Vaikrà (ויקרא) - Levitico 22

MODERN HEBREW BIBLE	Біблія
1 וידבר יהוה אל משה לאמר	1 Господь сказав Мойсеєві:
2 דבר אל אהרן ואל בניו וינזרו מקדשי בני ישראל ולא יחללו את שם קדשי אשר הם מקדשים לי אני יהוה	2 «Скажи Аронові й синам його, щоб поважали святі речі, що їх сини Ізраїля посвячують мені, та щоб не сквернили імени святого мого: я — Господь.
3 אמר אלהם לדרתיכם כל איש אשר יקרב מכל זרעכם אל הקדשים אשר יקדישו בני ישראל ליהוה וטמאתו עליו ונכרתה הנפש ההוא מלפני אני יהוה	3 Тож скажи їм: Хто б то не був у ваших поколіннях, кожен із ваших нащадків, що з нечистотою на собі приступить до святих речей, посвячених від синів Ізраїля Господеві, той викоріниться з-перед мого обличчя: я — Господь.
4 איש איש מזרע אהרן והוא צרוע או זב בקדשים לא יאכל עד אשר יטהר והנגע בכל טמא נפש או איש אשר תצא ממנו שכבת זרע	4 Ніхто з Аронових нащадків, що буде прокажений або течивий, не їстиме святих приносів, поки не стане чистим; а й той, що доторкнеться когось, що занечистився від трупа, або такого, в кого стікає сім’я,
5 או איש אשר יגע בכל שרץ אשר יטמא לו או באדם אשר יטמא לו לכל טמאתו	5 або такого, що доторкнеться повзуна чи людини, що можуть зробити його нечистим хоч якою б там нечистотою;
6 נפש אשר תגע בו וטמאה עד הערב ולא יאכל מן הקדשים כי אם רחץ בשרו במים	6 хто цього доткнеться, буде нечистим до вечора, й не можна йому їсти святих речей, хібащо вимиється в воді.
7 ובא השמש וטהר ואחר יאכל מן הקדשים כי לחמו הוא	7 А зайде сонце, то стане чистим, і можна йому буде потім їсти святі речі, бо то харч його.
8 נבלה וטרפה לא יאכל לטמאה בה אני יהוה	8 Здохлятину й те, що розірве звір, не їстиме, щоб не осквернитись тим. Я — Господь.
9 ושמרו את משמרתי ולא ישאו עליו חטא ומתו בו כי יחללהו אני יהוה מקדשם	9 Нехай виконують мої веління, щоб не взяти на себе гріха в цьому та щоб не вмерти, осквернюючи їх: я — Господь, що освятив їх.
10 וכל זר לא יאכל קדש תושב כהן ושכיר לא יאכל קדש	10 Хто неуправнений, не їстиме святого; комірник або наймит священика не їстиме святого.
11 וכהן כי יקנה נפש קנין כספו הוא יאכל בו ויליד ביתו הם יאכלו בלחמו	11 Коли ж священик купить раба за свої гроші, той може їсти в нього, і ті, що народжуються в його домі, можуть їсти з його хліба.
12 ובת כהן כי תהיה לאיש זר הוא בתרומת הקדשים לא תאכל	12 Дочка священика, що вийде заміж за мирянина, не може вже більш їсти святих приношень.
13 ובת כהן כי תהיה אלמנה וגרושה וזרע אין לה ושבה אל בית אביה כנעוריה מלחם אביה תאכל וכל זר לא יאכל בו	13 Коли ж би дочка священика повдовіла чи була відпущена чоловіком бездітна, і вернулась у домівку батька свого, батьківський хліб, як замолоду, можна їй їсти; зо сторонніх же ніхто не може його їсти.
14 ואיש כי יאכל קדש בשגגה ויסף חמשיתו עליו ונתן לכהן את הקדש	14 Коли хтось ненароком з’їсть святе, нехай віддасть священикові, додавши п’ятину поверх того.
15 ולא יחללו את קדשי בני ישראל את אשר ירימו ליהוה	15 Нехай (священики) не осквернюють святих речей, що сини Ізраїля приносять Господеві,
16 והשיאו אותם עון אשמה באכלם את קדשיהם כי אני יהוה מקדשם	16 і не вводять їх у гріх, який треба б спокутувати, коли б їли ці святі приноси. Я бо Господь, що освячую їх.»
