Vangelo secondo Marco 15

BIBBIA MARTINI	Біблія
1 E subito la mattina i principi de' sacerdoti con i seniori, e gli Scribi, e tutto il consesso, fatta insieme consulta, legato Gesù, lo condussero, e lo consegnarono a Pilato.	1 З самого ранку первосвященики вчинили нараду із старшими та книжниками — увесь синедріон. Зв’язавши ж Ісуса, вони повели та й видали його Пилатові.
2 E Pilato lo interrogò: Tu se' il re de' Giudei? E Gesù gli rispose: Tu lo dici.	2 Пилат спитав його: Ти — цар юдейський? Він же у відповідь мовить йому: Ти кажеш.
3 E i principi de' sacerdoti lo accusavano di molte cose.	3 А первосвященики багато обвинувачували його.
4 E Pilato di nuovo lo interrogò, dicendo: Non rispondi nulla? Vedi, di quante cose ti accusano.	4 І знову спитав його Пилат, кажучи: Не відказуєш нічого? Дивись, скільки тебе винуватять.
5 Ma Gesù non rispose più nulla, dimodoché Pilato ne faceva le maraviglie.	5 Та Ісус нічого не відповідав більше, тож дивувався Пилат.
6 Or egli era solito di liberare nella festa uno de' prigioni, qualunque avessero addomandato.	6 На свято Пасхи відпускав він їм одного в’язня, того, якого вони просили.
7 Ed eravi uno per nome Barabba carcerato tra i sediziosi, il quale nella sedizione avea commesso omicidio.	7 А був один, що звавсь Варавва, ув’язнений з бунтівниками, які під час бунту вчинили були вбивство.
8 E radunatosi il popolo, cominciò a domandare quello, che sempre lor concedeva.	8 І народ, підвівшися, почав просити про те, що він робив їм завжди.
9 E Pilato rispose loro, e disse: Volete voi, che io vi disciolga il Re de' Giudei?	9 Пилат же відповів їм, кажучи: Хочете, щоб я відпустив вам царя юдейського?
10 Imperocché sapeva, che per invidia, lo avevano tradito i sommi sacerdoti.	10 Знав бо, що первосвященики видали його через заздрощі.
11 Ma i pontefici sommossero il popolo; perché liberasse loro piuttosto Barabba.	11 Первосвященики ж підбурили народ, щоб він відпустив їм радше Варавву.
12 Ma Pilato rispose di nuovo, e disse loro: Che volete voi dunque, che io faccia del re de' Giudei?	12 Пилат знову заговорив і мовив до них: Що ж мені робити з тим, що ви звете царем юдейським?
13 Ma quelli gridarono: Crocifiggilo.	13 А ті знову закричали: Розіпни його!
14 Pilato però diceva loro: Che male ha egli fatto? Ma quelli gridavan più forte: Crocifiggilo.	14 Пилат же сказав до них: Що за зло вчинив він? А вони ще гірше кричали: Розіпни його!
15 E Pilato, volendo contentare il popolo, disciolse loro Barabba, e fatto flagellare Gesù, lo abbandonò ad essere crocifisso.	15 Тоді Пилат, бажаючи догодити юрбі, відпустив їм Варавву, Ісуса ж, убичувавши, видав, щоб його розіп’яли.
16 E i soldati lo condussero nell'atrio del pretorio, e vi radunarono tutta la coorte.	16 Вояки повели його в середину двору, тобто у Преторію, та й скликали всю чоту.
17 E lo vestono di porpora, e intrecciata una corona di spine, gliela cingono.	17 Вони вдягли його в багряницю і, сплівши вінець із тернини, поклали на нього
18 E principiarono a salutarlo: Evviva il re de' Giudei.	18 та й почали його вітати: Радуйся, царю юдейський!
19 E percuotevangli la testa con una canna: e gli sputavano addosso, e piegato il ginocchio, lo adoravano.	19 І били його тростиною по голові, плювали на нього й, падаючи на коліна, поклонялись йому.
20 E dopo averlo schernito, lo spogliarono della porpora, e lo rivestirono delle sue vesti: e lo menarono fuori per crocifiggerlo.	20 Коли над ним наглумилися, зняли з нього багряницю й одягнули його в його одежу. Опісля ж повели його на розп’яття.
21 E costrinsero un passaggero, Simone di Cirene, padre di Alessandro, e di Rufo, che veniva di campagna, a prendere la croce di lui.	21 Одного ж перехожого, Симона Киринея, батька Олександра та Руфа, що повертався з поля, присилували нести його хрест.
22 E lo menarono al luogo detto Golgotha: che interpretato vuoi dir luogo del cranio.	22 І привели його на місце Голготу, що значить Череп-місце,
23 E davangli da bere del vino mescolato con mirra: e non lo accettò.	23 та й дали йому пити вина, змішаного з міррою, та він не прийняв.
24 E crocifissolo, divisero le sue vesti, tirando a sorte quello, che dovea averne ciascuno.	24 Тоді розіп’яли його й поділили його одежу, кинувши на неї жереб, хто що візьме.
25 Era l'ora di terza, e lo crocifissero.	25 Була ж: третя година, коли вони розіп’яли його.
26 Ed eravi l'iscrizione del suo reato, dove era scritto: Il RE DE' GIUDEI.	26 А був і напис, за що його засуджено, написаний: Цар Юдейський.
