Deuxième livre des Macchabées 12

JERUSALEM	Біблія
1 Ces traités conclus, Lysias revint chez le roi, tandis que les Juifs se remettaient aux travauxdes champs.	1 Після укладення цих договорів Лісій виправився до царя, і юдеї взялися знову до хліборобства.
2 Parmi les stratèges en place, Timothée et Apollonius, fils de Gennéos, et aussi Hiéronyme etDémophon, à qui s'ajoutait Nikanor le Cypriarque, ne laissaient goûter aux Juifs ni repos, ni tranquillité.	2 Та деякі з начальників країни, як от Тимотей, Аполлоній, син Геннея, Єронім та Демофон, до яких пристав ще Ніканор, начальник кіпріотів, не давали їм спокою, ані мирного життя.
3 Les habitants de Joppé commirent un acte particulièrement impie. Ils invitèrent les Juifsdomiciliés chez eux à monter avec leurs femmes et leurs enfants sur des barques qu'ils avaient préparées eux-mêmes, comme si nulle inimitié n'existait à leur égard.	3 Мешканці Яффи вчинили ось який страшний злочин: вони запросили юдеїв, які жили з ними, ввійти разом з жінками й дітьми до човнів, що їх приготували так, немов би нічого злого не задумували;
4 Sur l'assurance d'un décret rendu par le peuple de la ville, les Juifs acceptèrent comme desgens désireux de la paix et sans défiance, mais quand ils furent au large, on les coula à fond au nombre d'aumoins 200.	4 а це ухвалило все місто. І коли ті — як люди, що бажають жити в мирі й ніякої підозри не мають, — на це погодилися, мешканці Яффи вивезли їх у море і втопили, а було їх принаймні 200.
5 Dès que Judas eut appris la cruauté commise contre les gens de sa nation, il fit savoir sesordres à ceux qui étaient avec lui,	5 Коли ж про ту жорстокість супроти земляків довідавсь Юда, оповів він про неї тим мужам, які були при ньому.
6 et, après avoir invoqué Dieu, le juge équitable, il marcha contre les meurtriers de ses frères.De nuit, il incendia le port, brûla les vaisseaux et passa au fil de l'épée ceux qui y avaient cherché un refuge.	6 Тож він, візвавши до Бога, справедливого Судді, виправився проти душогубців своїх братів, підпалив уночі пристань, спалив човни, а тих, що туди повтікали, стяв мечем.
7 Mais la place ayant été fermée, il partit dans le dessein d'y revenir pour extirper toute la citédes Joppites.	7 А що кріпость була замкнена, він рушив далі, та думав ще раз повернутись і вирізати всіх мешканців Яффи;
8 Averti que ceux de Iamnia voulaient jouer le même tour aux Juifs qui habitaient parmi eux,	8 але довідавшися, що й мешканці Ямнії хочуть те саме зробити з юдеями, які жили з ними,
9 il attaqua de nuit les Iamnites, incendia le port avec la flotte, de telle sorte que les lueurs desflammes furent aperçues jusqu'à Jérusalem quoique distante de 240 stades.	9 напав на них уночі, спалив пристань з кораблями, так що заграву від пожежі видно було в Єрусалимі, на 240 стадій.
10 Il s'était éloigné de là de neuf stades dans une marche contre Timothée, lorsque tombèrentsur lui des Arabes au nombre d'au moins 5.000 hommes de pied et 500 cavaliers.	10 А коли вони віддалилися звідтіля на 9 стадій і звернулися проти Тимотея, тоді напали на Юду араби числом не менш як 5000 піхотинців і 500 комонних.
11 Un violent combat s'étant engagé, et les soldats de Judas l'ayant emporté avec l'aide de Dieu,les nomades vaincus demandèrent à Judas de leur donner la main droite, promettant de lui livrer du bétail et delui être utiles en tout le reste.	11 Битва зав’язалася запекла, але завдяки Божій допомозі ті, що були при Юді, перемогли, і розгромлені кочовики попросили в Юди миру та обіцяли дати скот і допомогти їм в інших справах.
