Leviticus 7

DOUAI-RHEIMS	Біблія
1 This also is the law of the sacrifice for a trespass, it is most holy:	1 «А ось закон про жертву за відшкодування: пресвята це річ.
2 Therefore where the holocaust is immolated, the victim also for a trespass shall be slain: the blood thereof shall be poured round about the altar.	2 її заріжуть на тім самім місці, де ріжуть жертву всепалення, кров же розбризкають по жертовнику з усіх боків.
3 They shall offer thereof the rump and the fat that covereth the entrails:	3 Увесь тук від неї треба принести в офіру: і курдюк і сить, що вкриває нутрощі,
4 The two little kidneys, and the fat which is by the flanks, and the caul of the liver with the little kidneys.	4 і обидві нирки з туком, що на них по боках, та чепець, що на печінці, відділивши його зверху від нирок;
5 And the priest shall burn them upon the altar: it is the burnt sacrifice of the Lord for a trespass.	5 і священик нехай спалить їх на жертовнику як вогняну жертву Господеві: це жертва за відшкодування.
6 Every male of the priestly race, shall eat this flesh in a holy place, because it is most holy.	6 Кожен чоловік зо священиків їстиме її; однак, на святім місці треба її споживати: це пресвята річ.
7 As the sacrifice for sin is offered, so is also that for a trespass: the same shall be the law of both these sacrifices: it shall belong to the priest that offereth it.	7 Щодо жертви за гріх і щодо жертви за відшкодування — закон один: вона буде для того священика, хто нею відслужить покуту.
8 The priest that offereth the victim of holocaust, shall have the skin thereof.	8 Коли ж священик приноситиме чиєсь усепалення, шкура жертви всепалення, що він її приніс, буде йому, священикові.
9 And every sacrifice of flour that is baked in the oven, and whatsoever is dressed on the gridiron, or in the fryingpan, shall be the priest's that offereth it:	9 А й усяка офіра, спечена в печі, і все зготовлене на мидниці чи на сковороді, теж буде священикові, що її приносить, — йому буде вона.
10 Whether they be tempered with oil, or dry, all the sons of Aaron shall have one as much as another.	10 Однак, усяка офіра, замішана з олією, або суха, буде всім синам Арона, так одному, як і другому.
11 This is the law of the sacrifice of peace offerings that is offered to the Lord.	11 А ось закон про мирну жертву, що приноситиметься Господеві.
12 If the oblation be for thanksgiving, they shall offer leaves without leaven tempered with oil, and unleavened wafers anointed with oil, and fine flour fried, and cakes tempered and mingled with oil:	12 Коли хтось приносить її на подяку, то воднораз із подячною жертвою принесе прісні коржі, замішані на олії, та прісні ладки, помащені олією, і питльовану муку, приправлену олією, спечену на коржі.
13 Moreover leaves of leavened bread with the sacrifice of thanks, which is offered for peace offerings:	13 Разом із заквашеними хлібцями принесе свій дар, разом із своєю подячною мирною жертвою.
14 Of which one shall be offered to the Lord for firstfruits, and shall be the priest's that shall pour out the blood of the victim.	14 З кожної офіри принесе частину як дань Господеві, і вона належатиме священикові, що скроплював кров’ю мирної жертви; йому вона належить.
15 And the flesh of it shall be eaten the same day, neither shall any of it remain until the morning.	15 М’ясо з подячної мирної жертви треба їсти в день приносин, нічого не залишаючи з нього до ранку.
16 If any man by vow, or of his own accord offer a sacrifice, it shall in like manner be eaten the same day: and if any of it remain until the morrow, it is lawful to eat it:	16 А якщо чийсь жертво-принос буде обітований або добровільний, то його треба з’їсти в день офірування; другого дня можна ще їсти, що зостанеться;
17 But whatsoever shall be found on the third day shall be consumed with fire.	17 а що залишиться з жертвенного м’яса на третій день, треба спалити на вогні.
18 If any man eat of the flesh of the victim of peace offerings on the third day, the oblation shall be of no effect, neither shall it profit the offerer: yea rather whatsoever soul shall defile itself with such meat, shall be guilty of transgression.	18 Коли ж би хтось усе таки їв м’ясо з мирної жертви третього дня, то жертвуючий не здобуде собі ласки, жертва зовсім йому не зачислиться, гидотою стане; а той, хто їв, візьме на себе гріх.
19 The flesh that hath touched any unclean thing, shall not be eaten, but shall be burnt with fire: he that is clean shall eat of it.	19 Коли якесь м’ясо доторкнеться до чогонебудь нечистого, не можна його їсти, на вогні його треба спалити. А інше м’ясо кожен чистий може їсти.
