered the inhabitants.	32 Мойсей послав на розвідини до Язеру; і здобули вони приналежні до нього села та й вигнали аморіїв, що там були.
33 And they turned themselves, and went up by the way of Basan, and Og the king of Basan came against them with all his people, to fight in Edrai.	33 Потім завернули й пішли вгору шляхом до Башану. Та вийшов проти них Ог, цар башанський, сам він та ввесь люд його, воюватися з ними біля Едреї.
34 And the Lord said to Moses: Fear him not, for I have delivered him and all his people, and his country into thy hand: and thou shalt do to him as thou didst to Sehon the king of the Amorrhites, the inhabitant of Hesebon.	34 Сказав Господь Мойсеєві: «Не бійся його, бо я віддав у твої руки його й увесь народ його й увесь край його і зробиш із ним те, що зробив єси з Сихоном, царем аморійським, який жив у Хешбоні.»
35 So they slew him also with his sons, and all his people, not letting any one escape, and they possessed his land.	35 І повбивали вони його та синів його й увесь народ його, тож не лишився ні один із них живий; і здобули його країну.