27 E con lui crocifissero due ladroni: uno alla destra, e l'altro alla sua sinistra.	27 І розіп’яли з ним двох розбійників, одного праворуч, а другого ліворуч від нього.
28 E fu adempita la scrittura, che dice: E stato noverato tra gli scellerati.	28 Тоді збулось Писання, що каже: І з беззаконними полічено його.
29 E quei, che passavano, lo bestemmiavano, scuotendo il capo, e dicendo: Va tu, che distruggi il tempio di Dio, e in tre giorni lo riedifichi.	29 І прохожі хулили його й, киваючи своїми головами, промовляли: Гей, ти, що храм руйнуєш і в три дні знов його будуєш
30 Salva te stesso, scendendo di croce.	30 — спаси себе з хреста!
31 Nello stesso modo anche i sommi Sacerdoti, e gli Scribi per ischerno dicevansi l'un l'altro: ha salvato gli altri, e non può salvare se stesso.	31 А й первосвященики глузували між собою й разом з книжниками приказували: Інших спасав, а себе — не може спасти!
32 Il Cristo re d'Israele scenda adesso dalla croce, affinchè vediamo, e crediamo. E quelli, ch'erano con esso crocifissi, lo svillaneggiavano.	32 Христос, цар Ізраїля — хай зійде тепер із хреста, щоб ми побачили й увірували. Та й ті, що були з ним розп’яті, зневажали його.
33 E all'ora sesta si ottenebrò tutta la terra sino all'ora nona.	33 А як настала шоста година, темрява наступила по всій землі аж до дев’ятої години.
34 E all'ora nona Gesù con voce grande esclamò, dicendo: Eloi, Eloi, lamma sabacthani? Che s'interpreta: Dio mio, Dio mio, perché mi hai abbandonato?	34 О дев’ятій же годині Ісус скрикнув голосом сильним: Елої, Елої, лама савахтані? — що означає у перекладі: Боже мій, Боже мій! Чому єси покинув мене?
35 E alcuni de' circostanti avendolo udito, dicevano: Ecco che chiama Elia.	35 Деякі з тих, що там стояли, почувши те, казали: Он, Іллю кличе!
36 E uno corse, e inzuppata una spugna nell'aceto, e avvoltala intorno ad una canna gli dava da bere, dicendo: Lasciate, stiamo a vedere, se venga Elia a distaccarlo.	36 Побіг один і, намочивши губку оцтом та настромивши на тростину, давав йому пити, кажучи: Чекайте, побачимо, чи прийде Ілля зняти його!
37 Ma Gesù, mandata fuori una gran voce, spirò.	37 А Ісус, голосом сильним скрикнувши, віддав духа.
38 E il velo del tempio si squarciò in due parti da sommo a imo.	38 Тоді завіса в храмі роздерлася надвоє, зверху аж донизу.
39 E vedendo il centurione, che stava dirimpetto, come così sciamando era morto, disse: Veramente quest' uomo era Figliuolo di Dio.	39 Бачивши ж сотник, що стояв проти нього, що так віддав духа, сказав: Чоловік цей справді був Син Божий.
40 Ed eranvi ancora delle donne, che stavan da lungi a vedere: tralle quali era Maria Maddalena, e Maria madre di Giacomo il minore, e di Giuseppe, e Salome:	40 Були й жінки, що дивилися здалека. Між ними була Марія Магдалина, Марія, мати Якова Молодшого та Йосифа, і Саломія,
41 Le quali lo seguivano anche, quando egli era nella Galilea, e lo servivano, e altre molte, le quali insieme con lui eran venute a Gerusalemme.	41 що слідом за ним ходили і йому услугували, як був він у Галилеї, та й багато інших, що з ним були прийшли в Єрусалим.
42 E fattosi sera (perché era la parasceve, cioè il dì avanti al sabbato)	42 Коли настав уже вечір, — тому що була це п’ятниця, тобто перед суботою,
43 Andò Giuseppe d'Arimatea, nobile decurione, che aspettava egli pure il regno di Dio, e arditamente si presentò a Pilato, e chiese il corpo di Gesù.	43 — Йосиф Ариматейський, поважний радник, що й сам очікував Божого Царства, прибув і, сміливо ввійшовши до Пилата, попросив тіло Ісуса.
44 Ma Pilato si maravigliava, ch'ei fosse già morto. E chiamato il centurione, gli domandò, se fosse già morto.	44 Пилат же здивувався, що вже вмер; і прикликавши сотника, спитав його, чи давно помер.
45 E informato che fu dal centurione, donò il corpo a Giuseppe.	45 Довідавшись від сотника, він видав Йосифові тіло;
46 E Giuseppe, comperata una sindone, e distaccatolo, lo rinvolse nella sindone, e lo mise in un sepolcro scavato nel masso, e ribaltò una pietra al la bocca del sepolcro.	46 а Йосиф, купивши полотно, зняв його, обгорнув полотном і поклав його у гробі, що був висічений у скелі; потім прикотив камінь до входу гробу;
47 E Maria Maddalena, e Maria madre di Giuseppe stavan osservando, dove fosse collocato.	47 Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосифа, дивились, де його покладено.