| 1 Un sabato si recò a casa di uno dei capi dei farisei per pranzare ed essi stavano a osservarlo. | 1 Одного разу увійшов Ісус у суботу в дім якогось визначного фарисея спожити страву, і вони за ним назирали. |
| 2 Ed ecco, davanti a lui vi era un uomo malato di idropisìa. | 2 Аж ото перед ним якийсь чоловік, хворий на водянку. |
| 3 Rivolgendosi ai dottori della Legge e ai farisei, Gesù disse: «È lecito o no guarire di sabato?». | 3 Звертаючись до вчителів закону й фарисеїв, Ісус спитав «Чи вільно зціляти в суботу, чи ні» |
| 4 Ma essi tacquero. Egli lo prese per mano, lo guarì e lo congedò. | 4 Вони мовчали. Тоді він, діткнувшись його, оздоровив і відпустив. |
| 5 Poi disse loro: «Chi di voi, se un figlio o un bue gli cade nel pozzo, non lo tirerà fuori subito in giorno di sabato?». | 5 До них же промовив «Хто з вас, коли в нього син чи віл упаде в колодязь, не витягне його негайно в день суботній» |
6 E non potevano rispondere nulla a queste parole.
| 6 І вони не могли нічого йому на це відповісти. |
| 7 Diceva agli invitati una parabola, notando come sceglievano i primi posti: | 7 Потім, зауваживши, як вони вибирали собі перші місця, Ісус сказав до запрошених притчу |
| 8 «Quando sei invitato a nozze da qualcuno, non metterti al primo posto, perché non ci sia un altro invitato più degno di te, | 8 «Як хтось покличе тебе на весілля, не сідай на першім місці, щоб, бува, не знайшовся хтось, запрошений ним, поважніший від тебе, |
| 9 e colui che ha invitato te e lui venga a dirti: “Cedigli il posto!”. Allora dovrai con vergogna occupare l’ultimo posto. | 9 і той, хто тебе і його закликав, не підійшов і не сказав до тебе Поступися цьому місцем! І тоді довелось би тобі з соромом посісти останнє місце. |
| 10 Invece, quando sei invitato, va’ a metterti all’ultimo posto, perché quando viene colui che ti ha invitato ti dica: “Amico, vieni più avanti!”. Allora ne avrai onore davanti a tutti i commensali. | |
11 Perché chiunque si esalta sarà umiliato, e chi si umilia sarà esaltato».
| |
| 12 Disse poi a colui che l’aveva invitato: «Quando offri un pranzo o una cena, non invitare i tuoi amici né i tuoi fratelli né i tuoi parenti né i ricchi vicini, perché a loro volta non ti invitino anch’essi e tu abbia il contraccambio. | 12 Він сказав також тому, що його покликав «Коли справляєш обід або вечерю, не клич твоїх друзів, ні твоїх братів, ані твоїх родичів, ані сусідів багатих, щоб часом і вони також тебе не запросили й не було тобі відплати; |
| 13 Al contrario, quando offri un banchetto, invita poveri, storpi, zoppi, ciechi; | 13 але як справляєш бенкет, заклич убогих, калік, кривих, сліпих. |
14 e sarai beato perché non hanno da ricambiarti. Riceverai infatti la tua ricompensa alla risurrezione dei giusti».
