| 1 אל יבהל לבבכם האמינו באלהים ובי האמינו | 1 Хай не тривожиться серце ваше! Віруйте в Бога, віруйте й у мене. |
| 2 בבית אבי מעונות רבות ואם לא כן הוא כי עתה הגדתי לכם הנני הלך להכין מקום לכם | 2 В домі Отця мого багато жител. Коли б не так, то я сказав би вам; іду бо напоготовити вам місце. |
| 3 והיה כי הלכתי והכינותי לכם מקום שוב אשוב ולקחתי אתכם אלי למען באשר אהיה שם תהיו גם אתם | 3 І коли відійду і вам місце спого-тую, то повернуся і вас до себе візьму, щоб і ви були там, де я. |
| 4 ואל אשר אני הולך שמה ידעתם ואת הדרך ידעתם | 4 Куди ж я йду — ви знаєте путь.» |
| 5 ויאמר אליו תומא אדני לא ידענו אנה אתה הלך ואיככה נדע את הדרך | 5 Господи, — каже до нього Тома, — не знаємо, куди ти йдеш. І як нам знати тую путь?» |
| 6 ויאמר אליו ישוע אנכי הנני הדרך והאמת והחיים לא יבא איש אל האב כי אם על ידי | 6 Ісус до нього: «Я — путь, істина і життя! Ніхто не приходить до Отця, як тільки через мене. |
| 7 לו ידעתם אתי גם את אבי ידעתם ומעתה ידעתם אתו וראיתם אתו | 7 Якщо б ви мене пізнали, то й Отця мого пізнали б. Відтепер знаєте його і бачили.» |
| 8 ויאמר אליו פילפוס אדני הראנו נא את האב ודי לנו | 8 А Филип йому: «Господи, покажи нам Отця, і вистачить для нас.» |
| 9 ויאמר אליו ישוע זה כמה ימים אנכי אתכם ואתה פילפוס הטרם תדעני הראה אתי ראה את האב ולמה זה תאמר הראנו את האב | 9 «Скільки часу я з вами, — каже Ісус до нього, — а ти мене не знаєш, Филипе? Хто мене бачив, той бачив Отця. Як же ти говориш: Покажи нам Отця? |
| 10 האינך מאמין כי אנכי באבי ואבי בי הוא הדברים אשר אדבר אליכם לא מנפשי אנכי דבר כי אבי השכן בקרבי הוא עשה את המעשים | 10 Невже не віруєш, що я в Отці, а Отець у мені? Слова, які проказую до вас, не від себе проказую. Отець, який перебуває в мені, — він творить діла. |
| 11 האמינו לי כי אנכי באבי ואבי בי הוא ואם לא אך בגלל המעשים האמינו לי | 11 Тож вірте мені, що я в Отці, й Отець у мені. А коли ні, то з-за самих діл вірте. |
| 12 אמן אמן אני אמר לכם המאמין בי יעשה גם הוא את המעשים אשר אנכי עשה וגדלות מאלה יעשה כי אני הולך אל אבי | 12 Істинно, істинно говорю вам: Хто в мене вірує, той так само діла робитиме, що їх я роблю. А й більші від них робитиме, — бо я вже йду до Отця мого. |
| 13 וכל אשר תשאלו בשמי אעשנו למען יכבד האב בבנו | 13 І все, що попросите в моє ім’я, те вчиню, щоб Отець у Сині прославився. |
| 14 כי תשאלו דבר בשמי אני אעשנו | 14 Вчиню, коли будь-що проситимете в моє ім’я. |
| 15 אם אהבתם אתי את מצותי תשמרו | 15 Якщо любите ви мене, то мої заповіді берегтимете. |
| 16 ואני אשאלה מאבי והוא יתן לכם פרקליט אחר אשר ישכן אתכם לנצח | 16 І проситиму я Отця, і дасть він вам іншого Утішителя, щоб з вами був повіки, |
| 17 את רוח האמת אשר לא יכל העולם להשיגו באשר לא יראהו ולא ידעהו ואתם ידעתם אתו כי אתכם שכן הוא אף יהיה בתוככם | 17 Духа істини, якого світ не може сприйняти, бо не бачить його і не знає. Ви ж його знаєте; бо перебуває він з вами, і буде в вас. |