12 Comprenant qu'en réalité ils pourraient lui rendre beaucoup de services, Judas consentit àfaire la paix avec eux et, après qu'on se fut donné la main, ils se retirèrent sous la tente.	12 Юда зрозумів, що вони справді могли багато в чому бути йому корисними, тим то й згодивсь укласти з ними мир; і як мир укладено, розійшлись вони по шатрах.
13 Judas attaqua aussi une certaine ville forte, entourée de remparts, habitée par un mélange denations et dont le nom était Kaspîn.	13 Напав Юда й на одне місто, що звалося Каспін і було укріплене валами та обведене довкруги мурами, а заселював його мішаний народ.
14 Confiants dans la puissance de leurs murs et leurs dépôts de vivres, les assiégés semontraient grossiers à l'excès envers Judas et les siens, joignant aux insultes les blasphèmes et des proposimpies.	14 Ті, що були в ньому, звірившись на силу мурів і добрий запас харчів, обходилися згорда з людьми Юди, ганьбили їх та ображали негожими словами.
15 Judas et ses compagnons, ayant invoqué le grand Souverain du monde qui sans béliers nimachines de guerre renversa Jéricho au temps de Josué, assaillirent le mur avec férocité.	15 А ті, що були при Юді, візвавши до великого Володаря всесвіту, який за часів Ісуса без таранів, без військових машин повалив Єрихон, накинулися на мур, неначе леви,
16 Devenus maîtres de la ville par la volonté de Dieu, ils firent un carnage indescriptible, aupoint que l'étang voisin, large de deux stades, paraissait rempli par le sang qui y avait coulé.	16 і, захопивши місто, — така вже на те воля Божа, — вчинили неймовірну різанину, так що ставок поблизу, який був 2 стадії завширшки, здавався повним крови, що туди стекла.
17 Comme ils s'étaient éloignés à 750 stades de là, ils atteignirent le Charax, chez les Juifsappelés Toubiens.	17 Відійшовши звідтіля на 750 стадій, вони прибули в Харак до юдеїв, що звуться тувіянами.
18 Quant à Timothée, ils ne le trouvèrent point dans ces parages, car il avait quitté les lieuxsans avoir rien fait, mais non sans avoir laissé sur un certain point une très forte garnison.	18 Однак, не застали в тих краях Тимотея, який відійшов звідтіля, не заподіявши нічого, а тільки лишив в одному місці сильну залогу.
19 Dosithée et Sosipater, généraux du Maccabée, s'y rendirent et tuèrent les hommes laissés parTimothée dans la forteresse au nombre de plus de 10.000.	19 Доситей і Сосипатр, старшини Макавея, виступили й убили понад 10 000 із тих, що їх Тимотей лишив там.
20 Maccabée, de son côté, ayant distribué ses troupes en cohortes, nomma ceux qui seraient àleur tête et s'élança contre Timothée, qui avait autour de lui 120.000 fantassins et 2.500 cavaliers.	20 Макавей же розділив своє військо на загони, поставив на чолі кожного загону старшин і рушив проти Тимотея, який мав при собі 120 000 піхотинців і 2500 комонних.
21 Informé de l'approche de Judas, Timothée envoya tout d'abord les femmes, les enfants et lereste des bagages au lieu dit le Karnion, car la place était inexpugnable et difficile d'accès à cause des passesétroites de toute la contrée.	21 Довідавшись про наступ Юди, Тимотей вислав наперед жінок, дітей і решту клунків, у місце, що зветься Карніон, бо воно було нездобутним і неприступним завдяки вузьким просмикам навколо.
22 La cohorte de Judas parut la première: l'épouvante s'étant emparée de l'ennemi, ainsi que lacrainte que leur inspirait la manifestation de Celui qui voit tout, ils prirent la fuite en tous sens, de telle sorte quesouvent ils se blessaient entre eux et se transperçaient de leurs propres épées.	22 Коли з’явився перший загін Юди, ворога огорнув страх; його налякала й поява того, хто все бачить, тож він і кинувся врозтіч хто куди; і вони самі раз-у-раз нищили своїх і кололи одні одних власними мечами.
