Juan 10

EL LIBRO DEL PUEBLO DE DIOS	Біблія
1 «Les aseguro que el que no entra por la puerta en el corral de las ovejas, sino por otro lado, es un ladrón y un asaltante.	1 «Істинно, істинно говорю вам: Хто не дверима в кошару овечу входить, а деінде влізає, — злодюга той, розбійник!
2 El que entra por la puerta es el pastor de las ovejas.	2 Хто ж увіходить дверима, той вівцям — вівчар.
3 El guardián le abre y las ovejas escuchan su voz. El llama a cada una por su nombre y las hace salir.	3 Йому одвірний відчиняє, і вівці слухаються його голосу, і кличе він своїх овець на ім’я, і виводить їх.
4 Cuando las ha sacado a todas, va delante de ellas y las ovejas lo siguen, porque conocen su voz.	4 А коли виведе всіх своїх овець, то йде поперед них, і вівці слідують за ним, бо голос його знають.
5 Nunca seguirán a un extraño, sino que huirán de él, porque no conocen su voz».	5 Не підуть за чужим вони — втечуть вони від нього, бо не знають голосу чужих.»
6 Jesús les hizo esta comparación, pero ellos no comprendieron lo que les quería decir.	6 Сказав ото їм Ісус цю притчу, та вони не второпали того, про що він казав їм.
7 Entonces Jesús prosiguió: «Les aseguro que yo soy la puerta de las ovejas.	7 Тож Ісус іще раз промовив до них: «Істинно, істинно говорю вам: Я — двері для овець.
8 Todos aquellos que han venido antes de mí son ladrones y asaltantes, pero las ovejas no los han escuchado.	8 Усі, скільки їх передо мною прийшло, — злодії, розбійники. Вівці й не слухали їх.
9 Yo soy la puerta. El que entra por mí se salvará; podrá entrar y salir, y encontrará su alimento	9 Я — двері. Хто ввійде крізь мене — спасеться. Увійде він, вийде — і знайде пасовисько!
10 El ladrón no viene sino para robar, matar y destruir. Pero yo he venido para que las ovejas tengan Vida, y la tengan en abundancia.	10 Не приходить злодій, хіба щоб красти, вбивати, вигублювати. Я прийшов, щоб мали життя — щоб достоту мали.
11 Yo soy el buen Pastor. El buen Pastor da su vida por las ovejas.	11 Я — добрий пастир. Добрий пастир життя своє за овець покладе.
12 El asalariado, en cambio, que no es el pastor y al que no pertenecen las ovejas, cuando ve venir al lobo las abandona y huye. y el lobo las arrebata y la dispersa.	12 Наймит, що не є пастир, якому вівці не належать, — бачить вовка, що надходить, та й полишає вівці і біжить геть. А вовк хапає їх і розполохує.
13 Como es asalariado, no se preocupa por las ovejas.	13 Бо він — наймит і не турбується вівцями.
14 Yo soy el buen Pastor: conozco a mis ovejas, y mis ovejas me conocen a mí	14 Я ж — добрий пастир і знаю своїх, а мої мене знають.
15 –como el Padre me conoce a mí y yo conozco al Padre– y doy mi vida por las ovejas.	15 Як Отець мій мене знає, і я знаю Отця, і життя своє кладу я за моїх овець.
16 Tengo, además, otras ovejas que no son de este corral y a las que debo también conducir: ellas oirán mi voz, y así habrá un solo Rebaño y un solo Pastor.	16 Ще й інші вівці я маю, що не з цієї кошари. Я і їх мушу привести, і вчують вони мій голос, — і буде одне стадо й один пастир!
17 El Padre me ama porque yo doy mi vida para recobrarla.	17 За те Отець мій мене й любить, бо я кладу моє життя, щоб знову його взяти.
18 Nadie me la quita, sino que la doy por mí mismo. Tengo el poder de darla y de recobrarla: este es el mandato que recibí de mi Padre».	18 Ніхто його в мене не забирає, бо я сам кладу його від себе. Владу бо маю його покласти і владу маю назад його забрати; від Отця мого прийняв я цю заповідь.»
19 A causa de estas palabras, se produjo una nueva división entre los judíos.	19 Тож знову точилися суперечки між юдеями з-за тих слів.
20 Muchos de ellos decían: «Está poseído por un demonio y delira. ¿Por qué lo escuchan?».	20 Численні з них мовили: «Навіжений він і з глузду з’їхав. Навіщо його слухаєте?»
