Lukas 2

Menge Bibel	Біблія
1 Es begab sich aber in jenen Tagen, daß eine Verordnung vom Kaiser Augustus ausging, es solle eine Volkszählung (oder: Einschätzung) im ganzen römischen Reich vorgenommen werden.	1 Тими днями вийшов наказ від кесаря Августа переписати всю землю.
2 Es war dies die erste Zählung (oder: Schätzung), die zu der Zeit stattfand, als Quirinius Statthalter in Syrien war.	2 Перепис цей, перший, відбувся, коли Сирією правив Киріній.
3 Da machten alle sich auf, um sich in die Listen eintragen (oder: sich einschätzen) zu lassen, ein jeder in seinem (Heimats-) Ort.	3 І йшли всі записатися, — кожний у своє місто.
4 So zog denn auch Joseph von Galiläa aus der Stadt Nazareth nach Judäa hinauf nach der Stadt Davids, die Bethlehem heißt, weil er aus Davids Hause und Geschlecht stammte,	4 Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарету в Юдею, в місто Давида, що зветься Вифлеєм, бо він походив з дому й роду Давида,
5 um sich daselbst mit Maria, seiner jungen Ehefrau, die guter Hoffnung war, einschätzen zu lassen.	5 щоб записатися з Марією, зарученою своєю, що була вагітна.
6 Während ihres dortigen Aufenthalts kam aber für Maria die Stunde ihrer Niederkunft,	6 І от коли вони були там, настав їй час родити,
7 und sie gebar ihren ersten Sohn, den sie in Windeln wickelte und in eine Krippe legte, weil es sonst keinen Platz in der Herberge für sie gab.	7 і вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді.
8 Nun waren Hirten in derselben Gegend auf freiem Felde und hielten in jener Nacht Wache bei ihrer Herde.	8 Були ж у тій стороні пастухи, що перебували в чистім полі та вночі стояли на сторожі коло своїх отар.
9 Da trat ein Engel des Herrn zu ihnen, und die Herrlichkeit (= der Lichtglanz) des Herrn umleuchtete sie, und sie gerieten in große Furcht.	9 Аж ось ангел Господній їм з’явився і слава Господня їх осіяла й великий страх огорнув їх.
10 Der Engel aber sagte zu ihnen: »Fürchtet euch nicht! Denn wisset wohl: ich verkündige euch große Freude, die dem ganzen Volke widerfahren wird;	10 Ангел же сказав їм «Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу
11 denn euch ist heute ein Retter (oder: Heiland) geboren, welcher ist Christus (= der Messias; vgl. Mt 1,16), der Herr, in der Stadt Davids.	11 Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь.
12 Und dies sei das Erkennungszeichen für euch: Ihr werdet ein neugeborenes Kind finden, das in Windeln gewickelt ist und in einer Krippe liegt.«	12 І ось вам знак Ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах.»
13 Und plötzlich war bei dem Engel die Menge der himmlischen Heerscharen, die Gott priesen mit den Worten:	13 І вмить пристала до ангела велика сила небесного війська, що хвалила Бога й промовляла
14 »Ehre sei Gott in Himmelshöhen und Friede auf Erden in (oder: unter) den Menschen des (göttlichen) Wohlgefallens!«	14 «Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання.»
15 Als hierauf die Engel von ihnen weg in den Himmel zurückgekehrt waren, sagten die Männer, die Hirten, zueinander: »Wir wollen doch bis Bethlehem hinübergehen und uns die Sache ansehen, die sich dort begeben hat und die der Herr uns hat verkünden lassen!«	15 І коли ангели знялись від них на небо, пастухи один до одного заговорили «Ходім лишень до Вифлеєму та подивімся на ту подію, що Господь об’явив нам.»
16 So gingen sie denn eilends hin und fanden Maria und Joseph, dazu das Kind, das in der Krippe lag.	16 І пішли вони притьмом і знайшли Марію, Йосифа й дитятко, що лежало в яслах.
17 Als sie es gesehen hatten, teilten sie ihnen die Verkündigung mit, die sie über dieses Kind vernommen hatten;	17 Побачивши його, вони розповіли, що їм було сказано про це хлоп’ятко;
18 und alle, die es hörten, verwunderten sich über den Bericht der Hirten.	18 і всі, хто чув їх, дивувались тому, що пастухи їм оповідали.
19 Maria aber bewahrte alle diese Mitteilungen im Gedächtnis und bedachte sie in ihrem Herzen.	19 Марія ж пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці.
