Sirach 37

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 Every friend declares his friendship, but there are friends who are friends in name only.	1 Кожен друг каже: «Я теж твій приятель.» Та є ж бо й друг тільки за назвою.
2 Is it not a sorrow unto death when your bosom companion becomes your enemy?	2 Хіба не болить воно болем смертельним, як з друга чи товариша ворог робиться?
3 "Alas, my companion! Why were you created to blanket the earth with deceit?"	3 О думко лукава! Звідкіля взялась ти на те, щоб землю облудою вкрити?
4 A false friend will share your joys, but in time of trouble he stands afar off.	4 Ось товариш радіє, коли друг його в щасті, — коли ж він у скруті, то стає проти нього!
5 A true friend will fight with you against the foe, against your enemies he will be your shield-bearer.	5 Товариш другові ради шлунка допомагає, — а битва настала, то й хапає він зброю!
6 Forget not your comrade during the battle, and neglect him not when you distribute your spoils.	6 Не забудь про друга, коли бій відбувається, — не губи про нього згадки, у достатках бувши.
7 Every counselor points out a way, but some counsel ways of their own;	7 Кожен дорадник хвалить свою раду, — вже ж є й такий, що радить собі на користь.
8 Be on the alert when one proffers advice, find out first of all what he wants. For he may be thinking of himself alone; why should the profit fall to him?	8 Супроти дорадника будь обережний: заздалегідь довідайсь, чого йому треба, — він бо дораджує собі на користь, отож щоб не кинув проти тебе жереба,
9 He may tell you how good your way will be, and then stand by to watch your misfortune.	9 а й щоб не мовив тобі: «Гарну маєш дорогу!» — щоб потім протистати й зорити, що тобі станеться.
10 Seek no advice from one who regards you with hostility; from those who envy you, keep your intentions hidden.	10 Не радься того, хто з недовір’ям дивиться на тебе: від заздрісників твоїх крий свої наміри.
11 Speak not to a woman about her rival, nor to a coward about war, to a merchant about business, to a buyer about value, to a miser about generosity, to a cruel man about mercy, to a lazy man about work, to a seasonal laborer about the harvest, to an idle slave about a great task: pay no attention to any advice they give.	11 Не радься жінки про її суперницю, ані боягуза — про воєнну справу, ані крамаря — про справи обміну, ані покупця — про справи продажу, ані заздрісного — про діло вдячности, ані жорстокого — про добродійство, ані ледачого — про будь-яку працю, ані наймита поденного — про закінчення роботи, ані раба лінивого — про труди важкії: у жадній їхній пораді на них не покладайся.
12 Instead, associate with a religious man, who you are sure keeps the commandments; Who is like-minded with yourself and will feel for you if you fall.	12 Та завжди бувай із мужем благочесним, про якого знаєш, що пильнує він заповіді й що душа його подібна до душі твоєї, і що він, коли впадеш, тобі співчуватиме.
13 Then, too, heed your own heart's counsel; for what have you that you can depend on more?	13 Тримайся поради серця свого: для тебе над нього нема нічого вірнішого.
14 A man's conscience can tell him his situation better than seven watchmen in a lofty tower.	14 Душа бо чоловіка звістить часто краще, ніж сім вартових, що височать на вартівні.
15 Most important of all, pray to God to set your feet in the path of truth.	15 Понад усі ж бо речі — до Всевишнього молися, щоб дорогу твою спрямував до правди.
16 A word is the source of every deed; a thought, of every act.	16 Кожному ділу початок — слово: кожній дії передує — порада.
17 The root of all conduct is the mind; four branches it shoots forth:	17 Серце править за коріння думок, тож з нього виринають чотири речі:
18 Good and evil, death and life, their absolute mistress is the tongue.	18 добро і зло, життя і смерть, — а над ними язик завжди володіє.
19 A man may be wise and benefit many, yet be of no use to himself.	19 Не один вправний — навчає багатьох, а для себе самого — геть непорадний.
20 Though a man may be wise, if his words are rejected he will be deprived of all enjoyment.	20 Не один мудрагель, із-за слів зненавиджений, позбавиться всякої смачної поживи,
21 When a man is wise to his own advantage, the fruits of his knowledge are seen in his own person;	21 бо Господь ласки йому не зізволяє, тож і мудрість у ньому ніяка.
22 When a man is wise to his people's advantage, the fruits of his knowledge are enduring:	22 Не один є, хто сам для себе мудрий, і плоди його розуму, як він думає, певні.
23 Limited are the days of one man's life, but the life of Israel is days without number.	23 Мудрий муж народ свій навчає, тож плоди його розуму певні.
24 One wise for himself has full enjoyment, and all who see him praise him;	24 Мудрий муж благословенням сповниться, тож усі, що його бачать, — величають щасливим.
25 One wise for his people wins a heritage of glory, and his name endures forever.	25 Людського життя дні обраховані, але дням Ізраїля числа немає.
26 My son, while you are well, govern your appetite so that you allow it not what is bad for you;	26 Мудрий здобуває довір’я в своїм народі, тож імення його повіки житиме.
27 For not every food is good for everyone, nor is everything suited to every taste.	27 Сину, за життя випробовуй себе самого: зважай, що лихе для тебе, й тому не віддавайся.
28 Be not drawn after every enjoyment, neither become a glutton for choice foods,	28 Не всяка бо річ користь приносить, і не кожному всяка річ довподоби.
29 For sickness comes with overeating, and gluttony brings on biliousness.	29 Не насичуй себе будь-якими ласощами, не накидайся на страви,
30 Through lack of self-control many have died, but the abstemious man prolongs his life.	30 бож ніяк не здорово — їсти понад міру, і ненасить провадить до важкої недуги.
	31 З-за ненажерства численні вже вмерли, хто ж зважає на себе — життя своє продовжає.