21 Otros opinaban: «Estas palabras no son de un endemoniado. ¿Acaso un demonio puede abrir los ojos a los ciegos?».	21 Інші ж: «То не навіженого слова. Чи навіжений спроможен очі сліпим зрячими робити?»
22 Se celebraba entonces en Jerusalén la fiesta de la Dedicación. Era invierno,	22 Відбували тоді Обновлення в Єрусалимі. Зима була.
23 y Jesús se paseaba por el Templo, en el Pórtico de Salomón.	23 Ісус проходжувався у храмі Соломоновим присінком.
24 Los Judíos lo rodearon y le preguntaron: «¿Hasta cuándo nos tendrás en suspenso? Si eres el Mesías, dilo abiertamente».	24 Обступили його юдеї і йому кажуть: «Докіль же нас отак триматимеш у ваганні? Коли Христос ти, то відверто скажи нам!»
25 Jesús les respondió: «Ya se lo dije, pero ustedes no lo creen. Las obras que hago en nombre de mi Padre dan testimonio de mí,	25 Ісус же їм: «Казав я вам, та ви не віруєте. Дії, що чиню їх в ім’я Отця мого, — вони свідчать за мене.
26 pero ustedes no creen, porque no son de mis ovejas.	26 Та ви не віруєте, бо не з моїх ви овець.
27 Mis ovejas escuchan mi voz, yo las conozco y ellas me siguen.	27 Вівці мої голосу мого слухаються і я їх знаю: вони за мною слідують,
28 Yo les doy Vida eterna: ellas no perecerán jamás y nadie las arrebatará de mis manos.	28 Отець мій, який мені їх дав, більший від усіх, і ніхто не вирве їх з рук Отця мого!
29 Mi Padre, que me las ha dado, es superior a todos y nadie puede arrebatar nada de las manos de mi Padre.	29 і даю я їм життя вічне, і не пропадуть вони повіки, і ніхто не вирве їх із рук моїх.
30 El Padre y yo somos una sola cosa».	30 Я і Отець — одно.»
31 Los judíos tomaron piedras para apedrearlo.	31 Юдеї знов ухопили за каміння, щоб каменувати його.
32 Entonces Jesús dijo: «Les hice ver muchas obras buenas que vienen del Padre; ¿Por cuál de ellas me quieren apedrear?».	32 Тоді мовив до них Ісус: «Багато добрих діл появив я вам від Отця мого. За котре з тих діл каменуєте ви мене?»
33 Los judíos le respondieron: «No queremos apedrearte por ninguna obra buena, sino porque blasfemas, ya que, siendo hombre, te haces Dios».	33 А юдеї відповіли йому: «За добре діло ми тебе не каменуємо, але — за богохульство! За те, що, людиною бувши, Бога з себе робиш!»
34 Jesús les respondió: «¿No está escrito en la Ley: "Yo dije: Ustedes son dioses"?	34 Озвався до них Ісус: «Хіба не написано в законі вашім: Я сказав: ви — боги?
35 Si la Ley llama dioses a los que Dios dirigió su Palabra –y la Escritura no puede ser anulada–	35 Коли закон, отже, богами тих зве, до кого слово Боже було, — а Писання годі усунути! —
36 ¿Cómo dicen: "Tú blasfemas", a quien el Padre santificó y envió al mundo, porque dijo: "Yo soy Hijo de Dios"?	36 то до того, кого Отець освятив і у світ послав, говорите ви: Ти богохульство вирікаєш, — бо я сказав, що я — Син Божий?
37 Si no hago las obras de mi Padre, no me crean;	37 Не вірте мені, якщо я не роблю діл Отця мого!
38 pero si las hago, crean en las obras, aunque no me crean a mí. Así reconocerán y sabrán que el Padre está en mí y yo en el Padre».	38 Коли ж роблю, то, мені не віривши, ділам бодай вірте, щоб спізнали ви й увірували, що Отець у мені, і я в Отці.»
39 Ellos intentaron nuevamente detenerlo, pero el se les escapó de las manos.	39 І знову бажали вони його схопити, та уник він їхніх рук.
40 Jesús volvió a ir al otro lado del Jordán, al lugar donde Juan había bautizado, y se quedó allí.	40 І пішов знову на той бік Йордану, на місце, де Йоан спершу христив, — і перебував там.
41 Muchos fueron a verlo, y la gente decía: «Juan no ha hecho ningún signo, pero todo lo que dijo de este hombre era verdad».	41 Багато людей посходилось до нього і казали: «Не вчинив Йоан ані одного чуда, та все, що Йоан говорив про нього, — була істина.»
42 Y en ese lugar muchos creyeron en él.	42 І увірували у нього численні.