Exodus 10

Menge Bibel	Біблія
1 Hierauf sagte der HERR zu Mose: »Gehe zum Pharao! Denn ich selbst habe ihm und seinen Dienern das Herz verhärtet, um diese meine Zeichen in ihrer Mitte zu verrichten,	1 Господь сказав Мойсеєві: Піди до фараона; я бо закаменив серце його і його слуг, щоб виконати оці мої знаки посеред них,
2 und damit du deinen Kindern und Kindeskindern einst erzählen kannst, wie ich gegen die Ägypter vorgegangen bin und welche Zeichen ich unter ihnen vollführt habe: erkennen sollt ihr, daß ich der HERR bin!«	2 щоб ти оповів це синам і внукам твоїм, що я зробив з єгиптянами і які знаки створив посеред них, щоб ви знали, що я — Господь.
3 Da gingen Mose und Aaron zum Pharao und sagten zu ihm: »So hat der HERR, der Gott der Hebräer, gesprochen: ›Wie lange willst du dich noch sträuben, dich vor mir zu demütigen? Laß mein Volk ziehen, damit es mir diene!	3 Прийшли Мойсей та Арон до фараона та й промовили до нього: Так говорить Господь, Бог євреїв: Доки відмовлятимешся покоритися мені? Відпусти мій народ, щоб послужив мені;
4 Denn wenn du dich weigerst, mein Volk ziehen zu lassen, so will ich morgen Heuschrecken in dein Land kommen lassen;	4 бо як не схочеш відпустити народу мого, то ось завтра наведу я сарану на край твій.
5 die werden die Oberfläche des Erdbodens so bedecken, daß man den Erdboden nicht mehr wird sehen können, und sollen alles auffressen, was von dem Hagelwetter verschont geblieben und euch noch übriggelassen ist; sie sollen auch alle Bäume abfressen, die euch auf dem Felde wachsen;	5 І вкриє вона лице землі так, що землі не стане видко, і поїсть останок того, що заціліло у вас ще від граду, та огризе всяке дерево, що росте на ваших полях.
6 sie sollen auch deine Paläste und die Häuser aller deiner Diener und die Häuser aller Ägypter anfüllen, wie es deine Väter und die Väter deiner Väter, seitdem sie auf dem Erdboden gewesen sind, bis auf den heutigen Tag nicht erlebt haben!‹« Damit wandte er sich und verließ den Pharao.	6 Вона наповнить будинки твої, і будинки усіх слуг твоїх, і будинки всіх єгиптян; такого ще не бачили ні батьки, ні предки твої з того часу, як вони зайняли цю землю й по цей день. Та й обернувшись він вийшов від фараона.
7 Da sagten die Diener des Pharaos zu ihm: »Wie lange soll dieser Mensch uns noch unglücklich machen? Laß doch die Leute ziehen, damit sie dem HERRN, ihrem Gott, dienen! Siehst du noch nicht ein, daß Ägypten zugrunde gerichtet wird?«	7 І промовили слуги фараона до нього: Докіль цей наворожуватиме на нас нещастя? Відпусти геть цих людей послужити Господеві, Богу їх. Чи й досі ти не помітив, що Єгипет погибає?
8 Hierauf holte man Mose und Aaron zum Pharao zurück, und er sagte zu ihnen: »Zieht hin und dient dem HERRN, eurem Gott! Wer soll denn alles hinziehen?«	8 І завернули Мойсея та Арона до фараона, а він каже їм: Ідіть, принесіть службу Господеві, Богу вашому. А хто ж це хоче йти?
9 Da antwortete Mose: »Mit jung und alt wollen wir hinausziehen, mit unsern Söhnen und unsern Töchtern, mit unserm Kleinvieh und unsern Rindern wollen wir hinausziehen; denn wir haben ein Fest des HERRN zu feiern.«	9 Відповів Мойсей: З юнаками та старими нашими підемо, з синами і дочками нашими, з вівцями й волами нашими підемо; бо то свято Господнє для нас.
10 Da antwortete er ihnen: »Möge der HERR ebenso mit euch sein, wie ich euch mit Weib und Kind ziehen lasse! Seht ihr wohl, daß ihr Böses im Sinn habt?	10 І сказав до них: Нехай Господь буде так з вами, якщо я відпущу вас і приналежне вам! Глядіть, бо щось лихе ви замишляєте собі.
11 Daraus wird nichts! Ihr Männer mögt hinziehen und dem HERRN dienen: das ist ja auch euer Begehr gewesen!« Hierauf wies man sie vom Pharao weg.	11 Ні! Не бути цьому! Ідіть собі ви, чоловіки, та й послужіть Господеві, цього ж бо якраз самі домагаєтесь. Та й вигнали їх з-перед фараона.
12 Da gebot der HERR dem Mose: »Strecke deine Hand über das Land Ägypten aus, damit die Heuschrecken über das Land kommen und alle Feldgewächse abfressen, alles, was der Hagel übriggelassen hat!«	12 Сказав Господь Мойсеєві: Простягни руку твою над Єгипетською землею, і налетить сарана на Єгипетську землю й пожере всю траву в краю, усе те, що заціліло від граду.