20 If any one that is defiled shall eat of the flesh of the sacrifice of peace offerings, which is offered to the Lord, he shall be cut off from his people.	20 Хто з’їсть м’ясо з мирної жертви, принесеної Господеві, в стані нечистоти, той викоріниться з-поміж людей своїх.
21 And he that hath touched the uncleanness of man, or of beast, or of any thing that can defile, and shall eat of such kind of flesh, shall be cut off from his people.	21 А як хтось доторкнеться до будь-чого нечистого, чи нечистої скотини, або якого нечистого повзуна та й з’їсть м’яса з мирної жертви, принесеної Господеві, той буде викорінений з-поміж людей своїх.»
22 And the Lord spoke to Moses, saying:	22 І сказав Господь Мойсеєві:
23 Say to the children of Israel: The fat of a sheep, and of an ox, and of a goat you shall not eat.	23 «Промов до синів Ізраїля таке: Ніякого туку з вола, чи з вівці, чи з кози не їстимете.
24 The fat of a carcass that hath died of itself, and of a beast that was caught by another beast, you shall have for divers uses.	24 Тук із стерва й тук з того, що розірве звір, можна вживати до кожної потреби, їсти ж не смієте його.
25 If any man eat the fat that should be offered for the burnt sacrifice of the Lord, he shall perish out of his people.	25 Ніякої крови, ні крови з птаства, ні з чотироногих не їстимете, де б ви не мешкали.
26 Moreover you shall not eat the blood of any creature whatsoever, whether of birds or beasts.
27 Every one that eateth blood, shall perish from among the people.	27 Кожного, хто їстиме якусь кров, треба викорінити з-поміж людей своїх.»
28 And the Lord spoke to Moses, saying:	28 І промовив Господь до Мойсея:
29 Speak to the children of Israel, saying: He that offereth a victim of peace offerings to the Lord, let him offer therewith a sacrifice also, that is, the libations thereof.	29 «Скажи синам Ізраїля таке: Хто приносить Господеві свою мирну жертву, нехай принесе Господеві свій дар, узятий від мирної своєї жертви.
30 He shall hold in his hands the fat of the victim, and the breast: and when he hath offered and consecrated both to the Lord, he shall deliver them to the priest,	30 Він нехай подасть власними руками те, що має бути спалене в честь Господа; тук подасть укупі з персами; перса, щоб принести як жертву коливальну перед Господом,
31 Who shall burn the fat upon the altar, but the breast shall be Aaron's and his sons'.	31 а сить священик воскурить на жертовнику; перса ж будуть Аронові й синам його.
32 The right shoulder also of the victims of peace offerings shall fall to the priest for firstfruits.	32 Праву лопатку теж священикові здасте — як данину з ваших мирних жертв.
33 He among the sons of Aaron, that offereth the blood, and the fat, he shall have the right shoulder also for his portion.	33 Вона буде як пайка тому з-поміж Аронових синів, хто принесе кров і сить мирної жертви.
34 For the breast that is elevated and the shoulder that is separated I have taken of the children of Israel, from off their victims of peace offerings, and have given them to Aaron the priest, and to his sons, by a law for ever, from all the people of Israel.	34 Я бо застерігаю собі в синів Ізраїлевих від мирних їхніх жертв груднину коливальної жертви й лопатку жертви возношення та й віддаю їх Аронові, священикові й синам його як вічне їхнє право від синів Ізраїля.»
35 This is the anointing of Aaron and his sons, in the ceremonies of the Lord, in the day when Moses offered them, that they might do the office of priesthood,	35 Ось уділ помазання Арона й синів його в жертвах, палених на честь Господа, з дня помазання їх у священики на служіння Господеві,
36 And the things that the Lord commanded to be given them by the children of Israel, by a perpetual observance in their generations.	36 як заповідав Господь синам Ізраїля давати їм з того дня, коли помазав їх; це установа віковічна для їхніх поколінь.
37 This is the law of holocaust, and of the sacrifice for sin, and for trespass, and for consecration, and the victims of peace offerings:	37 Це закон про всепалення, про безкровну офіру, про жертву за гріх, про жертву за відшкодування, про жертву висвячення і про мирну жертву,
38 Which the Lord appointed to Moses in mount Sinai, when he commanded the children of Israel, that they should offer their oblations to the Lord in the desert of Sinai.	38 що заповідав Господь Мойсеєві на Синай-горі, того дня, як велів синам Ізраїля приносити дари Господеві в Синай-пустині.