1 Crónicas 16

EL LIBRO DEL PUEBLO DE DIOS	Біблія
1 Luego introdujeron el Arca de Dios y la colocaron en medio de la Carpa que David había hecho levantar para ella, y ofrecieron delante de Dios holocaustos y sacrificios de comunión.	1 Господь сказав до Самуїла: «Докіль ти будеш вболівати над Саулом, що я його відкинув, щоб він не царював над Ізраїлем? Налий ріг твій олією та йди в дорогу. Я пошлю тебе до Єссея, вифлеємця, бо я наглянув собі царя між його синами.»
2 Cuando David terminó de ofrecer los holocaustos y los sacrificios de comunión, bendijo al pueblo en nombre del Señor,	2 Самуїл сказав: «Як мені туди йти? Таж як Саул про це почує, вб’є мене!» Господь же мовив: «Візьмеш телицю з собою й скажеш: Я прийшов принести жертву Господеві.
3 y distribuyó entre todos los israelitas, hombres y mujeres, una porción de pan, un pastel de dátiles y uno de pasas de uva.	3 Закличеш Єссея до жертви, й я вкажу тобі, що ти маєш робити: помажеш мені того, що я тобі вкажу.»
4 David puso de servicio delante del Arca del Señor a algunos levitas, para conmemorar, celebrar y glorificar al Señor, el Dios de Israel.	4 І вчинив Самуїл, що Господь велів. А як прийшов у Вифлеєм, міські старші, стривожені, вийшли йому назустріч й питають: «Чи твої відвідини віщують нам добро?»
5 Asaf era el jefe; Zacarías, el segundo; y además, Uziel, Semiramot, Iejiel, Matitías, Eliab, Benaías, Obededom y Ieiel, con instrumentos musicales, arpas y cítaras. Asaf hacía sonar los címbalos.	5 Той відповів: «Добро! Я прийшов принести жертву Господеві. Очистіться й ходіть зо мною на жертву.» І він очистив Єссея і його синів та й закликав їх до жертви.
6 Los sacerdotes Benaías y Iajaziel tocaban ininterrumpidamente las trompetas delante del Arca de la Alianza de Dios.	6 Коли ж прийшли, й він побачив Еліява, подумав сам у собі: це певне перед Господом його помазаник!
7 Aquel día David dispuso por primera vez que el Señor fuera alabado por Asaf y sus hermanos de esta manera:	7 Але Господь сказав до Самуїла: «Не вважай на його вид та на його високий стан, я його відкинув. Господь бо не дивиться так, як чоловік: чоловік дивиться на лице, Господь же дивиться на серце.»
8 «¡Den gracias al Señor, invoquen su Nombre, hagan conocer entre los pueblos sus proezas;	8 Тоді Єссей прикликав Авінадава й привів його перед Самуїла, та цей сказав: «І цього не вибрав Господь.»
9 canten al Señor con instrumentos musicales, pregonen todas sus maravillas!	9 Потім Єссей привів Шамму, та він сказав: «І цього не вибрав Господь.»
10 ¡Gloríense en su santo Nombre, alégrense los que buscan al Señor!	10 Отак Єссей привів сім своїх синів до Самуїла, та Самуїл сказав до Єссея: «І цих Господь не вибрав.»
11 ¡Recurran al Señor y a su poder, busquen constantemente su rostro;	11 Тоді Самуїл спитав Єссея: «Чи це всі твої хлопці?» Той відповів: «Є ще найменший, та він пасе вівці.» І велів Самуїл Єссеєві: «Пошли за ним, бо ми не сядемо, поки не прийде сюди.»
12 recuerden las maravillas que él obró, sus portentos y los juicios de su boca!	12 Послав він за ним, і привели його. Був же він русявий, гарноокий, уродливий з виду. І повелів Господь: «Устань, помаж, це він.»
13 Descendientes de Israel, su servidor, hijos de Jacob, su elegido:	13 Узяв Самуїл ріг з олією й помазав його посеред його братів. І дух Господній зійшов на Давида з того дня й на майбутнє. Самуїл же рушив і пішов у Раму.
14 el Señor es nuestro Dios, en toda la tierra rigen sus decretos.	14 Дух Господній відступив від Саула, а злий дух від Господа непокоїв його.
15 El se acuerda eternamente de su alianza, de la palabra que dio por mil generaciones,	15 Слуги Саулові йому сказали: «Глянь лишень, як злий дух від Бога тебе мучить.