| 18 לא אעזבכם יתומים אבואה אליכם | 18 Не полишу вас сиротами; я прийду до вас. |
| 19 עוד מעט והעולם לא יוסיף לראות אתי ואתם תראוני כי חי אני וגם אתם חיה תחיו | 19 Ще трохи, і світ мене вже не побачить. Ви ж мене побачите, бо я живу, і ви будете жити. |
| 20 והיה ביום ההוא ידוע תדעו כי אני באבי ואתם בי ואני בכם | 20 І взнаєте того дня, що я в моєму Отці, і що ви в мені, а я в вас. |
| 21 מי אשר מצותי אתו וינצרן זה הוא אשר יאהבני ואהבי אהוב הוא לאבי ואני אהבהו ואליו אתודע | 21 Той, у кого мої заповіді, і хто їх береже, той мене любить. Хто ж мене любить, того мій Отець полюбить, і я того полюблю і йому об’явлю себе.» |
| 22 ויאמר אליו יהודה לא יהודה איש קריות אדני מה הוא זה כי תחפץ להתודע אלינו ולא לעולם | 22 Юда ж — не Іскаріотський — мовить йому: «Господи, що таке сталося, що не світові, а нам ти себе об’явиш?» |
| 23 ויען ישוע ויאמר אליו איש כי יאהבני ישמר את דברי ואבי יאהב אתו ונבואה אליו ונשים אצלו מעונתנו | 23 Ісус же озвався до нього, кажучи: «Коли хтось мене любить, то й слово моє берегтиме і злюбить його мій Отець, і прийдемо ми до нього, і в ньому закладемо житло. |
| 24 ואשר לא יאהבני הוא לא ישמר את דברי והדבר אשר שמעתם לא שלי הוא כי אם של אבי אשר שלחני | 24 А хто мене не любить, той і слова мої не береже. І слово, яке ви чуєте, не моє, лише Отця, який послав мене. |
| 25 את אלה דברתי אליכם בעוד היותי עמכם | 25 Це мовив я до вас, коли з вами перебував. |
| 26 והפרקליט תוח הקדש אשר ישלחנו אבי בשמי הוא ילמדכם את כל ויזכירכם את כל אשר הגדתי לכם | 26 А Утішитель, Святий Дух, якого Отець в ім’я моє зішле, той навчить вас усього і все вам нагадає, що я сказав вам. |
| 27 שלום אניח לכם את שלומי אתן לכם לא כאשר יתן העולם אנכי נתן לכם אל יבהל לבבכם ואל יחת | 27 Мир залишаю вам, мій мир даю вам; не так, як світ дає, даю вам його. Хай не тривожиться серце ваше, і не страхається! |
| 28 הלא שמעתם כי אמרתי אליכם אלך לי ואשובה אליכם אם אהב תאהבוני כי עתה תשמחו באמרי לכם כי הלך אני אל האב כי אבי גדול ממני | 28 Ви бо чули, що сказав я вам: Відходжу і до вас повернуся. Коли б ви мене любили, то зраділи б, що я до Отця йду: Отець бо більший, ніж я. |
| 29 ועתה הנה הגדתי זאת לכם בטרם היותה למען בבואה תאמינו | 29 Нині сказав я вам те, — перед тим, як воно настане, — щоб, коли настане, — увірували ви. |
| 30 לא ארבה עוד אמרים עמכם כי יבוא שר העולם הזה ובי אין לו מאומה | 30 Небагато говоритиму вже з вами, надходить бо князь світу цього. Щоправда, у мені не має він нічого. |
| 31 אך למען ידע העולם כי את אבי אני אהב וכאשר צוני אבי כן אני עשה קומו ונלכה מזה | 31 Але щоб світ знав, що я Отця люблю, то так, як Отець мені заповідав, я і чиню. Уставайте ж, ідімо звідси!» |
