| 1 ο λογος ο γενομενος παρα κυριου προς ιερεμιαν οτε απεστειλεν προς αυτον ο βασιλευς σεδεκιας τον πασχωρ υιον μελχιου και σοφονιαν υιον μαασαιου τον ιερεα λεγων | 1 Слово, що надійшло від Господа до Єремії, коли прислав цар Седекія до нього Пашхура, сина Малахії, і священика Софонію, сина Маасії, аби мовили: |
| 2 επερωτησον περι ημων τον κυριον οτι βασιλευς βαβυλωνος εφεστηκεν εφ' ημας ει ποιησει κυριος κατα παντα τα θαυμασια αυτου και απελευσεται αφ' ημων | 2 «Спитай Господа про нас, бо Навуходоносор, цар вавилонський, воює проти нас; чи не сподіяв би Господь для нас чого такого, як усі його чудеса, щоб той від нас відступив?» |
| 3 και ειπεν προς αυτους ιερεμιας ουτως ερειτε προς σεδεκιαν βασιλεα ιουδα | 3 Єремія ж їм на те: Ось що скажіте Седекії: |
| 4 ταδε λεγει κυριος ιδου εγω μεταστρεφω τα οπλα τα πολεμικα εν οις υμεις πολεμειτε εν αυτοις προς τους χαλδαιους τους συγκεκλεικοτας υμας εξωθεν του τειχους εις το μεσον της πολεως ταυτης | 4 Так говорить Господь, Бог Ізраїля: «Ось я оберну назад воєнне знаряддя, яке в руках ваших, яким ви воюєте проти царя вавилонського та халдеїв, що вас облягають поза мурами, і зберу його докупи серед цього міста. |
| 5 και πολεμησω εγω υμας εν χειρι εκτεταμενη και εν βραχιονι κραταιω μετα θυμου και οργης και παροργισμου μεγαλου | 5 Сам я воюватиму проти вас простягнутою рукою і кріпким раменом у гніві, пересерді й великім обуренні. |
| 6 και παταξω παντας τους κατοικουντας εν τη πολει ταυτη τους ανθρωπους και τα κτηνη εν θανατω μεγαλω και αποθανουνται | 6 Поб’ю мешканців цього міста — людину й скотину — великою пошестю: вони погинуть. |
| 7 και μετα ταυτα ουτως λεγει κυριος δωσω τον σεδεκιαν βασιλεα ιουδα και τους παιδας αυτου και τον λαον τον καταλειφθεντα εν τη πολει ταυτη απο του θανατου και απο του λιμου και απο της μαχαιρας εις χειρας εχθρων αυτων των ζητουντων τας ψυχας αυτων και κατακοψουσιν αυτους εν στοματι μαχαιρας ου φεισομαι επ' αυτοις και ου μη οικτιρησω αυτους | 7 А потім, — слово Господнє, — віддам Седекію, царя юдейського, з його слугами та людьми, і з тими, що зостались у цьому місті після пошести, меча й голоду — у руки Навуходоносорові, вавилонському цареві, в руки ворогам їхнім та в руки тих, що чигають на їхнє життя; і він їх повбиває вістрям меча без жалю, без пощади й без милосердя. |
| 8 και προς τον λαον τουτον ερεις ταδε λεγει κυριος ιδου εγω δεδωκα προ προσωπου υμων την οδον της ζωης και την οδον του θανατου | 8 А до народу цього промов: Ось як говорить Господь: Оце даю вам або дорогу життя, або дорогу смерти: |
| 9 ο καθημενος εν τη πολει ταυτη αποθανειται εν μαχαιρα και εν λιμω και ο εκπορευομενος προσχωρησαι προς τους χαλδαιους τους συγκεκλεικοτας υμας ζησεται και εσται η ψυχη αυτου εις σκυλα και ζησεται | 9 хто зостанеться в цім місті, поляже від меча, голоду й пошести; хто ж вийде й видасть себе халдеям, які вас облягають, залишиться живим, і життя його буде йому замість здобичі. |
| 10 διοτι εστηρικα το προσωπον μου επι την πολιν ταυτην εις κακα και ουκ εις αγαθα εις χειρας βασιλεως βαβυλωνος παραδοθησεται και κατακαυσει αυτην εν πυρι | 10 Я бо оберну обличчя моє проти цього міста йому на лихо, а не на добро, — слово Господнє. У руки вавилонському цареві віддам його, і він спалить його вогнем. |
| 11 ο οικος βασιλεως ιουδα ακουσατε λογον κυριου | 11 Домові юдейського царя скажеш: Слухайте слово Господнє! |
| 12 οικος δαυιδ ταδε λεγει κυριος κρινατε το πρωι κριμα και κατευθυνατε και εξελεσθε διηρπασμενον εκ χειρος αδικουντος αυτον οπως μη αναφθη ως πυρ η οργη μου και καυθησεται και ουκ εσται ο σβεσων | 12 Доме Давидів! Ось як говорить Господь: Розсуджуйте суд уже зранку, рятуйте пригнобленого з руки гнобителя, а то, немов вогонь, вибухне гнів мій і палитиме, і нікому буде гасити з-за поганих ваших учинків. |
| 13 ιδου εγω προς σε τον κατοικουντα την κοιλαδα σορ την πεδινην τους λεγοντας τις πτοησει ημας η τις εισελευσεται προς το κατοικητηριον ημων | 13 Оце я проти тебе, мешканко в долині, скеле на рівнині, — слово Господнє. Проти вас, що мовляєте: Хто на нас устане? Хто вламається в доми наші? |
| 14 και αναψω πυρ εν τω δρυμω αυτης και εδεται παντα τα κυκλω αυτης | 14 Я вас покараю за плодами ваших вчинків, — слово Господнє, — і розкладу вогонь в її лісі, і пожере він усе навкруги неї!» |
