1 Kings 10

DOUAI-RHEIMS	Біблія
1 And the queen of Saba, having; heard of the fame of Solomon in the name of the Lord, came to try him with hard questions.	1 Цариця савська, почувши про славу Соломона, прибула випробувати його загадками.
2 And entering into Jerusalem with a great train, and riches, and camels that carried spices, and an immense quantity of gold, and precious stones, she came to king Solomon, and spoke to him all that she had in her heart.	2 Прибула вона в Єрусалим з великим почетом, з верблюдами, навантаженими пахощами, премногим золотом і дорогоцінним камінням. Прибувши до Соломона, бесідувала вона з ним про все, що мала на. серці.
3 And Solomon informed her of all the things she proposed to him: there was not any word the king was ignorant of, and which he could not answer her.	3 А Соломон дав їй відповідь на всі її питання. Не було нічого невідомого цареві, чого б він їй не вияснив.
4 And when the queen of Saba saw all the wisdom of Solomon, and the house which he had built,	4 Як же побачила цариця савська всю мудрість Соломона, палац, що збудував,
5 And the meat of his table, and the apartments of his servants, and the order of his ministers, and their apparel, and the cupbearers, and the holocausts, which he offered in the house of the Lord: she had no longer any spirit in her,	5 наїдки до його столу, житла його двораків, розміщення його слуг, їхню одежу, його підчаших та всепалення, що він приносив у Господньому храмі, то й не стямилась
6 And she said to the king: The report is true, which I heard in my own country,	6 і сказала цареві: «Правда було все те, що мені переказали в моїй землі про тебе й про твою мудрість.
7 Concerning thy words, and concerning thy wisdom. And I did not believe them that told me, till I came myself, and saw with my own eyes, and have found that the half hath not been told me: thy wisdom and thy works, exceed the fame which I heard.	7 Не хотіла я вірити тому, аж покіль прибула сама і побачила своїми очима. Та мені й половини не сказано! Мудрість твоя і заможність понад чутку, що до мене докотилась.
8 Blessed are thy men, and blessed are thy servants, who stand before thee always, and hear thy wisdom.	8 Щасливі жінки твої, щасливі оці твої слуги, що завжди стоять перед тобою і слухають мудрости твоєї.
9 Blessed be the Lord thy God, whom thou hast pleased, and who hath set thee upon the throne of Israel, because the Lord hath loved Israel for ever, and hath appointed thee king, to do judgment and justice.	9 Благословен Господь, Бог твій, що вподобав тебе і поставив тебе на престолі Ізраїля; а це тому, що Господь любить Ізраїля віковічно, тому поставив тебе царем, щоб чинив ти суд і правду.»
10 And she gave the king a hundred and twenty talents of gold, and of spices a very great store, and precious stones: there was brought no more such abundance of spices as these which the queen of Saba gave to king Solomon.	10 І надарувала вона цареві 120 талантів золота і вельми багато пахощів та дорогоцінного каміння. Ніколи більше не прийшло стільки пахощів, як це надарувала цариця савська Соломонові.
11 (The navy also of Hiram, which brought gold from Ophir, brought from Ophir great plenty of thyine trees, and precious stones.	11 Та й Хірамові кораблі, що привозили золото з Офіру, привезли з Офіру дуже багато червоного дерева та дорогоцінного каміння.
12 And the king made of the thyine trees the rails of the house of the Lord, and of the king's house, and citterns and harps for singers: there were no such thyine trees as these brought, nor seen unto this day.)	12 Цар зробив з червоного дерева поруччя до Господнього храму й до царського палацу, і гусла та гарфи для співців. Ніколи більше не приходило таке червоне дерево й не було його видно по цей день.
13 And king Solomon gave the queen of Saba all that she desired, and asked of him: besides what he offered he himself of his royal bounty. And she returned, and went to her own country with her servants.	13 Цар Соломон дав цариці савській усього, чого жадала й прохала, понад те, що дарував їй як гостинець, гідний царя Соломона. І вона пустилась назад у дорогу в край свій, вона та її слуги.