13 Da streckte Mose seinen Stab über das Land Ägypten aus, und der HERR ließ einen Ostwind über das Land hin wehen jenen ganzen Tag und die ganze Nacht; als es dann Morgen wurde, hatte der Ostwind die Heuschrecken herbeigebracht.	13 І простяг Мойсей палицю свою над Єгипетською землею. Господь же навів на країну східній вітер увесь той день і всю ніч; а надранком нагнав східній вітер сарану,
14 So kamen denn die Heuschrecken über das ganze Land Ägypten und ließen sich in allen Teilen Ägyptens in gewaltiger Menge nieder; nie zuvor waren so viele Heuschrecken dagewesen wie damals, und künftig wird es nie wieder so viele geben.	14 що налетіла на всю землю Єгипетську; вона спустилася скрізь у Єгипті тьмою тьменною. Ніколи раніше не було такої сарани, та й потім ніколи не буде.
15 Sie bedeckten die Oberfläche des ganzen Landes, so daß der Erdboden nicht mehr zu sehen war, und sie fraßen alle Feldgewächse ab und alle Baumfrüchte, die der Hagel übriggelassen hatte, so daß nichts Grünes mehr an den Bäumen und an den Feldgewächsen im ganzen Lande Ägypten übrigblieb.	15 І вкрила лице всієї землі, аж земля почорніла; і пожерла вона всю зелень польову і плоди дерев, що заціліли; не зосталось нічогісінько зеленого на дереві, ані на кущі в полі по всій Єгипетській землі.
16 Da ließ der Pharao in aller Eile Mose und Aaron rufen und sagte: »Ich habe mich am HERRN, eurem Gott, und an euch versündigt!	16 Метнувсь фараон покликати Мойсея та Арона та й сказав: Згрішив я перед Господом, Богом вашим, та й перед вами.
17 Und nun vergib mir meine Verfehlung nur noch dies eine Mal und betet zum HERRN, eurem Gott, daß er wenigstens dieses Verderben von mir abwende!«	17 І оце, благаю, простіть мені ще цей раз мій гріх і помоліться Господу, Богу вашому, щоб відвернув від мене тільки оцю смерть.
18 Als nun (Mose) vom Pharao weggegangen war und zum HERRN gebetet hatte,	18 То і вийшов Мойсей від фараона та й став молитись Господеві.
19 da wandte der HERR den Wind, so daß er sehr stark aus dem Westen wehte; der hob die Heuschrecken auf und warf sie ins Schilfmeer, so daß keine einzige Heuschrecke im ganzen Bereich von Ägypten übrigblieb.	19 І навів Господь вітер західній, такий сильний, що зняв сарану вгору та кинув у Червоне море; не зосталось ні однісінької в цілім краю Єгипетськім.
20 Aber der HERR verhärtete das Herz des Pharaos, so daß er die Israeliten nicht ziehen ließ.	20 Та Господь окаменив серце фараонове, і не відпустив він синів Ізраїля.
21 Hierauf gebot der HERR dem Mose: »Strecke deine Hand gen Himmel aus, damit eine Finsternis über das Land Ägypten komme, so dicht, daß man sie greifen kann.«	21 Господь сказав Мойсеєві: Простягни руку твою до неба, і постане так густа темрява над Єгипетською землею, що її можна б дотикатися.
22 Als nun Mose seine Hand gen Himmel ausgestreckt hatte, entstand eine Finsternis im ganzen Land Ägypten drei Tage lang.	22 Простяг Мойсей руку свою до неба, і постала густа темрява по всій Єгипетській землі аж на три дні.
23 Kein Mensch konnte den andern sehen, und keiner erhob sich von seinem Platz drei Tage lang; aber die Israeliten hatten alle hellen Tag in ihren Wohnsitzen.	23 І не бачив один одного, і ніхто не міг рухнутися з місця свого протягом трьох днів; в оселях же синів Ізраїля було світло.
24 Da ließ der Pharao Mose rufen und sagte: »Zieht hin, dient dem HERRN! Nur euer Kleinvieh und eure Rinder sollen hier zurückbleiben; auch eure Frauen und Kinder mögen mit euch gehen!«	24 Тоді прикликав фараон Мойсея та й каже: Ідіть служити Господеві, тільки отари та череди ваші нехай зостануться, челядь же ваша нехай (теж) іде з вами.
25 Da antwortete Mose: »Nicht nur mußt du selbst uns Tiere zu Schlacht- und Brandopfern mitgeben, damit wir sie dem HERRN, unserm Gott, darbringen,	25 Сказав Мойсей: Ти сам мусиш дати нам у руки жертви й приноси, щоб ми могли принести їх Господеві, Богу нашому.
26 sondern auch unser Vieh muß mit uns ziehen: keine Klaue darf zurückbleiben! Denn davon müssen wir Tiere zur Verehrung des HERRN, unsers Gottes, nehmen; wir wissen ja nicht, was wir dem HERRN zu opfern haben, ehe wir an Ort und Stelle sind.«	26 Наша скотина теж піде з нами, не залишиться ні копита; бо з неї братимемо на службу Господеві, Богу нашому; бо ми й самі не знаємо, чим служитимемо Господеві, аж покіль не прийдемо туди.
27 Aber der HERR verhärtete das Herz des Pharaos, so daß er sie nicht ziehen lassen wollte,	27 Але закаменив Господь серце фараонове, і не схотів він відпустити їх.
28 sondern zu Mose sagte: »Hinweg von mir! Hüte dich, mir nochmals vor die Augen zu treten! Denn sobald du dich wieder vor mir sehen läßt, bist du des Todes!«	28 І сказав йому фараон: Геть від мене! Та бережись, щоб не з’являвсь більш передо мною, бо того дня, коли побачиш моє лице, смерть тобі!
29 Da antwortete Mose: »Du hast recht geredet: ich werde dir nicht wieder vor die Augen treten!«	29 Мойсей відповів: Правду сказав ти: вже не бачитиму лиця твого.