Siracide 37

LA SACRA BIBBIA	Біблія
1 Ogni amico dirà: "Anch'io sono amico!". Ma c'è chi è amico solo di nome.	1 Кожен друг каже: «Я теж твій приятель.» Та є ж бо й друг тільки за назвою.
2 Non è un dolore simile alla morte un compagno e amico che diventa nemico?	2 Хіба не болить воно болем смертельним, як з друга чи товариша ворог робиться?
3 O desiderio del male, come ti sei insinuato per coprire la terra di malizia?	3 О думко лукава! Звідкіля взялась ти на те, щоб землю облудою вкрити?
4 C'è l'amico che gode quando uno è contento, ma se ne sta lontano nel tempo della tribolazione.	4 Ось товариш радіє, коли друг його в щасті, — коли ж він у скруті, то стає проти нього!
5 C'è il compagno che faticherà con l'amico, ma per lo stomaco, e al momento dell'attacco leverà lo scudo.	5 Товариш другові ради шлунка допомагає, — а битва настала, то й хапає він зброю!
6 Non dimenticare l'amico nel tuo animo, e non trascurarlo quando hai ricchezza.	6 Не забудь про друга, коли бій відбувається, — не губи про нього згадки, у достатках бувши.
7 Ogni consigliere vanta il suo consiglio, ma c'è chi consiglia nel suo interesse.	7 Кожен дорадник хвалить свою раду, — вже ж є й такий, що радить собі на користь.
8 Sta' in guardia quando uno ti consiglia, sappi prima qual è il suo interesse. Egli infatti può consigliare nel proprio interesse, e non getterà la sorte in tuo favore.	8 Супроти дорадника будь обережний: заздалегідь довідайсь, чого йому треба, — він бо дораджує собі на користь, отож щоб не кинув проти тебе жереба,
9 Egli ti dirà: "La via che hai scelto è buona", ma starà lontano a vedere quel che ti càpita.	9 а й щоб не мовив тобі: «Гарну маєш дорогу!» — щоб потім протистати й зорити, що тобі станеться.
10 Non consigliarti con chi ti guarda con sospetto, e nascondi la tua intenzione a chi ha invidia.	10 Не радься того, хто з недовір’ям дивиться на тебе: від заздрісників твоїх крий свої наміри.
11 Non consultare in nessun caso: una donna sulla sua rivale, un timido sulla guerra, un commerciante sugli affari, un compratore su una vendita, un invidioso sulla gratitudine, un egoista sulla benevolenza, un pigro su qualunque lavoro, un salariato sulla fine del lavoro, un servo pigro su un grande lavoro; non rivolgerti a loro per nessun consiglio.	11 Не радься жінки про її суперницю, ані боягуза — про воєнну справу, ані крамаря — про справи обміну, ані покупця — про справи продажу, ані заздрісного — про діло вдячности, ані жорстокого — про добродійство, ані ледачого — про будь-яку працю, ані наймита поденного — про закінчення роботи, ані раба лінивого — про труди важкії: у жадній їхній пораді на них не покладайся.
12 Ma frequenta l'uomo pio, che sai che osserva i comandamenti, il cui animo è come il tuo animo, che, se cadi, sa soffrire con te.	12 Та завжди бувай із мужем благочесним, про якого знаєш, що пильнує він заповіді й що душа його подібна до душі твоєї, і що він, коли впадеш, тобі співчуватиме.
13 E fìdati del consiglio del tuo cuore, ché nessun altro ti è più fedele.	13 Тримайся поради серця свого: для тебе над нього нема нічого вірнішого.
14 Infatti il proprio animo talora sa avvisare meglio che sette sentinelle sopra la torre.	14 Душа бо чоловіка звістить часто краще, ніж сім вартових, що височать на вартівні.
15 Ma soprattutto prega l'Altissimo, perché diriga nella verità la tua vita.	15 Понад усі ж бо речі — до Всевишнього молися, щоб дорогу твою спрямував до правди.
16 L'inizio d'ogni azione è nel discorso, e prima d'ogni opera c'è il consiglio.	16 Кожному ділу початок — слово: кожній дії передує — порада.
17 Nel cuore si notano i vari cambiamenti, sono quattro le possibilità che vi si manifestano:	17 Серце править за коріння думок, тож з нього виринають чотири речі:
18 il bene e il male, la vita e la morte; ma chi tutte le decide è sempre la lingua.	18 добро і зло, життя і смерть, — а над ними язик завжди володіє.
19 C'è chi è abile per insegnare a molti, ma è inutile a se stesso.	19 Не один вправний — навчає багатьох, а для себе самого — геть непорадний.
20 C'è chi fa il bravo nel parlare, ma è odiato e finisce col mancare d'ogni cibo;	20 Не один мудрагель, із-за слів зненавиджений, позбавиться всякої смачної поживи,
21 non gli è stata data dal Signore la piacevolezza, ed è stato privato d'ogni sapienza.	21 бо Господь ласки йому не зізволяє, тож і мудрість у ньому ніяка.
22 Se uno è sapiente con se stesso, se ne vedono i frutti anche sul suo corpo.	22 Не один є, хто сам для себе мудрий, і плоди його розуму, як він думає, певні.
23 L'uomo saggio istruisce il proprio popolo, quanto nasce dalla sua mente merita fiducia.	23 Мудрий муж народ свій навчає, тож плоди його розуму певні.
24 L'uomo saggio avrà molte benedizioni, tutti quelli che lo vedono lo dicono beato.	24 Мудрий муж благословенням сповниться, тож усі, що його бачать, — величають щасливим.
25 La vita dell'uomo ha i giorni misurati, ma i giorni d'Israele son senza numero.	25 Людського життя дні обраховані, але дням Ізраїля числа немає.
26 Il saggio riceverà onore nel suo popolo e il suo nome vivrà per sempre.	26 Мудрий здобуває довір’я в своїм народі, тож імення його повіки житиме.
27 Figlio, per tutta la vita esamina te stesso, non concederti quanto vedi che è male.	27 Сину, за життя випробовуй себе самого: зважай, що лихе для тебе, й тому не віддавайся.
28 Perché non tutto serve a tutti, e non a tutti piace tutto.	28 Не всяка бо річ користь приносить, і не кожному всяка річ довподоби.
29 Non essere insaziabile di godimento, non abbondare nelle delizie.	29 Не насичуй себе будь-якими ласощами, не накидайся на страви,
30 Perché nei molti cibi c'è la malattia e l'ingordigia porta la colica.	30 бож ніяк не здорово — їсти понад міру, і ненасить провадить до важкої недуги.
31 L'ingordigia ha portato molti alla tomba, chi se ne guarda prolunga la sua vita.	31 З-за ненажерства численні вже вмерли, хто ж зважає на себе — життя своє продовжає.