20 Die Hirten aber kehrten wieder zurück; sie priesen und lobten Gott für alles, was sie gehört und gesehen hatten genau so, wie es ihnen (von den Engeln) verkündigt worden war.	20 А пастухи повернулися, прославляючи й хвалячи Бога за все, що чули й бачили, так, як їм було сказано.
21 Als dann acht Tage vergangen waren, so daß man das Kind beschneiden mußte (3.Mose 12,3), gab man ihm den Namen Jesus (1,31), der schon vor seiner Empfängnis von dem Engel angegeben worden war.	21 Як сповнились вісім день, коли мали обрізати хлоп’ятко, назвали його Ісус — ім’я, що надав був ангел, перше, ніж він зачався в лоні.
22 Als dann die (vierzig) nach dem mosaischen Gesetz (3.Mose 12,2-8) für ihre Reinigung vorgeschriebenen Tage zu Ende waren, brachten sie das Kind nach Jerusalem hinauf, um es dem Herrn darzustellen (= zu heiligen oder: zu weihen) –	22 І як сповнилися дні очищення їхнього, за законом Мойсея, вони привели його в Єрусалим поставити його перед Господом,
23 wie im Gesetz des Herrn geschrieben steht (2.Mose 13,2.12): »Jedes erstgeborene männliche Kind, das zur Welt kommt, soll als dem Herrn geheiligt (= geweiht; vgl. 1,35) gelten« –;	23 як то написано в Господньому законі «Кожний хлопець, первородний, буде посвячений Господеві», —
24 zugleich wollten sie das Opfer nach der Vorschrift im Gesetz des Herrn (3.Mose 12,8) darbringen, nämlich ein Paar Turteltauben oder zwei junge Tauben.	24 і принести жертву, як то написано в Господньому законі «Пару горлиць або двоє голубенят.»
25 Und siehe, da lebte ein Mann in Jerusalem namens Simeon; dieser Mann war gerecht (= gesetzestreu) und gottesfürchtig; er wartete auf die Tröstung Israels, und heiliger Geist war auf ihm.	25 25 А був в Єрусалимі чоловік на ім’я Симеон; чоловік той, праведний та побожний, очікував утіхи Ізраїля, і Дух Святий був на ньому.
26 Vom heiligen Geist war ihm auch geoffenbart worden, er solle den Tod nicht eher sehen, bevor er den Gesalbten des Herrn gesehen hätte.	26 Йому було відкрито Святим Духом, що не бачитиме смерти перш, ніж побачить Христа Господа.
27 So kam er denn damals, vom Geist getrieben, in den Tempel; und als die Eltern das Jesuskind hineinbrachten, um nach dem Brauch (oder: der Vorschrift) des Gesetzes mit ihm zu verfahren,	27 Він прийшов Духом у храм. І як батьки вносили дитя-Ісуса, щоб учинити над ним за законним звичаєм,
28 da nahm auch er es in seine Arme und pries Gott mit den Worten:	28 він узяв його на руки, благословив Бога й мовив
29 »Herr, nun entläßt du deinen Knecht,wie du ihm verheißen hast (vgl. V.26), im Frieden;	29 «Нині, Владико, можеш відпустити слугу твого за твоїм словом у мирі,
30 denn meine Augen haben dein Heil gesehen (Jes 40,5),	30 30 бо мої очі бачили твоє спасіння,
31 das du vor den Augen aller Völker (Jes 52,10) bereitet hast,	31 що ти приготував перед усіма народами;
32 ein Licht zur Erleuchtung der Heiden (Jes 42,6; 49,6)und zur Verherrlichung deines Volkes Israel.«	32 світло на просвіту поганам, і славу твого люду — Ізраїля.»
33 Die beiden Eltern Jesu verwunderten sich über das, was da über das Kind gesagt wurde.	33 Батько його і мати дивувалися тому, що говорилося про нього.
34 Simeon aber segnete sie und sagte zu Maria, seiner Mutter: »Wisse wohl: dieser ist vielen zum Fallen und (vielen) zum Aufstehen in Israel bestimmt und zu einem Zeichen, das Widerspruch erfährt –	34 Симеон же благословив їх і сказав до його матері Марії «Ось цей поставлений для падіння й підняття багатьох в Ізраїлі; він буде знаком протиріччя,
35 und auch dir selbst wird ein Schwert durch die Seele dringen –, auf daß aus vielen Herzen die Gedanken offenbar werden.«	35 та й тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрились думки багатьох сердець.»