17 וידבר יהוה אל משה לאמר	17 Каже Господь Мойсеєві:
18 דבר אל אהרן ואל בניו ואל כל בני ישראל ואמרת אלהם איש איש מבית ישראל ומן הגר בישראל אשר יקריב קרבנו לכל נדריהם ולכל נדבותם אשר יקריבו ליהוה לעלה	18 «Промов до Арона й до синів його та до всіх синів Ізраїля, і скажи їм: Коли, хоч хто б він був з дому Ізраїля, чи з приходнів в Ізраїлі, схоче принести жертву, чи з якоїсь обітниці, чи з доброї волі, як то звичайно приносять Господеві всепалення,
19 לרצנכם תמים זכר בבקר בכשבים ובעזים	19 то щоб бути угодним, мусить принести самця, без вади, зо скотини, чи з овець, чи з кіз.
20 כל אשר בו מום לא תקריבו כי לא לרצון יהיה לכם	20 Нічого, що має якийсь ґандж, не приноситиме, бо не буде вам угодним Богові.
21 ואיש כי יקריב זבח שלמים ליהוה לפלא נדר או לנדבה בבקר או בצאן תמים יהיה לרצון כל מום לא יהיה בו	21 І коли хтось приносить мирну жертву Господеві, щоб виконати обітницю або як принос добровільний, зо скоту чи з овець, то, Щоб бути угодною, жертва мусить бути без ґанджу; ніяк не може бути на ній жадної вади.
22 עורת או שבור או חרוץ או יבלת או גרב או ילפת לא תקריבו אלה ליהוה ואשה לא תתנו מהם על המזבח ליהוה	22 Сліпого, чи скаліченого, чи уломного, чи болячкуватого, чи коростявого, чи запаршивілого, — таких не приноситимете Господеві і не подаватимете їх як вогняну жертву на жертовник.
23 ושור ושה שרוע וקלוט נדבה תעשה אתו ולנדר לא ירצה	23 Бика або вівцю, що буде нечумазне, з уломним носом і зо скороченим хвостом, можеш принести як добровільний дар; але як обітниця воно невгодне.
24 ומעוך וכתות ונתוק וכרות לא תקריבו ליהוה ובארצכם לא תעשו	24 Тварини, в якої ядра роздавлені, або розтовчені, або вирвані, або вирізані, не приноситимете Господеві; таких приношень у вашім краю не робитимете,
25 ומיד בן נכר לא תקריבו את לחם אלהיכם מכל אלה כי משחתם בהם מום בם לא ירצו לכם	25 ані з рук чужинців не прийматимете таких пожертв, щоб їх приносити вашому Богу як поживу, бо вони уломні, і з вадою не будуть для вас угодні.»
26 וידבר יהוה אל משה לאמר	26 Сказав Господь Мойсеєві:
27 שור או כשב או עז כי יולד והיה שבעת ימים תחת אמו ומיום השמיני והלאה ירצה לקרבן אשה ליהוה	27 «Теля, чи ягня, чи козеня, як уродиться, нехай пробуде сім день при матері своїй; з восьмого ж дня і потім буде угодним на вогняну жертву Господеві.
28 ושור או שה אתו ואת בנו לא תשחטו ביום אחד	28 Чи то корову, чи вівцю не будете різати одного дня з її маленьким.
29 וכי תזבחו זבח תודה ליהוה לרצנכם תזבחו	29 Коли жертвуватимете подячну жертву Господеві, жертвуйте так, щоб була боговгод-на від вас.
30 ביום ההוא יאכל לא תותירו ממנו עד בקר אני יהוה	30 Того самого дня треба її з’їсти, не зоставляйте нічого до ранку. Я — Господь.
31 ושמרתם מצותי ועשיתם אתם אני יהוה	31 Пильнуйте мої заповіді й виконуйте їх; Я — Господь.
32 ולא תחללו את שם קדשי ונקדשתי בתוך בני ישראל אני יהוה מקדשכם	32 Ви не сквернитимете імени мого святого, щоб я святився серед синів Ізраїля. Я — Господь, що освячую вас,
33 המוציא אתכם מארץ מצרים להיות לכם לאלהים אני יהוה	33 що вивів вас із Єгипетської землі, щоб бути вам Богом. Я — Господь.