| 14 І ти будеш щасливий, тому що вони не мають, чим тобі відплатити, — тобі бо віддасться в день воскресіння праведних.» |
| 15 Uno dei commensali, avendo udito questo, gli disse: «Beato chi prenderà cibo nel regno di Dio!». | 15 Почувши це один із тих, що за столом сиділи, сказав до нього «Щасливий той, хто їстиме хліб у Царстві Божім.» |
| 16 Gli rispose: «Un uomo diede una grande cena e fece molti inviti. | 16 А Ісус озвавсь до нього «Один чоловік справив вечерю велику й запросив багатьох. |
| 17 All’ora della cena, mandò il suo servo a dire agli invitati: “Venite, è pronto”. | 17 Під час вечері послав він слугу свого сказати запрошеним Ідіть, усе готове. |
| 18 Ma tutti, uno dopo l’altro, cominciarono a scusarsi. Il primo gli disse: “Ho comprato un campo e devo andare a vederlo; ti prego di scusarmi”. | 18 Тоді всі вони однаково почали відмовлятися. Перший йому сказав Поле купив я, мушу піти на нього подивитись; вибач мені, прошу тебе. |
| 19 Un altro disse: “Ho comprato cinque paia di buoi e vado a provarli; ti prego di scusarmi”. | 19 Другий сказав П’ять пар волів купив я і йду їх спробувати; прошу тебе, вибач мені. |
| 20 Un altro disse: “Mi sono appena sposato e perciò non posso venire”. | 20 А інший мовив Я одружився і тому не можу прийти. |
| 21 Al suo ritorno il servo riferì tutto questo al suo padrone. Allora il padrone di casa, adirato, disse al servo: “Esci subito per le piazze e per le vie della città e conduci qui i poveri, gli storpi, i ciechi e gli zoppi”. | 21 Повернувся слуга й розповів це панові своєму. Розгнівався тоді господар та й каже до слуги свого Іди щоскоріш на майдани й вулиці міста й приведи сюди вбогих, калік, сліпих, кульгавих. |
| 22 Il servo disse: “Signore, è stato fatto come hai ordinato, ma c’è ancora posto”. | 22 Пане, — озвавсь слуга, — сталось, як ти велів, і місця є ще. |
| 23 Il padrone allora disse al servo: “Esci per le strade e lungo le siepi e costringili ad entrare, perché la mia casa si riempia. | 23 Сказав пан до слуги Піди на шляхи та огорожі й наполягай увійти, щоб дім мій наповнився. |
24 Perché io vi dico: nessuno di quelli che erano stati invitati gusterà la mia cena”».
| 24 Кажу бо вам Ніхто з отих запрошених не покуштує моєї вечері.» |
| 25 Una folla numerosa andava con lui. Egli si voltò e disse loro: | 25 Якже ішла з ним народу превелика сила, він обернувсь і до них мовив |
| 26 «Se uno viene a me e non mi ama più di quanto ami suo padre, la madre, la moglie, i figli, i fratelli, le sorelle e perfino la propria vita, non può essere mio discepolo. | 26 «Коли хтось приходить до мене й не зненавидить свого батька й матір, жінку, дітей, братів, сестер, та ще й своє життя, той не може бути моїм учнем. |
27 Colui che non porta la propria croce e non viene dietro a me, non può essere mio discepolo.
| 27 Хто не несе хреста свого, і не йде слідом за мною — не може бути моїм учнем. |
| 28 Chi di voi, volendo costruire una torre, non siede prima a calcolare la spesa e a vedere se ha i mezzi per portarla a termine? | 28 Хто бо з вас, коли захоче збудувати башту, не сяде перше й не порахує видатків, чи має чим закінчити, |
| 29 Per evitare che, se getta le fondamenta e non è in grado di finire il lavoro, tutti coloro che vedono comincino a deriderlo, | 29 щоб часом, як поставить підвалину та не спроможеться скінчити, усі, що бачитимуть те, не почали сміятися з нього, |
| 30 dicendo: “Costui ha iniziato a costruire, ma non è stato capace di finire il lavoro”. | 30 мовляв, цей чоловік узявся будувати, та не міг закінчити! |
| 31 Oppure quale re, partendo in guerra contro un altro re, non siede prima a esaminare se può affrontare con diecimila uomini chi gli viene incontro con ventimila? | 31 Або який цар, ідучи війною проти іншого (царя), не сяде перш та не роздумає, чи може з десятьма тисячами стати проти того, хто йде з двадцятьма тисячами на нього |
| 32 Se no, mentre l’altro è ancora lontano, gli manda dei messaggeri per chiedere pace. | 32 Коли ж не може, то, як той ще далеко, шле посольство й просить миру. |
33 Così chiunque di voi non rinuncia a tutti i suoi averi, non può essere mio discepolo.
| 33 Так і кожний з вас, хто не зречеться всього, що має, не може бути моїм учнем. |
| 34 Buona cosa è il sale, ma se anche il sale perde il sapore, con che cosa verrà salato? | 34 Сіль — добра річ, але коли сіль звітріє, чим її приправити |
| 35 Non serve né per la terra né per il concime e così lo buttano via. Chi ha orecchi per ascoltare, ascolti». | 35 Ні в землю, ні на гній вона більш не придатна її геть викидають. Хто має вуха слухати, нехай слухає!» |