16 del pacto que selló con Abraham, del juramento que hizo a Isaac:	16 Нехай наш володар лише накаже, і твої слуги, що перед тобою, пошукають чоловіка, який вміє грати на цитрі; і як нападе на тебе злий дух від Бога, він заграє своєю рукою, і тобі стане легше.»
17 él lo confirmó como norma para Jacob, como alianza eterna para Israel,	17 Саул звелів своїм слугам: «Пошукайте мені чоловіка, що гарно грає, й приведіте його до мене.»
18 cuando dijo: «Yo te daré la tierra de Canaán, como porción hereditaria de todos ustedes».	18 Заговорив один з молодих людей та й каже: «Бачив я сина в Єссея вифлеємця, він уміє гарно грати, сила в нього незвичайна, звиклий до бою, розумний на слово, гарний на вроду, та й Господь з ним.»
19 Cuando formaban un grupo muy pequeño y eran extranjeros en aquellas regiones;	19 І послав Саул послів до Єссея так сказати: «Пришли мені Давида, твого сина, що при вівцях.»
20 cuando iban de nación en nación y pasaban de un reino a otro pueblo,	20 Узяв Єссей п’ять хлібів, бурдюк вина та козеня й послав усе це Саулові через Давида, свого сина.
21 no toleró que nadie los oprimiera, y castigó a reyes, por amor a ellos:	21 І прийшов Давид до Саула й вслуговував йому. Саул дуже полюбив його, так що він став його зброєношею.
22 «No toquen a mis ungidos ni maltraten a mis profetas».	22 Тому й послав Саул до Єссея й велів йому сказати: «Нехай Давид служить при мені, бо я його вподобав.»
23 Cante al Señor toda la tierra, día tras día, proclamen su victoria.	23 І було: що найде дух від Бога на Саула, візьме Давид гусла та й заграє; от і полегшає Саулові і стане ліпше, а злий дух відійде геть від нього.
24 Anuncien su gloria entre las naciones, y sus maravillas entre los pueblos.
25 Porque el Señor es grande y muy digno de alabanza, más temible que todos los dioses.
26 Los dioses de los pueblos no son más que apariencia, pero el Señor hizo el cielo;
27 en su presencia hay esplendor y majestad, en su Santuario, poder y alegría.
28 Aclamen al Señor, familias de los pueblos, aclamen la gloria y el poder del Señor;
29 aclamen la gloria del nombre del Señor, preséntense ante él, trayendo una ofrenda.
30 ¡Que toda la tierra tiemble ante él! El mundo está firmemente establecido: ¡no se moverá jamás!
31 Alégrese el cielo y exulte la tierra, digan entre las naciones: «¡El Señor reina!».
32 Resuene el mar y todo lo que hay en él, regocíjese el campo con todos sus frutos.
33 Griten de gozo los árboles del bosque, griten de gozo delante del Señor, porque él viene a gobernar la tierra.
34 ¡Den gracias al Señor, porque es bueno, porque es eterno su amor!
35 Díganle: «¡Sálvanos, Dios de nuestra salvación! Congréganos y líbranos de las naciones, para que demos gracias a tu santo Nombre y nos gloriemos en tu alabanza».
36 ¡Bendito sea el Señor, el Dios de Israel, desde siempre y para siempre!». Y todo el pueblo respondió: «¡Amén!». «¡Alabanza al Señor!».
37 David dejó delante del Arca de la Alianza del Señor a Asaf y a sus hermanos, para que prestaran servicio permanentemente delante del Arca, según el ritual de cada día;
38 también dejó a Obededom y a sus sesenta y ocho hermanos. Obededom, hijo de Iedutún, y Josá eran porteros.
39 Al sacerdote Sadoc y a sus hermanos, los sacerdotes, los puso delante de la Morada del Señor, en el lugar alto de Gabaón,
40 para que ofrecieran constantemente sacrificios al Señor en el altar de los holocaustos, por la mañana y por la tarde, según lo que está escrito en la Ley que el Señor dio a Israel.
41 Con ellos estaban Hemán, Iedutún y los demás que habían sido elegidos nominalmente para celebrar al Señor: «¡Porque es eterno su amor!».
42 Hemán y Iedutún tenían consigo trompetas, címbalos e instrumentos musicales para acompañar los cantos de Dios. Los hijos de Iedutún eran porteros.
43 Luego, todo el pueblo se fue a su casa, y David se volvió para bendecir a su casa.