Псалмів 49

¹ Провідникові хору. Синів Кораха. Псалом.

² Слухайте це, усі народи, уважайте, всі мешканці світу:

³ і люди прості, і вельможні, разом багаті й бідні.

⁴ Уста мої казатимуть слова мудрі і думка серця мого — розумні речі.

⁵ Я нахилю до притчі моє вухо, відкрию мою загадку під гусла.

⁶ Чого б то мусів я боятися за лихої години, коли мене оточить несправедливість тих, які на мене засідають,

⁷ вповають на свої достатки, і хваляться своїм багатством превеликим?

⁸ Таж ніхто не може викупити себе самого, не може дати Богові ціну за себе.

⁹ Занадто дорогий бо його душі викуп, і вистачити він ніколи не може

¹⁰ так, щоб він жив повіки й не бачив могили ніколи.

¹¹ Бож бачить він, що мудрі умирають, однаково і дурень, і безумний гинуть і свої багатства іншим залишають.

¹² Могили — домівки їх повік, їхні житла від роду й до роду, хоч вони й називають країни своїми іменами.

¹³ Таж людина в багатстві не звікує, подібна до скотини, яка гине.

¹⁴ Така дорога тих, що нерозумно на себе покладаються, і такий кінець тих, що милуються з свого щастя.

¹⁵ Ведуть їх, як отару, до Шеолу; смерть пасе їх, і справедливі панують над ними. Скоро їхня постать зникне, — Шеол домівкою їм буде.

¹⁶ Але Бог визволить мою душу з руки Шеолу, він мене прийме до себе.

¹⁷ е лякайсь, як хто розбагатіє, коли побільшиться пишність його дому.

¹⁸ Бо, як помре, нічого не візьме з собою; багатство його з ним не зійде.

¹⁹ Хоч він і благословляв себе за життя свого, — хвалитимуть тебе, що дбав за себе, —

²⁰ та все ж таки він піде до роду батьків своїх, що не побачать світла вже ніколи.

²¹ Чоловік, що живе в багатстві нерозумно, подібний до скотини, яка гине.