14 And the weight of the gold that was brought to Solomon every year, was six hundred and sixty-six talents of gold:	14 Золото, що приходило до Соломона кожного року, важило 666 талантів,
15 Besides that which the men brought him that were over the tributes, and the merchants, and they that sold by retail, and all the kings of Arabia, and the governors of the country.	15 крім того, що приходило від продавців, з прибутку від купців, від усіх царів арабських та від правителів країни.
16 And Solomon made two hundred shields of the purest gold: he allowed six hundred sides of gold for the plates of one shield.	16 Цар Соломон зробив 200 великих щитів з кутого золота, — 600 шеклів пішло на кожен щит, —
17 And three hundred targets of fine gold: three hundred pounds of gold covered one target: and the king put them in the house of the forest of Libanus.	17 і 300 маленьких щитів із кутого золота, — 3 міни золота пішло на кожен щит, — і поставив їх у палац із ливанського дерева.
18 King Solomon also made a great throne of ivory: and overlaid it with the finest gold.	18 Цар зробив також великий престіл із слонової кости та оббив його щирим золотом.
19 It had six steps: and the top of the throne was round behind: and there were two hands on either side holding the seat: and two lions stood, one at each hand.	19 Шість ступенів вело до престолу. Ззаду були на ньому голови волів, а з обох боків від місця сидіння були поруччя, коло них же стояло двоє левів.
20 And twelve little lions stood upon the six steps on the one side and on the other: there was no such work made in any kingdom.	20 Стояло 12 левів на 6 ступенях з обох боків. Такого не було ні в якому царстві.
21 Moreover all the vessels, out of which king Solomon drank, were of gold: and all the furniture of the house of the forest of Libanus was of most pure gold: there was no silver, nor was any account made of it in the days of Solomon:	21 Увесь посуд, що з нього цар Соломон пив, був із золота, і все начиння в палаці з ливанського дерева було з чистого золота. Нічого не було зі срібла (срібло за Соломонових часів не цінилось),
22 For the king's navy, once in three years, went with the navy of Hiram by sea to Tharsis, and brought from thence gold, and silver, and elephants' teeth, and apes, and peacocks.	22 бо в царя Соломона були таршішські кораблі на морі при Хірамових кораблях, і що 3 роки приходили таршішські кораблі й привозили золото, срібло, слонову кість, малп і пав.
23 And king Solomon exceeded all the kings of the earth in riches, and wisdom.	23 Цар Соломон багатством та мудрістю був найбільшим з усіх царів землі.
24 And all the earth desired to see Solomon's face, to hear his wisdom, which God had given in his heart.	24 Ввесь світ жадав бачити Соломона, щоб почути його мудрість, яку Бог йому вклав у серце.
25 And every one brought him presents, vessels of silver and of gold, garments and armour, and spices, and horses and mules every year.	25 Кожен щороку приносив з собою гостинця: срібне начиння й золоте начиння, одіж, зброю, пахощі, коней та мулів.
26 And Solomon gathered together chariots and horsemen, and he had a thousand four hundred chariots, and twelve thousand horseman: and he bestowed them in fenced cities, and with the king in Jerusalem.	26 Соломон надбав також собі колісниці та коней; було у нього 1400 колісниць і 12 000 коней. Він розмістив їх по містах для колісниць і біля царя в Єрусалимі.
27 And he made silver to be as plentiful in Jerusalem as stones: and cedars to be as common as sycamores which grow in the plains.	27 Цар довів до того, що срібло в Єрусалимі стало таким звичайним, як каміння, а кедрове дерево таке численне, як сикомори, що в Долині.
28 And horses were brought for Solomon out of Egypt, and Coa: for the king's merchants brought them out of Coa, and bought them at a set price.	28 Коней виводив Соломон з Єгипту й з Кое. Царські купці брали їх із Кое за плату.
29 And a chariot of four horses came out of Egypt, for six hundred sides of silver, and a horse for a hundred and fifty. And after this manner did all the kings of the Hethites, and of Syria, sell horses.	29 За одну колісницю з Єгипту плачено 600 срібних шеклів, а за коня — 150. Так через них продавано їх усім царям хеттитським та арамійським.