2 Maccabees 2

DOUAI-RHEIMS	Біблія
1 Now it is found in the descriptions of Jeremias the prophet, that he commanded them that went into captivity, to take the fire, as it hath been signified, and how he gave charge to them that were carried away into captivity.	1 «У відписах (спогадів) знаходять, що пророк Єремія звелів переселенцям узяти вогню, як це було зазначено
2 And how he gave them the law that they should not forget the commandments of the Lord, and that they should not err in their minds, seeing the idols of gold, and silver, and the ornaments of them.	2 і як він наказав переселенцям, давши закон їм, не забувати заповідей Божих і не давати звести себе думками, дивившися на золотих та срібних ідолів та на всю красу, що навколо них.
3 And with other such like speeches, he exhorted them that they would not remove the law from their heart.	3 І разом з подібними порадами він їх заохочував не віддаляти закону від свого серця.
4 It was also contained in the same writing, how the prophet, being warned by God, commanded that the tabernacle and the ark should accompany him, till he came forth to the mountain where Moses went up, and saw the inheritance of God.	4 А було в тому письмі, що пророк, за даним йому об’явленням, повелів узяти з собою намет і кивот, коли він був вийшов на гору, звідки Мойсей, піднявшись, бачив Божу спадщину.
5 And when Jeremias came thither he found a hollow cave: and he carried in thither the tabernacle, and the ark, and the altar of incense, and so stopped the door.	5 Прийшовши туди, він знайшов там житло, схоже на печеру, і вніс туди намет, кивот і жертовник кадильний та й забив двері.
6 Then some of them that followed him, came up to mark the place: but they could not And it.	6 Дехто з тих, що були його супроводжували, приступили, щоб позначити дорогу, та не могли її знайти.
7 And when Jeremias perceived it, he blamed them, saying: The place shall be unknown, till God gather together the congregation of the people, and receive them to mercy.	7 Довідавшись про це, Єремія почав їм дорікати, кажучи: Те місце буде невідомим, аж поки Бог не збере свого народу й не змилується над ним.
8 And then the Lord will shew these things, and the majesty of the Lord shall appear, and there shall be a cloud as it was also shewed to Moses, and he shewed it when Solomon prayed that the place might be sanctified to the great God.	8 Тоді Господь знову покаже ті предмети, й буде видно славу Господню і хмару, як вона з’явилась була за Мойсея і за Соломона, коли він просив, щоб храм був посвячений велично. —
9 For he treated wisdom in a magnificent manner: and like a wise man, he offered the sacrifice of the dedication, and of the finishing of the temple.	9 Далі оповідалося, як він у своїй мудрості приніс жертву посвячення і викінчення храму;
10 And as Moses prayed to the Lord and fire came down from heaven, and consumed the holocaust: so Solomon also prayed, and fire came down from heaven and consumed the holocaust.	10 і як Мойсей молився був до Господа, і зійшов огонь з неба та й спалив жертви, так і Соломон помолився, і вогонь, спустившись із неба, пожер всепалення.
11 And Moses said: Because the sin offering was not eaten, it was consumed.	11 Мойсей сказав: Тому що жертву за гріх не спожито, тим то й знищено її.
12 So Solomon also celebrated the dedication eight days.	12 Так само й Соломон робив 8 днів.
13 And these same things were set down in the memoirs and commentaries of Nehemias: and how he made a library, and gathered together out of the countries, the books both of the prophets, and of David, and the epistles of the kings. and concerning the holy gifts.	13 Про ці самі події оповідалося теж у літописах і спогадах Неємії, а також і про те, як він заклав книгозбірню, в якій зібрав книги про царів, пророків і про Давида, та царські листи про приноси.
14 And in like manner Judas also gathered together all such things as were lost by the war we had, and they are in our possession.	14 Юда теж зібрав усі книги, що були розкинені з-за війни, що нам нагодилась; тепер вони в нас.
15 Wherefore if you want these things, send some that may fetch them to you.	15 Якщо ви їх потребуєте, пришліть до нас людей, щоб вони принесли вам їх.
16 As we are then about to celebrate the purification, we have written unto you: and you shall do well, if you keep the same days.	16 Заміряючи святкувати очищення (храму), ми написали вам про це. Ви, отже, зробите добре, коли святкуватимете ці дні.
