| 1 עַל־כֵּן־נִירָא נָא בְּהִמָּצֵא עוֹד הַהַבְטָחָה לָבוֹא אֶל־מְנוּחָתוֹ פֶּן־יֵרָאֶה אִישׁ מִכֶּם מְאַחֵר פְּעָמָיו | 1 Біймося, отже, щоб часом, поки залишається обітниця ввійти в його відпочинок, не видавалося, що хтось її позбавлений. |
| 2 כִּי גַם־אֵלֵינוּ בָּאָה הַבְּשׂוֹרָה כְּמוֹ אֲלֵיהֶם אַךְ לֹא־הוֹעִיל לָהֶם דְּבַר הַשְּׁמוּעָה מִפְּנֵי אֲשֶׁר לֹא־הִתְעָרַב בָּאֱמוּנָה לַשֹּׁמְעִים | 2 Бо й ми, так само як вони, одержали гарну новину, але слово, яке вони чули, не було їм корисне, бо вони не поєднались у вірі з тими, що слухали. |
| 3 כִּי בָּאֵי הַמְּנוּחָה אֲנַחְנוּ הַמַּאֲמִינִים כְּמוֹ שֶׁאָמַר אֲשֶׁר־נִשְׁבַּעְתִּי בְאַפִּי אִם־יְבֹאוּן אֶל־מְנוּחָתִי אַף כִּי נִגְמְרוּ מַעֲשֵׂי יְהוָֹה מֵעֵת הִוָּסֵד הָעוֹלָם | 3 Ми ж, які увірували, увійдемо в його відпочинок, згідно з тим, що каже: «Я поклявсь у моїм гніві: Вони не ввійдуть у мій відпочинок», хоча діла його були закінчені від сотворення світу. |
| 4 כִּי עַל־הַיּוֹם הַשְּׁבִיעִי אֹמֵר בְּמָקוֹם אֶחָד וַיִּשְׁבֹּת בַּיּוֹם הַשְּׁבִיעִי מִכָּל־מְלַאכְתּוֹ | 4 На одному бо місці він так сказав про сьомий день: «Бог відпочив сьомого дня від усіх діл своїх»; |
| 5 וּבַמָּקוֹם הַזֶּה אֹמֵר עוֹד אִם־יְבֹאוּן אֶל־מְנוּחָתִי | 5 і знову на тому місці: «Вони не ввійдуть у мій відпочинок.» |
| 6 וְיַעַן כִּי־יֶשׁ־עוֹד מָקוֹם לָבוֹא אֶל הַמְּנוּחָה וַאֲשֶׁר הִתְבַּשְּׂרוּ בָּרִאשׁוֹנָה הֵמָּה לֹא־בָאוּ שָׁם בַּעֲבוּר הַמֶּרִי | 6 Коли ж так воно є, що деякі у нього ввійдуть, а ті, кому перше благовіствовано, не ввійшли у нього через непослух, |
| 7 לָכֵן הוֹסִיף לִקְבוֹעַ יוֹם בְּאָמְרוֹ הַיּוֹם עַל־יְדֵי דָוִד מִקֵּץ יָמִים רַבִּים כְּמוֹ שֶׁנֶּאֱמַר הַיּוֹם אִם־בְּקֹלוֹ תִשְׁמָעוּ אַל־תַּקְשׁוּ לְבַבְכֶם | 7 то він знову призначає якийсь день, «сьогодні», говоривши через Давида після такого довгого часу, як було сказано раніше: «Коли почуєте сьогодні його голос, не твердійте серцями вашими.» |
| 8 כִּי אִלּוּ יְהוֹשֻׁעַ הֵנִיחַ לָהֶם לֹא־הָיָה מְדַבֵּר אַחֲרֵי זֹאת עַל־יוֹם אַחֵר | 8 Бо якби Ісус (Навин) увів їх у відпочинок, то не говорив би після нього про інший день. |
| 9 עַל־כֵּן נִשְׁאֲרָה עוֹד מְנוּחַת שַׁבָּת לְעַם אֱלֹהִים | 9 Отже, для Божого народу збережено відпочинок; |
| 10 כִּי הַבָּא אֶל־מְנוּחָתוֹ גַּם־הוּא שָׁבַת מִמְּלַאכְתּוֹ כְּמוֹ הָאֱלֹהִים מִשֶּׁלּוֹ | 10 бо той, хто ввійде в його відпочинок, відпочине також від своїх діл, як і Бог від своїх власних. |
| 11 לָכֵן נִשְׁקְדָה־נָּא לָבוֹא אֶל־הַמְּנוּחָה הַהִיא לְמַעַן אֲשֶׁר לֹא־יִכָּשֶׁל אִישׁ וְהָיָה מַמְרֶה כְּמוֹהֶם | 11 Намагаймося, отже, увійти до того відпочинку, щоб ніхто не впав, даючи той самий приклад невірства. |
| 12 כִּי־דְבַר הָאֱלֹהִים חַי הוּא וּפֹעֵל גְּבוּרוֹת וְחַד מֵחֶרֶב פִּיפִיּוֹת וְנִכְנָס עַד־לְהַבְדִּיל בֵּין־נֶפֶשׁ לָרוּחַ וּבֵין הַדְּבָקִים לָמוֹחַ וּבֹחֵן מַחְשְׁבוֹת לֵבָב וּמְזִמּוֹתָיו | 12 Бо слово — живе й діяльне, і гостріше від усякого двосічного меча: воно проходить аж до розділу душі й духа, суглобів та костяного мозку, і розрізняє чуття та думки серця. |
| 13 וְאֵין כָּל־נִבְרָא נִסְתָּר מִנֶּגְדּוֹ כִּי־הַכֹּל חָשֹוּף וְגָלוּי לְעֵינֵי־בַעַל דְּבָרִים שֶׁלָּנוּ | 13 Нема створіння, скритого від нього; все оголене і явне перед очима того, кому ми маємо звіт дати. |
| 14 וְעַתָּה בִּהְיוֹת־לָנוּ כֹּהֵן רֹאשׁ גָּדוֹל אֲשֶׁר עָבַר בַּשָּׁמָיִם הוּא יֵשׁוּעַ בֶּן־הָאֱלֹהִים נַחֲזִיקָה בְּהוֹדָאָתֵנוּ | 14 Мавши, отже, великого архиєрея, що вже пройшов небо, Ісуса, Божого Сина, тримаймося твердо віровизнання. |
| 15 כִּי אֵין לָנוּ כֹּהֵן גָּדוֹל אֲשֶׁר לֹא־יוּכַל לְהִצְטָעֵר עַל־חֳלָיֵינוּ כִּי אִם־הַמְנֻסֶּה בַכֹּל כָּמוֹנוּ אַךְ בְּלִי־חֵטְא | 15 Бо ми не маємо такого архиєрея, який не міг би співчувати нашим недугам: він же ж зазнав усього, подібно як ми, крім гріха. |
| 16 עַל־כֵּן נִקְרְבָה בְּבִטָּחוֹן אֶל־כִּסֵּא הֶחָסֶד לָשֵׂאת רַחֲמִים וְלִמְצֹא חֶסֶד לְעֶזְרָה בְּעִתָּהּ | 16 Приступім, отже, з довір’ям до престолу благодаті, щоб отримати милость і знайти благодать на своєчасну поміч. |