36 Es war da auch eine Prophetin Hanna, eine Tochter Phanuels aus dem Stamme Asser, die war hochbetagt; nur sieben Jahre hatte sie nach ihrer Mädchenzeit mit ihrem Manne gelebt	36 Була також і Анна, пророчиця, дочка Фануїла з покоління Асера; вона була вельми похила віком і жила сім років з чоловіком від дівування свого;
37 und war dann Witwe geblieben bis (zum Alter von) vierundachtzig Jahren. Sie verließ den Tempel nicht und diente Gott mit Fasten und Beten bei Tag und bei Nacht.	37 зоставшися вдовою аж до вісімдесят четвертого року, вона не відходила від храму, служачи (Богові) вночі і вдень постом та молитвою.
38 Diese trat auch in eben dieser Stunde hinzu, pries Gott und redete von ihm (d.h. von dem Kinde) zu allen, die auf die Erlösung Jerusalems (oder: Israels) warteten.	38 І надійшла вона тієї самої години й почала прославляти Бога та говорити про нього всім, що чекали визволення Єрусалиму.
39 Nachdem sie dann alles nach den Vorschriften im Gesetz des Herrn erfüllt hatten, kehrten sie nach Galiläa in ihre Stadt Nazareth zurück.	39 І як вони виконали все згідно з законом Господнім, повернулися в Галилею, до Назарету, свого міста.
40 Der Knabe aber wuchs heran und wurde kräftig und mit Weisheit erfüllt, und die Gnade Gottes war über ihm (= ruhte auf ihm).	40 Хлоп’я ж; росло й міцніло, сповнюючися мудрістю, і Божа благодать була на ньому.
41 Seine Eltern pflegten aber alle Jahre zum Passahfest nach Jerusalem zu wandern (2.Mose 23,14-17).	41 Батьки його ходили щороку в Єрусалим на свято Пасхи.
42 Als er nun zwölf Jahre alt geworden war und sie wie gewöhnlich zur Festzeit hinaufgezogen waren,	42 І як йому було дванадцять років, вони пішли, як був звичай, на свято.
43 blieb, als sie die Festtage dort zugebracht hatten und sie sich auf den Heimweg machten, der Knabe Jesus in Jerusalem zurück, ohne daß seine Eltern es bemerkten.	43 Коли минули ті дні, і вони поверталися, то хлопчина Ісус зостався у Єрусалимі; батьки ж його про те не знали.
44 In der Meinung, er befinde sich unter der Reisegesellschaft, gingen sie eine Tagereise weit und suchten ihn bei den Verwandten und Bekannten;	44 Гадаючи, що він у гурті, вони пройшли день дороги й аж тоді почали його шукати між родичами та знайомими,
45 als sie ihn aber dort nicht fanden, kehrten sie nach Jerusalem zurück und suchten ihn dort.	45 а, не знайшовши, повернулися в Єрусалим, щоб там його шукати.
46 Nach drei Tagen endlich fanden sie ihn, wie er im Tempel mitten unter den Lehrern saß und ihnen zuhörte und auch Fragen an sie richtete;	46 Через три дні знайшли його у храмі, як він сидів серед учителів та слухав і запитував їх.
47 und alle, die ihn hörten, staunten über sein Verständnis und seine Antworten.	47 Усі ті, що його слухали, чудувались його розумові й відповідям.
48 Als sie (d.h. seine Eltern) ihn dort erblickten, wurden sie betroffen, und seine Mutter sagte zu ihm: »Kind, warum hast du uns das angetan? Bedenke doch: dein Vater und ich suchen dich mit Angst!«	48 Побачивши його, вони були здивовані, й сказала йому його мати «Дитино, чому ти це так зробив нам Ось батько твій і я, боліючи, тебе шукали.»
49 Da antwortete er ihnen: »Wie habt ihr mich nur suchen können? Wußtet ihr nicht, daß ich im Hause meines Vaters sein muß?«	49 Він же відповів їм «Чого ж ви мене шукали Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого»
50 Sie verstanden aber das Wort nicht, das er zu ihnen gesagt hatte. –	50 Але вони не зрозуміли слова, що він сказав їм.
51 Er kehrte dann mit ihnen nach Nazareth zurück und war ihnen untertan (= ein gehorsamer Sohn), und seine Mutter bewahrte alle diese Worte (oder: Vorkommnisse) in ihrem Herzen.	51 І він пішов з ними й повернувсь у Назарет і був їм слухняний. А мати його зберігала всі ці слова у своїм серці.
52 Jesus aber nahm an Weisheit, Körpergröße und Gnade (= Wohlgefallen) bei Gott und den Menschen zu (1.Sam 2,26).	52 Ісус же зростав мудрістю, літами й ласкою в Бога та людей