23 Judas les poursuivit avec une vigueur extrême, embrochant ces criminels dont il fit périrjusqu'à 30.000 hommes.	23 А Юда завзято гнався за ними й вигубив близько 30 000 тих злочинників.
24 Timothée, étant tombé lui-même aux mains des gens de Dosithée et de Sosipater, les conjuraavec beaucoup d'artifice de le laisser aller sain et sauf, affirmant qu'il avait en son pouvoir des parents et mêmedes frères de beaucoup d'entre eux, à qui il pourrait arriver d'être supprimés.	24 Сам Тимотей потрапив у руки Доситея і Сосипатра; та він підступно просив їх, щоб випустили його живим, бо він, мовляв, мав у себе багато їхніх батьків та братів, і з ними могло б статися якесь лихо.
25 Quand il les eut persuadés par de longs discours qu'il leur restituerait ces hommes sains etsaufs en vertu de l'engagement qu'il prenait, ils le relâchèrent pour sauver leurs frères.	25 І коли він урочисто їх запевнив, що відішле тих, кого мав у себе живими й здоровими, вони випустили його на волю, щоб спасти своїх братів.
26 S'étant rendu au Karnion et à l'Atargatéion, Judas égorgea 25.000 hommes.	26 Потім Юда виступив на Карніон та на Атергатіон і вбив 25 000,
27 Après leur désastre (et leur perte), il conduisit son armée contre Ephrôn, ville forte oùhabitait Lysanias. De robustes jeunes gens, rangés devant les murailles, combattaient avec vigueur, et, àl'intérieur, il y avait des quantités de machines et de projectiles en réserve.	27 а після того розгрому та різанини рушив також на Ефрон, сильне місто, де жив Лісій з людьми всякого роду. Декілька дужих юнаків вишикувались перед мурами й захищали їх відважно, а всередині містились великі запаси воєнних машин і метальні знаряддя.
28 Mais, ayant invoqué le Souverain qui brise par sa puissance les forces des ennemis, les Juifsse rendirent maîtres de la ville et couchèrent sur le sol, parmi ceux qui s'y trouvaient, environ 25.000 hommes.	28 Та юдеї, візвавши до Володаря, який своєю могутністю розбиває ворожі сили, здобули місто, а тих, що в ньому були, вбили — близько 25 000.
29 Partis de là, ils foncèrent sur Scythopolis, à 600 stades de Jérusalem.	29 Звідтіля вони рушили на Скитополь, який лежав 600 стадій від Єрусалиму.
30 Mais les Juifs qui s'y étaient fixés, ayant attesté que les Scythopolites avaient eu pour eux dela bienveillance et leur avaient réservé un accueil humain au temps du malheur,	30 Але що юдеї, які там перебували, засвідчили, мовляв, мешканці Скитополю були до них сердечні та в лиху годину помагали,
31 Judas et les siens remercièrent ces derniers et les engagèrent à se montrer encore à l'avenirbien disposés pour leur race. Ils arrivèrent à Jérusalem très peu avant la fête des Semaines.	31 то Юда з вояками подякував їм, попросив їх, щоб і на майбутнє були доброзичливі супроти його народу, і прибув у Єрусалим перед самим святом Седмиць.
32 Après la fête appelée Pentecôte, ils foncèrent contre Gorgias, stratège de l'Idumée.	32 А після свята, що зветься П’ятидесятницею, вони виправились на Горгія, правителя Ідумеї.
33 Celui-ci sortit à la tête de 3.000 fantassins et 400 cavaliers,	33 Він же виступив з 3000 піхотинців і 400 комонних,
34 qui engagèrent une bataille rangée où il arriva qu'un certain nombre de Juifs succombèrent.	34 що нав’язали битву, в якій полягли деякі з юдеїв.