17 And we hope that God who hath delivered his people, and hath rendered to all the inheritance, and the kingdom, and the priesthood, and the sanctuary,	17 Бог же спас увесь народ свій та віддав назад усім спадщину, царську владу, священство й храм,
18 As he promised in the law, will shortly have mercy upon us, and will gather us together from every land under heaven into the holy place.	18 як обіцяв він своїм законом, той Бог, — ми надіємося на Бога, — скоро змилується над нами і збере нас із піднебесної у святе місце, бо він нас визволив з великих бід і храм очистив.»
19 For he hath delivered us out of great perils, and hath cleansed the place.	19 Події, що відбулися за Юди Макавея та його братів, — очищення великого храму, посвячення жертовника,
20 Now as concerning Judas Machabeus. and his brethren, and the purification of the great temple, and the dedication o the altar:	20 також війни проти Антіоха Епіфана та проти його сина Евпатора,
21 As also the wars against Antioch the Illustrious, and his son Eupator:	21 об’явлення, що було з неба для тих, хто шляхетно та ревно боролися за юдейство, так що хоч їх і мало було, а все ж таки відвоювали ввесь край, прогнали варварські орди;
22 And the manifestations that from heaven to them, that behaved themselves manfully on the behalf of the Jews, so that, being but a few, they made themselves masters of the whole country, and put to flight; the barbarous multitude :	22 славетний на ввесь світ храм назад забрали, звільнили місто; закони, що мали бути скасовані, вони знову поновили; Господь бо своєю великою доброзичливістю був милосердний до них, —
23 And recovered again the most renowned temple in all the world, and delivered the city, and restored the laws that were abolished, the Lord with all clemency shewing mercy to them.	23 усе те, про що оповів Ясон Киренейський у п’ятьох книгах, спробуємо скоротити в одну.
24 And all such things as have been comprised in five books by Jason of Cyrene, we have attempted to abridge in one book.	24 Бачивши тьму-тьменну чисел і трудність для тих, хто схоче цілковито віддатись оповіданням тієї історії, з огляду на велику кількість матеріялу,
25 For considering the multitude of books, and the difficulty that they find that desire to undertake the narrations of histories, because of the multitude of the matter,	25 ми старалися дати душевне задоволення тим, що захочуть їх читати, легкість тим, хто волітимуть затримати їх у пам’яті, а користь тим усім, кому потрапить у руки ця книга.
26 We have taken care for those indeed that are willing to read, that it might be a pleasure of mind: and for the studious, that they may more easily commit to memory: and that all that read might receive profit.	26 Нам же, що взяли на себе тяжкий труд цього скорочення, праця була нелегка, коштувала поту й безсонних ночей.
27 And as to ourselves indeed, in undertaking this work of abridging, we have taken in hand no easy task, yea rather a business full of watching and sweat.	27 Так само, як не легко і тому, хто справляє бенкет і старається задовольнити інших. Однак, щоб зробити приємність багатьом, ми радо візьмемо на себе цей важкий труд,
28 But as they that prepare a feast, and seek to satisfy the will of others: for the sake of many, we willingly undergo the labour.	28 а, полишивши авторові точне оповідання кожної події, самі будемо старатися стисло окреслити скорочення.
29 Leaving to the authors the exact handling of every particular, and as for ourselves, according to the plan proposed, studying to be brief.	29 Бо як воно є з будівничим дому нового, який має дбати про цілу будову, і як той, що забирається малювати чи прикрашувати, дбає тільки про те, що необхідне для оздоби, так теж є, здається мені, і з нами.
30 For as the master builder of a new house must have care of the whole building: but he that taketh care to paint it, must seek out fit things for the adorning of it: so must it be judged for us.	30 Заходити в глибину питань, підходити до них з усіх боків, вивчати їх подробиці — це справа первоавтора;
31 For to collect all that is to be known, to put the discourse in order, and curiously to discuss every particular point, is the duty of the author of a history:	31 а шукати стислости в оповіданні, уникати повного оповідання про події, — в цьому слід лишити волю тому, хто коротко переповідає події.
32 But to pursue brevity of speech, and to avoid nice declarations of things, is to be granted to him that maketh an abridgment.	32 Почнім, отже, нашу повість, не додаючи нічого більше до того, про що ми вже сказали: бо воно направду було б і нерозумним розписуватися довго перед писанням історії, саму ж історію скорочувати.
33 Here then we will begin the narration: let this be enough by way of a preface: for it is a foolish thing to make a long prologue, and to be short in the story itself.