35 Le dénommé Dosithée, cavalier du corps des Toubiens, homme vaillant, se rendit maître dela personne de Gorgias et, l'ayant saisi par la chlamyde, il l'entraînait de force en vue de capturer vivant cemaudit, mais un cavalier thrace, se jetant sur Dosithée, lui trancha l'épaule, et Gorgias s'enfuit à Marisa.	35 Один собі Доситей, відважний вершник відділу Бакенора, притримав Горгія і, вхопивши за плащ, тягнув його дедалі дужче, щоб узяти, злочинця, живцем. Та налетів один із тракійських вершників на Доситея і відтяв йому рамено, а Горгій утік у Марісу.
36 Cependant ceux qui se trouvaient avec Esdrias combattaient depuis longtemps et tombaientd'épuisement. Judas supplia le Seigneur de se montrer leur allié et leur guide dans le combat.	36 Тоді, як воїни Ездрія, що билися вже довго, потомились, Юда візвав до Господа, щоб з’явивсь йому союзником і провідником у битві.
37 Entonnant ensuite à pleine voix dans la langue des pères le cri de guerre avec des hymnes, ilmit en déroute les gens de Gorgias.	37 Заспівав він на ввесь голос батьківською мовою воєнну пісню, кинувся зненацька на вояків Горгія і примусив їх до втечі.
38 Judas, ayant ensuite rallié son armée, se rendit à la ville d'Odollam et, le septième jour de lasemaine survenant, ils se purifièrent selon la coutume et célébrèrent le sabbat en ce lieu.	38 Далі Юда зібрав своє військо й прийшов у місто Оддолам; а коли настав сьомий день, вони, за звичаєм, очистились і провели там суботу.
39 Le jour suivant, on vint trouver Judas (au temps où la nécessité s'en imposait) pour releverles corps de ceux qui avaient succombé et les inhumer avec leurs proches dans le tombeau de leurs pères.	39 Наступного дня вояки Юди прийшли, — саме тоді була на це крайня пора, — щоб зібрати трупи поляглих і поховати їх у батьківських гробах разом з родичами.
40 Or ils trouvèrent sous la tunique de chacun des morts des objets consacrés aux idoles deIamnia et que la Loi interdit aux Juifs. Il fut donc évident pour tous que cela avait été la cause de leur mort.	40 Вони знайшли тоді під тунікою в кожного з померлих дрібні речі, посвячені ямнійським ідолам, що були юдеям заборонені законом, тож усім стало ясно, що вони через те й полягли.
41 Tous donc, ayant béni la conduite du Seigneur, juge équitable qui rend manifestes les chosescachées,	41 В той час усі благословили Господа, справедливого Суддю, який чинить скрите явним;
42 se mirent en prière pour demander que le péché commis fût entièrement pardonné, puis levaleureux Judas exhorta la troupe à se garder pure de tout péché, ayant sous les yeux ce qui était arrivé à causede la faute de ceux qui étaient tombés.	42 і почали вони молитися, благаючи, щоб гріх, який стався, простився їм цілковито. Юда ж, шляхетний муж, умовив вояків берегти себе чистими від усякого гріха, не пускаючи з ока те, що сталося з-за гріха поляглих.
43 Puis, ayant fait une collecte d'environ 2.000 drachmes, il l'envoya à Jérusalem afin qu'onoffrît un sacrifice pour le péché, agissant fort bien et noblement d'après le concept de la résurrection.	43 Він зібрав, з кожного поголовно, зо 2 000 драхм сріблом, і послав їх у Єрусалим, щоб принести жертву за гріх; тим вельми гарним та благородним вчинком він виявив, що мав на думці воскресіння, —
44 Car, s'il n'avait pas espéré que les soldats tombés dussent ressusciter, il était superflu et sotde prier pour les morts,	44 бо якби він не надіявся, що поляглі встануть (з мертвих), зайвим і смішним було б молитися за мертвих.
45 et s'il envisageait qu'une très belle récompense est réservée à ceux qui s'endorment dans lapiété, c'était là une pensée sainte et pieuse. Voilà pourquoi il fit faire ce sacrifice expiatoire pour les morts, afinqu'ils fussent délivrés de leur péché.	45 При цьому мав він на увазі прекрасну нагороду для тих, що благочестиво вмирають, — що за свята й благочестива думка! —
	46 Тому він і приніс жертву переблагання за мертвих, щоб вони звільнилися від гріха.